НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В ЗОШ


Скачати 112.87 Kb.
НазваНА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В ЗОШ
Дата14.12.2013
Розмір112.87 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Фізика > Урок
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В ЗОШ
Виховуючи особистість школяра вчитель повинен враховувати багатогранність навчального та виховного процесів.

Естетичне виховання – складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування й виховання естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей особистості, на розвиток її здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Естетичне виховання спрямоване насамперед на виховання в людини гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя в його різноманітних проявах.[4]

Праця – синтетична категорія, яка характеризує специфічну, властиву людині форму діяльності, спрямовану на освоєння і перетворення природного середовища, поліпшення соціальних відносин або створення нових цінностей. Праця може бути узагальнюючим поняттям щодо усіх інших різновидів людської активності, але може порівнюватись із творчістю і вважатися відмінною від останньої. [7]

Естетичне виховання в праці - це виховання у школярів естетичного відношення до праці, до її умов, суспільної спрямованості, результатів, ор­ганізації праці, до якості трудових дій. Ефективне естетичне виховання ді­тей може забезпечити не випадкова, епізодична дія на школярів, а певна ціленаправлена система естетичного виховання на уроках трудового навчання.[5]

Уроки трудового навчання спрямовані на використання естетичної та деякої художньої діяльності школярів. У програмі трудового навчання основний аспект в сфері естетичного виховання зроблений на формування естетично­го смаку. З цієї метою вчитель систематично роз'яснює особливості краси­вих і доцільних форм виробів, способів їх одержання, знайомить учнів з елеме­нтами технічної естетики, з можливим використанням народних мотивів при виготовленні виробів, тощо. Учитель трудового навчання знаходить­ся в тісному контакті з учнями, і це дає йому більше можливостей естетич­ного впливу на них. Крім того, вчитель повинен уміти виділяти елементи красивого в змісті навчального предмету і донести їх до учнів, пробудити інтерес до праці, сформувати трудові уміння і навички в тій мірі, щоб сам процес праці давав естетичну насолоду.

Виділяючи елементи естетики в змісті навчального матеріалу, вчитель повинен мати на увазі, що зміст навчання не обмежується лише знаннями, значне місце займають уміння і навички, а також досвід творчої діяльності. Важливо, щоб учні розуміли, що від того, як вони оволодівають уміннями і навичками, технічними прийомами, окремими операціями, залежить краса і витонченість самого процесу праці. Така праця приносить естетичну насо­лоду як самому учневі, так і тим, хто має можливість спостерігати за ним. Естетичне виховання школярів, яке спрямоване на формування в учнів культури трудових дій, допомагає учням не лише відчувати красу процесу праці дорослих, але і глибше цінувати прояви вмінь в своїй праці. В естетичному вихованні не менш важливим є створення оптимальних умов навчання школярів. Значну частину свого часу діти проводять в школі, і те, в яких умовах вони навчаються на уроках праці, здійснює серйозний емоційний та естетичний вплив. Тому гарно оформлена робоча кімната значною мірою сприяє формуванню в учнів естетичного смаку. В оформленні кімнати не­обхідно уникати двох крайностей: з одного боку, великої кількості стендів і полиць, з другого — одноманітності. Суттєва роль в оформленні робочої кімнати належить кольоровому вирішенню, оскільки кожний колір так чи інакше діє на емоції людини.

При оформленні робочої кімнати необхідно продумати план розміщення обладнання, меблів, напрям природного та штучного освітлення.

Першочергову роль у вихованні естетичного смаку учнів відіграють зразки виробів, технічні рисунки, креслення, технологічні картки. Ці наочні посібники повинні бути виконані з урахуванням усіх вимог державного ста­ндарту і технічної естетики.

В естетичному вихованні значну роль відіграє підбір виробів, які виго товляються учнями на уроках праці та позаурочних заняттях. Тому при пла­нуванні навчальної роботи з праці завжди необхідно пам'ятати про те, що вироби повинні задовольняти основні вимоги сучасної технічної естетики.

Таким чином, у процесі трудового навчання учитель озброює учнів не лише політехнічними, але і естетичними знаннями, умінням і навичками творчої діяльності, розкриває перед ними естетичні властивості праці, вчить в процесі праці створювати красу, прищеплює уміння любити і берегти красу, виховує погляд на працю, як на творчість.

Аналізуючи вище сказане можна з впевненістю стверджувати, що трудове виховання - головне в формуванні особистості, доповнюючи слова видатного українського педагога Сухомлинського В.О. "...весь сенс, вся цілеспрямованість життя школи і сім'ї."

Не слід плутати працю з роботою в механічному чи фізичному її змісті, без якої, звичайно, праця не обходиться, але і не зводиться до неї. Роботу може робити і тварина, і природні сили. Праця - вольова, цілеспрямована діяльність, найперша духовна потреба, формована всім устроєм життя і яка пронизує все людське існування. У праці утворюються і розвиваються психічні якості людини, що визначають можливість і здатність розвитку усіх проявів життя особистості: творчості, любові, натхнення, спрямованості, усіх людських надбань. Тільки таке широке розуміння трудового виховання і відкриває його справжній зміст і призначення, а разом з тим і способи реалізації цього напрямку виховної роботи.

Педагоги А. С. Макаренко, В. А. Сухомлинський неодноразово виступали проти наївних суджень про виховну функцію будь-якої праці. Праця виховує лише в нерозривному зв'язку з моральними, політичними, естетичними вимогами, які охоплюють емоційну, інтелектуальну, вольову сфери особистості. Поставлене завдання комплексного підходу у виховній роботі припускає не підсумовування, а діалектичну єдність змісту, напрямків, цілей, ме­тодів виховання з неодмінним обліком особливостей вихованців. У гармонійному розвитку дітей трудові і естетичні задатки не тільки взаємодіють, але і взаємообумовлюють один одного. "Трудове виховання, - говорив В. А. Сухомлинський, - це, образно кажучи, гармонія трьох понять: треба, важко і прекрасно".[6]

"Треба – тому, що навіть забезпечуючи досягнення вищих можливостей духовного і фізичного задоволення, праця не зводиться до насолоди. Початок трудового виховання - це складний у психологічному відношенні перехід від "хочу - не хочу", "можу - не можу" до "треба" у всіх, а не тільки в трудових сферах життя.

"Важко" - тому що тільки через перешкоди здійснюється розвиток особистості. І тут праця виступає в ролі формування найважливішої універсальної людської здатності.

"Прекрасно" - тому що відчуття краси праці - одне з найбільших задоволень, дарованих людині, здатній цю красу пережити, а сама краса - один з найважливіших критеріїв якості праці, її досконалості. А головне - триєдність, взає­мозумовленість "треба", "важко" і "прекрасно", тому що краса праці - це не легкі, "граціозні" його форми, а радість подолання і підпорядкування матеріалу, почуття гордості і достоїнства людини, що володіє собою. Але, як відомо, єдність не означає тотожність. Трудова напруга сама по собі в естетичну насолоду не переходить, а в зіткненні з труднощами позитивна емоція може виникати не тільки у випадку їхнього подолання, але і запобігання. Отже, педагогічні зусилля повинні зробити звичною і бажаною потребу у всій гамі переживань, зв'язаних із працею, у тому числі і потреба подолання труднощів, втілити ці потреби в характер, в емоційний світ дитини. А для цього в процесі трудового виховання насамперед необхідно відкрити дітям світ цих емоцій, розвинути в них почуття радісного задоволення процесом і результатами праці. [6]

"Відношення до праці, - писав В. А. Сухомлинський, - є найважливішим елементом духовного життя людини. Було б недостатнім і наївним сказати, що працьовитість виховується в процесі праці. Пра­цьовитість, як найважливіша риса морального вигляду, виховується й у процесі духовного життя - інтелектуальної, емоційної, вольової. Не може бути працьовитою людина, яка мало думає, яка мало переживає. Чим розумніша людина, чим багатші його емоції і сильніша воля, тим яскравіше в нього виявляється схильність до різноманітних видів трудової діяльності.

Таким чином, єдність трудового і естетичного виховання є найважливішим принципом формування особистості і його здійснення потребує комплексного, багатобічного підходу до цього процесу. У єдиній цілісній системі повинні бути співвідносні і взаємозалежні всі сторони навчальної і виховної роботи в школі, у родині, у позашкільних установах.

Участь фізичної праці в гармонійному розвитку особистості не зводиться до формування естетичних здібностей, але відіграє винятково важливу його роль і в естетичному становленні дитини. Ручна праця дозволяє в живому відчутті найбільш ефективно освоїти якості різних матеріалів, розвинути почуття лінії, ритму, просторових відносин. Тут складаються навички упевнених, швидких і точних рухів, їхня координація в складній цілісності трудового процесу. Ручна праця відкриває можливість переживання творчості. У ранньому дитячому віці, коли ще не може йти мова про винахі­дництво, коли заняття мистецтвом власне кажучи розчиняються в грі, саме творча діяльність рук найбільшою мірою пробуджує почуття творчої радості, не говорячи вже про первинне відчуття майстерності як найбільшої ощадливості, розумності, доцільності дій. Нехай це будуть елементарні дії, але коли цвях під молотком перестає гнутися і входить у дошку з 1-2 ударів, коли з-під рубанка виходить довга стружка, а при шитті виходить рівний рядок, почуття задоволення неодмінно включає в себе і естетичний момент, про що свідчить і те, що хвилює дитину не тільки результат, але і процес праці.[3]

Задоволення самим процесом - одна з найважливіших специфічних характеристик естетичної потреби. Тому діти охоче ріжуть, клеять, стругають, фарбують, як би продовжуючи в праці гру. Саме в ручній праці цей ігровий момент особливо відчутний дитиною, а тому в цю працю діти, як правило, включаються досить охоче. Тому так важливо зуміти відкрити дитині не тільки доцільність, але і красу його дій, навіть у найпростіших трудових процесах, допомогти йому цю красу не тільки пережити, але й усвідомити в поняттях ритму, симетрії, гармонії, витонченості і т.д.

Зрозуміло, роль педагога не є першочерговою. Естетичне виховання в праці охоплює значний період становлення фізичних і психічних якостей, які виступають і передумовою, і результатом педагогічного процесу. Цю обставину треба неодмінно враховувати, інакше ефект виховної роботи буде не тільки слабким, але і негативним. Тільки-но затягнеш з працею-грою, і вже уроки праці будуть сприйматися як розвага, відволікання від більш складних занять математикою або мовою. І справа не просто в зміні напруги, що саме по собі благо, а в тім, що праця втрачає свої сутнісні якості. З найперших занять треба розкривати працю як роботу в її функціональних характеристиках, її суспільному призначенні. Уже навіть першокласники можуть робити корисні речі: іграшки, лопатки для дитячого садка, найпростіші предмети для школи і будинку. І вже в цій праці дитина починає осягати красу морального змісту своєї діяльності, красу людських відносин, без збагнення якої взагалі немислимо трудове виховання. Ця моральна свідомість необхідна не тільки легкій праці для додання йому "вагомості". Ні важка, ні легка праця не може виховувати, якщо вона безглузда, або, принаймні, цей зміст не ясний дітям. Естетизація таких трудових дій тільки поглибить перекручення самої суті праці.

Система трудового виховання дітей і підлітків винятково різноманітна. Від освоєння найпростіших матеріалів (клей, папір, дерево) і самообслуговування до виробничих практикумів, де вони трудяться пліч-о-пліч із професіоналами, беруть участь у спеціалізованій, потребуючій відповідній кваліфікації діяльності (автосправа, агротехніка, радіоелектроніка, торгівля, електротехніка, виробництво художніх виробів і т.п.). У цьому тривалому і складному процесі трудового виховання школяра відкриваються практично безмежні можливості становлення особистості, яка не тільки володіє визначеними виробничими навичками, але соціально зрілої, духовно розвинутої людини. Тому так важливо, щоб трудове виховання усвідомлювалося і батьками, і колективом школи не як особливий предмет виховного процесу, а як найважливіший інструмент гармонійного формування здібностей людини. А саме тому неприпустиме протиставлення уроків праці (як сфери трудового виховання) всьому іншому циклові предметів.

Дехто вважає, що варто узагалі відмовитися від поняття "урок праці", оскільки навчання основний вид праці школяра, причому часто більш важче, ніж фізична праця.

Це треба ясно усвідомлювати й у плані нашої розмови, тому що в навчальній діяльності також необхідно розкрити її красу. Треба не тільки сформувати потреби інтелектуального пошуку як якусь стихію пізнавального інтересу, але і розкрити значення культури мислення, зробленої організації розумової діяльності як красу цієї праці, а у фізичній праці повинен відкритися школярам його духовний зміст, моральний і естетично значимий.

Одним з найважливіших виражень цієї натхненності фізичної праці є його сутнісний зв'язок з розумовою діяльністю, з інтелектом, із грою уяви, гострим естетичним сприйняттям.[1]

Краса праці у своїх глибинних характеристиках - це насамперед вільне універсальне відношення до предмета праці. Тут здатність бачити, відчувати, уявляти, мислити га­рмонічно поєднуються, утворюючи нерозривну єдність. Майже ніде не виявляється ця єдність з такою очевидністю, як у технічній творчості, де необхідні плідна діяльність і наукові знання, живе відчуття матеріалу, розвиток фантазії.

Розкриваючи цю тему, ми бачимо, що проблема співвідношення трудового і естетичного виховання охоплює складний і значний комплекс питань, рішення яких може бути продуктивним лише в системному, комплексному підході. Школа повинна стати своєрідним методичним центром, що організовує, направляє відповідні виховні процеси і поза школою (родина, позашкільні дитячі установи). Тут необхідна максимально можлива єдність дій і вимог, без якої самі благі наміри не тільки не можуть привести до серйозних результатів, але, і навпаки, здатні дискредитувати саму ідею.

Так, найважливішою умовою здійснення цієї єдності виступає насамперед така побудова навчального процесу і усіх форм праці, де естетична його організація (ритмічність, га­рмонійна злагодженість, творчий характер і т.д.) з об'єктивною необхідністю переживається школярами. Зрозуміло, до цього переживання учень повинний бути підготовлений, але підготовлений не відверненими міркуваннями про естетику праці взагалі, а розкриттям відповідних характеристик його власної діяльності. Естетичне виховання в процесі праці припускає, отже, здійснення визначених виховних впливів, а не є простим автоматичним побічним наслідком трудових зусиль. Кожен педагог повинний ясно усвідомлювати і відчувати естетичний початок предмета своєї діяльності, не говорячи вже про необхідність загальної естетичної культури. Естетичний вплив праці повинен плануватися і програмуватися так само, як планується послідовне освоєння трудових навичок і умінь.[2]

Саме "послідовне освоєння", оскільки загальна постановка питання про необхідність єдності трудових і естетичних початків у вихованні ні в кого не викликає сумнівів і відома будь-якому вчителеві. Але чому ж тоді по закінченні школи молоді люди вступають у життя з недотепними руками, що погано відчувають просторові відносини, колір, лінію, ритм, не тільки що не вміють красиво обробити деталь, шити одяг? Бо в праці є величезні можливості повсякденного ненав'язливого розвитку естетичних смаків, а нині праця стала і одним з напрямків трудового виховання в школі на правах особливого предмета.

Таким чином, естетичне виховання в процесі праці неодмінно припускає не тільки включеність у визначене об'єктивне середовище, здатне робити естетичний вплив, але і формування здібностей цей вплив пережити й усвідомити. Усвідомлене розуміння естетичних закономірностей трудової діяльності як би цементує, закріплює формування системи естетичних орієнтирів у трудовій сфері.

Праця необхідна і для того, щоб людина жила в атмосфері краси. "Кожне свято - це насамперед праця... - писав В. А. Сухомлинський. - Я домагався, щоб діти бачили в праці джерело духовних радостей. Нехай людина трудиться не тільки для того, щоб добути хліб і одяг, побудувати житло, але і для того, щоб поруч з його будинком завжди цвіли квіти, що дають радість і йому, і людям, щоб уже в роки дитинства людина трудилася для радості".[6]

Саме тому необхідним є поєднання праці з естетичним вихованням на уроках трудового навчання на протязі всього освітнього процесу у школі.
Використана література

  1. Ведьонов А.В. Питання трудового виховання і психологічна наука //Питання психології, 1963, N4 – с.22-27.

  2. Волков М.П. Прилучення школярів до творчості. - М.: Просвещение, - 1992-154 с.

  3. Гільбух Ю.З., Верещак Є.П. Психологія трудового виховання школярів. К.: Радянська школа, 1987 – 132 с.

  4. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.

  5. Печерский М.С. Эстетическое воспитание на уроках труда в третьих четвертых классах. – М.: Просвещение, 1969. – 208 с.

  6. Сухомлинский В. О. Павлишська середня школа,— Вибр. пед. тв. У 3-х т. М.: 1980, т. 2. - 558 с.

  7. Філософський словник соціальних термінів. Видання третє, доповнене. – Х.: „Р.И.Ф.”, 2005. – 672 с.




Схожі:

Класифікація проектів з трудового навчання
Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками
План проведення тижня трудового навчання
Виставка найкращих робіт, виготовлених на уроках трудового навчання й у позакласний час учнями 5-11 кл
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ...

План Застосування інтерактивних технологій на уроках трудового навчання...
Уроки трудового навчання як основа гармонійного розвитку особистості
Вчитель трудового навчання Насташської ЗОШ І-ІІІ ступенів Рокитнянського...
Укладач: Корженко Валентина Анатоліївна, вчитель трудового навчання Насташської ЗОШ І-ІІІ ступенів Рокитнянського району
ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
У статті розглядається формування образу дії як педагогічна проблема. Особлива увага приділяється формуванню образу дії на уроках...
«ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СЗШ ІІІ-ГО СТУПЕНЯ»

ДИПЛОМНА РОБОТА
Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1
На уроках трудового навчання
Рекомендовано методичною радою відділу освіти Валківської районної державної адміністрації, протокол №4 від 25. 01. 2013 р
Методичні рекомендації до вивчення трудового навчання у загальноосвітніх...
Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах здійснюється відповідно до таких нормативних документів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка