|
|
Скачати 1.2 Mb.
|
|
Комбайнери
Перед встановленням сезонного завдання формують екіпажі трактористів-машиністів з урахуванням їх кваліфікації, психологічного сумісництва тощо, кожному екіпажу встановлюють завдання, яке в процесі жнив може коригуватися. Враховуючи необхідність проведення збиральних робіт в оптимальні строки за наявної технічної бази та трудових ресурсів, як правило, на підприємствах під час жнив роботи тривають протягом усього світлового дня. Тому важливе значення має встановлення режиму праці і відпочинку з дотриманням норм чинного законодавства з праці. При неможливості забезпечення нормальної тривалості робочої зміни найоптимальнішим варіантом є запровадження підсумованого обліку робочого часу. Пунктом 5.12 чинної Галузевої угоди, укладеної між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011 – 2013 рр. визначено, що на підприємствах у разі виробничої необхідності може запроваджуватися підсумований облік робочого часу. Порядок, сфера його застосування, тривалість облікового періоду встановлюється в колективному договорі сільськогосподарського підприємства тому, що тривалість робочого часу за бліковий період повинна дорівнювати встановленій нормі робочого часу за цей період [4]. Мінагрополітики України, ЦК профспілки працівників АПК України та НДІ „Украгропромпродуктивність” розроблені та видані „Рекомендації щодо застосування особливих режимів праці на підприємствах сільського господарства”, в яких зазначено порядок та сферу їх застосування [7]. При розробці та укладанні колективного договору в установленому порядку узгоджується перелік виробничих підрозділів та категорій робітників, які працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, а також для кожного підрозділу та категорії працівників зазначається тривалість облікового періоду. При встановленні облікового періоду (норми часу) при запровадженні підсумованого обліку робочого часу необхідно користуватися нормативами тривалості робочого часу, які щорічно розробляються Міністерством соціальної політики України. Річна норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у 2011 р. становить 1996 годин. Середньомісячна норма тривалості робочого часу для розрахунку годинної тарифної ставки робітника І розряду становить 166,33 годин. При узгодженні підрозділів, що працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, та термінів облікового періоду в розділі "Режим праці і відпочинку" колективного договору встановлюється відповідна норма, наприклад, "у режимі річного підсумованого обліку робочого часу протягом дії даного колективного договору працюють працівники цеху рослинництва, автотранспортного цеху, ремонтної майстерні, механізованого току, зерносховища". Наступним етапом є визначення порядку застосування підсумованого обліку робочого часу, зокрема розпорядку робочого дня. Тривалість облікового періоду встановлюється в колективному договорі. Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість робочого дня, порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором. При підсумованому обліку робочого часу максимальна тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 12, а робочого тижня – 48 годин. Робота понад нормальну тривалість робочого часу в певні періоди може компенсуватися меншою тривалістю робочого часу в інші або наданням додаткових днів відпочинку в межах облікового періоду. Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу затверджуються не менше як на місяць і доводяться до працівників не пізніше як за тиждень до початку місяця, а понад два місяці – за 2 тижні до їх запровадження. Невиконання норми робочого часу в обліковому періоді допускається лише в разі встановлення неповного робочого часу. Не відпрацьований з вини роботодавця час до норми тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як час простою. Відпрацьований час понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачується як надурочна робота [4]. У разі застосування режиму підсумованого обліку робочого часу за рахунок збільшення тривалості робочого часу протягом робочого дня (зміни) вихідні дні працівникам надаються у різні дні тижня позачергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності. Якщо робочий день такого працівника за графіком припадає на святковий чи неробочий день, роботу оплачують згідно зі ст. 107 КЗпП України. Оскільки в сільському господарстві режим роботи водіїв, зайнятих на перевезенні сільськогосподарської продукції, працівників ремонтних майстерень, складів та інших підрозділів, що обслуговують рослинництво, залежить від режиму роботи трактористів-машиністів, для них також доцільно встановлювати підсумований облік робочого часу за обліковий період – рік. При запровадженні підсумованого обліку робочого часу тривалість роботи протягом дня може відхилятись у певних межах від робочого дня нормальної тривалості, аби встановлену законом норму робочого часу було витримано за певний обліковий період (місяць, квартал, рік). Максимальна тривалість робочого дня в період напружених польових робіт або для окремих категорій працівників встановлюється в колективному договорі. Відповідно час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності. Необхідність визначення в колективному договорі максимальної тривалості робочого дня (зміни) зумовлена законодавчим обмеженням надурочних робіт. При складанні графіка змінності необхідно враховувати, що відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються [1]. Якщо на підприємстві допущено перевищення прийнятої в колективному договорі на відповідний період максимальної тривалості робочого дня, цей час вважається надурочним. КЗпП України (ст. 62, 65) чітко регламентує застосування граничних розмірів надурочних робіт та порядок їх обмеження. Як виняток із загального правила, відповідно до якого надурочною визнається робота понад встановлену тривалість щоденної роботи, при підсумованому обліку робочого часу надурочною вважається також робота понад норму робочого часу за обліковий період (ст.61 КЗпП). Години роботи, що перевищують робочий час, передбачений в обліковому періоді, вважаються надурочними. Надурочні роботи не мають перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів і 120 год на рік. Відповідно до Галузевої угоди (п. 6.33) робота в надурочний час оплачується: – всі години, відпрацьовані понад встановлену на тиждень норму робочого часу, оплачуються в подвійному розмірі тарифної ставки, окладу працівника; – якщо надурочні роботи становлять понад 120 год на рік, оплата за відпрацьовані понад цю норму години проводиться у потрійному розмірі не пізніше 15 січня наступного року; – при відрядній формі оплати праці обсяг виконаної в надурочний час роботи оплачується за подвійними відрядними розцінками. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу як надурочна робота оплачуються всі відпрацьовані години понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді [4]. Ящо в колективному договорі підприємства не передбачено підсумований облік робочого часу, то тривалість щоденної роботи повинна відповідати тривалості, передбаченій у ст. 52 КЗпП України. При запровадженні на підприємстві річного підсумованого обліку робочого часу важливе значення має правильний облік фактично відпрацьованого за обліковий період часу. Враховуючи, що нормативний річний робочий час, зокрема 1996 год на 2011 р., включає і час основних відпусток, при фактичному підрахунку відпрацьованих за обліковий період (рік) годин час перебування працівників у відпустці згідно з графіком потрібно додавати до фактично відпрацьованого часу за рік. Працівникам, які протягом року з поважних причин (лікарняні, навчання з відривом від виробництва, призив на військову службу тощо) не працювали певний період, річний нормативний робочий час (1996 год) при фактичному обліку підсумованого річного часу коригується на період не відпрацьованого з об’єктивних причин часу. При прийнятті або звільненні з виробничих підрозділів протягом року працівників, що працюють на режимі річного підсумованого обліку робочого часу, нормативним обліковим періодом та нормативним часом є час за фактичний період роботи виходячи з місячної норми робочого часу. Первинний облік виходу на роботу і відпрацьованого часу проводиться в Табелі обліку робочого часу (ф. №64). Він складається протягом місяця в одному примірнику окремо по виробничих підрозділах і категоріях працівників. Для кожного працівника у табелі відводять окремий рядок, в якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад вихідні або святкові дні – "ВС", дні хвороби – "Х", відрядження – "СВ", відпустка – "ЧВ" тощо. Крім того, для трактористів-машиністів облік виконаних робіт, ведеться в обліковому листі тракториста-машиніста (ф №67), в якому поряд з даними про види та обсяги виконаних робіт, витрату палива облічуються відпрацьовані години на виконанні конкретних робіт. Місячні підсумовані дані відпрацьованих годин та днів повинні по кожному працівникові відповідати робочому часу, записаному в табелі обліку робочого часу. Тарифна сітка для робітників на підприємстві розробляється з дотриманням мінімальних гарантій, встановлених у Галузевій угоді. Пунктом 6.24 чинної Галузевої угоди передбачено, що окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо важливих, відповідальних роботах, у колективних договорах визначаються підвищені тарифні ставки (місячні оклади) за міжрозрядними коефіцієнтами до 2,7 до тарифної ставки робітника першого розряду відповідного виду роботи чи професії [4]. Розцінки необхідно розрахувати перед початком масового збирання урожаю, коли є змога з достатньою точністю визначити урожайність, а отже, і сезонну норму праці по окремих видах збиральних агрегатів, у тому числі шляхом проведення контрольних обмолотів. Враховуючи, що збирання зернових є особливо важливою і відповідальною роботою, та з метою дотримання міжрозрядних співвідношень, рекомендується для визначення годинної тарифної ставки для робіт, що тарифікуються V розрядом, тарифну ставку робітника І розряду (7,95 грн. ) тарифної сітки трактористів-машиністів підвищити на коефіцієнт 2,3, а робіт, що тарифікуються VI розрядом, – на коефіцієнт 2,7. Приклад розрахунку годинної тарифної ставки та тарифного заробітку за денну норму праці наведено у табл. 1.3.1. Таблиця 2.14. Приклад розрахунку підвищеного розміру тарифної ставки робітника І розряду для розрахунку відрядних розцінок на збиранні урожаю 2011 р. (ІІ група підприємств), грн.
Відповідно до ст. 90 КЗпП України при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм продуктивності (норм часу). Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму продуктивності. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях [1]. Виходячи з прийнятих на підприємстві тарифних ставок і норм праці в колективному договорі можуть встановлюватися два види відрядних розцінок: за одиницю продукції у тоннах або за одиницю зібраної площі у гектарах (у цьому випадку 60 – 80% фонду оплати праці доцільно спрямовувати для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки відрядні розцінки розраховують за 1 га. Крім того, традиційно на збиранні зернових застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання. Наприклад, оплату праці трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, що виконують змінні норми праці на обмолочуванні зернових у перші 10 днів, а на скошуванні зернових у валки у перші сім днів масового збирання, рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60%, іншим працівникам – на 15%. Конкретні обмежені календарні строки (у днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні урожаю, визначаються на підприємстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур. Підвищені відрядні розцінки на збиранні урожаю, узгоджені з профспілковим комітетом, за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника. Приклад розрахунку відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових у валки наведено у табл. 2.14. Таблиця 2.14. Приклад розрахунку відрядних розцінок на скошуванні зернових і зернобобових культур у валки , грн.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| КУРСОВА РОБОТА Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується самостійно студентами протягом ІІ навчального семестру. Завдання на РГР видає викладач... |
КУРСОВА РОБОТА Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується самостійно студентами протягом ІІ навчального семестру. Завдання на РГР видає викладач... |
| КУРСОВА РОБОТА Форма та структура Конституції України |
КУРСОВА РОБОТА Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення 8 |
| КУРСОВА РОБОТА Оформлення документації по підготовчому етапу (Висновок по технічній пропозиції) |
КУРСОВА РОБОТА Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 5 |
| КУРСОВА РОБОТА «Теоретичні і практичні питання участі державного обвинуваченого в суді першої інстанції» |
КУРСОВА РОБОТА Підстави та процесуальний порядок визнання особи потерпілою у кримінальному процесі України 6 |
| КУРСОВА РОБОТА Новокаховське представництво Київського відкритого державного міжнародного університету розвитку людини “Україна” |
КУРСОВА РОБОТА Новокаховське представництво Київського відкритого державного Міжнародного університету Розвитку людини “Україна” |