Методика побудови графічних умовних позначень приладів і засобів
автоматизації полягає в тому, що літерні позначення технічного засобу
(вимірюваної величини і функціональні ознаки приладу) виконують в наступній послідовності:
перша літера – це позначення регульованої або вимірюваної величини (наприклад, температура, тиск, витрати, концентрація тощо);
друга пітера – це позначення, що уточнює, в разі потреби, основну
вимірювану величину (різниця температур, перепад тиску тощо);
третя літера відповідає відображенню інформації(покази, реєстрація);
четверта – формуванню вихідного сигналу (регулюючого, дистанційної передачі з уніфікованим вихідним сигналом та ін.);
а п’ята та шоста – додатковим функціям (сигналізації, меж вимірюваної
величини тощо).
В якості перших (літери параметрів) використовують наступні літери в відповідності параметром, який вони позначають:
Д - густина; Е - будь-яка електрична величина;
F - витрата; G - розмір, положення, переміщення;
Н - ручне діяння; К - час, часова програма;
L - рівень; М - вологість;
Р - тиск, вакуум, пневматичний сигнал;
Q - величина, що характеризує якість: склад, концентрацію тощо;
А - радіактивність; S - швидкість частота;
Т - температура; U - кілька різнорідних вимірюваних величин;
V - в'язкість; W - маса.
Таблиця 5.3
Графічні умовні позначення додаткових пристроїв в ФСА
Найменування
|
Позначення
|
 
3
R4
             
М
     
Дзвоник електричний
Лампа розжарювання сигнальна
Двигун електричний
Насос
|
Ø 10
|
Примітка. Величини, позначені літерами Е, Q, U повинні праворуч від зображення приладу пояснюватися більш докладно, наприклад: струм, напруга; О2, рН, H2SO4.
Для уточнення, при необхідності, значення першої літери, після неї розміщують літеру, яка позначає:
Д - різницю, перепад; F - співвідношення, частку, дріб;
J- автоматичне перемикання, обіг; Q - інтегрування у часі.
Відповідно подальшими літерами позначають функції технічного засобу в
такому порядку (вказують тільки функції, які використовуються в схемі):
Е - первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент);
І - показання; R - реєстрація; С - автоматичне регулювання, управління;
S - включення, відключення, перемикання, блокування; А - сигналізація;
Т - дистанційна передача; У - перетворювання, обчислювальні функції;
К - станція управління (прилади, що мають перемикач для вибору типу управління, та пристрої для дистанційного управління).
Таким чином, одна і та сама літера, розташована на різних місцях в позначенні приладу, несе різне смислове навантаження. Наприклад, позначення приладу DI, розшифровується як прилад для вимірювання густини показувальний, тому що літера D стоїть на першому місці: позначення приладу PDI - як прилад для вимірювання різниці тисків показувальний, тому що літера D стоїть на другому місці і позначає різницю, перепад тощо.
Якщо один прилад виконує декілька функцій, то потрібно дотримуватись такого розташування літерних позначень функціональнах ознак: IRCSA.
Наприклад, прилад для вимірювання температури показувальний, реєструвальний з регулювальною позиційною приставкою позначається як TIRS.
При зображенні приладів і засобів автоматизації необхідно надавати додаткову інформацію:
1. Для позначення приладів, що виконують функцію сигналізації, граничні позначення вимірюваних величин потрібно конкретизувати додаванням літер H і L, які проставляються праворуч від графічного зображення приладу.
2. Якщо вимірювана величина позначається літерою Q або E, праворуч
від зображення приладу потрібно зазначати найменування або символ вимірюваної величини, наприклад напруга (U), сила струму (I ), лужність pH, вміст кисню O2, вміст вуглекислого газу CO2 та ін.
3. Під час побудови умовних позначень перетворювачів сигналів і обчислювальних пристроїв написи, що розшифровують вид перетворювання або операції, які виконує обчислювальний пристрій, наносять праворуч від графічного позначення приладу і мають такі позначення:
а) род енергії сигналу: електричний – E; пневматичний – P;
гідравлічний - G;
б) вид форми сигналу: аналоговий – А; дискретний – D;
в) операції, виконувані обчислювальним пристроєм:
додавання - ; диференціювання  ; інтегрування ;
множення значення сигналу на постійний коефіцієнт К – К;
перемноження значень двох або більше сигналів ;
ділення величин сигналів один на другий ;
вилучення з величини сигналу кореня степені  .
Примітки:
1.Літеру А вакористовують для позначення функції «сигналізація»
незалежно від того, чи винесена сигнальна апаратура на який-небудь щит чи
для сигналізації використовується лампа, вмонтована в прилад.
2. Літеру S використовують для позначення контактного обладнання, яке використовується тільки для включення, відключення, паремикання, блокування.
3. При використанні контактного пристрою приладу для включення, відключення і одночасно для сигналізації в позначенні використовують обидві літери: SA.
4. Літера С використовується для позначення будь-якого закону регулювання, в тому числі двохпозиційного.
Додаткові умовні позначення, які часто використовуються для пояснення
функцій приладів та наносяться праворуч від умовних зображень,
наведені в табл.5.4.
Таблиця 5.4
Найменування
|
Позначення
|
Рід енергії сигналу:
|
Електричний
|
E
|
Пневматичний
|
P
|
Гідравлічний
|
Q
|
Вид форми сигналу
|
Аналоговий
|
А
|
Дискретний
|
Д
|
Сигналізація найбільшого значення вимірювальної величини
|
Верхнього
|
H
|
Нижнього
|
L
|
Для позначення величин, не передбачених даним стандартом, можуть бути використані резервні літери латинського алфавиту, що не застосовуються для позначення першої літери (за винятком літери Х). При цьому вони повинні бути розшифровані на схемі в полі креслення над основним штампом.
Приклади побудови умовних зображень засобів автоматизації наведені в табл. 5.5.
Таблиця. 5.5
Позначення
|
Характеристика приладу
|
1
|
2
|
ТЕ
|
Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання температури, встановлений за місцем. Наприклад, термоперетворювач опору, термоелектроперетворювач, термобалон манометричного термометра і т. ін.
|
ТІ
|
Прилад для вимірювання температури показувальний, встановлений за місцем, наприклад, термометр ртутний, термометр манометричний і т. ін.
|
TІ
|
Прилад для вимірювання температури показувальний, встановлений на щиті. Наприклад, мілівольтметр, логометр, потенціометр показувальний, міст автоматичний показувальний.
|
ТІR
|
Прилад для вимірювання температури одноточковий, реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, автоматичний потенціометр, міст автоматичний зрівноважений і т. ін.
|
ТRC
|
Прилад для вимірювання температури реєструвальний, регулювальний, встановлений на щиті. Наприклад, автоматичний потенціометр з регулювальною приставкою, прилад “ДИСК-250” з вмонтованим регулювальним пристроєм і т. ін.
|
PI
|
Прилад для вимірювання надлишкового тиску (розрідження) показувальний, встановлений за місцем. Наприклад, манометр, тягомір, напоромір, вакуумметр.
|
PT
|
Прилад для вимірювання надлишкового тиску (розрідження) без-
шкальний із дистанційною передачею показань, встановлений за місцем. Наприклад, манометр (диференціальний) безшкальний з диференціально-трансформаторною передачею.
|
PY
PIR
|
Прилад для вимірювання тиску (розрідження) безшкальний з уніфікованим вихідним сигналом (електричним або пневматичним), встановлений за місцем. Наприклад, “Сапфир-22 ДИ”
|
|
Прилад для вимірювання тиску (розрідження) показувальний, реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, будь-який вторинний прилад для реєстрації зміни тиску.
|
|
|
PIS
|
Прилад для вимірювання тиску (розрідження) показувальний з контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад, електроконтактний манометр, електроконтактний вакуумметр і т. ін.
|
FE
|
Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання витрати, встановлений за місцем. Наприклад, діафрагма, сопло, труба Вентурі, чутливий елемент електромагнітного витратоміра і т. ін.
|
FТ
|
Прилад для вимірювання витрати безшкальний із дистанційною передачею показів, встановлений за місцем. Наприклад, дифманометр (ротаметр) безшкальний з диференціально-трансформаторною передачею.
|
FFR
|
Прилад для вимірювання співвідношення витрат, реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, будь-який вторинний прилад для реєстрації співвідношення витрат
|
FQI
|
Прилад для вимірювання витрати інтегрувальний, встановлений за місцем. Наприклад, будь-який безшкальний лічильник–витратомір з інтегратором.
|
LE
|
Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання рівня, встановлений за місцем. Наприклад, чутливий елемент ємнісного, кондуктометричного, буйкового, поплавкового рівнеміра і т. ін.
|
LSA
H
L L
|
Прилад для вимірювання рівня з контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад, блок сигналізатора рівня, що використовується для блокування та сигналізації верхнього і нижнього рівнів.
|
DE
|
Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для вимірювання густини розчину. Наприклад, чутливий елемент буйкового густиноміра.
|
DY
|
Прилад для вимірювання густини розчину безшкальний, з уніфікованим вихідним сигналом, встановлений за місцем. Наприклад, перетворювач переміщення чутливого елемента (буйка) в уніфікований вихідний пневматичний або електричний сигнал.
|
GE
|
Первинний вимірювальний перетворювач визначення положення. Наприклад, кнопка кінцевого вимикача.
|
GI
|
Прилад для вимірювання положення показувальний, встановлений на щиті. Наприклад, дистанційний покажчик положення виконавчого механізму.
|
|
|
ЕІ
|
Прилад для вимірювання будь-якої електричної величини показувальний, встановлений на щиті. Наприклад, вольтметр, амперметр, ватметр.
|
KS
|
Прилад для керування процесом за часовою програмою, встановлений на щиті. Наприклад, командний електропневматичний прилад (КЭП-12У), багатоланцюгове реле часу.
|
МE
|
Первинний перетворювач (чутливий елемент) вологоміра, встановлений за місцем. Наприклад, чутливий елемент ємнісного вологоміра.
|
MY
|
Проміжний перетворювач для вимірювання вологості з уніфікованим вихідним сигналом, встановлений за місцем.
|
MІRY
|
Прилад для вимірювання вологості показувальний, реєструвальний, з уніфікованим вихідним сигналом, встановлений на щиті. Наприклад, вторинний прилад автоматичного психрометра
|
QE
|
Первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) для
вимірювання якості продукту, встановлений за місцем. Наприклад, датчик рН-метра проточного типу ДМ-5М.
|
QIY
pH
|
Проміжний перетворювач для вимірювання якості продукту, встановлений за місцем і оснащений показувальним пристроєм. Наприклад, перетворювач рН-метра типу П215
|
QIR
 O2
|
Прилад для вимірювання якості продукту показувальний і реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, газоаналізатор показувальний для контролю вмісту кисню в димових газах.
|
SIR
|
Прилад для вимірювання швидкості обертання приводу показувальний і реєструвальний, встановлений на щиті. Наприклад, вторинний прилад тахометра.
|
VE
|
Первинний переворювач (чутливий елемент) віскозиметра, встановлений за місцем.
|
WQI
A
|
Прилад для вимірювання маси продукту показувальний, інтегрувальний, встановлений за місцем. Наприклад, вага-дозатор.
|
ВSA
A
|
Прилад для контролю наявності факела в топці безшкальний, із контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад, блок сигналізації запально-захисного пристрою. Застосування резервної літери В повинно бути позначено на полі схеми над штампом.
|
PY
|
|
QIR
 P/E
|
Перетворювач сигналу, встановлений за місцем. Вхідний сигнал – пневматичний, вихідний – електричний.
|
NS
A
|
Пускова апаратура для керування електродвигуном (ввімкнення,
вимкнення насоса і т. ін.). Наприклад, магнітний пускач, контактор.
|
HS
A
|
Перемикач електричних ланцюгів вимірювання (регулювання) для
вибору режиму роботи (автоматичний, дистанційний, ручний), встановлений на щиті. Наприклад, ключ вибору режима.
|
HC
A
|
Байпасна панель дистанційного керування, встановлена на щиті
(використовується в пневматичних системах регулювання). Наприклад, панель типу БПДУ-А .
|
H
A
|
Апаратура, призначена для ручного дистанційного керування (ввімкнення, вимкнення двигуна; відкриття запірного органа; зміна
завдання регулятору), встановлена на щиті. Наприклад, кнопкова станція, ручний задавач.
|
Засоби автоматики, які відносяться до одного параметру (системи, контуру регулювання), з'єднують тонкими безперервними лініями (0,2...0,3мм). Пересічення зображень засобів автоматики лініями зв'язку неприпустимі. Лінії вхідних сигналів бажано показувати зверху зображення елемента, а вихідних - знизу. Біля з'єднуючих ліній біля верхнього прямокутником обов’язково проставляють необхідні значення параметрів. З'єднуючі лінії припустимо розривати, залишаючи над верхнім прямокутником 40 мм лінії, а біля первинного елемента і виконуючого механізму - не менше 20 мм, причому обриви ліній бажано виносити за границі технологічної схеми вгору або вниз і
розташовувати на одному рівні.
Біля кожного обриву з'єднувальних ліній вказують адресу, використовуючи одну і ту ж арабську цифру. Цифри біля ліній над верхнім прямокутником розташовують зліва направо у наростаючій послідовності.
Кожному елементу автоматики присвоюють позицію, яка складається з номера комплексу засобів для контролю, регулювання або локального керування, а також порядкового номера елемента у цій системі, розділених знаком “-“, наприклад: 1-1, 1-2, ... 2-1, 2-2 тощо. Друга цифра позиції може бути замінена буквою, наприклад: 1а, 1б, ... 2а, 2б тощо. Нумерація комплектів (контурів регулювання) на функціональній схемі ведеться звичайно зліва направо, а нумерація елементів в контурі - починаючи від первинного перетворювача і закінчуючи регулюючим органом, тобто, по ходу проходження сигналу.
Треба мати на увазі, що нумерація контурів системи виконується незалежно від нумерації обривів ліній зв'язку. Однотипним первинним перетворювачам, які працюють на один вторинний прилад (регулятор, управляючий пристрій), треба присвоювати одну і ту ж позицію. Елементам автоматики, які входять до блока (термобалон, задатчик тощо), що мав позицію, додаткова позиція не присвоюється.
Номери позицій проставляють на нижній частині зображення елемента
або коло нього (виконавчий механізм, регулюючий орган).
Приклад оформлення фунціоналоної схеми автоматизації дільниці пастеризації молока показаний на рис. 5.6.
5.4. Приклад виконання розрахунково-графіної роботи
Приклад наводиться у скороченому вигляді і тільки для основних розділів.
Тема. Автоматизація технологічних процесів, виробництва пастеризованого молока (дільниця теплової обробки і зберігання).
Вступ
На сучасному етапі в молочній промисловості широко використовуються автоматизовані системи управління технологічними процесами. Поряд з локальними системами управління основними технологічними процесами запроваджуються централізовані системи на базі управляючих ЕОМ. На практиці велику увагу приділяють автоматизації процесів на дільниці теплової обробки молока, які впливають на якість продукції, втрати сировини і енергії.
Для виробництва пастеризованого молока у потоці використовують пастеризаційно-охолоджувальні установки, які забезпечують задані теплові режими обробки молока, сепаратори-очисники, інколи гомогенізатори, а також резервуари (танки) для тимчасового зберігання продукту перед розливом.
Мета розрахунково-графічної роботи - розробити локальну систему управління процесами виробництва пастеризованого молока на дільниці теплової обробки і тимчасового зберігання на основі сучасних технічних засобів.
Опис апаратурно-технологічної схеми об'єкта автоматизації
До основних технологічних процесів при виробництві пастеризованого молока відносяться: пастеризація, очищення, охолодження та накопичення молока. Апаратурно-технологічна схема цієї дільниці, як об'єкта автоматизації, показана на функціональній схемі автоматизації, приведеній на рис. 5.6 (верхня частина схеми).
У режимі "Пуск" до вирівнювального бака 1 через клапан 5К подають воду. Під дією насоса 2 вода надходить до пастеризаційно-охолоджувального апарату 3, де в секції пастеризації її підігрівають гарячою водою яка подається насосом 4 з бойлера 5, а потім через клапан К0 повертається у вирівнювальний бак 1. Нагрів води у бойлері проводиться парою. При досягненні заданої температура пастеризації (80°С) вода клапаном К0 направляється послідовно в секції регенерації та охолодження апарату 3, а потім через клапани 6К, 7К, 8К - на зливання. Одночасно припиняється подача води в бак І через клапан 5К. При мінімальному рівні вода в баці І переходять на .режим «Робота». В цьому режимі з відділення приймання та зберігання через клапани 1К, 2К, 3К до вирівнювального бака надходить молоко, яке насосом II подається у пастеризаційно–охолоджувальний апарат III, де проходить перше підігрівання охолоджуваним молоком, очищення у сепараторі VI, друге підігрівання охолоджуваним молоком та пастеризацію гарячою водою, яка подається насосом IV.
Пастеризоване молоко температурою 80 °С через зворотній клапан К0
направляється у трубу-витримувач, а потім через дві секції ре-генерації - у секцію охолодження крижаною водою до температури 4 °С.
Охолоджене молоко температурою 4°С через клапани 6К, 7К, 9К, 10К, 11К, І2К направляється у накопичувальний танк VII, а з нього через клапани
І2К, 11К, 14К - на розливання. Недопастеризоване молоко клапаном К0
повертається у вирівнювальний бак I.
При тимчасовій відсутності сирого молока пастеризоване молоко
клапаном 6К повертається на рециркуляцію.
У режимі "Миття" в бак І через клапани 4К, 2К, 3К від станції миючих розчинів (СМР) подають миючі рідини (воду, лужний або кислотний розчин), які при відповідних положеннях клапанів К0, 6К, 7К по черзі прокачуються через зворотний, рециркуляційний і прямий контури установки. Відкачування миючих розчинів на СМР проводять через клапан 8К. При митті танка VII відповідні розчини подають через клапан 10К і відводять на СМР через клапани 12К, 11К та 13К.
Параметрична схема об’єкта
Параметрична схема дільниці автоматизації зображена на рис.5.7, де позначено:
Fпм, Fc м - витрати молока на притоці і стоці об'єкта;
Fпв, Fcв - витрати води на притоці і стоці об'єкта;
Lб, Lт - рівень рідини у вимірювальному баці і пастеризованого
молока у танку;
Fм, Fп, Fкв - витрати молока, пари і крижаної води;
tп, tм - температура пари і молока на вході в обладнання;
tмг, tмх - температура гарячого і холодного молока.
Рис. 5.7. Параметрична схема об’єкта: а) – бак; б) – пастеризатор-охолоджувач; в) – танк
Рис. 5.6. Функціональна схема автоматизації
На приведеній апаратурно-технологічній схемі (верхня частина схеми авто-матизації) цифри в розривах ліній, які зображують трубопроводи, означають: 1 - вода; 2 - пара; 13 - миючий розчин; 29 - молоко недопастеризоване; 30 – моло-ко пастеризоване; безперервна лінія 28 – сире молоко.
Технологічні вимоги до системи автоматизації (завдання на автоматизацію).
З урахуванням технологічного регламенту на дільниці пастеризації і
збереження молока необхідні автоматичні локальні системи контролю, регулювяння і програмно-логічного управління для таких параметрів, як рівень молока в ємностях, витрата молока на установку, температура пастеризації і охолодження молока в апараті, розподіл (фаза) середовища на виході з апарату, стан електроприводів і положення запорних і переключаючих клапанів на дільниці. Конкретне завдання на розробку системи автоматизації дільниці наведено у вигляді табл. 5.6.
Опис блок - схеми алгоритму управління
У відповідності до завдання розроблена блок-схема алгоритму програмно -логічного управління процесом пуску пастеризаційно-охолоджувальної установки (рис.5.7), згідно з яким за ініціативним сигалом-командою "Пуск" (оператор 1) система автоматизації повинна виконувати такі процеси:
відкрити клапан подачі води 5К і переключити зворотний клапан К0 в положення "Повернення" (оператори 2-4);
ввімкнути електроприводи насосів М1; М2 і сепаратора М3, а також деблокувати регулятори температури пастеризації і охолодження молока (оператор 5);
подати сигнал про вихід на заданий режим пастеризації
(оператор 6);
переключити клапан К0 у положення "Розлив", клапани 7К, 8К - у положення "Злив" і закрити клапан 5К (оператори 7-9);
одержати сигнал про мінімальний рівень води у вирівнювальному баці (оператор 10);
відкрити клапан подачі молока ВС (оператори 11-13);
одержати сигаал про повне витіснення води молоком (оператор 14);
переключити клапани 7К, 8К у положення "Розлив" (оператори 15-17);
повідомити про вихід на режим "Робота".
Примітка: Оператори перемикання клапанів для наповнення танка VII не
показані.
Обгрунтування та вибір системи засобів автоматизації
При виборі системи засобів автоматизації виходили з структурних і алгоритмічних особливостей, умов роботи і вимог до якості роботи проектованої системи. Зокрема, враховані такі вихідні дані, як локальність системи, необхідна серійність і однорідність апаратури, а також невелика інерційність об'єкта, велика частота збурень, вологість та вибухобезпечність приміщень, необхідна дистанційність передачі сигналів та високі вимоги, до якості роботи. Внаслідок аналізу цих вихідних даних, переваг і недоліків сучасних систем технічних засобів для реалізації системи вибрана електрична система засобів з урахуванням її великої дистанційності, малої інерційності, можливості автоматизації різних параметрів, простоти живлення, а також
зручності зв'язку з керуючим обчислювальним комплексом.
Опис схеми системи автоматизації
У відповідності до функціональної схеми (рис.5.6) розроблена система автоматизації передбачає:
- автоматичний контроль рівнів і температур об'єкта, а також складу (фази) середовища на виході з обладнання;
- автоматичне і дистанційне регулювання рівня, витрати та режимних температур;
- автоматичне і дистанційне блокування управління за рівнем у танку та температурою пастеризації;
- автоматичне програмно-логічне і дистанційне управління електроприводами та клапанами.
Контроль рівня середовища у баці здійснює система сигналізації, яка
складається з датчика 1а, сигналізатора 1б, сигнальних ламп HL І і НL2 і має вихід на керуючий обчислювальний комплекс (КОК). Дія регулювання рівня середовища у баці і витрати його на пастеризацію використані регулятори прямої дії (поз. 2а і 3а).
Для контролю температури пастеризації молока передбачена система, яка складається з датчика 4а, вторинного показуючого, самопишучого і сигналізуючого приладу 46 та сигнальних ламп HL3 і HL4.
При відхиленні температури від заданого значення прилад 4б через перемикач ручного управління SАІ впливає на виконавчий механізм 4д, який перемикав клапан К0 у положеная "Повернення". Система зв'язана з КОК.
Регулювання температури пастеризації здійснюється регулятором 5б,
який отримує інформацію від датчика 4а і через пусковий пристрій 5в впливає на виконавчий механізм 5г, зв'язаний з регулюючим клапаном 5д на паропроводі. Регулятор має вмонтовану станцію для ручного регулювання і зв'язаний з КОК.
Система автоматизації, яка відноситься до температури охолодження
молока, аналогічна (за винятком автоблокування) системі автоматизації
процесу пастеризації (див. 6а, 6б, HL5, НL6, 7б, 7в, 7г, 7д, рис. 5.6).
Для контролю фази середовища на виході з ПОУ передбачена система,
яка складається з датчика 8а, показуючого і сигналізуючого приладу 8б, а
також сигнальних ламп НL7 і HL8 зв'язаних з КОК.
Контроль мінімльного і максимального рівня молока у танку виконується сигналізуючою системою, яка складавться з двох датчиків (9а, 9б), сигналізатора 9в та ламп HL9 і HL10. При максимально допустимому рівні ця система через перемикач ручного управління SА2 видає блокуючий сигнал на закриття електромагнітного клапану (10б, І2к) на притоці молока. Система зв'язана з КОК.
Ручне дистанційне управління електроприводами насосів і сепаратора можна здійснити за допомогою трьох аналогічних систем у вигляді перемикача режиму роботи SАЗ, кнопочної станції. SВІ, магнітного пускача КМІ, зв'язаних також з КОК та лампою HL11.
Для дистанційного управління запорними і перемикаючими клапанами на трубопроводах передбачені системи на основі перемикача SА4 та виконавчих механізмів 12б, в свою чергу зв'язаних з КОК.
Для звукової сигналізації передбачено дзвінок НА.
Програмно-логічне управління процесами виводу на режим і зупинки лінії пастеризації, заповнення та випорожнення танка, а також миття обладнання в автоматичному режимі виконується за допомогою програмованого мікропроцесорного контролера 13а, який через відповідні перетворювачі (на схемі не показані) зв'язаний з інформаційними та виконавчими пристроями системи.
Специфікація на засоби автоматизації
Специфікація засобів автоматизації, вибраних для реалізації розробленої системи управління, наведена у табл.5.7.
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Автоматизация производственних процессов и АСУТП в пищевой промышленности /Под ред. Л.А.Широкова. - М:, 1986.
ГОСТ 21.404-85. Автоматизация технологических процессов. Условные обозначения приборов и средств автоматизации в схемах.
Лукас В.А. Теория автоматического управления: Учеб. для вузов. – М.: Недра, 1990. – 416 с.
Петров И.К. Технические измерения и приборы в пищевой промышленности. - М:, 1973.
Петров И.К., Солошенко М.М:, Царьков В.А. Приборы и средства автоматизации для пищевой промышленности. - М:, І981.
Промышленные приборы, средства автоматазации: Справочник Под ред. В.В. Черенкова. - Л., 1987.
Ладанюк А.П., Трегуб В.Г., Ельперін І.В., Цюцюра В.Д. Автоматизація
технологічних процесів і виробництв харчової промисловості. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 221 с.
Брусиловский Л.П., Вайнберг А.Я., Черняков Ф.С. Системы
автоматизированного управлення технологическими процессами
предприятий молочной промышленности. - М:, 1986.
Митин В.В., Усков В.Н., Смирнов Н.Н. Автоматика и автоматизация
производственннх процессов в мясной и молочной промышленности. -
М:, 1987.
Трегуб В.Г., Ладанюк А.П. Проектирование, монтаж и эксплуатация систем автоматизации пищевых производств. - М:, 1981.
Волошин З.С и др. Автоматизація свеклосахарного производства. –М: Пищевая пром-ность, 1980.
Рішан О.Й. Автоматизація виробничих процесів : Курс лекцій для студентів напряму 0917 «Харчова технологія та інженерія» всіх форм навчан. – К.: НУХТ, 2007. –104 с (елекронний варіант).
Контрольно-измерительные приборы. Каталог КИП F1 01 «Simens» 2004. (Електронний каталог фірми «Simens» на кафедрі АКІТ).
Брусиловский Л.П., Вайнберг А.Я. Приборы технологического контроля в молочной промышленности. Справочник. –М: «Агропромиздат», 1990.
Додаток 1
Зразок титульного аркуша
Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра автоматизації
та комп’ютерно-інтегрованих
технологій
|