|
|
Скачати 1.18 Mb.
|
|
Тема. Повсякденне життя Західної Європи Мета. Визначити особливості повсякденного життя людини в Новий час, порівняти життя людей Середньовіччя та раннього Нового часу; удосконалити навички учнів у роботі в групах; продовжувати роботу над формуванням цивілізаційного підходу до вивчення всесвітньої історії. Тип уроку: комбінований Обладнання: підручник, стінна карта «Європа в XV- XVI ст.». Етапи уроку: І. Оргмомент ІІ. Актуалізація опорних знань ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
ІV. Закріплення нових знань V. Підсумки уроку VІ. Домашнє завдання ХІД УРОКУ І. Оргмомент ІІ. Актуалізація опорних знань Перевірка д\з, презентація творів-роздумів «Якщо б я вибирав епоху…» ІІІ. Засвоєння нового матеріалу Робота в групах Учні об’єднуються у 5 груп по 4 людини, вибирають спікера й керівника. Кожна група отримує завдання: ознайомитися з матеріалом, скласти план, підготувати доповідь. Час обмежений – 10-12 хвилин. V. Закріплення нових знань Підведення підсумків роботи груп. Вчитель коментує результати роботи V. Підсумки уроку «Мікрофон». «Сьогодні на уроці я навчився…., мені сподобалося…., я дізнався…» VІ. Домашнє завдання § 4. УРОК № 6 Дата: 12.10. 2012 КЛАС: 8
ХІД УРОКУ
Історичний диктант
Бесіда за запитаннями
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми В епоху Нового часу відбуваються суттєві зміни у повсякденному житті людей. Міське населення починає поволі збільшуватися. Змінюється зовнішній вигляд міста, інтереси його жителів. ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу
Текст 1 Багато селян сплачували тепер грошову ренту за користування землею і замість того, щоб працювати на землевласника два–три дні на тиждень, тепер могли щодня працювати на власній землі; якщо була можливість, селяни додатково орендували ділянки землі — так виникали ферми. Фермери почали виробляти продуктів більше, ніж їм потрібно було самим, і тому надлишки вони продавали. Однак селяни не виробляли стільки продуктів, щоб їх вистачало на всіх. Часом мор косив худобу, урожаї гинули від посухи або злив, і тоді наступав голод. Проте населення зростало. Для виробництва одягу було потрібно більше вовни, і вівчарство стало досить прибутковою галуззю сільського господарства. В Англії великі землевласники виселили орендарів та почали використовувати землі під пасовиська для овець. Це набуло такого розмаху, що у 1534 р. Генріх VIII видав закон, який заборонив заводити більше 2 тисяч овець
Текст 4 Міські вулиці, як правило, були дуже вузькими. Багато будинків будували три або чотириповерховими, і кожний наступний поверх трохи більше нависав над попереднім, так що у верхній частині будинки із протилежних боків вулиці майже змикалися, що збільшувало вірогідність пожежі. Будинки були суцільно дерев’яні, вкриті найчастіше соломою. Під час пожежі могла вигоріти вся вулиця. Тому найважливіші будинки, наприклад церкви, зводилися з каменю або цегли, що робило їх менш уразливими для вогню. Перенаселені будинки та вузькі вулиці становили загрозу для здоров’я людей. Жителі викидали відходи прямо на вулицю та залишали їх там гнити. Наявність відходів на вулицях була головною причиною появи у містах значної кількості пацюків та інших паразитів, які розносять хвороби. Каналізації практично не було, і тому на вулицях не висихали смердючі калюжі. Ніхто не розумів, звідки беруться хвороби; брудна вода нерідко потрапляла в колодязі з питною водою, викликаючи спалахи захворювань, особливо в спекотну пору року. Вночі вулиці не освітлювалися, і той, хто у темряві виходив з будинку, ризикував бути побитим або навіть убитим. У XVII ст. у містах почали прокладати бруківку, на вулицях з’явилися масляні ліхтарі. У будинках заможних городян стіни прикрашалися паперовими шпалерами, у багатіїв — гобеленами (тканими або вишитимикилимами). Вікна почали закривати не шматком ганчірки, а товстим, поки що непрозорим, склом у залізних рамах. Замість лавок і лежанок з’являються ліжка під балдахінами. Увечері родина сідала біля вогнища або комину на стільцях, а хазяїн будинку розташовувався у кріслі
Деякі розваги того часу здаються нам жорстокими Людям, наприклад, подобалося дивитися на ведмежі або півнячі бої або бути присутнімна публічних стратах. А страти відбувалися часто: до повішення присуджували за багато видів злочинів, у тому числі за крадіжку. Городяни любили ходити в театри, а на вулицях вони могли подивитися на виступи жонглерів, акробатів, музикантів, ведмедів, які танцюють. Цей бродячий народ переїжджав з міста в місто, влаштовуючи вистави та розважаючи місцевих жителів • Як проводили городяни своє дозвілля? Текст 7. Гігієна і здоров’я З кожних 100 чоловік, на віспу хворіли 95, а помирав кожний сьомий хворий. У XVII ст. лютував висипний тиф, його називали «яскраво-червоною лихоманкою». У XVIII ст. ця хвороба сотнями косила бідних парижан, у могильників не вистачало часу закопувати тіла померлих. Особливо висока смертність була серед новонароджених, небагато дітей встигали стати дорослими: сорокалітні вже вважалися старими. Рідко хто доживав до 70 років. Розповсюдження епідемій було пов’язано з низьким рівнем особистої гігієни та майже цілковитою відсутністю медичної допомоги. Люди боялися ходити до лазні. Зі зростанням епідемій лазні перетворилися на розсадник зарази, їх почали боятися. У Лондоні в 1800 р. не було жодного банного закладу. У заможних будинках були «мильні», вони містилися у напівпідвалах. У «мильні» знаходилися парильня і дерев’яні кадовби, тут можна було вимитися гарячою водою. Ванні кімнати навіть у дуже заможних родинах були великою рідкістю. З XVIII ст. до моди увійшли купання, але купалися рідко, один–два рази за літо. Часті епідемії виникали через відсутність каналізації; особливою бідою ця проблема була у великих містах
Текст 8. «Скажи мені, що ти їси» Урожаї ще довго залишалися низькими. Пшениця, рис, кукурудза (після відкриття Америки) були малодоступними продуктами. Білий хліб аж до XVIII ст. вважався предметом розкоші; Європа, як і у давні часи, харчувалася грубими юшками і кашами. Ще на початку XVIII ст. у селі споживали переважно овес, просо, ячмінь. М’ясо населення європейських країн споживало рідко. Наприклад, у Франції в XVIII ст. середня цифра споживання м’яса складала 22 кілограми на рік на 1 людину. М’ясо їли раз на тиждень, переважно це була солонина. Так було у Німеччині, в Англії та в інших країнах. У Голландії в XVIII ст., за свідченням сучасників, основною їжею для бідноти служили ріпа, смажена цибуля, сухий хліб. Городяни їли скупо. Вечірня трапеза нерідко складалася тільки з тюрі — залишків хліба, розмочених у молоці. У будинках багатих людей їжа була більш різноманітною. У XVII ст. в Європі починають пити нові напої — чай, каву та шоколад
V. Узагальнення та систематизація знань Заповніть порівняльну таблицю «Місто Середньовіччя та Нового часу».
Зробіть висновки про життя людей у період Нового часу . V. Оцінювання учнів. Домашнє завдання 1. Прочитати відповідний параграф. 2. Підготувати повідомлення про театри Нового часу. 3. Скласти меню для селянської родини, родини багатого городянина й родини аристократа. Урок: 7-8 Дата: 02\08.11.2012 Клас: 8 Тема: Франція Задачи:- з’ясувати причини, хід та наслідки Реформації в Німеччині; розкрити основні напрями Реформації в Німеччині; - удосконалювати уміння учнів аналізувати історичні події, систематизувати отриману інформацію у процесі складання таблиць, працювати з історичною картою; формувати вміння характеризувати історичних осіб – Мартина Лютера; розвивати вміння аналізувати історичну інформацію крізь призму технологій розвитку критичного мислення - розвивати вміння аналізувати історичну інформацію крізь призму технологій розвитку критичного мислення; виховувати толерантне ставлення до будь-якої релігії та повагу до думок інших.Там від реліквій гроші є. Обладнання: карта, підручник Тип уроку: вивчення нового матеріалу Прибуток головний дає Розпродаж індульгенцій жвавий. Овець доїння йде на славу! Ганс Сакс ХІД УРОКУ І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація опорних знань Робота в парах. Парам пропонується перелік запитань, після обговорення яких учні мають дати правильні відповіді. Завершивши роботу, кожен учень з пари повинен представити свої результати, коментуючи та аргументуючи особисту точку зору. Запитання для роботи в парах
ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу Гра «чиста дошка» Учитель записує на дошці запитання, які стосуються нової теми й відповіді на які учні дадуть, опрацювавши текст підручника із всесвітньої історії для 8 класу. У ч и т е л ь. Після читання у процесі аналізу тексту ви відповідатимете, а я витиратиму опрацьовані питання. Робота буде успішною, якщо під кінець уроку дошка стане чистою. У даному випадку на виконання завдання надається 10 хвилин. Запитання на дошці 1. Де і коли утворилась Священна Римська імперія німецької нації? (з 962 р. по 1806) 2. Якій династії належала влада на поч. ХVІ ст. у Священній Римській імперії? 3. Хто обирав імператора? 4. Чому не було укладено союз німецьких міст із королівською владою? 5. Хто висунув ідею перетворення роз’єднаних німецьких земель в єдину державу? Чому? 6. Що сприяло наступу на феодальну «дрібнодержавність»? «Рамка цілі» Цей метод передбачає чотири етапи: 1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?) 2. План (Як? Яким чином?) 3. Дія (Що? Де? Коли?) 4. Результати (Які наслідки? Які підсумки?) За цим алгоритмом діти опрацьовують за підручником питання «Лютер і Мюнцер — два варіанти Реформації». Клас поділено на 2 підгрупи (одна працює над лютеранським варіантом Реформації, інша — над мюнцерівським) Зразок учнівської відповіді
Три речення Учитель дає учням опрацювати питання «Селянська війна — стихійність і неорганізованість» за підручником і просить їх передати його зміст трьома простими реченнями. Зразок учнівської відповіді 1. Ідеї Лютера і Мюнцера здобули відображення в наступі на феодалізм під час Селянської війни, яка розпочалася в Німеччині влітку 1524 р. 2. «Статейний лист» («12 статей») — програма селянських загонів. 3. Поразка селян — брак єдності та військового досвіду. IV. Узагальнення та систематизація знань Клас ділиться на три групи, кожна з яких має виконати певне завдання. Гра «Я знаю 5 імен…» (1-а група) Учні називають п’ять імен, персоналій (можна й більше), які стосуються даної теми. Наприклад: Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Карл V, Габсбурги, Лев Х. Гра «Точність — ввічливість королів» (2-а група) Учні записують дати, що зустрічаються в тексті підручника. До кожної дати пропонуємо запитання, відповіді на які мають бути точними та лаконічними. Наприклад: 1483–1546; 1489–1525; 1517; червень 1524; 1524–1525 рр. Запитання й завдання 1. З якими подіями пов’язані ці дати? 2. Позначте у зошитах століття, що стосуються виписаних вами дат. Назвіть їх. 3. Скільки років прожив Лютер? Мюнцер? Чому Лютер прожив довше? 4. Що було раніше — виступ Лютера проти індульгенцій чи початок заворушень у південно-західній Німеччині? 5. Скільки років минуло від дня смерті Лютера? Мюнцера? Гра Енциклопедист» (3-я група) Учні записують в зошитах терміни та поняття, що зустрічаються в процесі вивчення нової теми, та пояснюють їх. Зразок учнівської відповіді Індульгенція — у католицькій церкві — грамота, свідоцтво про повне відпущення гріхів. Реформація — широкий антифеодальний суспільно-політичний і релігійний рух, який набув форми боротьби проти католицької церкви в Західній і Центральній Європі в XVI ст. Селянська війна — масштабне й тривале у часі повстання селян, яке охоплює велику територію. V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів «Асоціювання» Учитель на дошці записує ключове слово чи фразу. Учні називають слово або словосполучення, що асоціюються із запропонованим. Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами. VІ Домашнє завдання 1. Опрацювати матеріал підручника. 2. Скласти речення зі словами: Реформація, індульгенція, Селянська війна, Т. Мюнцер, М. Лютер, дешева церква, нове рівне суспільство. Урок: 9 Дата: 16.11.2012 Клас: 8 |
| Питання X Всеукраїнського турніру юних істориків Флібустьєри: лицарі морів чи типові представники доби Великих географічних відкриттів? |
Яка подія відбулася на початку епохи Великих географічних відкриттів? У якій із точок, що позначені на карті, Сонце знаходиться в зеніті ополудні 23 вересня? |
| Відкриття “шостого материка” яскрава та дискусійна сторінка в історії... Відкриття “шостого материка” – яскрава та дискусійна сторінка в історії географічних відкриттів. Різні народи по-різному визначають... |
Відкриття “шостого материка” яскрава та дискусійна сторінка в історії... Відкриття “шостого материка” – яскрава та дискусійна сторінка в історії географічних відкриттів. Різні народи по-різному визначають... |
| Урок №2 Тема. Історія вивчення Землі. Як люди уявляли Землю в давнину.... Мета: сформувати в учнів первинні знання про розвиток і відображення географічних відкриттів і досягнень на картах, в описах |
Урок №1 Тема. Що вивчає курс “Географія материків та океанів. Джерела... Мета: сформувати в учнів загальні уявлення про предмет та завдання курсу “Географія материків та океанів”; поглибити систему знань... |
| Свято «Мій перший найкращий зошит» Мета Обладнання: оформлення виставки «Мій перший найкращий зошит», малюнки, телеграма, костюми «Король Зошит», «Фея», «Листоноша», «Міс... |
УРОК №14 5 й клас ТЕМА З’єднання деталей виробу різними способами Святого Миколая – підсумок уроку, смішарик–фізкультхвилинка; наочність для демонстрування етапів роботи; інструкційні картки, правила... |
| Урок на тему: Франція розвинута держава Сформувати в учнів систему знань про економіко-географічне положення Франції, передумови й причини високого рівня розвитку господарства... |
1. Передумови та причини української революції середини 17 ст Це обумовило втрату українським суспільством своєї еліти, усунення українських міщан з провідної ролі у житті найбільших міст й розвитку... |