Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія документознавства. Еволюція документа та знань про документ


Скачати 1.2 Mb.
Назва Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія документознавства. Еволюція документа та знань про документ
Сторінка 2/7
Дата 17.03.2013
Розмір 1.2 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7

3

Індивідуальна робота  3

Тема: Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

  2. Проаналізувати об’єкт, предмет та структура документознавства

за схемою Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства. Зв’язок «нової версії» документознавства з традиційним документознавством, науковою та соціальною інформатикою, теорією соціальної інформаційної комунікації. Зв’язок визначення об’єкта і предмета наукових досліджень документознавства з уявленнями про структуру документознавства. Н. М. Кушнаренко про об’єкт і предмет документознавства загалом, його структуру, об’єкт і предмет окремих складових документознавства. Структура документознавства за С. Г. Кулешовим; об’єкти і предмети загального і спеціального документознавства. Об’єкт документознавства в концепції Г.М. Швецової-Водки: документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства. Предмет документознавства — визначення видів, структури і властивостей документа, закономірностей його створення та функціонування у суспільстві. Структура документознавства як пересічення двох напрямів його диференціації: аспектного і об’єктного.

  1. Проаналізувати документологічні ідеї в документознавстві. Документологія як єдина науки (чи метанаука) про історію, теорію документа та практику роботи. Причини, історичні витоки формування альтернативного документознавства. Сприйняття документології як інтегральної науки про документ у в 1970–1980-х рр. (В. М. Автократов, К. Б. Гельман-Виноградов, Б. С. Ілізаров, О. П. Коршунов, В.С. Мінгальов, А.М. Сокова та ін.) та 1990-х рр. (Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка). Новітня версія документознавства (Юрій Михайлович Столяров, Н.М.Кушнаренко). Документологія як теорія документа, частина загального документознавства. Відмінні твердження науковців про документологію, різні визначення сутності, виявлення структурних і еволюційних закономірностей розвитку документознавства та споріднених і суміжних галузей знань. Позиціювання документології вченими як перспективої науки (Г.М. Швецова-Водка, С.Г. Кулешов, Л.А. Дубровіна, Н.М. Кушнаренко) малоймовірної науки (Г.В. Боряка).

  2. Проаналізувати документологія та документознавство Н.М.Кушнаренко Документологічна теорія Н.М. Кушнаренко та функціонування її теоретичних ідей у межах бібліотечної та бібліографічної сфери суспільної діяльності. Розуміння документознавства як науки про документ і документно-комунікаційну діяльність, яка вивчає закономірності створення і функціонування документів.розробляє принципи побудови документо-комунікаційних систем і методів їх діяльності. Комплексне вивчення спеціально створеного для зберігання і розповсюдження документа як об’єкт дослідження документознавства в репрезентації Н.М.Кушнаренко та документологічні студії щодо його розуміння. Структурне і змістовне окреслення документознавства Н.М. Кушнаренко. Загальне та особливе документознавство. Змістовне наповнення загального документознавства та особливого (спеціального і часткового ) документознавства та наукові студії навколо нього. Документологія як метанаука для всіх дисциплін документно-комунікаційного циклу.

Еволюція поглядів Н.М.Кушнаренко. Репрезентація структурної чотирьохкомпонентної моделі документознавства як інтегративного комплексу: документологія, загальне доекументознавство, часткове документознавство, спеціальне документознавство. Документологія як методологія документознавства та логічне завершення циклу документознавчих дисциплін. Розвідки Н.М.Кушнаренко про структуру і зміст документознавства. Документологія як складник соціальних комунікацій.Часткове зарахування документознавства в галузь науки «Соціальні комунікації». Зв’язки документознавства із соціокомунікативними дисциплінами. Особливості формування документознавства як соціально-комунікаційної науки, що комплексно вивчає характеристики документів, процеси створення, функціонування і зберігання, а також їх історію та методику організації й дослідження. Дисциплінарна самодостатність документознавства та перспективи наукових досліджень документонтно-комунікаційних систем.

  1. Проаналізувати інформаційну теорію документознавства Г.М.Швецової-Водки. Документологічні ідеї Г.М. Швецової-Водки у сфері інформаційних наук.

Документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства як об’єкт документознавства, що спонукає до розширення спектру досліджень документальної інформаційної комунікації. Види, структура, властивості документа, закономірності його створення і функціонування як авторське предметне окреслення докумепнтознавства. Аспектно-об’єктна структура документознавства. Теорія документа, історія документа, організація документаційної діяльності, методика (технологія) документаційної діяльності. Репрезентація загальним документознавством наукового знання про документ загалом як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства, та охоплення спеціальним документознавством окремих видів документації і систем документації, окремих процесів і операцій документаційної діяльності. Місце документознавства в системі суміжних галузей знання. Інформологія. Теорія інформації, Інформатика соціальна (ноокомунікатологія). Документологія як комплекс (цикл) наук про документальні комунікації (теорія журналістики, документознавство, архівознавство, бібліологія (книгознавство), інформатика наукова (науков про науково-інформаційну діяльність) як складинки документології. Методи документознавства.

Окреслення змісту документології загальними поняттями теорії системи документальних комунікацій, документальних комунікаційних систем, документних потоків і масивів, документних ресурсів.законами документології пообіч концепцій, методології документознавчих досліджень, теорії інформаційних потоків.

Документологія як метатеорія документальної комунікації (Аркадій Васильович Соколов)

Визначити сісце документознавства в системі наук Методологія та методика документознавства

Погляди різних учених щодо місця документознавства серед інших наук. Підручник Н. М. Кушнаренко про документознавство як «метанауку для всіх наук документно-комунікативного циклу», «інтегративну наукову дисципліну». С. Г. Кулешов про зв’язки загального документознавства з науками документально-комунікаційного циклу, семіотикою, інформологією, мовознавством, інформатикою, філософією, культурологією, соціологією, загальною теорією комунікації, історичним джерелознавством, історією писемності, історією культури, загальною теорією класифікації, психологією. Науки, з якими має зв’язки спеціальне документознавство: архівознавство, мовознавство (документна лінгвістика), теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія справочинства, інформатика, інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія справочинства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія (історія паперу), сфрагістика, палеографія, кодикологія тощо. Спільність об’єкта дослідження (в деяких випадках), спільність проблематики, спільність методів тощо. Належність документознавства до різних циклів наук.

Документознавство в комплексі інформологічних та документологічних наук. Інформологія як узагальнювальна наука для дисциплін, які використовують інформаційний підхід і вивчають інформаційні явища різного роду та в усіх аспектах. Структура інформології: теорія інформації, інформатика соціальна (ноокомунікологія) й інформатика прикладна (або комп’ютерна наука). Структура ноокомунікології: теорія соціальної інформації, документологія, наукова інформатика (наука про науково-інформаційну діяльність, яка частково перетинається з документологією), теорія журналістики (наука про підготовку інформації для засобів масової комунікації). Документологія як комплекс наук про документ, що розглядається як засіб передачі соціальної інформації. Структура документології: документознавство (наука про підготовку та функціонування документа), архівознавство (наука про архівну справу), бібліологія або книгознавство (наука про книжкову справу).

Зв’язки документознавства із суміжними галузями знання. Зв’язок документознавства з інформатикою (соціальною), яка вивчає загальні проблеми інформаційних процесів; з книгознавством, зокрема із загальною теорією книги. Зв’язок із бібліотекознавством і бібліографознавством, які використовують основні положення і висновки документознавства. Зв’язки з дисциплінами історичного джерелознавства, архівознавством, теорією справочинства (діловодства), а також із багатьма науковими дисциплінами, які вивчають різні галузі діяльності, в яких створюються, функціонують і використовуються документи

Зв’язок документознавства з історико-джерелознавчими галузями знань. Вплив історико-документознавчих тенденцій на зв’язок документознавства з науковими розвідками з «Дипломатики», «Палеографії», «Сфрагістики», «Філігранології», “Археографії”, “Герменевтики”, “Джерелознавства”, «Історії діловодства» та «Історії державних установ». Роль академічних інституцій, архівних установ, спеціалізованих кафедр університетів, фахової періодики та наукових форумів у розвитку історичного документознавства, вплив інформаційних наук на історико-документознавчі дослідження. Особливості формування документознавства як соціально-комунікаційної науки, що комплексно вивчає характеристики документів, процеси створення, функціонування і зберігання, а також їх історію та методику організації й дослідження. Дисциплінарна самодостатність документознавства та перспективи наукових досліджень документонтно-комунікаційних систем.

Методологічні, методичні засади документознавства. Філософські, загальнонаукові, спеціальні й часткові методи документознавства. Методологічні засади документознавства (об’єктивність, системність, комплексність, історичність та ін.).

Головні напрями наукових досліджень із документознавства (теоретико-фундаментальні, теоретико-прикладні, історичні, науково-технологічні).

Самостійна робота № 3

Основні етапи розвитку та го Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства і концепції документознавства.

Дати відповіді на запитання

  1. Яка відмінність між загальним документознавством і документологією; загальним документознавством і документознавством ?

  2. Які співвідношення ідей «документознавсто-документологія» можете проілюструвати?

  3. Якою є інформаційна теорія документознавства Г.М.Швецової-Водки?

  4. Яких трансформацій зазнали наукові погляди на документознавсто/документологію Н.М.Кушнаренко?



2

4

Індивідуальна робота 4

Тема: Історія розвитку термінології документознавства

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.

  1. Опрацювати навчальний матеріал за схемою:

Формування термінів документознавства у межах практичної діяльності та різних наукових дисциплін, що вивчали процеси створення та функціонування документів.

Терміносистема як мова спілкування науки та показник її розвитку. Сутність терміну та поняття як мовних категорій. Історичні передумови формування терміносистеми. Періодизація розвитку термінів документознавчої наукової системи. Термінологічна діяльність.

Термінологічні студії у галузі документознавства 1960–1970-х рр. Розроблення терміносистеми документознавства як чільний напрямок діяльності Московського державного історико-архівного інституту, Всесоюзного науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи. Нормативно-технічні документи з термінології документознавства: ГОСТ 16487–70 „Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения”, ГОСТ 6.10.2–75 „Унифицированные системы документации. Термины и определения”. Перші термінологічні словники. „Краткий словарь архивной терминологии”(М., Л., 1968), „Краткий словарь видов и разновидностей документов” (М., 1974). Тематичні праці науковців В. Автократова, В. Банасюкевича, В. Воробйова, А. Єлпатьєвського, М. Ілюшенко, С. Каштанова, Я. Лівшиця, А. Сокової, Д. Сокальського та ін. Нові тенденції розвитку термінології документознавства у 1980-х рр. Наукова „ревізія” змісту документознавства. Розширення тлумачення фундаментального поняття наук документально-комунікаційного циклу – „документ”.

Перегляд загальносоюзних термінологічних нормативних документів, апелювання до зарубіжного досвіду та розроблення першого вітчизняного стандарту – ДСТУ 2732–94 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення». Діяльність Українського науково-дослідного інституту з архівної справи та документознавства у напрямку стандартизації терміносистеми документознавства. Термінологічний словник „Архівістика” (К., 1998). Уточнене тлумачення основних документознавчих, діловодних і архівних термінів, розширенням їх складу. Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”. Термінологічний сегмент «Української архівної енциклопедії» як відображення розвитку документознавства і суміжних галузей знань упротовж 1990–2000-х рр. Міжнародний термінологічний стандарт «Інформація та документація. Словник» ДСТУ ISO 5127:2007 та його модифікація в Україні.

Роль фахової періодики у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства („Архівознавство. Археографія. Джерелознавство”, „Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія”, „Вісник Книжкової палати”, „Студії з архівної справи та документознавства” «Термінологічних студій з документознавства» та ін.). збірки наукових праць «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань» (із 2007), які активізували студіювання низки питань, зокрема упорядкування терміносистеми документознавства. Аналіз документознавчих термінологічних студій (В.В. Бездрабко, К.І. Климова, Л.О. Драгомірова, С.Г. Кулешов, Г.М. Швецова-Водка, М.В. Комова та ін.) та теоретичні зрушення у розв’язанні загальних питань, уточненні змісту основоположних понять, кодифікації терміносистеми науки, визначенні особливостей вживання запозичених іншомовних термінів, специфіки оперування в документознавстві архівознавчими, книгознавчими, бібліотекознавчими, інформологічними та іншими лексемами.

  1. Опрацювати термінологічні стандарти ГОСТ 16487–70, ГОСТ 6.10.2–75, ГОСТ 16487-83, ДСТУ 2732-94, ДСТУ 2732:2004. Порівняти їх структуру та кількість стандартизованих термінів.

  2. Скласти словник основних документознавчих термінів, обсягом 10—15 термінів (крім терміна "документ"), що застосовуються в різних стандартах та наукових працях.:

  3. Зробити висновки про розвиток терміносистеми документознавства у другій половині ХХ ст. – початку ХХ ст., визначити якісні зміни, дати пояснення їх чинників.

Самостійна робота  4

Тема: Історія розвитку термінології документознавства

Дати відповіді на запитання

  1. Як еволюціонізувало визначення поняття „документ” ?

  2. Які етапи розвитку пройшло українське термінознавство ?

  3. Праці яких сучасних науковців присвячені документознавчій термінологічній проблематиці ?

  4. Коли з’явилися перші державні стандарти з термінології споріднених галузей діяльності та знань ?

  5. Яку роль у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства відіграла фахова періодика ?

  6. Який зміст понять „документ”, „реквізити документа”, „документальна інформація”, „документна інформація”, „електронний документ”, „онлайновий документ” ?

  7. Яка відмінність між документальною і документною інформацією?

  8. Як тлумачаться загальні документознавчі поняття міжнародним стандартом ISO 5127/1–2001 ”Information and documentation: Vocabulary” ?

1

5

Індивідуальне заняття 5

Тема: Документ як наукове поняття та системне явище. Загальні документознавчі поняття

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

  2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою:

Різні трактування поняття «документ». Відмінності між Документом I — Документом VIII у матеріальній та знаковій складових, у функціях, джерелах (або причинах) виникнення і сфері застосування в концепції Г.М.Швецової-Водки. Значення Документа IV як «записаної інформації». Відмінності документа як об’єкта бібліотечної справи. Широке трактування виразу «записана інформація» ( Н. М. Кушнаренко).

Необхідні і достатні умови терміноелемента «документ». Місце документа в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі. Документ як повідомлення в концепціях А. В. Соколова, Е. О. Плешкевича. Документ як єдність інформації і матеріального носія, що має форму стабільного речовинного об’єкта, призначеного для використання в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі як канал комунікації.

Стандартизовані визначення поняття «документ». Визначення документа Міжнародною організацією із стандартизації. Визначення документа у державному стандарті України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять». Вказівка на жанрові та/або номінальні характеристики запису інформації, що доповнює визначення документа.

Достатні умови, за яких подана в документі інформація може використовуватися в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі: стабільність документа як речовинного об’єкта, незмінність укладеної в ньому (або передаваної ним) інформації, можливість декодування отримуваної інформації реципієнтом. Додаткові вимоги до документа: ідентифікація інформації, що передається, мовою слів; відповідність передаваних повідомлень певним жанровим (видовим) критеріям; наявність реквізитів як обов’язкових елементів метаінформації, що відповідають виду документа.

Поняття „зміст документа”. Інформація (потенційна, актуальна) та документ. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Поняття „документна інформація”, „документальна інформація”, їх зв’язок із поняттями „документ”, „інформація”, „соціальна інформація”.

Текст документа, його характеристика. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту. Соціокомунікативна теорія тексту. Побутування тексту як зафіксованої інформації.

Загальні документознавчі поняття: „документація”, „документальний (документаційний) фонд”, „документальний масив”, „документальний ресурс”, „документальний потік”, „документообіг” та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/1 5127–2001 ”Information and documentation: Vocabulary” та його модифікація в Україні

  1. У формі таблиці здійснити порівняльний аналіз уявлень про документ, визначити підходи розуміння документа.

Самостійна робота 5

  1. Як еволюціонізувало визначення поняття „документ” ?

  2. Що склало історичні підмурки сучасної терміносистеми документознавства ?

  3. Праці яких сучасних науковців присвячені документознавчій термінологічній проблематиці ?

  4. Коли з’явилися перші державні стандарти з термінології споріднених галузей діяльності та знань ?

  5. Яку роль у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства відіграла фахова періодика ?

  6. Який зміст понять „документ”, „реквізити документа”, „документальна інформація”, „документна інформація”, „електронний документ”, „онлайновий документ” ?

  7. Яка відмінність між документальною і документною інформацією?




1

6

Індивідуальне завдання 6

Тема: Функції та властивості документа

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

  2. Опрацювати матеріал за схемою:.

Функції документа. Зв’язок трактування функцій документа з його визначенням. Функції та властивості документа в концепціях (А. В. Соколов, Н. М. Кушнаренко, Н. Б. Зінов’єва, М. С. Ларьков, Є. О. Плешкевич та ін.).

Функціональна сутність документа як особливої форми каналу передачі інформації в системі соціальних комунікацій в концепції Г.М.Швецової-Водки. Комунікаційна та інформаційна функції документа як складові єдиної соціально-комунікаційно-інформаційної функції. Функції, обумовлені матеріальною формою документа: 1) фіксування (закріплення) інформації на матеріальному (речовинному, субстанціальному) носії, відчуженому від людини; 2) збереження інформації, тобто її передача в часі в незмінному вигляді, або забезпечення діахронної комунікації. Функції, обумовлені призначенням комунікації: пізнавальна, свідчення, меморіальна, культурна, управлінська.

Властивості документа. Знаковість і семантичність. Відображення (втілення) розумової діяльності людини і відображення об’єктивної дійсності. Дискретність і безперервність. Збереження як змісту, так і матеріальної форми документа при його “споживанні”. Можливість охарактеризувати будь-який документ по формулі Ласуелла: “хто, що, яким каналом, кому, з яким ефектом повідомляє”. Діяльнісний характер документа. Цінність документа.

Самостійна робота 6

Тема: Функції та властивості документа

Дайте відповіді на запитання

Запитання для самоперевірки

  1. Які особливості документальної пам’ятки ?

  2. Які якісні, кількісні критерії експертизи цінності документів ?

  3. Які законодавчі акти України регулюють збереження історичних пам’яток ?

  4. Що спільного й відмінного між поняттями: „цінний документ”, „особливо цінний документ”, „унікальний документ”, „рідкісний документ” ?

  1. Що таке „документування інформації” ?

  2. Як розвивалися способи документування інформації ?

  3. Які існують сучасні способи документування інформації ?

  4. Що таке „система запису інформації”, „система відтворення інформації”, „система знищення інформації” ?

  5. Чим відрізняються знаки-символи, знаки-образи та знаки-ікони з позицій семіотики?

  6. Як може бути оцінений візуалізований текст реклами з позицій семіотики (символьний, образний та іконічний)?

  7. Що являє собою креолізований текст? Наведіть приклади креолізованих текстів.

  8. Як може бути оцінений візуалізований текст службового управлінського документа з позицій семіотики (символьний, образний та іконічний)

  9. Які паралінгвістичні засоби засостовуються використовують в документуванні службової управлінської інформації?

  10. Як класифікували знаки С. Кулешов, О. Соколов ?

  11. Що собою представляє мовна система ?

  12. Які є схеми класифікації знаків штучної мови ?

  13. Який зміст понять „штучна мова”, „природна мова” ?

  14. Які є засоби фіксування інформації ?

2

7

Індивідуальна робота 7

Тема: Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів.

  1. Опрацювати матеріал за схемою:

Документування як процес створення документа. Загальні положення документування. Еволюція способів документування. Кодування інформації. Види кодів: абетковий, цифровий, абетково-цифровий, рельєфно-крапковий, матричний. Знаковий метод фіксування інформації. Класифікація знаків (С. Кулешов, О. Соколов). Символ і знак. Мовні і немовні знаки. Мова як засіб кодування інформації. Мови природні і штучні. Мовна система: лексика, синтаксис і семантика, прагматика. Документ як знакова система. Системи запису (ручний, механічний, магнітний, оптичний, фотографічний, електростатичний), відтворення (ручне, поліграфічне, механічне, магнітне, оптичне, електростатичне), знищення (ручне, магнітне, оптичне, теплове) інформації, історія їх становлення та розвитку.

Документ як артефакт. Експертиза цінності документа

Документ як артефакт. Поняття артефакту. Артефактні документи як документні пам'ятники світового, національного та місцевого значення. Цінність, унікальність артефакту. Цінний та рідкісний документ Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення Поняття „документальна пам’ятка”, її особливості.. Рекомендації ЮНЕСКО до захисту рухомих пам’яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей. Книжна пам'ятка як видання, що поєднує в собі кількісні та якісні ознаки рідкісної та цінної книги.

Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості та ін. Порядок надання документові статусу “цінний”, “особливо цінний”, “унікальний”, “рідкісний” документи. Основні напрями класифікації документальних пам’яток. Співвідношення понять “пам’ятка культури”, “цінний документ”, “унікальний документ”, “особливо цінний документ”, “рідкісний документ”.

  1. Дати визначення поняттям „форма документа”, „зміст документа”, «реквізит документа», „матеріальна основа документа”, „матеріальна конструкція документа”. Розкрити еволюцію матеріальної основи документа, матеріальної конструкції документа.

  2. Встановити співвідношення інформаційної складової документа та його матеріальної основи, матеріальної конструкції за Національним стандартом України „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. ДСТУ 2732:2004”. Простежити еволюція системних утворень документа – форми та змісту. Документ як цілісність інформації та матеріального об’єкта.

  3. За вітчизняними, зарубіжними спеціальною законодавчою базою, стандартами, термінологічними словниками, дати визначення поняття «документування», встановити його еволюцію, складники, тенденції.

  4. Розробити власну знакову систему кодування української абетки та закодувати текст.

  5. Дати узагальнюючий висновок про:

знакову природу інформації;

системи запису інформації;

ступінь знаковості інформаційної та матеріальної складових документа. 

  1. Документ як феномен цивілізації. Узагальнити та систематизувати систему заходів України щодо збереження документних національних пам’яток.

  2. Дати визначення поняттям: „цінний документ”, „унікальний документ”, „рідкісний документ”, „особливо цінний документ”;

Самостійне завдання 7

Тема: Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів

Дайте відповіді на запитання:

  1. Що таке „документування інформації” ?

  2. Як розвивалися способи документування інформації ?

  3. Які існують сучасні способи документування інформації ?

  4. Що таке „система запису інформації”, „система відтворення інформації”, „система знищення інформації” ?

  5. Чим відрізняються знаки-символи, знаки-образи та знаки-ікони з позицій семіотики?

  6. Як може бути оцінений візуалізований текст реклами з позицій семіотики (символьний, образний та іконічний)?

  7. Що являє собою креолізований текст? Наведіть приклади креолізованих текстів.

  8. Як класифікували знаки С. Кулешов, О. Соколов ?

  9. Що собою представляє мовна система ?

  10. Які є схеми класифікації знаків штучної мови ?

  11. Який зміст понять „штучна мова”, „природна мова” ?

  12. Які є засоби фіксування інформації ?

  13. Які особливості документальної пам’ятки ?

  14. Які якісні, кількісні критерії експертизи цінності документів ?

  15. Які законодавчі акти України регулюють збереження історичних пам’яток ?

  16. Що спільного й відмінного між поняттями: „цінний документ”, „особливо цінний документ”, „унікальний документ”, „рідкісний документ” ?

1

8

Індивідуальне заняття 8

Тема: Історія класифікації, типології документів Класифікація, типологія документів за матеріальною складовою за інформаційною складовою

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

Історія класифікації, типології документів Класифікація, типологія документів. Класифікація документів Н. Кушнаренко.Класифікація документів Г. Швецової-Водки. Класифікація документів С.Г.Кулешова.

Дослідження класифікації документів: історіографічний огляд.

  1. Опрацювати навчальний матеріал за схемою:

Значення теоретичної класифікації документа. Типологічні ознаки класифікації. Дискусійність і розвиток класифікаційної схеми.

Розроблення теорії класифікації у другій половині ХХ ст. Тлумачення понять „групування”, „систематизація”, „типологія”, „класифікація” документів; „рід”, „вид” („підвид”), „тип” („підтип”), „клас” („підклас”) документів Засади, ознаки класифікації, типології документів.

Конституювання новітніх схем класифікації, типології документів у галузі документознавства. К. Рудельсон, Ю. Столяров, Н. Кушнаренко, С. Кулешов, Г. Швецова-Водка та ін. про класифікацію, типологію документів. Варіанти розбудови класифікаційних схем документів (ієрархічна, дихотомічна, фасетно-блочна, змішана). Вплив ознак класифікації документа на формування, зберігання, використання документів. Слабкість внутрішніх логічних зв’язків між видовими блоками багатоаспектних фасетних конструкцій, базисний принцип розкриття природи документа – єдність форми і змісту.

Класифікація, типологія документів за матеріальною складовою

Поняття „форма документа” / „матеріальна (фізична) складова документа” та можливості класифікації документів за ними. Класифікація, типологія документів за зовнішньою формою: вид документа за матеріальним носієм, матеріальною конструкцією. С. Кулешов про класифікацію документів за матеріальною складовою.

Фасетно-блочні схеми класифікації документів Н. Кушнаренко (за матеріальним носієм (паперовий, плівковий, пластмасовий, комбінований) матеріальною конструкцією (аркушевий, кодексовий, картковий, стрічковий, дисковий, комбінований), Г. Швецової-Водки (матеріал носія інформації (паперовий, плівковий, пластинковий), форма носія інформації (стрічковий, картковий, аркушевий, блочний, дисковий, комбінований), форма (одномірний, двомірний, тримірний) і спосіб (ручний, друкований (машинописний, принтерний, поліграфічний, ротапринтний, ксерокопійований та ін.), технотронний (електронний, аудіозапис, фотографія, кінофільм і телефільм, діафільм і діапозитив, відеозапис), мікрографія, голографія) запису інформації, призначення для сприйняття (людиносприйманий, машиносприйманий), канал сприйняття (візуальний, аудіальний, тактильний, аудіовізуальний, комбінований, недоступний людському сприйняттю), спосіб декодування інформації за формою (призначений для читання, роздивляння, слухання, комплексного відтворення інформації), характером знакових засобів передачі інформації (символічний, іконічний, записаний шляхом зміни структури носія інформації), мовної системи, у якій втілено інформацію (вербальний, зображувальний, музичний, комплексний, матричний), приналежністю знаків запису до певних знакових систем (текстовий, нетекстовий, технічно-кодований).

Перспективи розвитку класифікації, типології документа за матеріальною складовою документа.

Класифікація, типологія документів за інформаційною складовою

Поняття „зміст документа,  „інформаційна складова документа” та можливості класифікації документів за ними. Класифікація, типологія документів за змістом Н. Кушнаренко (за характером знакових засобів фіксації інформації (текстовий, іконографічний, ідеографічний, звуковий, матричний, комплексний), мірністю запису інформації (одномірний, двомірний, тримірний), призначенням для сприйняття (людинозчитуваний, машинозчитуваний), каналом сприйняття (візуальний, тактильний, аудіальний, аудіовізуальний), ступенем його розповсюдження (опублікований, неопублікований, той, що не публікується), за способом документування (рукописний, друкований, механічний, магнітний, фотографічний, оптичний, лазерний, електронний), рівнем узагальнення інформації (первинний, вторинний) та Г. Швецової-Водки (за рівнями узагальнення інформації (первинний, вторинний), сферою виникнення інформації та об’єктом відображення (управлінський, політичний, науковий, художній, релігійний, економічний (комерційний, технологічний), побутовий, розважальний, спортивний, особовий).

  1. Посилаючись на праці С. Кулешова, Н. Кушнаренко, К. Рудельсон, Ю. Столярова, Г. Швецової-Водки, дати визначення понять: „тип”, „вид”, „підвид”, „рід”, „клас” документа. Пояснити відмінність між цими визначеннями.

  2. Порівняти фасетно-блочні схеми класифікації документів Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки. У письмовому вигляді зробити висновки щодо логіки їх побудови та відповідного наповнення змісту.

  3. Змістовні класифікації документів: предметна, тематична, систематична та ін.

  4. Формальні класифікації документної інформації: алфавітна, мовна, хронологічна, форматна тощо.

1

8

Самостійна робота 8

Тема: Історія класифікації, типології документів Класифікація, типологія документів за матеріальною та інформаційною складовими

Дайте відповіді на запитання:

  1. Як складалися традиції класифікації, типології документів у XVIII – на початку XX ст. ?

  2. Коли виникають перші теорії класифікації документів та хто був їх автором ?

  3. Які основоположні роботи науковців про класифікацію, типологію документів у галузі документознавства ?

  4. Що таке „групування”, „систематизація”, „типологія”, „класифікація” документів; „рід”, „вид” („підвид”), „тип” („підтип”), „клас” („підклас”) документів ?

  5. Які існують варіанти розбудови класифікаційних схем ?

  6. Які ознаки можуть застосовуватися для класифікації, типології документів ?

  7. Які особливості класифікації документів за матеріальною складовою ?

  8. Хто є автором класифікації документів за формою у сучасному документознавстві ?

  9. Які класи документів можна виокремити за матеріальним носієм інформації, матеріальною конструкцією документа ?

  10. Чи має переваги класифікація, типологія документів за формою порівняно з класифікаціями за іншими ознаками ?

  11. Що означають поняття „зміст документа”, „інформаційна складова документа” ?

  12. Які ознаки виокремлюють, здійснюючи класифікацію, типологію документів за змістом ?

  13. Які існують класифікаційні схеми, що застосовуються у різних галузях знань, сферах роботи з документами, побудовані на основі інформаційної складової документів ?

Індивідуальне завдання 9

Тема: Класифікації системи документації

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

  2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою:

Поняття „система документації”. Інформаційний компонент у схемах класифікації документів С. Кулешова, Н. Кушнаренко, Ю. Столярова, Г. Швецової-Водки та ін.

Базові, інфраструктурні, дисциплінарні системи документації у трактуванні С.Г.Кулешова. Базові системи документації: наукова документація, виробничо-експлуатаційна документація, навчальна документація, економічна документація, громадсько-політична документація, судова документація, законодавча документація, військова-оборонна документація, документація органів внутрішніх справ країни, цивільно-реєстраційна документація, документація системи охорони здоров’я.

Інфраструктурні системи документації: управлінська (організаційно-розпорядча; первинно-облікова; звітно-статистична; планова; бухгалтерсько-облікова), нормативна (документація з пожежної безпеки; документація з охорони праці; документація зі стандартизації; документації зі сертифікації), інформаційна (реєстраційно-облікова; документація систем інформаційного обслуговування ) документації.

Дисциплінарні системи документації: технічна (будівельна, транспортна, енергетична, житлово-комунальна), гуманітарна (соціологічна, етнографічна, археологічна), природнича (гідрологічна, метеорологічна та ін.) документації. Перспективи розвитку систем документації та оновлення схем класифікації.

Класифікаційні схеми, що застосовуються у різних галузях знань, сферах роботи з документами: „Державний класифікатор управлінської документації”, „Десяткова класифікація” М. Дьюї, „Універсальна десяткова класифікація”, „Класифікація бібліотеки Конгресу США”, „Бібліотечно-бібліографічна класифікація”, „Генеральна схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України” і т.д. Класифікатори технічно-економічної, сільськогосподарської, іншої спеціалізованої інформації). нормативних актів із систематизації документів.

Принципи побудови, зміст і форма «Генеральної схеми класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України» (2006). Вагомий внесок у класифікацію документів А.В. Бойка, Г.В. Боряка, М.Я. Варшавчика, І.Н. Войцехівської, Л.О. Драгомірової, Я.С. Калакури, С.Г. Кулешова, С.Ф. Павленко та ін.

3. Проаналізувати структуру „Державного класифікатора управлінської інформації” та „Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням строків зберігання документів”, Примірної номенклатури справ тощо зробити узагальнення щодо наповнення їх схеми, логіки побудови.

4. Зробити висновок щодо: а) структури, рівнів побудови класифікаторів; б) логічних закономірностей процесу класифікації документів.

5. Розробити фрагмент схеми класифікації документної інформації для із дотриманням усіх правил побудови схеми класифікації документів зафіксувати фрагмент класифікатора (на вибір студента) з теми „Освіта”, „Культура”, „Державний устрій. Державна влада та управління”.

Самостійна робота 9

Тема: Класифікація, типологія документів Системні класифікації.

Дайте відповіді на запитання:

  1. Що таке „система документації” ?

  2. Як поділяють системи документації ?

  3. Що таке „базова система документації”, „інфраструктурна система документації”, „дисциплінарна система документації” ?

  4. Яка документація належить до базової, інфраструктурної, дисицплінарної системи документації.

  5. У чому полягає сутність комбінаційних класифікацій? Наведіть приклади.

  6. У чому полягає сутність фасетних класифікацій? Наведіть приклади.

  7. Яких правил поділу документів слід дотримуватися?

  8. Яка будова Таблиць класифікації ББК, УДК?

  9. Яка структура ББК, УДК, Генеральної схеми класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України?

  10. Яка функційна характеристика управлінської документації, класи та підкласи ДУСУД?  





1




Модуль ІІІ. Неопубліковані документи і документи з особливим способом публікування. Видання як вид документа




10

Індивідуальне завдання 10.

Тема: Службові управлінські документи

  1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект

  2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою:

Службові управлінські документи. Теоретичні моделі класифікації документів.

Підготувати повідомлення, реферат, конспект

Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять” як віддзеркалення сучасного стану терміносистеми документознавства та суміжних галузей знань.

Концепції дослідження тексту службового управлінського документа.

Терміносистема управлінського документознавства як мова науки.

  1. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Управлінське документознавство як традиційний вид спеціального документознавства. Історія, загальна характеристика управлінського документа. Поняття „управлінський документ”. Класифікація управлінських документів за послідовністю створення, рівнем доступу, юридичною силою, напрямком діяльності, терміном зберігання та ін. ознаками. Диференціація службового документа в установі. Трактування понять офіційний та службовий документи: дотичність та відмінність. Регулятивність та нормативність управлінських документів. Юридична сила управлінських документів.

Уніфікація та стандартизація управлінських документів. Історичні витоки уніфікації, стандартизації документів. Зміст уніфікації та стандартизації управлінських документів. Уніфікація документів як процес оптимального зменшення кількості елементів і забезпечення їхнього співпадання в об’єктах, що складають комплекс або систему. Стандартизація документів як процес розроблення та впровадження державних стандартів, у яких зафіксовано вимоги до створення документів, тобто складання їх текстів та оформлення. Основні напрями уніфікації управлінської документації: уніфікація інформаційної частини; уніфікація носія інформації. Основні види робіт при уніфікації документації.

Державні уніфіковані системи документації (ДУСД). Структура ДУСД. Поділ уніфікованих систем документації в залежності від рівня затвердження: державні, галузеві уніфіковані форми документів; уніфіковані форми документів підприємств, установ і організацій. Уніфікація структури документа та методів контролю інформації в документах. Формуляр-зразок. Постійні, додаткові реквізити формуляра-зразка. Регламентація процесів уніфікації, стандартизації управлінської документації. Нормативні документи з уніфікації, стандартизації документів в Україні (ДСТУ 2732:2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення”; ДСТУ 3844–99 “Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови”; ДСТУ 3843–99 “Державна уніфікована система документації. Основні положення”; ДСТУ 4163–2003 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання”). Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД) як нормативний документ державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні. Об’єкти класифікації ДКУД. Класи уніфікованої системи документації ДУД.

Текст службового документа. Текстовий документ. Жанрово-видовий склад документів. Номінал документа. Вид номіналу документа. Заголовок до тексту службового документа. Уніфікація організації тексту. Формули представлення уніфікованих текстів. Бланки документів. Формуляр-зразок документа.

Самостійне завдання 10


2

11

Індивідуальне заняттяя 11

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

"Харківський авіаційний інститут" ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор ХА1 з НПР
Етапи розвитку документознавства як наукової та навчальної дисципліни. Об'єкт документознавства як науки. Предмет документознавства....
ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ЕКЗАМЕН Документознавство. Діловодство
Документознавство як наука. Поняття «документ», його призначення і основні характеристики
Урок 1 Тема: Шаблон документа, створення документа за допомогою майстра. Друк документів
Навчальна мета: Познайомити учнів з основами роботи із текстовим редактором, поняттями шаблон документа, створення документа за допомогою...
Політологія та інші науки про суспільство
Розширене трактування політології, включення до неї будь-якого наукового знання про політику, по суті, знімає питання про політологію...
Складові сучасної системи документаційного забезпечення управління....
Документ як інформація, зафіксована на матеріальному носії. Поняття «управлінський документ», «організаційно-розпорядчий документ»,...
ЗАТВЕРДЖУЮ
Вивчення дисциплін заплановано у 5-ому семестрі на 3-ому курсі. Загальна кіль-кість годин/кредитів ECTS: дисципліна І – 126 5, дисципліна...
ТЕМА Культурологія як наукова дисципліна
Основні етапи розвитку культурологічного знання. Становлення культурології як самостійної наукової дисципліни
6 2012 ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА
Виноградова О. В. Еволюція наукової думки щодо розвитку процесного підходу / Виноградова О. В., Філіна С. В. // Экономика Крыма....
Конспекти до курсу «Професійна етика» Тема Професійна етика як навчальна...
Тема Професійна етика як навчальна дисципліна і як засіб регулювання професійної діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ
Методичні вказівки щодо написання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра за напрямом підготовки 0201 «Культура» професійним спрямуванням...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка