|
|
Скачати 0.99 Mb.
|
|
4.3. Варіанти САТП окремих дільниць та виробництв (Виконуються у відповідності із розділом 5 методичних вказівок) Група № ТМО-3
Група № ТМО-4
незбираного молока.
Група №3
Група №4 1. Розробка функціональної схеми автоматизації дифузійної установки під нахилом. 2.Розробка функціональної схеми автоматизації колонної дифузійної установки 3.Розробка функціональної схеми автоматизації дільниці дефекосатурації. 4.Розробка функціональної схеми автоматизації 5 -ти корпусної випарної установки. 5.Розробка функціональної схеми автоматизації останньої колони випарної установки з сульфітатором та відділення отримання готового продукту. 6.Розробка функціональної схеми автоматизації відділення отримання готового продукту та сушки цукру. 7.Розробка функціональної схеми автоматизації колонної дифузійної установки та жомосушильного відділення. (На схемі показати тільки підігрівач та сам дифузійний апарат з необхідними параметрами та жомосушильне відділення.) 8.Розробка функціональної схеми автоматизації тракту подачі буряків, бурякорізки та ошпарювача. (Об”єднати схему подачі буряків та частину схеми управління процесом дифузії). 9.Розробка функціональної схеми автоматизації колонної дифузійної установки, дільниці першої сатурації та відділення фільтрації соку першої сатурації. (Об”єднати схему ошпарювача, пульпоуловлювача та збірника соку, що входять до дифузійної дільниці, та схему, що відноситься до дільниці першої сатурації з умовним показом її відділення фільтрації – дискові та вакуумні фільтри.) 10.Розробка функціональної схеми автоматизації відділення другої сатурації, відділення фільтрації соку другої сатурації та першої колони випарної установки. 11.Розробка функціональної схеми автоматизації відділення фільтрації соку другої сатурації та 4-х корпусної випарної установки. 12.Розробка функціональної схеми автоматизації дифузійної установки під нахилом, дільниці першої сатурації та відділення першої фільтрації (умовно показати дискові та вакуумні фільтри з необхідними технологічного параметрами). 13.Розробка функціональної схеми автоматизації дифузійної установки під нахилом та жомосушильного відділення. 14.Розробка функціональної схеми автоматизації колонної дифузійної установки та жомосушильного відділення. 15.Розробка функціональної схеми автоматизації вапняно-газової дільниці цукрового заводу (використати схему із проспекту сучасних інноваційних рішень CTS –NT Group). 16.Розробка функціональної схеми автоматизації останнього корпусу випарної установки та вакуум-апарату безперервної дії. 17.Розробка функціональної схеми автоматизації дільниці першої сатурації та дільниці приготування вапняного молока. 18.Розробка функціональної схеми автоматизації дільниці приготування вапняного молока та дільниці другої сатурації з фільтрацією соку (умовно показати фільтр другої сатурації з необхідними технологічного параметрами). 19.Розробка функціональної схеми автоматизації кагатного відділення та тракту подачі буряків. 20.Розробка функціональної схеми автоматизації колонної дифузійної установки з секційним рекуператором тепла дифузійного соку (використати схему ЗАТ «Кристал»). 21.Розробка функціональної схеми автоматизації дільниці другого сатуратора та схеми фільтрування на фільтрах-сгущувачах МВЖ-60 (використати додаток 1 ВАТ «Прогрес»). 22.Розробка функціональної схеми автоматизації дільниці першого сатуратора та схеми фільтрування на фільтрах - сгущувачах МВЖ-100 (використати додаток 2 ВАТ «Прогрес»). 23.Розробка функціональної схеми автоматизації першого сатуратора та схеми фільтрування з використанням автоматичних камерних фільтр-пресів ПРОГРЕС-ФКМс (використати додаток 5 ВАТ «Прогрес»). 24.Розробка функціональної схеми автоматизації першого сатуратора та схеми двохстадійного фільтрування з використанням фільтрів - сгущувачів та автоматичних камерних фільтр-пресів ПРОГРЕС-ФКМс (використати додаток 6А ВАТ «Прогрес»). 25.Розробка функціональної схеми автоматизації багатокорпусної випарної установки. 5. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНОЇ (КОНТРОЛЬНОЇ) РОБОТИ 5.1. Вимоги і послідовність виконання роботи Система автоматизації заданого технологічного процесу повинна бути розроблена із застосуванням сучасних засобів вимірювання технологічних парамерів та показників якості сировини, напівфібрикатів і готової продукції. Основою при розробці системи автоматизації будь-якого об’єкта є проектування схеми автоматизації (функціональної схеми автоматизації ФСА). Її утворення (складання) пов’язане постановкою основних інженерних завданнь, які виникають при цьому і які розв’язують під час проектування. Схема автоматизації – основний технічний документ, що визначає функціональну структуру та об'єм автоматизації виробничої дільниці і являє собою креслення з зображенням як самого технологічного об'єкта управління (ТОУ), тобто обладнання з комунікаціями і органами управління, так і засобів автоматизації, розташованих на обладнанні і щитах автоматики з зазначенням зв'язків між цими засобами. Розробку системи автоматизації і відповідно проектування схеми автоматизацій окремих технологічних дільниць та технологічних комплексів доцільно вести в такій послідовності: - аналіз технологічного процесу; розробка ефективної системи автоматизації можлива тільки на засадах глибоких знань технології виробництва, що автоматизується, його регламенту, конструктивних особливостей його устаткування та режимів його роботи; - визначення інформації, необхідної для оцінки стану об’єкта, так як надлишкова інформація суттєво збільшує вартість системи, а недостатнє інформаційне забезпечення процесу управління може привести до помилок в регулюванні процесом; - аналіз існуючих систем автоматизації; створюваний варіант системи автоматизації повинен забезпечити досягнення найбільших техніко-економічних показників серед існуючих систем подібних об’єктів; - вибір на технологічній схемі точок отримання інформації та внесення регулюючих дій; правильний їх вибір дає дійсну інформацію про стан вимірюваного технологічного параметру і впливає на статичні та динамічні характеристики об’єкта управління; - вибір каналів управляючих (регулюючих) дій; його починають з вибору вихідних величин каналів, керуючись при цьому технологічним регламентом та сформованою метою управління об’єктом; - вибір технічних засобів – одне із найскладніших завдань розробки системи автоматизації і включає: вибір типу мікропроцесорного контролера та розрахунок його апаратурного складу, вибір засобів подання інформації та засобів реалізації регулювальних дій; - вибір місця розташування технічних засобів (за місцем або у щитових конструкціях); - складання алгоритмів схем управління, сигналізації та захисту. Розрахунково-графічна робота складається з пояснювальної записки і графічної частини. 5.2. Пояснювальна записка У пояснювальній записці наводять завдання на автоматизацію, обгрунтовують доцільність автоматизації дільниці, вид, обсяг, рівень автоматизації, вибір системи технічних засобів автоматизації; описують апаратурно-технологічну схему та обладнання, блок-схему алгоритму управління процесом; специфікацію на основні засоби автоматизації. Обсяг пояснювальної записки 15 - 20 сторінок рукописного тексту формату А4. Умовні, літерні і графічні позначення повинні відповідати існуючим стандартам. Якщо в тексті використані формули, то розшифрування літерних позначень і числових коефіцієнтів подається відразу за формулою. Всі сторінки пояснювальної записки повинні бути пронумеровані. У цілому пояснювальна записка повинна мати наступні розділи:
Реферат та зміст Реферат розрахунково-графічної роботи роботи повинен вміщувати коротку анотацію виконаної роботи. Зміст розрахунково-графічної роботи повинен надавати номер сторінки кожного розділу пояснювальної записки. Вступ У вступній частині пояснювальної записки наводяться загальні завдання, які стоять перед промисловістю на даний період, і очікуваний внесок автоматизації у вирішення цих завдань. Далі треба відзначити значення проектованої системи автоматизації для заданої виробничої дільниці, роль автоматазації у підвищенні техніко-економічних показників виробництва та одержанні соціального ефекту. Опис апаратурно-технологічної схеми виробничої дільниці. Опис апаратурно-технологічної схеми (АТС) або машинно-апаратурної схеми виробночого процесу дільниці, що автоматизується, це послідовність протікання технологічного процесу в дільниці по регламенту. Така послідовність описується з посиланням на умовні позначечня елементів всіх основних складових виробничої дільниці (технологічного об’єкту автоматизації ТОУ), наприклад, пастеризаційно-охолоджувальна установка (ПОУ), сепаратор вершко-відділювач чи танк (резервуар) зберігання молока, які будуть приведені в розробленій функціональній схемі автоматизації (ФСА). При цьому наводиться характеристика сировини, напівфабрикатів, що надходять в об’єкт і по ходу технологічного процесу впливають на принцип та режим роботи обладнання, а також приводяться значення основних технологічних параметрів (температура, тиск, витрати, концентрація, жирність, розподіл середовищ і т.п.), які необхідно контролювати або підтримувати в ході виконання технологічного процесу в кожному із приведених елементів виробничої дільниці. Оптимальні значення технологічних параметрів визначаються з технологічних інструкцій до даної дільниці або з літератури, де наводяться технологічні схеми даного виробництва, і повинні відповідати значенням, що будуть приведені в таблиці вимог до системи автоматизації. При опису АТС необхідно вказувати також зміну значення режимних параметрів і можливу зміну характеристик речовин у часі, надаєтся характеристика отриманого готового продукту. При описі АТС дільниці необхідно розглянути режими пуску, зупинки та санітарної обробки обладнання (виробничої лінії). Технологічні вимоги до системи автоматизації. На базі опису апаратурно-технологічної схеми дільниці визначають технологічні вимоги до системи автоматизації, які, як правило, складають у вигляді таблиці (див., як приклад, табл. 5.6) і розглядають як технічне завдання (ТЗ) на автоматизацію технологічної дільниці, яке є вихідним документом для проведення дослідних і проектних робіт на стадіях технічного і робочого проектування. В таблиці потрібно вказати назви всіх основних складових технологічного об’єкту управління (агрегатів, апаратів і інш.) та навести основні технологічні параметри кожного із них, які потрібно контролювати; одиниці вимірювання параметрів та їх оптимальні значення; допустимі і аварійні відхилення параметрів від оптимального значення; функції, які повинні виконуватися системою контролю та сигналізації. Оптимальні значення технологічних параметрів визначаються з технологічних інструкцій до даної дільниці або з літератури, де наводяться технологічні схеми даного виробництва. Допустимі технологічні відхилення параметрів визначаються також з технології або вибираються в проміжку від 5 до 10% від оптимального значення. Аварійні відхилення найчастіше перевищують допустимі в 2 рази. З урахуванням технологічного регламенту на дільниці необхідно надати відомості про всі локальні автоматичні системи вимірювання, контролю, регулювяння і програмно-логічного управління необхідними параметрами, стан середовища на виході з апаратів, стан електроприводів і положення запорних і переключаючих клапанів на дільниці. У цілому автоматизація об’єкта управління повинна бути виконана на рівні обмеженої АСКТП (АСУТП), яка вміщує контури локальних автоматичних систем (ІВС, АСК та АСР). Як видно з наведеного прикладу у табл. 5.6. заповнення граф 1-5 таблиці технологічних вимог не викликає труднощів. У графі 6 подається (повністю або скорочено) назва вибраної системи: інформаційно-вимірювальна система ІВС (допустимо автоматична система вимірювання АСВ), автоматична система контролю (АСК) або автоматична система регулювання (АСР). ІВС (АСВ) обирається у тому випадку, коли з технологічних міркувань потрібно мати безперервний контроль технологічного параметра. Якщо є необхідність в регулюванні (стабілізації) параметра, вибирають АСР (пишуть рядком нижче). Якщо необхідна програмна зміна параметра, автоматичне блокування (захист), дистанційне або місцеве управління виконавчими механізмами і електроприводами, то у цій графі (ще нижче) пишуть "АСК". У графі 7 розкривають характер вибраних раніше систем, тобто якщо у графі 6 написано АСВ (ІВС), то у графі 7 необхідно вказати характер контролю (показання, запис, сигналізація, облік або їх поєднання). У графі 8 проти запису "АСК" вказують бажану форму контролю (безперервну або дискретну), якщо потрібна АСК шляхом сигналізації, то в цій графі пишуть слова: "світлова”, "звукова". Проти запису "АСР" в графі 8 вказують регулюючу величину (наприклад, "Діяння на витрату пари") а проти запису "АСК" в графі 8 - різновид управління (дистанційне, місцеве, місцеве та дистанційне) або керуюче діяння (наприклад, "припинення притоку"). У графі 9 вказується необхідне місцеположення засобів автоматизації (за місцем, на щиті управління тощо). |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ... Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Метод вказівки до вивч дисципліни та викон контрол роботи для студ напряму... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Цивільна оборона» / укладачі: Г. М. Харамда, С. Т. Сусло,... |
| Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний... Уміщені контрольні роботи з „Історії України” та методичні рекомендації до їх виконання |
Робоча програма курсу та методичні вказівки до виконання курсової... Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний транспортний університет Кафедра «фінанси, облік і аудит» |
| Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний... Методичні вказівки та завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509... |
Міністерство освіти і науки України Східноукраїнський національний... Методичні вказівки, тематика та рекомендована література до виконання курсових робіт з дисципліни "Сучасна українська мова і стилістика"... |
| Міністерство освіти і науки України Національний авіаційний університет... В. П. - д-р техн наук, проф., заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Тернопільський національний економічний... Методичні вказівки та завдання для проведення практичних занять з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів напряму підготовки... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний... Господарське право України. Програма курсу та методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми напряму... |