ЛЕКЦІЯ 2 ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІЧНОГО ВИБОРУ


Скачати 93.06 Kb.
Назва ЛЕКЦІЯ 2 ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІЧНОГО ВИБОРУ
Дата 30.03.2013
Розмір 93.06 Kb.
Тип Лекція
bibl.com.ua > Економіка > Лекція
ЛЕКЦІЯ 2

ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІЧНОГО ВИБОРУ
План:

  1. Загальні проблеми економіки.

  2. Безмежність потреб та обмеженність ресурсів.

  3. Корисність продукту.

  4. Економічні суперечності, їх характери і типи.


1. Загальні проблеми економіки.

Кожне людське суспільство стикається і намагається розв”язувати три основні проблеми організації економіки:

  • Що виробляти?

  • Як? І в якій кількості?

  • Для кого?

ЩО ВИРОБЛЯТИ?

Мається на увазі яку комбінацію товарів та послуг обере суспільство, а відповідно розміщення ресурсів серед галузей та сфер, що їх виробляють. Це відбувається тому, що виробництво додаткової кількості одного продукту завжди потребує спрямування додаткових ресурсів у це виробництво відтягуючи ці ресурси з інших виробництв.

ЯК?

Оскільки ресурси обмежені, бажано, щоб вони використовувались ефективно. Отже, має значення, які саме з наявних способів виробництва знаходитимуть застосування.

ДЛЯ КОГО?

Тобто, хто буде споживати. Який існує взаємозв”язок між виробництвом, економікою і споживанням її громадян? Економісти шукають пояснення того, як здійснюється розподіл вироблених благ? Хто скільки отримує і чому?

Поставимо запитання: що змушує людей працювати? Вони працюють, щоб задовольняти власні потреби. Поряд з поняттям потреба вживається поняття “нужда”. Що під цим розуміють:

Нужда - це почуття, що виникає у людини за відсутності чи нестачі того, що їй хотілось би мати. Якщо нужда не задоволена, це спричиняє внутрішню напругу, що і спонукає людину працювати.

Потреба – мотив людини, що спонукає її до діяльності. Наприклад, одна й та ж сама нужда у людей - в продуктах, які належать до різних верств суспільства, набуває форму різних потреб. Потреба в транспортних засобах ескімосів і мешканців сучасних міст неоднакова.

Визначними з поміж них є економічні потреби. Людина повинна задовольнити насамперед такі найелементарніші потреби (в їжі, одязі, житлі), на цій основі можуть бути задоволені культурні, духовні та ін. Потреби зароджуються у формі об’єктивної мети, конкретної цілі людини.
Економічні потреби – це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту та добробуту членів своєї сім’ї.

Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом, обміном, споживанням. Необхідність задоволення економічних потреб спонукає виробництво створювати необхідні життєві блага. У свою чергу , виробництво, створюючи нові товари і послуги, стимулює розвиток потреб людини. Задоволення економічних потреб здійснюється в процесі споживання.

За ступенем задоволення розрізняють :

а) абсолютні економічні потреби – це максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг за найбільш сприятливих умов, які могли б бути спожиті суспільством.

б) дійсні економічні потреби – це ті, які задовольняються при оптимальних розмірах виробництвах, у даному разі при значному недовантажені виробничих потужностей та армії безробітних.

в) фактичні економічні потреби – виступають у формі задоволеного платоспроможного попиту. Вони визначаються співвідношеннями цін на предмети споживання і грошових доходів населення.

Розрізняють також :

1. фізіологічні потреби - основні потреби у товарах і послугах, без яких неможливе існування людини;

2. соціальні потреби – потреби у здобутті освіти, медичних послуг, соціальному страхуванні, вихованні дітей;

  1. духовні потреби – потреби людини у відвідуванні кіно, театру, розвитку особистості. Розвиток та задоволення потреб у кінцевому підсумку залежить від ступеня зрілості економічної системи.

Класифікуються потреби також за суб’єктами та об’єктами:

1. За суб’єктами потреби поділяються на:

- індивідуальні;

- колективні або суспільні;

- домогосподарств;

- підприємств і держави;

- суспільно-економічних класів і соціальних груп.

2. За об’єктами потреби класифікуються так:

- породжені існуванням людини як біологічної істоти;

- матеріальні і духовні;

- першочергові і не першочергові.

Економічні потреби можна згрупувати навколо потреб:

а) людини-працівника – народжуються у виробництві і пов’язані з процесом праці, з можливістю працювати тобто потреби у якісному вдосконаленні умов праці (санітарно-гігієнічні умови, фізичні небезпеки і т.д.).

б) людини-власника – це потреби в отриманні гідної для сучасного суспільства величини зарплати, у привласненні частини прибутку через механізм володіння акціями підприємства і т.д., а також у володінні товарами тривалого користування.

Економічні інтереси – це усвідомленні економічні потреби окремих людей, соціальних верств, груп та класів. Економічні інтереси - знаходять свій вияв у поставлених цілях, конкретних завданнях та діях щодо їх досягнення.

Економічні інтереси більшості сучасних працівників спрямовані на отримання предметів споживання та послуг, а інтереси власників засобів виробництва – на збільшення різних видів власності (папери, метал, майно). Тому засобом реалізації економічних інтересів працівників є отримання заробітної плати, а власників засобів виробництва - привласнення прибутківЕкономісти і психологи пропонують виділяти різні види потреб. Досить поширеною є класифікація потреб, запропонована медиком і психологом А. Маслоу, який розрізняв нижчі (фізіологічні) і вищі (соціальні) потреби. Першу групу становлять дихання, спрага, голод, тепло, безпека. До вищих потреб відносять прагнення належати до певного кола людей- родичів, друзів, знайомих - відчуівти їх підтримку. До них також відносять бажання набути визнання, користуватися повагою, мати престиж, самореалізуватися.




Потреби самовираження

Потреби поваги


Інша класифікація потреб передбачає їх поділ на два види: матеріальні та духовні. Економіка працює на задоволення матеріальних потреб, а вони характеризуються тим, що є безмежні. Під матеріaльними потребами розуміється бaжання споживачів придбати і використати товари і послуги, які є для них корисними. У свою чергy, поняттям «корисність» економісти позначають задоволення, насолоду, які люди отримують від споживання товарів і послуг. Виділення серед потреб матеріaльних, залишае для іншиx суспільних наук вивчення цілого спектра таких потреб, як визнання, повага, престиж, любов тощо.

Товари і послуги часто називають благами. Товари відчyтні на дотик, як, напpиклад, автомобілі і взутгя, тоді як послуги не можна відчyти на дотик - це стосується послуг культурних закладів, охорони здоров'я тощо. Товарами в ринковій економіці стає надзвичайно широке коло благ: холодильники, меблі, автомобілі, посуд, устаткування, виробничі приміщення тощо. Одна група продуктів,- споживчі блага,- призначається для безпосереднього зaдоволення потреб споживачів. друга - задовольняє їхні потреби опосередковано, забезпечyючи виробництво споживчих благ. Такі продукти називають капітaпьними благами, або товарами виробничого призначення. Споживчі блага інколи поділяють на предмети першої необхідності та предмeти розкоші.
2. Безмежність потреб та обмеженість ресурсів.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку – закону зростання потреб і закону розвитку факторів виробництва. Ці закони взаємопов’язані і характеризують дві сторони соціально-економічного прогресу:

  1. неухильний розвиток людини з її зростаючими потребами;

  2. підвищення ефективності виробничих ресурсів за послідовного нарощування обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників (продуктивності, корисності тощо).

З точки зору дії закону зростання потреб необхідно відрізняти такі три великі групи потреб: традиційні або дійсні (ті, що стали для людей звичайними, тобто нормативними (потреби в м’ясі, молоці, хлібі, телевізори, холодильники)); нові і такі, що тільки-но зароджуються (потреби в таких матеріальних благах і послугах, які ще не стали звичними для більшості населення (останні моделі телевізорів, комп’ютерів, літаків)).

За ступенем реалізації потреби в матеріальних благах і послугах можна класифікувати як дійсні, платоспроможні і перспективні.

Дійсні потреби в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.

Платоспроможні потреби людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін.

Перспективні потреби – це такі потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.

Задоволення потреб – це функція виробництва.

Діяльність, що створює товари і послуги, називають виробництвом. У виробництві застосовують економічні ресурси, що складаються з елементів природи, таких як земля, ліси і корисні копалини; людських ресурсів - як розумових так і фізичних; засобів виробництва, таких як знаряддя праці, машини, будівлі, транспорт, засоби зв”язку. Усі можливі ресурси об”єднують у три великі групи:

- земля;

- праця;

- капітал.

Економічні ресурси називають ще факторами виробництва.

Земля – це всі елементи природи, такі як орні землі, ліси, корисні коталини, водні ресурси, повітря;

Праця - це фізичні і розумові здібності людей, які застосовують у виробництві благ. Сюди ж відносять і підприємницький талант.

Капітал - це товари тривалого використання (капітальні блага), створені для виробництва інших благ. Капітал ще називають інвестиційним ресурсом, а процес збільшення його запасу - інвестуванням.

Якщо потреби людей необмежені, то економічні ресурси характеризуються тим, що вони обмежені або рідкісні. Для більшості населення світу обмеженість ресурсів є реальною і завжди присутньою. Виникає проблема, що виробляти і скільки має споживати кожна особа? Потреба вибирати є загальною для всіх. Так само як обмеженість ресурсів зумовлює потребу вибору, останній зумовлює існування вартості. За обмеженості ресурсів і повної їх зайнятості люди, люди ухвалюючи рішення про збільшення одного блага, завжди повинні відмовлятися від певної кількості іншого блага.
3. Корисність продукту.

Загальна властивість усіх матеріальних благ і послуг полягає в тому, що вони так чи інакше стосуються людського добробуту. Добробут народу – це рівень забезпеченості населення різноманітними матеріальними і нематеріальними благами.

Досліджуючи корисність, важливо звернути увагу на два моменти, які мають у політичній економії фундаментальне значення: корисність речі взагалі (вода, молоко, костюм, інформація тощо) і корисність додаткової речі (послуги) даного виду.

Корисність чи некорисність блага для людини залежить від здатності задовольняти її певну потребу. Отже, корисність – це здатність речі чи послуги задовольняти будь-яку потребу людини.

Потреби людини є індивідуальними і суб’єктивними. Те, що може бути корисним одній особі, може не бути корисним іншій.

Корисність багатьох речей перебуває у прямій залежності від їх природних властивостей. Так, хліб, м'ясо, овочі, інші харчові продукти є корисними, тому що мають у собі білки, жири, вуглеводи і вітаміни, необхідні для людського організму. Речі, без яких життя людини неможливе, є об’єктивно корисними.
4. Економічні суперечності, їх характери і типи.

Реалізація економічних інтересів пов’язана з розв’язанням характерних для них суперечностей.

Там, де відсутня тотожність інтересів – існує відмінність, отже властиві їм суперечність і конфлікт.

Суперечності, властиві економічним інтересам, мають як суб’єктивну, так і об’єктивну основи. Перша зумовлена суб’єктивним підходом людей до інтересів, а друга заснована на відмінностях становища фізичних і юридичних осіб в економічних умовах діяльності з реалізації економічних інтересів. Так, є суттєва різниця між власником капіталу – наймачем робочої сили і найманими робітниками.

У суспільстві кожен індивідуальний інтерес органічно пов'язаний з колективним і суспільним інтересом. Цим створюється об’єктивна основа для співробітництва людей в узгодженні економічних інтересів та їх своєчасного розв’язання.

З точки зору характеру економічні інтереси можуть складатися з двох типів: неантагоністичних та антагоністичних.

Неантагоністичні суперечності теж характеризуються наявністю протилежних інтересів суб’єктів суспільного виробництва, проте, ці суперечності діють в умовах, за яких корінні інтереси членів і соціальних верств населення даного суспільства своєчасно розв’язуються. Неантагоністичні економічні суперечності передбачають їх своєчасне вирішення такими соціально-економічними заходами, як реформи, перебудови, прискорення темпів розвитку, зміна пріоритетів та акцентів у економічній політиці держави, подолання корупції в системі державного управління. У розв’язанні суперечностей важливе значення має повне подолання економічної злочинності в країні.

Ознаками антагоністичних суперечностей є:

- наявність непримиренних інтересів між власниками засобів виробництва та трудящими;

- неможливість їх докорінного вирішення без ліквідації певної економічної системи;

- тенденції до вибору гострих форм боротьби.

Слід зазначити, що часто антагоністична суперечність виникає лише тому, що вона несвоєчасно вирішується.

Існує два методи розв’язання економічних антагоністичних суперечностей:

  1. шляхом застосування насильства, яким є соціально-економічна революція (буржуазна, соціалістична тощо);

  2. через здійснення глибоких економічних реформ.




Схожі:

Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору. Закономірності...
Після закінчення коледжу Олег Білик може піти працювати оператором персонального
Що і для чого вивчає економіка, її місце серед інших наук. Обмеженість...
МЕТА: Показати основні особливості предмета «Основи економіки»; розкрити суть обмеженості ресурсів і безмежності потреб. Показати...
Тема: Поняття міжнародних економічних відносин і міжнародного економічного права
Свобода вибору економічної і соціальної системи, суверенні права держав щодо їх природних ресурсів
Тема Вступ до економічної теорії Тема Економічні цілі і проблеми...
Зародження економіко-теоретичних знань. Економіка як об'єкт вивчення економічної теорії. Загальні засади економічного розвитку. Мікроекономіка....
Становлення професійної компетенції студентів економічного коледжу
Освіта як основа розвитку особистості є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності...
1. Предмет економічної теорії та методи економічного дослідження
РОЗДІЛ І. ВСТУП ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Тема Предмет економічної теорії та методи економічного дослідження
Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії»
Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів
Тема МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА
Вступ в макроекономіку. Макроекономіка як галузь економічної науки. Предмет курсу "Макроекономіка". Об'єкт макроекономічної теорії....
4. Роль і функції держави у зниженні негативного впливу тіньової економічної діяльності
Соціально-економічні причини виникнення та джерела походження тіньової економічної діяльності
План: Виникнення і розвиток економічної теорії Предмет і об”ект економічної теорії
Економічна думка зародилася ще в стародавньому світі. Це була певна сума поглядів на господарські явища, на рушійні сили економічної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка