|
|
Скачати 1.03 Mb.
|
|
* Всі позиції назв "Переліку..." з кількістю одиниць засобів навчання та обладнання, зазначених цифрою 27, стосуються класів, які не поділяються на групи. За умови поділу класу – кількість становитиме 15 шт. VІІ. Контрольні запитання до заняття
Тест
Заняття 3 Навчальна документація План
І. Основні завдання трудового навчання
ІІ. Навчальна програма – основний документ вчителя Реформування української системи освіти відбувається відповідно до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентностей особистості над традиційним заучуванням знань і вмінь. Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти, і зокрема, в трудовому навчанні учнів. Так, сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчання учнів запам’ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих завдань (виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду. Реалізація такої моделі забезпечується змістом трудового навчання учнів у 5-9 класах, який відображений в новій редакції навчальної програми «Трудове навчання. 5-9 класи» за загальною редакцією В.М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» і набула чинності з минулого навчального року. Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання передбачено:
Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану. Учні 10-11 класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І. Терещук та ін.). Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект. Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень. У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором. Міністерством освіти і науки України рекомендовано програму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004). З метою підвищення якості вивчення трудового навчання слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі:
При вивченні предмета слід користуватися підручниками, посібниками та навчально-наочними матеріалами, що мають відповідний гриф міністерства. Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму. Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій вчителі можуть почерпнути на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:
ІІІ. Інструкційно-методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання у 5 класі у 2013/2014 навчальному році Вивчення трудового навчання у 2013/2014 навчальному році розпочнеться за новою навчальною програмою розробленою відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 3 квітня 2012 № 409. Згідно з зазначеними Типовими навчальними планами на вивчення трудового навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах у 5 класі відводиться по 2 год на тиждень. Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Нова навчальна програма з трудового навчання спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в середній школі, а саме: формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства. Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять. Трудове навчання у 5 – 9 класах базується на практичній діяльності учнів. На кожному уроці має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими. Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму. Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект. Резерв часу, передбачений програмою, вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір. Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності, програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову. Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:
Обидва блоки містять чотири розділи:
Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку. Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб. Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами. В цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за двома варіантами:
Для набуття учнями корисних навичок під час навчального процесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; перед закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин (багато відсутніх, непідготовлені до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо) не можуть виконати заплановану роботу. Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою.
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП
Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією
Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 5 класі:
З зазначеного переліку для кожного 5 класу слід обрати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 класу виконується в робочих зошитах. Резерв часу, передбачений програмою, вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір. Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект. Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму. Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної. З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 класах учні повинні глибше познайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів. Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів. Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання». Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізується у процесі виконання комплексу навчальних і виховних завдань. Учні 10 класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології» 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та ін.). Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість. Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект. Наразі дозвіл на використання у загальноосвітніх навчальних закладах мають такі варіативні модулі до навчальної програми «Технології 10-11кл.» класи»: – Технологія бісерного плетіння на дротяній основі. – Технологія художнього різьблення по дереву. – Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення. – Основи лісового господарства. – Технологія виготовлення малих архітектурних форм. – Технологія вишивання технікою мережки. – Технологія художнього набивання на тканині. – Технологія плетіння спицями. – Технологія рельєфного різьблення. – Технологія розпису на склі. – Технологія соломоплетіння. – Технологія інкрустації виробів з деревини. – Технологія токарної обробки деревини. – Технологія вишивання стрічками. – Технологія виготовлення м’якої іграшки. – Технологія вишивання шовковими стрічками. – Технологія писанкарства. – Технологія клаптикового шиття (печворк). – Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва. – Технологія об’ємної вишивки. – Технологія виготовлення листівок. – Технологія ниткової графіки. – Технологія художньої обробки деревини випилюванням. – Технологія в’язання гачком. – Технологія дизайну інтер’єру. – Технологія пірографії (випалювання на деревині). – Технологія дизайну шкільних та офісних меблів. – Технологія ручного розпису тканини. – Технологія виготовлення штучних квітів. – Технологія ліплення. – Технологія ручного ткацтва. – Технологія виготовлення подарункових упаковок. – Технологія виготовлення дитячого одягу. – Технологія дизайну предметів інтер’єру. – Об’ємне комп’ютерне моделювання. – Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів. – Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури. – Технологія виготовлення народної ляльки-оберега. – Технологія матчворку (конструювання із сірників). Програми зазначених варіативних модулів друкуються у видавництвах «Літера ЛТД» та «Абетка нова». Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання: – Деревообробка. – Кулінарія. – Основи дизайну. – Агровиробництво. – Будівництво. Опоряджувальні роботи. – Енергетика. – Конструювання та моделювання одягу. – Легка промисловість. – Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів. – Металообробка. – Основи бджільництва. – Технічне проектування. – Українська народна вишивка. – Художня обробка матеріалів. – Швейна справа. – Технології сільськогосподарського виробництва. За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій. У межах технологічного профілю навчання можлива також професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів. Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування. Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень. У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором. Міністерством освіти і науки України рекомендовано програму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004). ІV. Вимоги до ведення класних журналів з предмета «Технології. Трудове навчання» Тематичне оцінювання. З трудового навчання окремий урок тематичного оцінювання не проводиться. Але кількість обов’язкових тематичний оцінювань на рік регламентується навчальними програмами з предмета З трудового навчання:
Тематичне оцінювання проводиться у навчальний час (на уроці). Кількість тематичних оцінювань протягом року визначається вчителем, але не може бути меншою за мінімальну кількість тематичних оцінювань, якщо така визначена Міністерством освіти і науки України. З метою недопущення перевтоми учнів і для раціональної організації тематичного оцінювання адміністрацією загальноосвітнього навчального закладу складається графік його проведення на І та II семестри, який затверджується директором школи та скріплюється печаткою. Упродовж тижня в учня може бути не більше трьох тематичних оцінювань; протягом навчального дня, як правило, не більше одного. Два тематичних оцінювання в день можуть бути заплановані виключно для різних за видом навантаження предметів. Наприклад, контрольна робота з алгебри (переважно розумове навантаження) і спортивні змагання з фізичної культури (переважно фізичне навантаження). Виставлення тематичних балів на сторінки класного журналу На сторінці обліку навчальних досягнень учнів у відповідній клітинці записується дата проведення уроку тематичного оцінювання, а на сторінці запису змісту уроків також здійснюється аналогічний запис дати проведення уроку та його змістової частини. Тематичний бал виставляється до класного журналу в колонку без дати з підписом ТЕМАТИЧНА. З усіх базових навчальних дисциплін, з яких проводиться тематичне оцінювання перед графою «ТЕМАТИЧНА» залишається вільна клітинка. У разі відсутності учня на уроці тематичного оцінювання в клітинку, що відповідає цьому уроку, напроти прізвища учня ставиться «н» без риски; клітинка, в якій виставляється ТЕМАТИЧНА, залишається вільною протягом одного тижня після виходу учня на навчальні заняття до школи через хворобу або інших виняткових поважних причин, які можуть підтверджуватися документально. Оцінювання лабораторних, практичних чи інших робіт (дослідів) з трудового навчання здійснюється залежно від їх мети та завдань за вибором учителя. Записи до класного журналу з предмета трудове навчання здійснюються за зразком:
Семестрове оцінювання Семестровий бал виставляється учням на основі всіх наявних протягом семестру тематичних балів з урахуванням вимог чинних програм та інструктивно-методичних листів Міністерства освіти і науки України з викладання дисциплін. Семестрові роботи як окремий вид підсумкових робіт не проводяться. Учень має право на коригування тільки семестрових балів. Коригування семестрового балу відбувається на підставі заяви батьків учнів або осіб, які їх замінюють (учні вечірніх (змінних) та заочних загальноосвітніх навчальних закладів, яким виповнилося 18 років, подають заяву власноруч), де зазначається причина та необхідність такої роботи. Термін подання заяви на ім’я директора загальноосвітнього навчального закладу повинен бути триденним після виставлення семестрового бала. Термін коригування семестрового балу повинен становити 5 днів після подання заяви. Скоригований семестровий бал виставляється лише тим учням, які його підвищили. Він не може бути нижчим за семестрову або дорівнювати йому. Скориговане семестрове оцінювання здійснюється виключно у письмовій формі. Скоригований семестровий бал виставляється наступним чином: за підсумками І семестру – до початку II семестру, за підсумками II семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року. Якщо учень після поданої заяви батьків або осіб, які їх заміняють, не з’являється на повторне семестрове оцінювання, за винятком хвороби, яка підтверджується відповідним документом, семестровий бал залишається остаточним. Учням 9-х класів – претендентам на отримання свідоцтва з відзнакою та 11(12)-х класів – претендентам на нагородження золотою «За особливі успіхи в навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями не дозволяється підвищувати (коригувати) семестрову оцінку з достатнього на високий рівень. В окремих випадках підвищення (коригування) семестрової оцінки в межах високого рівня навчальних досягнень допускається. Виставлення семестрових балів до класного журналу При виставленні семестрових балів і можливості їх коригування у класному журналі робляться такі записи:
Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у клітинку „І СЕМЕСТР” («ІІ СЕМЕСТР») виставляється „н/а”. Коригуванню можуть підлягати лише бали за І та ІІ семестри, річне оцінювання не коригується. Обов’язковому оцінюванню підлягають результати вивчення предметів інваріантної частини навчального плану, а також спецкурси, курси за вибором, що входять до варіативної складової робочого навчального плану, Річне оцінювання навчальних досягнень учнів Річне оцінювання є підсумковим видом оцінювання з предметів робочого навчального плану та здійснюється не раніше ніж через 3 дні після виставлення оцінок за ІІ семестр, але не пізніше 10 червня поточного навчального року . У разі виділеної кількості годин лише на один із двох семестрів – через 3 дні після виставлення балу за І семестр, але не пізніше початку другого семестру. Річний бал (РІЧНА) виставляється на основі семестрових балів (І СЕМЕСТР та ІІ СЕМЕСТР) або (та) скоригованих семестрових балів (СКОРИГОВАНА). Одночасно рекомендуємо враховувати при виставленні річного балу, бал, отриманий за проходження навчальної практики. Річний бал не коригується. Річна контрольна робота як окремий вид роботи не проводиться. Для учнів, які не мають річної атестації з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу директора, річна атестація проводиться у серпні-вересні поточного року. День, час проведення такої річної атестації визначається загальноосвітнім навчальним закладом, але не пізніше 5 вересня поточного року. Кількість предметів, з яких проводиться атестація, не обмежується. У випадку не атестації учня за підсумками двох семестрів у класному журналі робиться відповідний запис н/а. Виставлення річних балів до класного журналу При виставленні річних оцінок у класному журналі робляться такі записи:
У всіх трьох клітинках дати не ставляться. Відповідно до нової Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів річна оцінка є підсумковою. У зв’язку з тим, що в класних журналах в розділі «Зведений облік навчальних досягнень учнів» передбачена графа «Підсумкова» підсумковою вважається річна оцінка. Запис здійснюється таким чином.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Урок як основна форма процесу навчання в школі Особливості засвоєння навчального матеріалу учнями з різною успішністю. Труднощі які виникають під час навчання у сучасного учня |
Методичні рекомендації по формуванню мотивації на уроці Навчальна діяльність – це основна форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб’єкта навчання |
| Урок, як форма організації навчання Всі вони суттєво відрізняються за ступенем самостійності пізнавальної діяльності учнів і ступенем керівництва навчальною діяльністю... |
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка.... |
| Тема. Цілісність форми і декору, симетрія та рівновага.«Дерево життя» у Форма організації: урок, виконання вправ та творчої роботи – фронтальна та індивідуальна робота |
Урок узагальнення набутих компетентностей. Форма уроку: урок із використанням... Засоби навчання: підручник О. П. Глазової «Рідна мова. 7 клас» (К. «Зодіак-Еко», 2007) комп’ютери, електронне видання «Словники України»,... |
| Уроку з предмету «Людина і світ» на тему: «Молодіжна субкультура в сучасній Україні» Робота гуртка в рамках проекту "Самостійна робота учнів як форма організації навчання" |
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВНА ФОРМА ВЗАЄМОДІЇ ПТНЗ ПОЛІГРАФІЧНОГО... ... |
| Форми державного правління Форма державного правління Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів... |
Форми державного устрою Форма державного устрою Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого... |