МОДУЛЬ 1: Загальні філософські проблеми і категорії
1.1. Рекоменується законспектувати матеріали лекцій та основну літературу, яка рекомендована до семінарських занять.
1.2. Підготувати тези та виступити з доповіддю з проблем, які розглядаються на семінарських заняттях.
1.3. Приймати активну участь в обговоренні основних філософських проблем.
1.5. Написати підсумкову роботу.
Питання:
Навіщо потрібна філософія в сучасному світі?
Яку роль відіграє філософія в системі університетської освіти?
Філософія – це ідеологія або критика ідеології?
Чи можливий діалог між міфологічною людиною та людиною сучасного Заходу?
Чи сумісна віра в Бога з життям?
Чому незнання та подив породжують філософію?
В чому полягає “філософський фундаменталізм” Парменіда?
Як гамлетівське питання “бути чи не бути?” відображує Новий час?
Чому “жах” відкриває “Ніщо”? І що це дає для занурення в буття?
Як співвідносяться свідоме і несвідоме?
В чому сенс виразу Ж. Лакана “Несвідоме зіткане мовою”?
З. Фрейд і К. Маркс: що між ними спільного у підході до свідомості та несвідомого?
Чи можна порівняти “архетипи колективного несвідомого” К.Г. Юнга з науковими досягненнями в розшифровці людського гену?
Що таке філософія? Специфіка філософського знання.
Філософія як проблема для самої себе.
Філософування, філософія та/або філософії.
Філософія й міфологія. Виникнення філософії: Міф та Логос.
Поняття й типи світогляду.
Філософія й релігія. Віра та розум.
Філософія й наука.
Філософія і повсякденність.
Буття як ключовий філософський концепт.
Проблема буття у філософії Античності (Парменід, Платон, Геракліт). Буття і Логос.
Проблема буття в європейської філософії Середньовіччя.
Переосмислення буття у філософії Нового Часу.
Проблема буття та доля західного світу.
Буття і питання про Ніщо (М. Гайдеггер).
Свідомість як філософська проблема.
Проблема суб`єктивної і об`єктивної реальності. Реальність, реальне, символічне, уявне.
Питання про походження свідомості. Еволюція свідомості.
Коммунікативність свідомості: мова, знак, символ.
Мова і несвідоме у Ж. Лакана.
Свідомість і самосвідомость.
Свідомість та несвідоме.
Метафори свідомості в епоху Античності та Середньовіччя.
Приклад підсумкового завдання. (10 балів)
Варіант 1.
1. Чому незнання та подив породжують філософію? (5 балів)
2. Буття як ключовий філософський концепт. (3 бали)
3. Метафори свідомості в епоху Античності та Середньовіччя (2 бали).
МОДУЛЬ 2: Людина і соціум як проблеми сучасної філософії
1.1. Рекоменується законспектувати матеріали лекцій та основну літературу, яка рекомендована до семінарських занять.
1.2. Підготувати тези та виступити з доповіддю з проблем, які розглядаються на семінарських заняттях.
1.3. Приймати активну участь в обговоренні філософських проблем.
1.5. Написати підсумкову роботу.
Чи можливе остаточне пізнання світу?
В чому вади холізму?
Чи вільна наука від цінностей?
В чому пафос запитання Пілата “Що є істина”?
Чи змінює техніка людину?
Чи є певний трансцендентний сенс людського існування?
Якщо є Бог, то в чому полягає свобода? Якщо нема Бога, чи можлива тоді свобода?
Смерть і безсмертя: як вони впливають на життя людини?
Який зв`зок з ідеологією мають різні концепції походження і розвитку людини?
В чому сутність діалектики раба та господаря? Чи можливо її подолати?
Пізнання як філософська проблема.
Суб`єкт іоб`єкт пізнання.
Гносеологія та особливості гносеологічного песимізму.
Раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Проблема істини у філософії. Істина та заблудження.
Методи наукового пізнання. Проблема метода у філософії.
Наукове пізнання та його специфіка і структура.
Знання і влада.
Основні проблеми філософії техники.
Проблема сутності техники.
Людина і техніка.
Образи людини в історії філософської думки.
Філософська антропологія. Проблема сутності людини.
Проблема антропосоціогенеза.
Соціальне й біологічне в людині.
Проблема сенсу людського існування.
Гуманізм і криза гуманізму в ХХ ст .
Проблема сенсу людського існування. Різноманіття сенсів життя.
Діяльність, творчість, праця, гра як основні фактори людського життя.
Соціальна філософія і соціальні науки.
Поняття особистості. Особистість і суспільство.
Проблема свободи людини. Свобода й відповідальність.
Соціалізація та індивідуалізація особистості.
Образи соціальної реальності.
Типи суспільства й специфіка їх, розвитку.
Культура й цивілізація: проблема їх співвідношення.
Концепції суспільного розвитку: формационний підхід і теорії локальних цивілізацій.
Чи скінчилась історія, взагалі чи можливий кінець історії?
Що значать в постмодерністській філософії заявки про смерть людини?
Постмодерн – це криза або подолання Проекту Модерна?
Ідея “кінця історії” та “поновлення історії”.
Проблеми та перспективи сучасної цивілізації. Глобальні проблеми.
Специфіка суспільства Постмодерна. Різома й номадичні сингулярності.
Основні проблеми філософії Постмодерна.
Текст і деконструкція (Ж. Дерріда).
РОЗДІЛ 5. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
Подолання «діалектики раба і господаря».
Проблема Розуму і божевілля у філософії (М. Фуко).
Зміна базисних парадигм: концепція комунікативної раціональності.
Розвиток концепції знання в історії західної філософії.
«Соціальний симптом» та ідеологія в лаканівському психоаналізі.
Європейський нігілізм і історія західної цивілізації (Ф. Ніцше, М. Гайдеггер).
Концепції ідеології: від М. Штірнера до К. Маркса.
Філософія і повсякденність.
Хаос і порядок у філософії другої половини ХХ століття.
Проблема діалогу в філософії ХХ століття.
Концепт «річ-у-собі»: від І. Канта до некласичної філософії.
Діалектика Просвітництва: міф і розум.
Проблема суб'єкта у філософії ХХ століття (Ж. Лакан, Л. Альтюссер, М. Фуко).
Філософські дискурси Модерну і Постмодерну: порівняльний аналіз.
Філософія і медицина.
Гра й праця як засади людського буття.
Філософське осмислення фундаменталізму та тероризму.
Свобода як філософська проблема.
Проблема цінності людського буття.
Здоров’я людини як філософско-антропологічна проблема.
Проблема біовлади в сучасному світі.
Філософія гендера.
Трансгуманізм: проблема майбутнього людства.
Ризик і сучасне суспільство.
Насолода як філософська проблема.
Філософське розуміння смерті.
Віртуальна реальність і мережеві комунікації.
Проблема насильства та його інтерпретація у філософії.
Філософія техніки.
Проблема кінця філософіїї
5.1. Рекомендації та вимоги щодо написання рефератів
Здобувачі самостійно вибирають одну з вище вказаних тем. Після визначення теми необхідно підібрати відповідну літературу, яка складається з першоджерел і критичних праць, статей (не менше ніж 5 найменувань). Реферат необхідно здати для перевірки викладачеві або на кафедру в установлений термін (не пізніше ніж за 10 діб до початку сесії).
Структура та зміст реферату. Необхідно скласти план написання реферату, основною метою якого є логічне розкриття вибраної теми. У структурному відношенні реферат повинен мати наступні складові:
титульну сторінку;
план реферату
вступ;
основну частину;
висновок;
список літератури.
У вступі треба визначити актуальність проблеми, сформулювати мету й завдання реферату. В основній частині реферату мають бути виділені пункти (параграфи), за якими послідовно розкривається тема. Крім реферування та аналізу першоджерел та відповідної літератури, слід виказати також своє власне розуміння щодо поставлених питань. В тексті реферату є обов’язковим посилання на відповідну літературу, яке здійснюється наступним чином: після цитати чи загального посилання до авторської думки слід в квадратних дужках встановити джерело цитування. Наприклад: [1, С. 45], де «1» – це порядковий номер джерела в списку використаної літератури, а «45» – відповідна сторінка в цьому джерелі. У заключній частині реферату слід підсумувати результати та вказати на висновки даної роботи, які повинні відповідати поставленим у вступі меті та завданням.
Оформлення та обсяг реферату. Обсяг реферату повинен складати 0,5 друк. аркушу (10-15 сторінок), надрукований 14 кеглем з полуторним інтервалом. Сторінки мають бути пронумеровані та скріплені.
РОЗДІЛ 4. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
Що таке філософія? Специфіка філософського знання.
Формування концепту «філософія» в Давній Греції. Визначення філософії та образ філософа в «Банкеті» Платона.
Самовизначеність філософії та унікальність філософії
Філософія як творчість концептів (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі)
Міфологічне уявлення про світ
Проблема деміфологізації: «від Міфу до Логосу».
Діалектика Просвітництва (Т. Адорно, М. Хоркхаймер)
Філософія і релігія: віра та/або розум
Філософія і наука
Наукова «картина світу» (М. Гайдеггер)
Проблема перевідкриття свідомості (Дж. Сьорль).
Онтологія. Концептуалізація буття
Буття та суще
Буття та мислення (Парменід – Р. Декарт)
Незмінність буття та/або рух . Єдине та/або множинне
«Кінець метафізики» і «європейський нігілизм» (Ф. Ніцше)
Буття та ніщо (М. Гайдеггер)
Основні типи розуміння свідомості
Проблема інтенціональності свідомості (Е. Гуссерль)
Що ми знаємо? Проблема репрезентації світу (Х. Патнем)
Індуктивний метод Ф. Бекона та дедуктивний метод Р. Декарта
Позитивістське та неокантіанське вирішення питання про методи пізнання (О. Конт – Дж.С. Міль – Г. Ріккерт)
Критика моністичної наукової методології та методологічний анархізм (П. Фейєрабенд)
Л. Фейєрбах і антропологічний поворот в філософії: людина як єдина проблема філософії
«Привид Людини» та його критика М. Штірнером
Критика абстрактної людини, історичність людини та труд (К. Маркс)
Критика гуманізму. Доместикація чи селекція людини
Поняття суспільства в соціальній філософії
Суспільні відносини в умовах символічного та еквівалентного обмінів
Екзестенційна комунікація (К. Ясперс)
Комунікативна дія (Ю. Габермас)
Концепція «відкритого суспільсьва»
Основні концепції історичного розвитку
Проблема кінця історії
Культура Постмодерну
Постмодерн як недовіра до метонарративів
Симулякри і віртуальна реальність (Ж. Бодрійяр)
Суспільство споживання (Ж. Бодрійяр)
Специфіка філософського рішення світоглядних питань
Проблема плюралізму філософських вчень
Екзистенція. Буття людини
Комунікативність, соціальність свідомості: мова, знак, символ.
Свідомість та несвідоме
Свідомість та ідеологія
Проблема істини в філософії.
Природа гносеологічного скептицизму
Біологічне та соціальне в людині.
Людина як особистість
Проблема свободи людини у філософії
Людство перед обличчям глобальних проблем
Постіндустріальне суспільство та проблеми глобалізації
Мова і несвідоме у Ж. Лакана
Основні проблеми філософії техники
Проблема сутності техники
Людина і техніка
Проблема сенсу людського існування
РОЗДІЛ 5: КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.
№
|
Форми навчальної діяльності
|
Кількість балів
|
Термін
|
Примітки
|
|
І модуль „ Загальні філософські проблеми і категорії ”
|
|
|
|
1
|
Відвідування лекцій
|
5
|
постійно
|
|
2
|
Участь в семінарських заняттях
|
15
|
постійно
|
|
3
|
Підсумкова робота
|
10
|
до 10.11.
|
|
|
Всього за І модуль
|
30
|
|
|
|
ІІ модуль „ Основні філософські підрозділи”
|
|
|
|
1
|
Відвідування лекцій
|
5
|
Постійно
|
|
2
|
Участь в семінарських заняттях
|
20
|
Постійно
|
|
3
|
Підсумкова робота
|
5
|
до26.12.
|
|
|
Всього за ІІ модуль
|
30
|
|
|
|
Підсумковий контроль (іспит, залік)
|
40
|
29.05.06 - 3.06.06
|
|
|
В С Ь О Г О
|
100
|
|
|
|
Додаткові бали (бонуси):
Реферат
Участь в конференціях, круглих столах, в університетському етапі предметних олімпіад
Виступ на конференції за наявності друкованої програми
Публікація тез доповіді або наукової статті
|
5
5
10
15
|
|
Один до кожного модуля
|
|