ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ


Скачати 122.23 Kb.
НазваВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Дата26.03.2013
Розмір122.23 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
УДК 373.2:376

Семенов О. С. – доцент

кафедри соціальної педагогіки

Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки

Дужич Наталія – студентка

2 курсу педагогічного інституту

Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки
ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

У статті розкрито основні питання використання ігрової терапії у роботі з дітьми дошкільного віку. Дано опис програми корекційно-розвивальних занять для дітей 3-7років, в основу яких покладена ігротерапія.

Ключові слова: діти з особливими потребами, ігротерапія, реабілітація дітей з особливими потребами.
Традиційним для української культури є етичне, гуманне, милосердне і толерантне ставлення до дітей які потребують особливої уваги внаслідок відхилень у фізичному чи розумовому розвитку. На жаль, в Україні історично склалася ситуація, за якої ця категорія дітей протягом довготривалого часу залишалася соціально незахищеною, і навіть певною мірою ізольованою від соціуму, а відкрите обговорення проблем стосовно інвалідності – було непопулярним у суспільстві. Перебуваючи в умовах інтернатного закладу або на вихованні у сім'ї, діти з вадами розумового розвитку та їх сім'ї деякою мірою ізольовані від суспільства і позбавлені можливості вести повноцінний спосіб життя.

Поява реабілітаційних центрів та інших спеціалізованих закладів, соціально-педагогічних служб стимулювала створення умов для розробки і впровадження в практику соціально-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади розумового розвитку, нових форм та методів роботи. При чому специфіка діяльності таких служб розглядалася не як альтернативна уже діючій системі спеціального навчання, виховання і соціального захисту, а як допоміжна функція, що сприяє інтеграції дітей, що мають вади розумового розвитку, у суспільство, створенню для них рівних з усіма можливостей.

Особливу увагу соціально-педагогічній роботі з дітьми, що мають вади інтелектуального розвитку приділяли зарубіжні науковці, зокрема М. Монтессорі, яка розглядала психологічні механізми інтелектуальної неповноцінності дітей у межах педагогіки. Структурний підхід до питання про деформування можливостей поданий у працях Ж. Піаже.

Цілеспрямовані дослідження у нашій країні в сфері соціально-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади розумового розвитку, проводилися Л. Виготським, О. Лурією. В подальшому вивченню адаптації дітей, що мають вади розумового розвитку до суспільних умов, були присвячені праці Б. Зейгарник, С. Рубінштейн. Вивчення ролі сімейних стосунків у формуванні адекватного сприйняття зовнішніх умов дітьми, що мають розумові вади, проводиться Е.Г. Ейдеміллером.

У вітчизняній педагогіці і психології стало загальноприйнятим, що виняткове значення для психічного розвитку дитини має гра, яка являється ведучою діяльністю в дошкільному віці. Це, ймовірно, і змусило переглянути деяких дослідників статус гри в житті дітей дошкільного віку (А.М. Фонарьов, А.В. Петровський, Л. Френк, Д. Тафта, Ф. Ален, К. Роджерс та ін.).

У психолого-педагогічній науці існує чималий арсенал методик дослідження гри (І. Андрусенко, Г. Соколянська). При використанні адекватної методики вивчення їх особливостей були враховані загальні закономірності пізнавальної діяльності дітей з вадами інтелектуального розвитку. Аналіз спеціальної літератури (Т.В. Ілляшенко, В.Г. Кулик) свідчить, що ці діти відрізняються від вікової норми більш низьким рівнем та темпом розвитку різних видів пізнавальної діяльності, зокрема ігрової.

Гра є тією універсальною формою діяльності, в середині якої, за визначенням Д.Б. Ельконіна, відбуваються основні прогресивні зміни в психіці та особистості дитини-дошкільника, гра визначає його відношення з оточуючими людьми, готує до переходу на наступний віковий етап, до нових видів діяльності.

Особливо цінним розвиваючим середовищем є гра для дітей, які мають інтелектуальні або фізичні проблеми. Саме у грі, на фоні яскравих і глибоких позитивних емоцій, формуються перші знання, уміння та навички дитини, закладаються перші цеглини її моральних витоків, інтелекту, фізичної досконалості, набувається перший життєвий досвід. Дитина із психофізичними вадами не завжди може самостійно вибрати гру або взяти у ній участь. Така дитина більшою мірою залежна від оточення, товаришів та дорослих. Вдало підібрані і вміло проведені ігри стануть гарантованими помічниками у набутті необхідних навичок.

Саме тому все більшого значення набуває ігрова терапія – метод корекції емоційних і поведінкових розладів у дітей шляхом залучення їх до різноманітних ігрових ситуацій.

Проблеми дітей з особливими потребами та недостатня розробка проблеми соціально-педагогічної реабілітації дітей з особливими потребами засобами ігротерапії й обумовили актуальність нашої статті.

Мета нашої статті: розглянути теоретико-практичні основи реабілітації дітей з особливими потребами засобами ігротерапії.

Категорія дітей з вадами інтелектуального розвитку вкрай неоднорідна. В одних на перший план виступає уповільнене становлення емоційно-особистісних характеристик та довільної регуляції поведінки, в інших переважає затримка розвитку різних сторін пізнавальної діяльності.

Внаслідок отриманих даних в результаті діагностики дітей та розмови з психологом, вчителем-реабілітологом та вихователями ми зробили висновок, що діти з вадами інтелектуального розвитку потребують допомоги в зниженні рівня тривожності, розвитку мислення, уваги, практичного інтелекту та навичок соціальної взаємодії.

Саме через це таким із напрямків спеціалізованої допомоги ми обрали ігротерапевтичну допомогу у вигляді корекційно-розвивальних занять.

Гра є тією універсальною формою діяльності, всередині якої, за визначенням Д. Б. Ельконіна, відбуваються основні прогресивні зміни в психіці та особистості дитини-дошкільника, гра визначає його відношення з оточуючими людьми, готує до переходу на наступний віковий етап, до нових видів діяльності [4, 35].

Про першорядне значення гри для природного розвитку дитини свідчить той факт, що ООН проголосила гру універсальним і невід’ємним правом дитини. Як дитинство має свій внутрішній смисл і не є просто підготовкою до дорослого життя, так і гра має внутрішню цінність і значення [6, 33].

Л. Френк зауважив, що гра для дітей — це спосіб навчитися тому, чому їх ніхто не зможе навчити, спосіб орієнтації в реальному світі, просторі і часі, спосіб дослідження предметів та людей. Включаючись у процес гри, діти вчаться жити в сучасному світі. Гра допомагає дитині оволодіти цінностями культури, виробити певні навички. Коли діти грають, вони відображають особисту індивідуальність і ближче підходять до внутрішніх ресурсів, які можуть стати частиною їх особистості [ 5, 19].

Ігрова терапія включає в себе діагностичні, терапевтичні, навчаючі завдання.

Діагностичне завдання полягає в тому, щоб розкрити переживання дитини, особливості її характеру і відносин. За допомогою імпровізованої гри виявляються деякі приховані симптоми, захисні установки, конфлікти і засоби їх вирішення.

Терапевтичне завдання полягає в наданні дитині можливості для емоційного і моторного самовираження, усвідомлення і відреагування напружень, страхів і фантазій. Посередництвом направленої гри тренуються і закріплюються психічні процеси, створюються більш сприятливі форми психічного реагування. Для ігор використовуються ляльки, спортивні, ігрові атрибути, вводяться казкові персонажі, характер ролей відповідає загальноприйнятим в казках, наприклад, лисиця – хитра, вовк – агресивний та ін.

Навчальне завдання включає в себе корекцію негативних рис характеру, перебудову відносин з однолітками, батьками, розвиток всіх психічних процесів, мови, мислення, уваги, пам’яті, уяви. А також завдання морального виховання: повага до дорослих, навички культурної поведінки, відповідального ставлення до виконання доручень, уміння справедливо оцінювати свої вчинки та вчинки інших дітей. Естетичне виховання: збагачення духовного світу дитини, розвиток уяви, почуттів, потягу дітей проявити себе в різноманітній діяльності.

Допомагає у вирішенні цих завдань використання арттерапії, музика, вправи на розслаблення. Діти навчаються позбавлятися скованості, напруження, страхів, розбиратися в своїх переживаннях.

Основні принципи при проведенні ігрової терапії:

  1. Гра використовується як спосіб діагностики та навчання.

  2. Вибір ігрових тем відображає їх значимість для психолога і дитини.

  3. Керівництво грою будується так, щоб сприяти розвитку самостійності та ініціативності дітей.

  4. Спонтанні і направляючі психологом ігри представляють взаємодоповнюючий єдиний ігровий процес.

  5. Прояв уваги до кожного члена групи, доброзичливі, м’які, ласкаві інтонації, посмішка.

  6. У спільних програваннях дитина навчається приймати адекватні віку форми поведінки (виробляються внутрішні заборони), добрим відносинам з оточуючими .

Враховуючи вище сказане, нами була розроблена програма корекційно-розвивальних занять для дітей 3-7 років, в основу яких покладена ігротерапія.

Програма складається з шести занять, які проводились два рази на тиждень. Тривалість одного заняття біля години. Склад групи: 6-8 дітей.

Головна мета занять – корекція емоційно-вольової сфери та оптимізація інтелектуальної діяльності дітей за рахунок стимуляції психічних процесів.

Зміст корекційних вправ спрямований на поступове заповнення прогалин у розвитку дітей і забезпечення подальшого формування навчально-пізнавальної діяльності та особистісний розвиток.

Засоби корекції: етюди та ігри, спрямовані на розвиток психомоторних функцій, вправи на розвиток уваги, мислення, психогімнастика.

Заняття 1

Мета: перший психологічний контакт, регулювання поведінки, зняття напруги.

Гра «Знайомство»

Мета: подолання бар’єрів у спілкуванні.

Вправа «Гойдалка»

Мета: зняття напруження.

Гра «Чарівне слово»

Мета: розвиток в довільності в діях, самоконтролю та уваги.

Психогімнастика

Мета: активізувати психічні функції мислення, емоції, моторику за допомогою внутрішньої уваги дитини до цих процесів.

Етюд «Подив»

Етюд «До побачення»

Заняття 2

Мета: удосконалювання уваги; уміння підкорятися правилам, розвиток спритності, швидкості реакції, створення бадьорого настрою; зняття психічного напруження.

Гра «Хто за ким ?»

Мета: організувати та зняти збудження дітей.

Гра «Що змінилося ?»

Мета: розвиток уваги, мислення.

Гра «Знайди відмінності»

«Вухо ніс»

Мета: розвиток самоконтролю та уваги.

Гра «Дракон кусає свій хвіст»

Мета: згуртувати дітей, створити бадьорий настрій.

Психогімнастика

Етюд: «Порошинки»

Мета: зняти напругу, розслабитися.

Заняття 3

Мета: діагностика емоційного стану дитини, зняття напруження, створення позитивного емоційного настрою.

Вправа «Емоційний словник»

Мета: навчити дитину діагностувати свій емоційний стан.

Психогімнастика

Етюд «Ласка»

Мета: тренування психомоторних функцій.

Гра «Обручка»

Мета: навчити дитину розпізнавати емоції за зовнішніми сигналами.

Гра «Знайди картинку»

Мета: розвиток уваги, критичності мислення.

«Гра з прапорцями»

Мета: пробудження активності, згуртованість гравців,

Заняття 4

Мета: подолання тривожності, емоційна підтримка дитини.

Вправа «Мій настрій»

Психогімнастика

Вправ: «Моя провина»

Рухлива гра «Нудно, нудно так сидіти»

Вправа «За що тебе можна любити»

Мета: підвищення самооцінки, впевненості в собі, створення доброзичливої атмосфери в дитячому колективі.

Гра «Кораблик»

Мета: подолання тривожності.

Зворотний зв'язок «Що мені сподобалось на занятті?».

Заняття 5

Мета: розвиток виразної моторики, корекція емоційної сфери; удосконалення уваги; створення здорового емоційного збудження, бадьорого настрою; зняття психічного напруження.

Психогімнастика

Етюд «Лисичка підслуховує»

Мета: вираження уваги та інтересу.

Гра «Карлики і велетні»

Мета: розвиток уваги

Гра «Отут щось не так»

Мета: розвиток уваги, формування критичності мислення.

Рухлива гра «Білі ведмеді»

Вправа «Особистий сон»

Мета: психологічна переробка снів, які викликають тривогу, страх.

Заняття 6

Мета: узагальнити отриманий досвід, порівняти та проаналізувати зміни в дітей.

«Мій настрій»

Психогімнастика

Етюд «Зустріч із другом»

Гра «Що змінилося ?»

Гра «Знайди відмінності»

«Вухо ніс»

Гра «Подолаймо усе»

Мета: сформувати впевненість та здатність до самоконтролю.

Вправа «Хоровод»

Якщо порівняти вихідні та кінцеві діагностичні дані, то можна зробити висновок, що проведення корекційно-розвивальних занять дало позитивні результати. Діти стали більш зосередженими та краще виконують завдання на розвиток уваги та мислення (табл. 1 та табл. 2).

Таблиця 1

Увага

Рівень розвитку

Кількість дітей, %

До експерименту

Після експерименту

Низький

87.5

50

Середній

12.5

50

Високий

0

0


Таблиця 2

Мислення

Рівень розвитку

Кількість дітей, %

До експерименту

Після експерименту

Низький

62.5

37.5

Середній

37.5

50

Високий

0

12.5


Після впровадження корекційно-розвивальної програми для дітей з вадами інтелектуального розвитку була проведена бесіда з батьками, з дітьми яких проводилися заняття. Також у якості незалежних експертів були вихователі які працюють з дітьми..

В результаті опитування було з’ясовано, що після проведення ігротерапевтичних занять у поведінці дітей відбулися деякі зміни.

Можна відмітити, що показники рівня тривожності та збудливості дітей значно зменшились. Наприклад: низький рівень тривожності до експерименту спостерігався у 12.5% дітей, тоді як після експерименту – 37.5%; до експерименту 50% дітей мали високий рівень тривожності, після – 0%; при цьому збільшився процент середнього рівня тривожності – 62.5%.

Вихователі групи дітей, в якій проводились заняття також помітили те, що діти стали більше гратися в колективні ігри, в цих іграх діти охоче допомагають одне одному, поступаються місцем, у дітей виникає менше суперечок. Діти менше сваряться між собою з різного приводу, почали знаходити спільне рішення. Хоча прояв негативних емоцій один до одного все таки ще є. и

Порівнявши вихідні та кінцеві діагностичні дані, можна зробити висновок, що проведення корекційно-розвивальних занять дало позитивні результати. Діти стали більш зосередженими, краще виконують завдання на розвиток уваги та мислення, знизився рівень тривожності та підвищився рівень взаємодії з однолітками.

Отже, з бесід з батьками, вихователями, проведення діагностики ми бачимо, що соціально-педагогічна реабілітація дітей з вадами інтелектуального розвитку засобами ігротерапії є ефективною.

Список літератури

  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі” / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України ; наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко. – К. : Світич, 2008. – 430 с.

  2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – С. 5–19.

  3. Про дошкільну освіту : Закон України. – К. : Ред. журн. „Дошкільне виховання”, 2001. – 56 с.

  4. Ельконин Д.Б. Проблемы контроля возрастной динамики психического развития детей. – С.-Пб., 2001.

  5. Ковальчук В.В. Ігрова терапія в корекційній роботі // Практичний психолог. № 7. 2005. – С. 18-21.

  6. Конвенція про права дитини. – К.: АТ вид-ва «Столиця», 1997. – 31 ст.

Семенов О., Дужич Н. Использование игровой терапии с детьми с особыми потребностями

В статье раскрыты основные вопросы использования игровой терапии в работе с детьми дошкольного возраста. Дано описание программы корекционно-развивающих занятий для детей 3-7лет, в основу которых положена игротерапия.

Ключевые слова: дети с особыми потребностями, игротерапия, реабилитация детей с особыми потребностями.

Semenov O., Dughich N. Using game therapy in working with children with special needs

The article explores the main issue of using gaming therapy work with preschool children. A description of the program korektsiyo-developing classes for children 3-7years, which are based game training.

Keywords: children with special needs, play therapy, rehabilitation of children with special needs.

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості...

Л.І. Тихончук на конференції педагогічних
Розділ ІV. Забезпечення психологічного супроводу процесу адаптації дітей до нових умов навчання, робота з дітьми з особливими освітніми...

СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ
...

Використання форум-театр у у роботі з дітьми, позбавленими батьківського...
Використання форум-театру у роботі з дітьми, позбавленими батьківського піклування

До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі

Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи
Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста...

VI Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасний світ і незрячі:...
Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасний світ і незрячі: становлення особистості з особливими потребами в інформаційному...

В. В. Кудрик к біол н., доцент
...

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми
ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка