ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Скачати 1.34 Mb.

Назва	ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Сторінка	9/10
Дата	16.03.2013
Розмір	1.34 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Тема 13. Організаційно- технічний розвиток

План

1.Завдання та зміст плану організаційного і технічного
розвитку підприємства. Система показників плану, методика їх розрахунку.

2. Планування інвестицій та визначення прибутковості
об'єктів інвестування.

3. Джерела фінансування організаційно - технічного розвитку підприємства.

Завдання та зміст плану організаційного і технічного
розвитку підприємства. Система показників плану, методика їх розрахунку

Однією з головних умов успішного функціонування будь-якого підприємства в умовах конкурентного ринку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу (НТП), тобто його матеріалізація у новітні види продукції, сучасні методи організації виробництва і менеджменту, застосування нової техніки та технологій.

З метою інтенсифікації використання матеріально-технічних і трудових ресурсів, постійного підвищення технічного рівня виробництва, оновлення продукції та забезпечення її конкурентиоздатності на ринку, на підприємствах розробляють систему планів науково-технічного розвитку та планів удосконалення організації виробництва і управління.

Система планів науково-технічного розвитку та планів удосконалення організації виробництва і управління складається з таких розділів (планів).

План створення, освоєння нових та поліпшення якості існуючих видів продукції.
План науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
План впровадження прогресивних технологій, механізації та
автоматизації виробництва.
План удосконалення організації виробництва і управління.
План заходів щодо економії матеріалів, палива, енергії.
План капітального ремонту та модернізація основних фондів.

Крім зазначених розділів, до складу системи планів науково-технічного розвитку та планів удосконалення організації виробництва і управління включаються також основні показники техніко-економічного рівня виробництва та зведена форма техніко-економічних результатів впровадження заходів НТП на підприємстві.

Вихідними даними для розробки планів науково-технічного розвитку підприємства є:

- маркетингові дослідження на ринку товарів і послуг; державні - замовлення і господарські угоди на продукцію, що випускається;

- результати завершених науково-технічних робіт та інформація про досягнення науково-технічного прогресу у світі;

- відгуки споживачів та аналіз якості продукції, що випускається;

- ліцензії, патенти, пропозиції раціоналізаторів та винахідників;

- інформація про диспропорції виробничих потужностей, результати атестації робочих місць та аналізу організації виробництва, праці і управління;

- пропозиції виробничих підрозділів, філій, дочірніх підприємств, функціональних служб, робітників і службовців.

Розроблення планів науково-технічного розвитку проводиться, як правило, у два етапи. На першому етапі детально аналізується існуючий організаційно-технічний рівень виробництва і продукції, що випускається, проводиться збір пропозицій від підрозділів і робітників підприємства щодо удосконалення техніки, технологій виготовлення продукції, організації її виробництва. На другому етапі результати проведеного аналізу та зібрані пропозиції техніко-скономічно обґрунтовуються, визначається економічна ефективність заходів, призначених до включення у план, джерела фінансування та виконавці.

Розроблені таким чином проекти планів погоджуються з трудовим колективом підприємства і після доопрацювання затверджуються органами управління підприємством.

Для планування технічного та організаційного розвитку підприємства важливе значення має оцінка досягнутого рівня організації виробництва та продукції, яка випускається. Оцінка здійснюється на основі системи показників, які в комплексі характеризують продукцію, обладнання, технологію, технічну та енергетичну оснащеність праці, механізацію й автоматизацію, організацію виробництва і праці, управління підприємством.

Організаційно-технічний рівень продукції знаходить своє відображення у техніко-експлуатаційних показниках якості та конкурентоспроможності, яку в загальному вигляді можна подати формулою:

КС = якість + оцінка - обслуговування

Технічний рівень обладнання характеризується такими показниками:

- питома вага сучасного (прогресивного) обладнання у загальній кількості:

, (13.1)

де q_n- кількість прогресивного обладнання за технологічними групами;

q- загальна кількість обладнання за групами в цілому.

середній вік обладнання:

, (13.2)

де т - кількість груп обладнання з однаковим віком;

q_i - кількість обладнання в і-й віковій групі;

t_i - вік обладнання і-ї групи.

Під час аналізу, поряд з середнім віком обладнання, є доцільним застосування показника питомої ваги обладнання певного віку у загальній кількості: до 5 років, від 5 до 10 і т.д.

Рівень технології, що використовується, характеризують такою системою показників.

- Питома вага прогресивних технологічних процесів:

, (13.3)

де Q_пт обсяг продукції, що виготовляється за допомогою прогресивних технологічних процесів;

Q - загальний обсяг продукції, що виготовляється.

- Коефіцієнт технологічної оснащеності:

, (13.4)

де, q_ос- кількість одиниць спеціальної оснастки, що застосовується для виготовлення оригінальних виробів;

N_во - загальна кількість оригінальних виробів.

Рівень технічної оснащеності, механізації та автоматизації праці характеризують показники:

Механічна озброєність праці:

, (13.5)

де В_о6 - середньорічна вартість машин і обладнання;

Ч_зч - чисельність робітників, зайнятих у найбільшій зміні.

- Коефіцієнт механізації виробництва:

, (13.6)

де Q_м обсяг продукції, що виготовляється механізованим та автоматизованим способом

Q - загальний обсяг продукції, що виготовляється.

- Коефіцієнт механізації праці:

, (13.7)

де Ч_м - чисельність робітників, зайнятих на механізованих роботах;

Ч- загальна чисельність робітників.
Планування інвестицій та визначення прибутковості об’єктів інвестування
Впровадження досягнень науково- технічного прогресу у виробничу дільність підприємств з метою отримання додаткового прибутку, підвищення ефективності діяльності підприємства, одержання соціально-економічного ефекту, потребує здійснення фінансових вкладень.

Планування інвестицій можна віднести до найважливіших завдань в економічній діяльності підприємства. Від цього залежить не тільки частка підприємства на ринку (його конкурентоспроможність і здатність до виживання у конкретних умовах), а іноді й напрям розвитку економіки країни.

Як правило, процес планування фінансових вкладень у розвиток ноу-хау відбувається в два етапи. Перший - це інвестиційний аналіз, в процесі якого приймається рішення щодо доцільності чи недоцільності здійснення фінансування того чи іншого інноваційного проекту шляхом визначення їх економічної ефективності. На другому етапі проводиться фінансовий аналіз проекту, який повинен змоделювати й оцінити поведінку проекту в процесі його реалізації.

Ефективність реальних інвестицій (інвестиційних проектів) з коротким інвестиційним циклом можна визначити, використовуючи метод так званих приведених витрат без урахування чинника часу.

Приведені витрати являють собою суму поточних витрат на виробництво (собівартість) одиниці продукції і питомих капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності в часі відповідно до нормативного коефіцієнта ефективності капітальних витрат:

Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень розраховується залежно від галузі народного господарства, характеру інвестицій і приймає значення в межах 0,08 - 0,25, В Україні набули поширення розрахунки коефіцієнта ефективності як такого, який приймається інвестором як норма доходу на капітал і дорівнює різниці між ставкою по банківських депозитах та рівнем інфляції.

Найкращим (економічно вигідним) вважається варіант інвестування з найменшими приведеними витратами.

Річний економічний ефект від здійснення окремого організаційно-технічного заходу, що зумовлює зниження собівартості продукції, можна розрахувати за формулою:
Е=(

П-Е_н

К_д)N, (13.8)
де Е - річний економічний ефект від здійснення заходу;

П- додатковий прибуток від реалізації одиниці продукції внаслідок зменшення її собівартості;

К_д - додаткові питомі капітальні вкладення;

N - річний обсяг продукції у натуральному виразі.

Для визначення ефективності впровадження декількох інвестиційних рішень з метою вибору найкращого з них, доцільно використовувати ланцюговий метод (метод попарного порівняння):

де Е_р - розрахунковий коефіцієнт ефективності додаткових капіталовкладень;

С_і, С_і+1 - собівартість продукції за двома варіантами;

К_і , К_і+1 - капітальні вкладення за двома варіантами.

Більш капіталомісткий варіант інвестиційного рішення буде економічно ефективним, якщо Е_р > Е_н.

При розгляді питань планування впровадження нових та удосконалення існуючих технологічних процесів постає питання вибору опти-мальності застосування того чи іншого варіанту. Постановка цього завдання та методика його розрахунку аналогічна варіанту інвестування - більш ефективним вважається той варіант, технологічна собівартість якого є мінімальною, а річний економічний ефект - максимальний.

При розрахунку ефективності інвестицій у довгостроковому періоді необхідною умовою є врахування можливого знецінення сьогоднішніх інвестицій у майбутньому, тобто обов'язкове приведення загальних величин капіталу і грошових потоків до теперішньої чи майбутньої вартості шляхом дисконтування - методу порівняння вартості грошей різних періодів:

Г_м=Г_с(1+Е)^t

де Г_м - майбутня вартість грошей на кінець періоду t.

Г_с - теперішня вартість майбутніх грошей;

Е - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятній для інвестора нормі доходу на капітал (як правило, враховується рівень інфляції та інвестиційного ризику, відсоткова ставка по банківських депозитах).

Джерела фінансування організаційно- технічного розвитку підприємства

Реалізація запланованих організаційних та технічних заходів потребує тих чи інших витрат, розмір яких визначається по кожному заходу окремо. Окрім розміру витрат, в плані організаційно -технічного розвитку підприємства повинно бути зазначено джерело їх фінансування. Основними джерелами фінансування є власні та залучені оборотні засоби, а також кредити на технічне переозброєння.

Використання власного капіталу для розвитку виробництва є найбільш надійним способом фінансування, з одного боку, і найповільнішим по темпах розвитку, з іншого. В теперішній час цей спосіб може використовуватись в комплексі з іншими інвестиційними схемами.

Лізинг обладнання за рахунок власного капіталу. При цьому, покриття авансового платежу може бути виконано за рахунок кредитних засобів. Ця схема ще не отримала достатнього розповсюдження в Україні, її перевага полягає в необхідності залучення значно менших обсягів інвестиційних ресурсів на початковому етапі реалізації організаційно-технічних заходів, з одного боку, з іншого - ця схема приваблива в галузях з коротким життєвим циклом матеріально-технічних ресурсів (наприклад: комп'ютерна техніка, машини і механізми і т.д.). В умовах України робота лізингових схем обмежується через недосконалість лізингового законодавства, відсутності стійкої кредитної історії підприємств та громадян, ефективної заставної системи та ряду інших факторів.

Проекти, побудовані на лізингових схемах використання інвестиційних ресурсів, зазвичай потребують в 5 — 6 разів меншої кількості фінансових ресурсів на початковому етапі та мають незначну вартість у порівнянні з закупівлею обладнання у кредит.

Створення спільного підприємства на основі стратегічного партнерства також дозволяє залучити необхідні фінансові засоби. Як правило, у цьому випадку очікуються інвестиції у вигляді обладнання для модернізації або створення нового виробництва та у вигляді фінансових засобів для початку виробництва конкурентоспроможної продукції.

Розвиток виробництва на основі стратегічного партнерства в світовій практиці є однією з найбільш ефективних інвестиційних схем.

Модернізація і закупівля нового технологічного обладнання може здійснюватись за рахунок кредитів українських банків. Багато підприємств звертаються до такого джерела фінансування при поповненні оборотних засобів, і це виправдано, якщо засоби залучаються не на значний період часу (короткострокове кредитування).

Повільний розвиток загальноприйнятих у світовій практиці джерел фінансування організаційно-технічного розвитку підприємства в Україні обумовлюється безперервністю змін умов ведення господарської діяльності, законодавства, інвестиційної політики по залученню західних інвесторів, високими податковими ставками тощо.

Література:

1. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства:Підручник.-К.:Скарби,2002.

2. Покропивний Б. Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ,2000.- 526 с.

3. Совершенствование планирования на промышленном предприятии / Грещак М. Г., Минин Л. В., Белик Н. Г., Гончарук П. Д. - К.: Техника, 1983. - 184 с.

4. Планування і контроль на підприємстві: Навч. посіб./ за ред.. М.О. Данилюка – Львів: „Магнолія” 2006”, 2009.-531с.

Тема 14. Бізнес- планування

План

Бізнес –план, його призначення та зміст
Складання бізнес- плану

Бізнес –план, його призначення та зміст

Формування ринкових відносин в Україні сьогодні неможливе без розвитку підприємництва, що являє собою різнобічну економічну (виробничу, господарську, посередницьку) діяльність окремих громадян, груп, підприємств, яка спрямована на отримання прибутку.

Для підприємництва найбільш характерними є плани і програми реалізації окремих проектів (угод). Якщо реалізуються декілька угод, пов'язаних або залежних одна від одної, то, плануючи їх у взаємодії, підприємці мають справу з плануванням як безперервним процесом -функцією управління підприємницькою діяльністю. Стосовно значних і тривалих проектів (угод), складання плану або програми дій, які спрямовані на реалізацію, є неодмінною умовою обгрунтування задуму та надійності бажаного результату. У світовій практиці плани реалізації підприємницьких проектів отримали назву бізнес-планів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі:

Тема Управління доходами та фінансовими результатами – 2 год. / 4 год При цьому, враховуючи різні аспекти та горизонти планування діяльності підприємства, найважливішим є процес управління прибутком,...	МЕНЕДЖМЕНТ Авичок по аналізу зовнішнього середовища організації та прийняттю управлінських рішень; формування практичних навичок по ефективному...
Ю. Ю. Криворог, магістрант гр. ФК-06-1, В. П. Кравченко, доц., канд екон наук У статті висвітлено результати аналізу та оцінка фінансової діяльності підприємства «Креатив». Досліджено систему стратегічного управління...	Суть планування і його місце в освітньому менеджменті Планування – це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування оптимальний розподіл ресурсів...
2 «Фінансовий контроль» закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Відповідно до статті 12 «Фінансовий контроль» (стаття 12 набирає чинності з 1 січня 2012 року)	2 «Фінансовий контроль» закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Відповідно до статті 12 «Фінансовий контроль» (стаття 12 набирає чинності з 1 січня 2012 року)
4. 1 Вибір форми організації праці та методу виробничого процесу у майстерні Правильна організація ремонту в майстернях забезпечує швидке проведення робіт, створює умови для підвищення продуктивності праці...	Система планування діяльності промислового підприємства Змістом (сутністю) планування є постановка конкретних завдань на визначений період, а також встановлення порядку та умов їх виконання...
УРОК 46. КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ. КОНТРОЛЬНА РОБОТА №4 Мета. Здійснити контроль навчальних досягнень учнів з метою перевірки засвоєння учнями теми	Планування виробничої програми в натуральному виразі. Планування... Номенклатура продукції, [ 51,-c. 259 ], це склад продукції, що виготовляється по її видам (найменуванням)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання