В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Умань 2009


Скачати 4.34 Mb.
Назва В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Умань 2009
Сторінка 14/35
Дата 05.04.2013
Розмір 4.34 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   35

Консолідація вантажу — об'єднання різних вантажів у один з доставкою споживачам, які знаходяться на одному транспортному маршруті.

Зниження витрат на транспортування досягається за рахунок того, що тарифи на перевезення консолідованого вантажу менші із роз­рахунку на один кілограм такого вантажу. За таких умов транспорт забезпечує перевезення невеликих партій вантажів через короткі ін­тервали часу відповідно до змін потреб споживачів і умов виробництва. Невеликими вважаються вантажі, які мають масу від 50 до 250 кг. У цих умовах у найбільш вигідному положенні знаходяться транспорт­ні підприємства, які займаються збором і розподілом вантажів на ре­гіональному рівні. Вони, як правило, здійснюють перевезення вантажів невеликими партіями і дають економію витрат за рахунок використання власних розподільних центрів замість залучення складських потужнос­тей підприємства-виробника. Це приводить до скорочення тривалості доставки невеликих партій вантажів на 25-50 % і більше, залежно від виду мережі, що обслуговується.

Перевага такого підходу полягає, насамперед, у можливості адап­тувати канали руху товарів до потреб споживачів. Відмова від жорстких тарифів і відсутність традиційних контрактів, забезпечують більшу гнучкість таких підприємств у відносинах зі споживачами.

Найбільш ефективно працюють транспортні підприємства не­великих розмірів — не більше 50 автомобілів, а іноді менше ніж 20 одиниць. До недоліків таких підприємств відносять можливу залежність від великих замовників і територіальні обмеження (один-два регіони країни, дуже рідко в масштабі всієї країни або на міжнародному рівні).
7.2. Ключові функції транспорту в логістичній системі підприємства

Транспорт має велике значення у забезпеченні ефективного функціонування логістичної системи підприємства. Протягом виробничого циклу всі вантажі переміщуються, що супроводжується численними логістичними операціями. Це значно збільшує обсяг транспортних робіт. На кожну логістичну операцію припадає кілька транспортних операцій, що призводить до значних транспортних витрат (10-30 % непрямих витрат у собівартості продукції).

Розрізняють транспорт зовнішнього і внутрішньовиробничого призначення.

Зовнішньовиробничий транспорт забезпечує зв'язок підприємства із залізницею, аеропортом, постачальниками та споживачами ви­робленої продукції

Внутрівиробничий транспорт підприємства забезпечує за вимогами виробничого процесу, переміщення між цехами, ділянками, складами і т. ін. вантажів виробничого характеру: виробничих запасів, палива, готової продукції, виробничих відходів і т. д.

Виходячи із цілей і завдань логістичної діяльності, підприємство може застосовувати автомобільний, залізничний, водний, повітряний або трубопровідний транспорт.

Економічна доцільність використання того чи іншого виду тран­спорту визначається наступними групами факторів.

Загальногосподарські фактори:

  • розміщення і масштаби виробництва та споживання продукції, що визначає обсяги і напрямки перевезень і вантажопотоків;

  • номенклатура виробленої продукції, що визначає тип рухомого складу та ритмічність його роботи;

  • стан запасів матеріальних цінностей, які визначають терміновість доставки вантажів і т. д.

Специфічні транспортні фактори:

  • розміщення мережі шляхів сполучення (внутрішньовиробничих
    транспортних маршрутів);

  • умови експлуатації транспорту, у тому числі сезонність і ритміч­ність роботи;

  • пропускна і перевізна здатність;

  • технічна оснащеність;

  • система організації транспортного процесу.

На промисловому підприємстві, поруч із залізничними коліями, автомобілями для внутрішньовиробничих перевезень використовують спеціалізовані види транспорту (монорейкові і канатні дороги, стрічкові конвеєри і т.д.). За певних умов впровадження на підприємствах спеціалізованих видів транспорту може стати більше ефективним, а ніж застосування автомобільного чи залізничного транспорту.

Внутрішньовиробничий транспорт розділяють на міжцеховий і внутрішньоцеховий.

Міжцеховий транспорт забезпечує своєчасне перевезення матері­алів, напівфабрикатів, готової продукції між цехами, виробництвами та складами.

Внутрішньоцеховий транспорт забезпечує переміщення деталей, напівфабрикатів між ділянками, складами і іншими підрозділами у межах цеху.

Основними показниками організації та планування внутрішньовиробничого транспортного процесу є вантажопотік і вантажообіг.

Вантажопотік — кількість вантажів, що переміщуються між двома пунктами за одиницю часу.

Вантажообіг — загальна кількість вантажів, які надійшли на підприємство або відправлені з його, переміщені в межах підприємства за певний проміжок часу.

Складаючи вантажопотоки, отримують вантажообіг, що разом із планом цеху і генеральним планом підприємства покладаються в основу проектування схем вантажопотоків.

Основні принципи організації внутрішньовиробничого транспорту.

  1. Оптимізація внутрішньовиробничих транспортних перевезень.

  2. Раціоналізація схем транспортних переміщень.

  3. Найбільш повне використання транспортних засобів.

До внутрішньовиробничого транспортування відносять всі тран­спортні процедури як на складах, так і у середині виробничих підрозді­лів. Загальна класифікація внутрішньовиробничих транспортних засобів наведена на рис. 7.1.

В основу організації внутрішньовиробничого транспорту по­кладається формування маршрутів міжцехових перевезень. Основними видами маршрутів є маятниковий і кільцевий. До їх різновидів відносять променевий і зонно-кільцевий маршрути перевезень.



Рис. 7.1. Класифікація внутрішньовиробничих транспортних систем
При маятниковій системі транспортний зв'язок між пунктами здійснюється за двома варіантами:

  • у одному напрямку із вантажем, у іншому — без вантажу;

  • у обох напрямках із вантажем.

Тривалість одного рейсу для маятникового маршруту визначається залежністю

  • однонаправлений маршрут, tм одн:



  • двонаправлений маршрут, tм дв:



де tзагр, tразгр — час завантаження і розвантаження транспортного засобу відповідно;

L — відстань перевезення;

V— швидкість руху транспорт­ного засобу без вантажу;

Vгр — швидкість руху транспортного засобу з вантажем.

Схема променевих маршрутів застосовується для доставки ван­тажів з одного пункту в кілька пунктів або, навпаки, з декількох пунктів у один (доставка готової продукції з декількох цехів).

Схема кільцевих і зонно-кільцевих маршрутів забезпечує обслуговування декількох замовників вантажів, які розташовані у зоні цього кільця за один рейс.

Тривалість одного рейса для кільцевого маршруту tкольц розрахову­ють по формулі:



де m — кількість розвантажувальних пунктів.

При розробці схем руху необхідно враховувати міжцехову коопе­рацію, можливість створення різних систем маршрутів з метою змен­шення «холостих» пробігів.

Потребу в транспортних засобах періодичної дії NT визначають по формулі:



де QT – вантажообіг, т;

t – час на один рейс, год;

q – паспортна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

k1 — коефіцієнт ванта­жопідйомності транспортного засобу на протязі доби;

k2 — коефіцієнт використання робочого часу транспортним засобом у протязі доби;

Т— час роботи транспортного засобу в протязі доби.

Потреба у транспортних засобах безперервної дії розраховують по формулі:



де ПТ — продуктивність транспортного засобу, т/год;

t1 – кількість годин роботи в зміну, год;

k3 — коефіцієнт використання робочого часу в зміну.

Необхідну для підприємства кількість транспортних засобів Nтр розраховують по формулі:



де Q — вантажообіг за розрахунковий період;

Т – транспортний цикл, що включає час завантаження та розвантаження і час пробігу по марш­руту у два кінці;

Кн — коефіцієнт нерівномірності потоків (затримки);

Крем — коефіцієнт витрат часу на ремонт транспортних засобів;

Кгруз — коефіцієнт використання вантажопідйомності;

q — номінальна ван­тажопідйомність транспортних засобів;

F — ефективний фонд часу роботи транспортних засобів.

Добову продуктивність транспортного засобу Рcут розраховують по формулі:



де Qсут — добовий вантажообіг;

n — кількість рейсів транспортного засобу за добу.
7.3. Транспортно-експедиційне обслуговування підприємства

Підприємства, вирішуючи проблеми транспортування вантажів, за певних умов можуть передавати частину цих функцій спеціалізованим транспортним підприємствам. Акцентуючи свою увагу на основній діяльності, виробник з метою підвищення її ефективності згодний оплачувати висококваліфіковані послуги незалежних фірм по виконанню переданих логістичних операцій.

Транспортно-експедиційне обслуговування – вид діяльності спеціалізованих посередників по наданню відправникові вантажу додаткових послуг, пов'язаних з підготовкою продукції до переміщення.

Основні завдання транспортно-експедиційного обслуговування:

  • оформлення необхідних перевізних документів;

  • укладання договору перевезення із транспортними підпри­ємствами;

  • проведення розрахунків за транспортування вантажу;

  • організація завантажувально-розвантажувальних робіт;

  • надання інформації учасникам транспортного процесу;

  • страхування перевезених вантажів;

  • консолідація дрібних вантажних одиниць;

  • спрощення митних формальностей і т. д.

Привабливість транспортно-експедиційних послуг визначається тим, що утримувати кожному підприємству штат такої категорії працівників і відповідний парк транспортних засобів, які вимагають спеціальних приміщень і ремонтної бази, нераціонально. Спеціалізовані логістичні структури виконують необхідні роботи більш якісно, швидше і значно дешевше, оптимізуючи вантажні потоки та ефективно використовуючи наявні транспортні засоби.

Основні переваги використання послуг транспортно-експедиційних підприємств визначаються таким.

  1. Кожна партія вантажу може бути перевезена з найменшими витратами (консолідація вантажів).

  2. У транспортно-експедиційного підприємства є великий діапазон можливих розмірів і типів транспортних засобів. Можливо вибра­ти найбільш прийнятне для даного вантажу транспортний засіб.

  3. Для клієнтів можуть готуватися відправлення без врахування на­явності зворотного вантажу.

  4. Виключається проблема простою, порожніх пробігів і недованта­ження транспортних засобів у періоди спаду ділової активності підприємства і недостачі таких засобів у періоди її підвищення.

  5. Транспортно-експедиційні послуги дозволяють замовникам скоро­тити потребу у транспортних засобах і обслуговуючому персоналі до мінімуму.

  6. Раціоналізуються та оптимізуються вантажні потоки на всіх рівнях.

  7. Якісно підвищується ефективність роботи самих транспортних за­собів, а також обслуговуючого персоналу.

  8. Знижуються кількісні параметри та покращується структура запа­сів за рахунок збільшення частоти поставок.

Залежно від визначення сфери діяльності формується тип транспортно-експедиційного підприємства, концепція його організації і його управління.

У табл. 7.1 представлена порівняльна характеристика надаваних послуг різними типами транспортно-експедиційних підприємств.

Таблиця 7.1

Порівняльна характеристика логістичних послуг, що надаються різними типами транспортно-експедиційних підприємств


Тип підприємства, вид транспортно-експедиційного

обслуговування

Перелік основних послуг

Великі підприємства з потужним

автотранспортним парком, ефективною комунікаційною системою, розгалуженою мережею філій і представництв. Надання широкого спектра послуг у сфері транспортування

і складування, що мають попит у споживачів

1. Організація і проведення перевезень
на більші відстані у взаємодії з іншими
експедиторами або іншими видами
транспорту (комбіновані чи контейнерні
перевезення)

2. Розміщення розподільних центрів у всіх
промислових районах

3. Виходячи з господарських потреб, послуги
по перевезеннях товарів між регіонами з
розподільних центрів

4. Послуги по перевезеннях із залученням у
якості субпідрядників малих транспортних
фірм

5. Утримання виробничих складів у різних
галузях промисловості

6. Складування та транспортування
небезпечних вантажів за допомогою
спеціального транспорту

7. Надання посередницьких послуг щодо
організації перевезень автомобільним,
залізничним, водним і повітряним
транспортом

8. Здійснення перевезень експортних товарів
у закордонні філії

Мале підприємство із гнучкою системою управління і організацією технологічного

процесу. Спеціалізація на певних видах послуг, які, як правило, перевищують середній рівень на ринку

1. Перевезення на більші відстані, чи
організація лінійних перевезень (винятково
власними силами)

2. Розміщення розподільних центрів у кінцевих
пунктах лінійних перевезень

3. Посередництво при організації перевезень

4. Перевезення рідких і сипучих вантажів

Продовження таблиці 7.1

Тип підприємства, вид транспортно-експедиційного

обслуговування

Перелік основних послуг

Мале підприємство або окремий підприємець із обмеженими ресурсами. Вузька спеціалізація, надання окремих низьковитратних видів послуг

1. Перевезення вантажів: транспорт надається
у розпорядження іншого підприємства

2. Перевезення на невеликі відстані: доставка
вантажів іншого підприємства

3. Перевезення на більші відстані однією або
декількома машинами: за замовленням
іншого підприємства

4. Спеціальні перевезення

5. Посередницька діяльність


Залежно від характеру робіт і виконуваних операцій транспортно-експедиційні послуги розділяють натри групи.

1. Безпосередньо транспортні послуги.

Це організація та перевезення вантажів від постачальника до за­мовника.

2. Завантажувально-розвантажувальні роботи.

До них відносять завантаження товарів на транспортні засоби, їхнє розвантаження, кріплення, маркування, консолідацію вантажів, комплектацію вантажних партій, перевалку (перевантаження) з одного транспортного засобу на інше і т. д.

3. Транспортно-експедиційні послуги.

Розрізняють два види транспортно-експедиційного обслуговуван­ня: комплексне і локальне.

Комплексні транспортно-експедиційні послуги охоплюють всі види обслуговування від моменту прийомки вантажів і до моменту їхнього розвантаження у клієнта.

Вони включають:

  • прийомку вантажів до перевезення на складі відправника;

  • підготовку вантажу до транспортування;

  • організацію завантаження на транспортні засоби;

  • організацію перевезення;

  • організацію охорони вантажу;

  • організацію розвантаження товарів і їх складування на території клієнта;

  • передачу вантажу і оформлення необхідної для цього до­кументації;

  • виконання розрахунків за всі види наданих послуг;

  • звіт перед відправниками вантажу.

Локальні транспортно-експедиційні послуги є частиною комплек­сних послуг. До них відносять:

  • послуги з відправлення вантажів (прийомка, маркування і упакування вантажів, оформлення відповідної документації);

  • послуги по маршруту проходження вантажів (забезпечення цілісності вантажів, організація необхідних перевантажень і безпосереднє транспортування);

  • послуги по прибуттю вантажів (контроль за прибуттям, ін­формування про місце знаходження вантажів, організація розвантаження транспортних засобів, оформлення докумен­тів, звіт перед відправником вантажу і т. ін.).


Питання для поточної перевірки знань

  1. Дайте визначення поняття «транспортна діяльність»

  2. У чому полягають основні завдання транспортної діяльності

  3. Які існують транспортні системи?

  4. Що таке «єдиний технологічний процес транспортування ван­тажів»?

  5. Які існують технологічні схеми внутрішньовиробничого пере­везення вантажів?

  6. У чому полягає зміст операційної системи доставки ванта­жів?

  7. Що таке «консолідація вантажу»?

  8. У чому полягають основні принципи формування внутрішньо­виробничої транспортної діяльності?
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   35

Схожі:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано...
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
КОНКУРЕНТНЕ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18....
БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
...
ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством...
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського...
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів
Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством...
Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка