Лекція 10. Криміналізація економіки як системна загроза розвитку суспільства


Скачати 70.16 Kb.
НазваЛекція 10. Криміналізація економіки як системна загроза розвитку суспільства
Дата02.04.2013
Розмір70.16 Kb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Економіка > Лекція
Лекція 10. Криміналізація економіки як системна загроза розвитку суспільства
10.1. Сутність, структура та функції тіньової економіки
Тіньова економіка – економічна діяльність, прихована від державного обліку та контролю.

Складові тіньової економіки:

  1. неофіційний (неформальний) сектор – легальна економічна діяльність, що, відповідно до законодавства, не має оподатковуватися та враховуватися офіційною статистикою (домашнє господарство, дрібне виробництво на присадибних ділянках, ремісництво, надання послуг на непостійній основі, разові підробітки, догляд за дітьми тощо);

  2. прихований сектор – легальна економічна діяльність, яка має враховуватися та оподатковуватися, проте частково чи повністю не фіксується у статистичній звітності і з якої не сплачуються податки (нелегальне виробництво офіційно дозволених товарів і послуг; ухилення від сплати податків та інших обов’язкових платежів у межах офіційної економіки; валютно-фінансові та фондові порушення в межах офіційної економіки та ін.); порушенням є не сама діяльність, а її приховування від обліку та оподаткування;

  3. підпільний (кримінальний) сектор – заборонена діяльність, яка в принципі не може бути відкритою і тому приховується (виробництво психотропних і наркотичних засобів, проституція, торгівля людьми, незаконна торгівля зброєю, рекет, розкрадання, шахрайство тощо).

Причини поширення тіньової економіки в Україні:

1) необхідність первісного нагромадження капіталу (штовхає підприємців на шлях якнайшвидшого збагачення за будь-яку ціну);

2) зниження життєвого рівня більшості населення країни; безробіття;

3) втрата авторитету державними структурами, особливо після хаотичної, неефективної та антисоціальної приватизації;

4) посилення корупції та безвідповідальності державних службовців;

5) недосконалість податкової системи, її нестабільність і складність; великий податковий тягар;

6) важкий і витратний процес організації і ведення легального бізнесу;

7) низька економічна культура і правовий нігілізм населення.

Функції тіньової економіки:

1) Економічна – полягає в компенсації недоліків офіційної економіки (виробництво товарів та послуг, які офіційна економіка виробляє неефективно чи взагалі не виробляє).

2) Соціальна – створення робочих місць і джерел доходів; виробництво товарів, доступних для найбідніших; надання людям можливості самореалізації у якості підприємців чи найманих працівників.

Негативні наслідки тіньової економіки:

  1. зменшення податкових надходжень та видатків бюджету на потреби соціального та економічного розвитку;

  2. економіка країни гірше піддається регулюванню;

  3. «втеча» нелегально зароблених коштів за кордон (з метою «відмивання»);

  4. ігнорування суспільством установлених державою правил, ототожнення нових ринкових відносин у свідомості громадян з протиправною діяльністю, тінізація економічного мислення;

  5. високий рівень майнової диференціації населення;

  6. зростання організованої економічної злочинності і корупції;

  7. криміналізація суспільства в усіх сферах господарської діяльності;

  8. загроза економічній безпеці держави.

В Україні тіньова економіка складає біля 1/3 ВВП, або 50% офіційної економіки.
10.2. Кримінальна економіка
Криміналізація економіки – переведення взаємовідносин учасників господарського процесу в сферу деструктивно-руйнівних, антисоціальних, антагоністичних за своїм характером відносин, які негативно впливають на економічну безпеку держави, руйнують її економічну основу.

В процесі ринкової трансформації української економіки найбільш активно відбувалась криміналізація влади, котра сама створювала нові «правила гри» і сама ж ними користувалась. Здійснювалась «перекачка» бюджетних коштів у приватні структури. Найвигідніші галузі і підприємства приватизувались за безцінь. Поряд із зубожінням населення вузькі групи осіб, що мали доступ до влади, привласнювали величезну кількість національного багатства.

Реформування економіки України проходило і проходить в умовах правового дефіциту, без створення адекватного механізму контролю і захисту від протиправних зазіхань. Певною мірою такий дефіцит створюється штучно, за рахунок свідомої затримки прийняття невідкладних законодавчих рішень.

Реальна загроза від поширення криміналізації економіки і зростання організованої економічної злочинності полягає в тому, що на регіональному і галузевому рівнях відбувається перехват права володіння і розпорядження національним багатством країни в інтересах кримінальних або корумпованих угрупувань. Так, в Україні 200 найбагатших людей володіють 80 відсотками національного багатства країни.

Економічна злочинність – це протиправна діяльність в офіційно-публічній сфері тіньової економіки, яка охоплює різні зловживання економічної влади, що посягають на порядок економічного управління; завдає суттєвої економічної шкоди інтересам держави, приватнопідприємницькій діяльності або груп громадян; здійснюється постійно в межах та під прикриттям законної професійної діяльності менеджменту з метою вилучення наживи як фізичними, так і юридичними особами.

Корупція – діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, яка спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

До найтиповіших проявів корупції належать: підкуп чиновників і державних діячів усіх рангів, хабарництво за надані блага чи переваги, протекціонізм працівників за принципом особистої відданості, родинних зв'язків, дружніх стосунків тощо. Корупція найбільш поширюється, коли в суспільстві і державі бюрократія перетворюється на особливий корпоративний соціальний прошарок, наділений широкими повноваженнями. При цьому чим більша взаємна роз'єднаність членів суспільства, тим менш можливий їх контроль за діяльністю бюрократичного апарату, тим більше можливостей для підміни загальних інтересів особистими інтересами цього апарату, тим більше у представників останнього прагнення видавати виконання формальних управлінських процедур за зміст управлінської діяльності, підкоряти інститути управління своїм корисним, кастовим цілям, спрямованим на подальше поширення тіньової влади.

Відбувається злиття корумпованих державних чиновників різного рівня і тіньових економічних структур, підсилюється їхнє прагнення впливати на прийняття економічних і політичних рішень і навіть прорватися до важелів державної влади.
10.3. Економіко-правові шляхи детінізації і декриміналізації економіки
Детінізація економіки – 1) легалізація прихованого сектору тіньової економіки; 2) сукупність економічних, організаційно-управлінських, технічних, технологічних та правових державних заходів щодо створення економічних передумов повернення взаємовідносин між учасниками фінансово-господарської діяльності з прихованого сектора до легального економічного обороту, а також побудови організаційно-правової інфраструктури превентивного впливу, спрямованої усунення причин та умов розвитку тіньової економіки.

Підпільний (кримінальний) сектор не може бути легалізований і тому не піддається детінізації. Проте боротьба з кримінальним сектором сприяє детінізації прихованого сектору.

Для протидії тіньовій економіці потрібно:

  1. вихід з інституційної пастки корупції;

  2. відділення бізнесу від влади;

  3. спрощення й уніфікація національної системи бухгалтерської звітності;

  4. створення привабливіших, ніж в інших країнах, умов для інвестування і залучення фінансових ресурсів;

  5. удосконалення законодавства щодо захисту приватної власності і підприємництва;

  6. прийняття і реалізація програм легалізації тіньових капіталів;

  7. зосередження роботи силових структур влади на локалізації організованої злочинності і кримінальної діяльності, а також на захисті власності, економічних прав і життя людини.

У сучасних умовах виникає також нагальна необхідність у розробленні заходів, спрямованих на перманентний моніторинг та усунення факторів тінізації економічних відносин і створення на цій основі:

1) Економічних передумов детінізації економічних відносин: треба зробити так, аби легальна економічна діяльність була більш привабливою для раціонально діючого економічного суб’єкта, ніж тіньова.

2) Організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам (передбачає усунення наявних і недопущення виникнення нових факторів відтворення тіньових відносин). Вона складається з системи:

- регулятивних, реєстраційно-дозвільних, організаційно-управлінських, контрольних та правоохоронних функцій, що спрямовані на захист суб’єктів господарювання, попередження, виявлення і розкриття тіньових проявів та розроблення організаційних, технічних, технологічних і правових заходів щодо усунення наявних і протидії виникненню нових факторів відтворення тіньових відносин;

- регулятивних, реєстраційно-дозвільних, контрольних та правоохоронних органів, а також органів корпоративного управління чи громадського самоврядування, покликаних виконувати функції, що спрямовані на попередження, виявлення і розкриття тіньових проявів, усунення наявних і протидію виникненню нових факторів відтворення тіньових відносин.

Схожі:

Лекція 10. Криміналізація економіки як системна загроза розвитку суспільства
Тіньова економіка – економічна діяльність, прихована від державного обліку та контролю
Лекція Загальна характеристика економіки України Економіка України...
Конкурентні переваги економіки України та основні завдання її економічного розвитку
Системний підхід до підвищення фахової компетенції учителя в діяльності...
Го розвитку, спрямований на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільно важливих...
ЛЕКЦІЯ 2 ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІЧНОГО ВИБОРУ
Кожне людське суспільство стикається і намагається розв”язувати три основні проблеми організації економіки
ЛЕКЦІЯ Тема №3
Стилістика мовлення є продуктами історичного розвитку національної мови і змінюється відповідно до поступу суспільства
Перел ік тем рефератів з курсу «Інтелектуальна власність», спеціальність...
...
ПРОЕКТ
Стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки (2004 – 2015 роки)” та окреслює практичні...
Мартьянов М. П., здобувач, Філатова Л. С., магістрант, Царук О. Ю., магістрант
У статті проведено аналіз існуючих ризиків та орієнтирів розвитку української економіки у посткризовий період. Зроблено порівняння...
Що і для чого вивчає економіка, її місце серед інших наук. Обмеженість...
МЕТА: Показати основні особливості предмета «Основи економіки»; розкрити суть обмеженості ресурсів і безмежності потреб. Показати...
Особливості розвитку світової економіки в умовах глобалізації
Досліджено процеси, які відбуваються у розвитку світової економіки. Визначено сутність глобалізаційних процесів, їхні позитивні та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка