44-45. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн р.)


Скачати 427.9 Kb.
Назва44-45. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн р.)
Сторінка1/4
Дата16.03.2013
Розмір427.9 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Географія > Документи
  1   2   3   4
44-45. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн.р.)

Архейський етап проходив в три фази по 0,5 млрд років - ранню, середню і пізню. Наявність гірських порід цього часу дозволяє більш впевнено говорити про палеогеографію ранніх етапів Земний історії. Це так звані «сірі гнейси», знайдені на Канадському, Балтійському, Українській, Алданськом щитах, на сході Південної Америки і Африки, на заході Австралії.

При зіткненні з атмосферою відбувалося руйнування порід і винос хімічних елементів, в основному катіонів Na +, K +, Ca + +, Al + + +, Fe + + +, Fe + + та інших у води океану, де формувалися хлориди та фториди, які поступово знижували кислотність океанічних вод. Атмосфера в результаті охолодження і вивітрювання втрачала свої кислотні дими і конденсувала частину водяної пари. У результаті цього склад атмосфери змінився і містив: 98% CO2, 1,5% N2, 0,19% Ar,. Температура була високою, але нижче точки кипіння води ( 100о С). Атмосфера стає прозорішою і замість мороку на Землі утворилася глибока тінь.

У середньому археї внаслідок нерівномірності розвитку ядра на поверхні Землі починають проявлятися зони постійних лавовиливів і поступово базальтова кора з «сірих гнейсів» перекривається потужною товщею (30-40 км) зеленокам’яних відкладів, представлених спочатку ультраосновними і основними породами, потім базальтами і кінці - кислими гранітами. У результаті цього стала формуватися континентальна сіалітова кора (гранітна). В кінці архею остаточно сформувалися блоки земної кори континентального (материкового) і океанічного (базальтового) типу.

Найдавніший континент – Ур – знаходився в північній півкулі (частини суч. Південної Африки й Антарктиди). Пізніше в південній півкулі з’явився континент Арктика. Відбувається формування вторинної атмосфери (на 60% складалася з CO2), послаблення бомбардування Землі метеоритами. У кінці архею зросла частка азоту й кисню. До кінця архею вода в Океані змінилася з кислої на солону, вона набула хлоридно-карбонатного складу. До кінця архею солоність кількісно стала рівною сучасній.

У розрізах зеленокам’яних відкладень часто зустрічаються товщі кремнисто-залізистих опадів (залізистих кварцитів) - джеспілітів. Червоні смугасті кварцити свідчать про те, що в атмосфері з'явився вільний кисень і з його допомогою сполуки заліза (Fe + +) почали окислюватися, утворюючи розчинні форми Fe (HCO3) 2. В океанах почали формуватися доломіт - CaMgCO3, що теж говорило про що з'явився кисень.

Пізніше були знайдені сліди життєдіяльності живих організмів - строматолітів, які мали вік 3,5-3,0 млрд років. Першими живими організмами були бактерії. Сірчисті бактерії, використовуючи сонячне світло, утворювали органічні речовини з неорганічних (Н2S), виділяючи при цьому сірку S. Після цього з'явилися синьо-зелені водорості, які розкладали воду (Н2О), виділяючи кисень (О2). Вміст вільного кисню стало збільшуватися, однак він швидко витрачався на окислення Fe і S, а в атмосфері О2 під дією енергії сонця розщеплювався на О і формував озоновий шар, який не пропускав ультрафіолетове випромінювання.

46-47. Особливості розвитку географічної оболонки в протерозої

Ранній протерозой (2500-1500 млн. р.)

Активна метаморфізація, формування протоплатформ.

Результатом біломорської складчастості була поява південного континенту Нени (продукт Біломорської складчастості). У кінці раннього протерозою формується суперконтинент Пангея-1 (продукт найпотужнішої в історії Землі Карельської складчастості) і новий гігантський океан - Панталласа.На материку формується серія червоноколірних континентальних відкладів - грубоуламкових несортованих конгломератів, гравелітів, аркозів і пісковиків.Широко були розвинені товщі тилітів. Характерні залізисті кварцити (джеспіліти).

В атмосфері протерозою вміст О2 досяг сучасного рівня, що свідчить про бурхливу діяльність бактерій, продукти життєдіяльності яких знайдені в доломітах. Зменшується кількість кислих димів, майже повністю видаляється з атмосфери аміак і метан, в результаті чого вплив атмосферних опадів, поверхневих і грунтових вод на породи суші став менш агресивним. У зв'язку з цим повне хімічне розкладання, якому в археї піддавалися породи земної поверхні, змінюється звичайним вивітрюванням з утворенням грубоуламкових матеріалів - теригенних опадів.

З наявністю О2 з'явилися перші еукаріотні рослини - організми, в клітинах яких формується ядро з набором хромосом. Але переважали одноклітинні (бактерії) і багатоклітинні прокаріоти.

2,5 млрд. і 2 млрд. років тому - два масштабні зледеніння, охопили пн. і пд. материки.
Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.р.)

Авлакогенний етап. Період пізнього протерозою - це час радикальної перебудови структурного плану Землі. Відбувається Руйнування Пангеї-1, утворення найбільшого материку докембрію – Родінії (1 млрд. років тому).

Відбувається розвиток рифтів, що нині є авлакогенами. Байкальська складчастість – 2-га після Карельської. Байкаліди з’єднали частини Південної Америки. Сформувалася єдина Африкано-Аравійська платформа.

Клімат раннього і середнього рифею був м'яким морським і дуже теплим. Середні температури повітря становили 40-50оС. Така температура повітря і висока вологість + насиченість СО2сприяли розвитку організмів та виникненню строматолітів і мікрофітолітів, максимальний розвиток яких за весь докембрій припадає на середній рифей). На суші формувалися червоноколірні кори вивітрювання, в результаті чого в морях накопичувалися теригенні опади. Це було пов'язано з аридних умовами, що підтверджується і наявністю в середньому рифеї соленосних товщ.

У верхньому рифеї скорочується обсяг карбонатонакопичення і розширюється роль теригенних відкладень, серед яких найбільш розповсюджені льодовикові освіти - тилліти. Відбувається похолодання клімату і виникає термічна зональність - стали відокремлюватися області з нівальним (холодним) і екваторіальним кліматами. Це призвело до різкого скорочення строматолітів і мікрофітолітів.

650 млн. років тому сталося найбільше за всю історію Землі вендське зледеніння.

1,5 млрд. років тому з’явилися багатоклітинні організми. У венді (680-550 млн. років) виникає едіакарська фауна (дикінсонія, чарнія, спригіна) – медузи, кільчасті і плоскі черви, голкошкірі.

48-49. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)

У східній півкулі існував суперконтинент Гондвана. Крім Гондвани були такі великі маси суходолу: Лавренція, Ангарида, Балтика. Більша частина континентальних мас була зосереджена в південній півкулі. Утворився океан Прототетіс. Між Балтикою та Лавренцією існував океан Япетус, між Ангаридою та Балтикою – Палеоазійський океан.

Таласократичний етап. Температура вод досягала 40°C.

Клімат на Землі був тепліший, ніж у наші дні. Тропічні узбережжя материків облямовували гігантські рифи зі строматолітів. Проте ці рифи потроху зменшувалися в розмірах, оскільки багатоклітинні тварини, що бурхливо розвивалися, активно їх поїдали. На суші часи не було ні рослинності, ні ґрунтового шару, тому вода і вітер руйнували її набагато швидше, ніж нині.

На Землі існували величезні області, зайняті континентальним шельфом, або материковими обмілинами. Тут створилися ідеальні умови для життя: дно, покрите шаром м'якого мулу, і тепла вода. До цього часу в атмосфері утворилося багато кисню, хоча його й було менше, ніж сьогодні.

Кембрійський вибух життя. Розмаїття акритархів і динофлагілятів (мікропланктон) говорить про появу хижацтва.

Радіолярії. Справжні медузи, губки (археоціати), черви. Голкошкірі. У тварин вперше з’являються тверді покриви (фосфатні, хітинові, потім – карбонатні). Брахіоподи – плеченогі молюски. Голкошкірі. Поодиноко зустрічалися корали. Опабінія. Аномалокаріс – головний хижак.

Час виникнення та розквіту трилобітів (60% фауни). Вони являють собою стародавню групу членистоногих тварин, найближче стоять до ракоподібних.

1909 р. – виявлена фауна бургеських сланців – велика к-ть скам’янілостей м’якотілих тварин, відсутні в більш давніх породах.
50-51. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордо віку (500-450 млн.) та силуру.

Гондвана просувається на південь. Інші континенти вступили в стадію острівних дуг. Через відсутність рослинного покриву величезним було винесення матеріалу в зону шельфу. Тропічний пояс – Ангарида, Балтика, Лавренція

Таласократичні умови. Клімат початку періоду теплий і вологий. У кінці ордовику було зледеніння, котре обумовило зменшення частки CO2. В середині періоду утворилися кліматичні зони.

Розвиток фауни пов’язаний із насиченням шарів родючою суспензією, пов’язаною з вулканічною діяльністю.У 3 рази збільшилася кількість видів. Зникли археоціати. На мілководдях в організмів формувалися карбонатні покриви. З’явилися моховатки, морські лілії, наутилоідеї – головоногі, які мали пряму або злегка вигнуту раковину довжиною 2-3 м (хижаки, полювали на трилобітів і брахіоподів), граптоліти (складені з крем’янистих частинок).

Продовжували існувати більш організовані трилобіти. Вони могли згортатися в клубок. Багато за рахунок хвостового відділу навчилися плавати.Трилобіти складали лише 10% фауни. Існували ракоскорпіони. Зя’являються панцирні риби (безщелепні, безхребетні).

Найбільш цікавоюподією в палеогеографії ордовику є знахідки залишків спор рослин, що свідчить про існування наземних рослин на прибережних сильно заболочених низовинах.

Символом тваринного світу в морських басейнах ордовику стали граптоліти. Це тип напівхордових тварин, які вели планктонний спосіб життя або прикріплялися до водоростей. Мали деревоподібну будову із загальною віссю для всіх особин.
Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.р.)

Закриття океанів, консолідація суші. Утворилася Євроамерика. у Палеоазійському океані активним був вулканізм, зросли масиви монгольсько-казахського поясу. Гондвана продовжувала просуватися на південь; Прототетіс розділився на Палеотетіс і океан Рея.

Каледонська складчастість. Її сліди бачимо на східній периферії Північної Америки, на Шпіцбергені, Алтаї, у Британії + Скандинавські гори, Ірландія, Пн. Земля, Зх. Саян; Нова Гвінея.

Відклади силуру представлені гіпсом, солями, мангановими й залізними рудами.

Геократичний етап. На початку періоду вміст CO2 був низьким (тривало зледеніння). Перший високий максимум кисню (вихід рослин на суходіл).

Поширилися коралові рифи, гастроподи, амоноідеї, морські зірки та їжаки. Риби втратили частину панциру; розвиваються шипи, хрящовий скелет. Силур є часом розквіту граптолітів.

З’являються псилофіти - спорові рослини; хвощі.Росли псилофіти на зволожених місцях або в мілких водоймах. Розгалуження гілок у псилофітів було дихотомічне, тобто кожна гілка поділялася на дві. Тіло їх ще не було чітко розчленоване на кореневу й стеблову частини. Замість коренів вони мали відростки — ризоїди, якими прикріплювалися до грунту. На кінцях гілок псилофітів містилися органи розмноження — спорангії, в яких розвивалися спори. Серед рослин силурійських водних басейнів переважали водорості: зелені, синьо-зелені, червоні, сифонові, бурі, які за своєю будовою майже не відрізнялися від сучасних водоростей. Така подібність наштовхувала деяких дослідників на думку, що в окремих частинах сучасних океанів температура, солоність та інші особливості води збереглися такими, якими були в ті далекі часи.

На суші з’являються перші сухопутні членистоногі

Кінець силуру – вимирання багатьох видів граптолітів, наутилоідей, трилобітів, брахіоподи, панцирних риб.
52-53. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)

Гондвана просувається на південь. Інші континенти вступили в стадію острівних дуг. Через відсутність рослинного покриву величезним було винесення матеріалу в зону шельфу. Тропічний пояс – Ангарида, Балтика, Лавренція

Таласократичні умови. Клімат початку періоду теплий і вологий. У кінці ордовику було зледеніння, котре обумовило зменшення частки CO2. В середині періоду утворилися кліматичні зони.

Розвиток фауни пов’язаний із насиченням шарів родючою суспензією, пов’язаною з вулканічною діяльністю.У 3 рази збільшилася кількість видів. Зникли археоціати. На мілководдях в організмів формувалися карбонатні покриви. З’явилися моховатки, морські лілії, наутилоідеї – головоногі, які мали пряму або злегка вигнуту раковину довжиною 2-3 м (хижаки, полювали на трилобітів і брахіоподів), граптоліти (складені з крем’янистих частинок).

Продовжували існувати більш організовані трилобіти. Вони могли згортатися в клубок. Багато за рахунок хвостового відділу навчилися плавати.Трилобіти складали лише 10% фауни. Існували ракоскорпіони. Зя’являються панцирні риби (безщелепні, безхребетні).

Найбільш цікавоюподією в палеогеографії ордовику є знахідки залишків спор рослин, що свідчить про існування наземних рослин на прибережних сильно заболочених низовинах.

Символом тваринного світу в морських басейнах ордовику стали граптоліти. Це тип напівхордових тварин, які вели планктонний спосіб життя або прикріплялися до водоростей. Мали деревоподібну будову із загальною віссю для всіх особин.


54-55. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.р.)

Закриття океанів, консолідація суші. Утворилася Євроамерика. у Палеоазійському океані активним був вулканізм, зросли масиви монгольсько-казахського поясу. Гондвана продовжувала просуватися на південь; Прототетіс розділився на Палеотетіс і океан Рея.

Каледонська складчастість. Її сліди бачимо на східній периферії Північної Америки, на Шпіцбергені, Алтаї, у Британії + Скандинавські гори, Ірландія, Пн. Земля, Зх. Саян; Нова Гвінея.

Відклади силуру представлені гіпсом, солями, мангановими й залізними рудами.

Геократичний етап. На початку періоду вміст CO2 був низьким (тривало зледеніння). Перший високий максимум кисню (вихід рослин на суходіл).

Поширилися коралові рифи, гастроподи, амоноідеї, морські зірки та їжаки. Риби втратили частину панциру; розвиваються шипи, хрящовий скелет. Силур є часом розквіту граптолітів.

З’являються псилофіти - спорові рослини; хвощі.Росли псилофіти на зволожених місцях або в мілких водоймах. Розгалуження гілок у псилофітів було дихотомічне, тобто кожна гілка поділялася на дві. Тіло їх ще не було чітко розчленоване на кореневу й стеблову частини. Замість коренів вони мали відростки — ризоїди, якими прикріплювалися до грунту. На кінцях гілок псилофітів містилися органи розмноження — спорангії, в яких розвивалися спори. Серед рослин силурійських водних басейнів переважали водорості: зелені, синьо-зелені, червоні, сифонові, бурі, які за своєю будовою майже не відрізнялися від сучасних водоростей. Така подібність наштовхувала деяких дослідників на думку, що в окремих частинах сучасних океанів температура, солоність та інші особливості води збереглися такими, якими були в ті далекі часи.

На суші з’являються перші сухопутні членистоногі

Кінець силуру – вимирання багатьох видів граптолітів, наутилоідей, трилобітів, брахіоподи, панцирних риб.
56-57. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.р.)

Час закінчення консолідації Євроамерики, зміщення Гондвани у Пд. півкулю, закриття Панталасу. Удругій половині періоду в результаті масштабної трансгресії збільшилася площа шельфу. Це час закладання Дніпровсько-Донецької западини.

Кебрій – сині глини, Ордовик – сірі, Девон – червоноколірні.

Початок девону – геократичний етап, друга половина – таласократична. Кінець періоду — скорочення трансгресій, початок герцинської складчастості, регресії моря.

Триває розвиток коралів. З’явилися нові види брахіоподів.У морях девону максимального розквіту досягли замкові брахіоподи. Почався розвиток аммоноидей (головоногих молюсків) і згасання наутилоидей і особливо представників інших підкласів з прямою раковиною. Аммоноидеи закручувалися в спіраль, добре плавали в товщі води і вдосконалювали сифонну частину раковини. Корали, вапняні водорості, моховинки, морські лілії створювали рифи. Вони добре уживалися в аридному кліматі в теплих морях. Серед безхребетних розвивалися ракоскорпіони, остракоди, форамініфери-фузуліни, губки, морські їжаки і конодонти. У період максимальної аридизації зі збільшенням солоності морів деякі роди острокод, двостулкових молюсків, ракоподібних - філопод почали освоєння внутрішньоконтинентальних водойм.

Девон – вік риб. Поширення кісткових риб, котрих поділяють на променевоперих (до яких належать костисті) і лопатеперих (двоякодишачі, кистепері (наприклад, латимерії)).В пересихаючих водоймах виникає велика група Двоякодихаючих риб. Перебуваючи у водній стихії, ці риби дихали зябрами, але якщо водойма висихала, вони не страждали через відстуність води, бо окрім зябер у Двоякодихаючих риб були легені, що дозволяли їм вільно дихати повітрям. Відступання моря викликало у деяких риб формування ще одного пристосування їх плавники стали служити для повзання і з часом перетворилися у щось подібне до ніг. Такі риби названі кистеперимі.

У девоні виникли амфібії. Їхніми представниками є стегоцефали, акантостеги, іхтіостеги.Їхні скелет був достатньо міцним, щоб витримати вагу власного тіла, яка відчувалася після виходу з води. Проте їхні лапи не могли довго втримувати вагу тіла. Для іхтіостег і акантостег вода була місцем де вони харчувалися та розмножувалися, а на сушу вони вилізали, рятуючись від хижих риб.

Поступово вимирають псилофіти, поширюються плауни. З’являються риніофіти - найдавніші судинні рослини, археоптериси – перші деревоподібні рослини. Існували 8-метрові гриби – прототаксити.

  1   2   3   4

Схожі:

Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами
Особливості географічної структури міжнародної торгівлі товарами. Товарна структура міжнародної торгівлі в розрізі груп та видів...
Конспект уроку Тема: ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ЗЕМЛІ ТА ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ
Навчальна cформувати в учнів поняття «географічна оболонка, природні комплекси», а також сформувати уявлення учням про географічну...
Методичні рекомендації щодо викладання географії в 2012-2013 навчальному році
Гуманізація, екологізація, соціологізація і економізація навчання продовжують бути пріоритетними напрямками розвитку шкільної географічної...
МОДУЛЬ ВСТУП. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІВОДИ. ГІДРОЛОГІЯ РІЧОК Блок...
Гідрологія – наука про природні води, їх властивості та явища і процеси, що в них відбуваються, а також закономірності розвитку цих...
Аналіз роботи промислових підприємств міста за підсумками 2012 року
За 2012 рік промисловими підприємствами перераховано до бюджетів усіх рівнів 63,4 млн грн., що складає 26,0% від загальної суми надходжень,...
ПЛАН Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення 1
Щорічно в світі відчужується для несільськогосподарських потреб близько 25 млн га сільськогосподарських угідь, що еквівалентно втраті...
Загальна інформація
Площа — 20,4 млн км², а разом із островами — 24,25 млн км² (великі острови: Ґренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Вест-Індія,...
Боротьба за відновлення української держави, Революційні події та...
Російської імперії, а Галинчина, Буковина та Закарпаття (тобто Західна Україна) продовжували належати Австро-Угорській імперії. Таким...
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ТРЬОХ РОКІВ...
Розвиток дитини в перинатальний період. Дородові матриці. Пологи. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини. Рефлекси,...
Оновлений зміст географічної освіти та підвищення її пріоритетності
Саме тому, роль географічної освіти у сучасних умовах різко зростає. Основи збереження природи, стійкого природокористування, вирішення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка