КУРСОВА РОБОТА


Скачати 1.2 Mb.
Назва КУРСОВА РОБОТА
Сторінка 6/7
Дата 20.04.2013
Розмір 1.2 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7


На обмолоті зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.

Більш поширене нарахування оплати за намолочену тонну, приклад такого розрахунку наведено у табл. 2.15.
Таблиця 2.15.

Приклад розрахунку відрядних розцінок на підбиранні

й обмолочуванні валків та прямому комбайнуванні, грн.

(розряд роботи V,VI)

Культура

Контрольна урожайність, ц/га

Норма продуктивності

Витрати палива, л/га

Відрядні розцінки за одну

намолочену тонну

га

т

у перші 10 днів

+60%

у на­ступні 10 днів

+30%

у наступні дні

1

2

3

4

5

6

гр. 8 х 1,6

7

гр. 8 х 1,3

8

(127,96 грн;

150,22грн).: гр. 4)

Підбирання і обмолочування валків комбайном КЗС-812СХ "Палєессє" після жниварок з робочою шириною захвату 4,7 м


Озимі зернові

30,0

15,0

45,0

13,4

5,34

4,34

3,34

Ярий ячмінь

31,0

13,2

40,9

15,2

5,87

4,77

3,67

Підбирання і обмолочування валків комбайном "John Deere" -9500


після жниварок ЖВС-6, ЖВН-6А

Озимі зернові

28,0

21,5

60,2

9,7

4,00

3,25

2,50

Ярий ячмінь

27,0

21,5

58,1

9,7

4,14

3,37

2,59

Підбирання і обмолочування валків комбайном "Енисей”-1200, СКД-6 (ПУН-6) після жниварки ЖРБ 4,2А

Горох (без подрібнення)

20,0

9,3

18,6

8,0

11,01

8,94

6,88

Підбирання і обмолочування валків комбайном СК-5Нива” після жниварки ЖВН-6А

Гречка

13,0

7,4

9,62

9,4

24,99

20,31

15,62

Пряме комбайнування з укладанням соломи у валок комбайном "Дон" -1500 БСХ

Пшениця яра

29,0

19,2

55,7

11,9

4,32

3,51

2,70

Пряме комбайнування з укладанням соломи у валок комбайном КЗС-9-2 "Славутич"

Пшениця озима

34

16,6

56,4

13,3

4,26

3,46

2,66

Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "John Deere"-9500

Пшениця яра

29,0

21,3

61,8

10,7

3,89

3,16

2,43

Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "Mega-208"

Пшениця озима

34

18,1

61,5

11,6

3,90

3,17

2,44

Пряме комбайнування з подрібненням соломи комбайном "Енисей”-1200, СКД-6 (ПУН-6)

Пшениця озима

35

9,0

31,5

10,2

6,50

5,28

4,06

Ефективне застосування прогресивно зростаючих розцінок, коли відрядні розцінки зростають пропорційно до збільшення намолоту з 1 га порівняно з урожайністю, визначеною контрольним обмолотом. Чинна Галузева угода дає право підприємствам застосовувати таку систему оплати праці, зокрема абзацом 3 п. 6.12 визначено, що фонд оплати праці збільшується відповідно до умов, встановлених у колективному договорі, але не менше як на 1% на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва [4]. На підприємствах у колективних договорах можуть встановлюватися вищі гарантії.

У тих випадках, коли на період масового збирання урожаю у зв’язку з виробничою необхідністю для роботи на комбайнах призначають помічників трактористів-машиністів, які мають посвідчення тракториста-машиніста, оп­лату їх праці рекомендується проводити у розмірі не менше 85% заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах. Окремі підприємства формують екіпажі у складі двох комбайнерів і нараховують по 100% належної заробітної плати кожному.

Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80% від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.

Відповідно до норм чинної Галузевої угоди передбачено встановлювати гарантовані доплати та надбавки до тарифних ставок: за інтенсивність праці – 12%, за високу професійну майстерність на роботах V розряду – 20, VI розряду – 24%.

Трактористам машиністам сільськогосподарського виробництва І класу встановлюється гарантована надбавка у розмірі 20%, ІІ класу – 10% тарифної ставки, водіям І класу відповідно – 25, ІІ класу – 10% тарифної ставки [4]. Класність встановлюється кваліфікаційною комісією, яка створюється за наказом власника підприємства або уповноваженого ним органу.

При оплаті праці працівників, зайнятих на збиранні зернових культур, необхідно враховувати, що відповідно до чинної Галузевої угоди за роботу в нічний час встановлюється доплата в розмірі 40% від годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час, нічним вважається час з 22 год до 6 год ранку. За роботу у вечірній час (з 18 до 22 год) встановлюється доплата у розмірі 20% від годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірню зміну.

Наприклад, комбайнер, який працював на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням з укладанням соломи у валок комбайном КЗС-9-2 "Славутич" згідно з обліковим листом тракториста-машиніста (ф. №67) відпрацював 91 год, з них 28 год у вечірній час. Його заробіток за годинною тарифною ставкою за цей період становить 1952,86 грн. (91 год х 21,46 грн.). Отже, крім нарахованої оплати за відрядними або прогресивно зростаючими розцінками, комбайнеру належить нарахувати обов’язкові доплати та надбавки, визначені Галузевою угодою:

– за інтенсивність – 12% (1952,86 х 0,12= 234,34 грн.)

– за високу професійну майстерність – 24% (1952,86 х 0,24 = 468,68 грн.)

– за класність (І клас) – 20% (1952,86 х 0,2 = 390,57 грн.)

– за роботу у вечірній час – 20% ( 28 год х 21,46 х 0,20 = 120,18 грн.)

Загальна сума зазначених доплат і надбавок дорівнює 1213,77 грн.

Як і на виконанні інших робіт, роботи на збиранні зернових культур у святковий і неробочий день відповідно до ст. 107 КЗпП України оплачуються у подвійному розмірі: відрядникам – за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Вищезазначені доплати та підвищена оплата провадяться і для робітників, які працюють у режимі підсумованого обліку робочого часу.

При запровадженні на підприємстві підсумованого обліку робочого часу в розділ колективного договору "Оплата праці" або "Положення про оплату праці" необхідно включити й особливості оплати праці при застосуванні такого режиму праці. Зокрема, відповідно до ст. 106 КЗпП у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Якщо на сільськогосподарському підприємстві запроваджено обліковий період тривалістю рік, у кінці кожного місяця нараховують працівникам належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу в нічний та вечірній час, святкові і неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду, за наявності надурочних годин, надурочну роботу оплачують згідно з чинним законодавством.

Ефективність роботи на збиранні зернових значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм продуктивності або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або підвищеними розцінками.

Ефективно зарекомендувала себе практика стимулювання за виконан­ня сезонного завдання у визначені строки. Приклад такого стимулювання наведено в табл. 2.16.

Таблиця 2.16.

Приклад розрахунку додаткової оплати за виконання сезонного завдання на збиранні зернових

Виконання сезонного завдання, %

Доплата до загального фонду оплати праці, нарахована на збиранні зернових, %

100

10

До 110

15

До 115

20

Понад 120

30

При стимулюванні механізаторів на збиранні урожаю особливу увагу доцільно приділяти зацікавленості працівників у зменшенні втрат і підвищенні якості збирання врожаю. Для цього можна застосовувати додаткові виплати за зниження втрат зерна порівняно з контрольним обмолотом. Контрольні показники урожайності (на основі актів контрольної і фактичної урожайності) і розміри доплати встановлюють на кожному підприємстві з урахуванням конкретних умов.

Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, крім зазначеної оплати, можуть застосувати преміювання за окремі показники роботи. Сума премії, визначена одному працівнику за виконання певних показників роботи, максимальними розмірами не обмежується.
2.4. Шляхи вдосконалення організації і оплати праці в рослинництві

Вивчення діючих систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах показало, що вони направлені перш за все на стимулювання збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. В той же час підвищення ефективності використання виробничих ресурсів даними системами стимулюється недостатньо, що в ринкових умовах є недопустимим. Щоб забезпечити підприємство необхідними власними фінансовими ресурсами для нормального функціонування громадського виробництва, задоволення суспільних потреб і дальшого зростання доходів працівників від громадського виробництва необхідно враховувати як кількість І якість вироблюваної продукції, так і витрати на її виробництво.

Таким чином, в матеріальному стимулюванні працівників сільськогосподарського виробництва актуальним на сучасному етапі є вдосконалення оплати праці працівників трудових колективів, керівників і спеціалістів господарств і їх підрозділів в напрямі найбільш тісного зв'язку заробітків останніх з ефективністю господарювання.

В сучасних умовах однією з найбільш прогресивних форм матеріального стимулювання праці є оплата від валового доходу. Розглянемо категорію "валовий дохід" з погляду економіки та бухгалтерського обліку.

В економіці валовий дохід - це новостворена працею вартість, яка включає заробітну плату і валовий прибуток, та визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і матеріальними витратами на її виробництво. Суми, які утримуються в формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносить економічної вигоди, тому вони виключаються із валового доходу.

Національні стандарти бухгалтерського обліку не містять такого поняття як валовий дохід, а дають визначення категорії "доходи". Згідно П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати" доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Доходи від господарської діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за видами діяльності: доходи від реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші операційні доходи; доходи від участі в капіталі; фінансові доходи; інші доходи від звичайної діяльності; доходи від надзвичайних подій.

В процесі основної діяльності підприємство отримує доходи (виручку) від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг, які відображаються в Звіті про фінансові результати у статті "Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)".

Після вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг, податку на додану вартість, акцизного І збору та інших вирахувань підприємство отримує чистий дохід, який включає собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та валовий прибуток.

Порівняємо дві економічні категорії "валовий дохід" та "чистий дохід". Різниця полягає в тому, що у чистий дохід на відміну від валового доходу включаються матеріальні витрати. Виходячи з цього, ми вважаємо, що оплату праці доцільно здійснювати від валового доходу, оскільки, саме він являється новоствореною вартістю, що характеризує економічну ефективність виробництва. Його розмір залежить від кількості та якості продукції, а також від обсягу (вартості) використаних у процесі трудової діяльності грошових ресурсів (на оплату робіт, виконаних сторонніми підприємствами, організаціями, підрозділами; амортизаційні відрахування; страхові платежі тощо) та матеріальних засобів (насіння, садивного матеріалу, кормів, пального, будівельних, ремонтних та інших матеріалів, мінеральних та органічних добрив, засобів захисту рослин і тварин тощо). Якість виробленої продукції впливає на обсяг валового доходу через систему цін (закупівельних, реалізаційних), які, як правило, диференціюються залежно від сортності продукції, вмісту в ній певних компонентів, строків надходження, розміру, від якісних характеристик тощо.

Отже, при використанні валового доходу для оплати праці встановлюється тісна залежність заробітку працівників від кількості та якості виробленої продукції, з одного боку, а також від обсягу витрат - з іншого. На цій основі створюється матеріальна заінтересованість працівників (а з нею і матеріальна відповідальність, бо при недоборі продукції, перевитраті коштів зменшується валовий дохід і, як наслідок, фонд оплати праці) в нарощуванні виробництва та раціональному використанні коштів.

Застосування системи оплати праці від валового доходу сприяє раціональному витрачанню виробничих ресурсів, дозволяє знижувати собівартість виробленої продукції, підвищувати заробітки працівників збільшувати чистий дохід.

Таким чином, система оплати праці від валового доходу забезпечує найтісніший зв’язок між заробітками працівників і ефективністю господарювання, і в сучасних умовах має важливе значення. При оплаті праці від валового доходу раціональне витрачання виробничих ресурсів дозволяє знизити собівартість виробленої продукції, підвищити заробітки працівників і збільшити чистий дохід. Її широке впровадження в сільськогосподарських підприємствах поряд з іншими підходами сприятиме успішному вирішенню завдань по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції з раціональним використанням матеріальних ресурсів.

Подальше вдосконалення існуючої на підприємстві системи оплати праці, спрямоване на підвищення її продуктивності, закріплення кадрів, збільшення обсягів виробництва та досягнення інших тактичних і стратегічних цілей, має відбуватися з урахуванням наступних принципів:

  • врахування розміру мінімальної оплати праці, визначеного державою;

  • максимальна самостійність підприємства в питаннях організації і оплати праці;

  • випереджаючі темпи росту продуктивності праці в порівнянні з темпами росту заробітної плати;

  • матеріальна зацікавленість працівників у зростанні продуктивності праці;

  • забезпечення раціонального співвідношення в оплаті складної та простої, розумової і фізичної праці;

  • забезпечення співвідношень в оплаті праці окремих професій, категорій і груп;

  • індексація заробітної плати у відповідності до темпів росту інфляції;

  • забезпечення оптимальної питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції;

  • вибір раціональної системи оплати (відрядної, погодинної) для окремих працівників;

  • забезпечення соціального захисту працівників за допомогою певних державних і внутріфірмових гарантій праці;

  • аналіз динаміки росту заробітної плати та окремих її компонентів (оклади, тарифні ставки, винагороди, премії).

Ринкова економіка ставить нові, більш жорсткі вимоги до організації заробітної плати. З одного боку, підприємства повністю самостійні в організації заробітної плати, встановленні тарифних ставок, окладів, премій, а з іншого - підприємства мають знижувати собівартість, щоб бути конкуренто-спроможними. Тому необхідно знати і чітко дотримуватись принципів оплати праці в ринкових умовах.

Оплата за кінцеві результати є важливою передумовою досягнення гармонії в оплаті праці, оскільки встановлює прямий зв'язок заробітної плати з результатом. Це сприяє зацікавленості працівників у випуску якісної продукції. При цьому, заробітна плата жорстко не обмежується, а залежить тільки від обсягу і якості реалізованої продукції та її ціни на ринку.

Оптимальний розмір заробітної плати в затратах передбачає встановлення оплати праці в такому розмірі, щоб він забезпечував рентабельну роботу підприємства, нормальне відтворення робочої сили у відповідності до кваліфікації. Розміри фонду оплати праці на даного підприємства мають залежати від сукупності факторів: галузевої організації підприємства, ніші, яку воно займає на ринку; конкурентоспроможності продукції, професійно-кваліфікаційного складу працівників, рівня механізації, втрат робочого часу, стану трудової дисципліни, кількості працівників на одиницю продукції тощо.

Встановлення кількісної закономірності впливу перелічених факторів дає керівнику підприємства можливість визначити оптимальний фонд оплати праці і забезпечити ритмічну роботу.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

КУРСОВА РОБОТА
Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується самостійно студентами протягом ІІ навчального семестру. Завдання на РГР видає викладач...
КУРСОВА РОБОТА
Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується самостійно студентами протягом ІІ навчального семестру. Завдання на РГР видає викладач...
КУРСОВА РОБОТА
Форма та структура Конституції України
КУРСОВА РОБОТА
Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення 8
КУРСОВА РОБОТА
Оформлення документації по підготовчому етапу (Висновок по технічній пропозиції)
КУРСОВА РОБОТА
Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 5
КУРСОВА РОБОТА
«Теоретичні і практичні питання участі державного обвинуваченого в суді першої інстанції»
КУРСОВА РОБОТА
Підстави та процесуальний порядок визнання особи потерпілою у кримінальному процесі України 6
КУРСОВА РОБОТА
Новокаховське представництво Київського відкритого державного міжнародного університету розвитку людини “Україна”
КУРСОВА РОБОТА
Новокаховське представництво Київського відкритого державного Міжнародного університету Розвитку людини “Україна”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка