ІНСТРУКЦІЯ з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід
|
|
Скачати 0.7 Mb.
|
Визначення породності тваринПородність – це наявність у тварин успадкованих, типових для породи ознак. 2.1. Породність тварини визначають за даними породності її батьків з обов’язковим оглядом і урахуванням вираженості у тварин ознак породи. За породністю тварин розподіляють на чистопородних і помісних. 2.1.1. До чистопородних належать тварини: а) що походять від батьків однієї породи, чистопородність яких підтверджується відповідними документами племінного обліку; б) що одержані від чистопородних батьків споріднених порід з віднесенням до породи, яку поліпшують: українська червоно-ряба молочна, голштинська (червоно-рябої масті); українська чорно-ряба молочна, голштинська, чорно-ряба естонська, чорно-ряба датська, чорно-ряба литовська, чорно-ряба німецька, голландська та британо-фризька; симентальська та монбельярдська; червона степова, англерська, червона датська, червона естонська; українська червона молочна, що створюється, голштинська (червоно-рябої масті), англерська, червона датська; червона польська, червона датська, англерська; лебединська, бура карпатська, бура молочна, що створюється, швіцька; в) V-го покоління, що одержані при вбирному схрещуванні неспоріднених порід і мають виражений тип з віднесенням їх до поліпшуючої породи; г) що поліпшені при ввідному схрещуванні від розведення помісей ІІ-ІV-го поколінь у залежності від вираженості типу з віднесенням до породи, яку поліпшують; ґ) що одержані при відтворювальному схрещуванні після затвердження нової породи або внутрішньопородного типу. 2.1.2. До помісей належать тварини, що одержані від схрещування неспоріднених порід. 2.2. Ступінь породності тварин визначають за умовними частками кровності батьків (додаток 1). 3. Основні ознаки при визначенні класу тварин 3.1. Оцінку тварин під час бонітування проводять за ознаками: корів – молочна продуктивність, тип будови тіла, жива маса, інтенсивність молоковіддачі, походження; бугаїв – тип будови тіла, жива маса, інтенсивність росту, походження; молодняку – походження, тип будови тіла, жива маса. 3.2. Ознаки оцінюють у певному віці тварини за результатами: показників індивідуальної молочної продуктивності;зважування;оцінки типу будови тіла.3.3. Оцінку тварин за походженням проводять за комплексним класом матері та розрядом племінної цінності батька, який установлюється за результатами оцінки за якістю потомства. 4. Оцінка тварин за індивідуальними якостями 4.1. Оцінку корів за молочною продуктивністю проводять за надоєм, кількістю молочного жиру та білка за 305 днів лактації чи скорочену закінчену лактацію, тривалістю не менше 240 днів. Оцінюють і бонітують: корів-первісток за показниками фактичної молочної продуктивності закінченої лактації або прогнозованої, яку визначають шляхом множення молочної продуктивності за певний період на відповідний коефіцієнт; корів з двома отеленнями і старше – за середніми показниками продуктивності усіх закінчених лактацій. Для визначення кількості молочного жиру /білка (кг) за лактацію розраховують кількість “однопроцентного” молока шляхом множення вмісту жиру /білка (%) у молоці за кожен місяць лактації на місячний надій (кг). Кількість “однопроцентного” молока за всі місяці лактації ділять на 100. Середній вміст жиру/білка в молоці дорівнює кількості молочного жиру/білка за лактацію помноженій на 100 і поділеній на середній надій. Середні показники продуктивності за усі лактації розраховують за сумою показників за окремі лактації поділеною на число врахованих лактацій. 4.2. Оцінку типу будови тіла бугаїв і корів проводять за 100-бальною шкалою оцінки типу будови тіла (додатки 2 і 3). При огляді тварин кількість балів за окремі статі екстер’єру зменшують у залежності від їх розвитку, відповідності їх особливостям породи, наявності вад і дефектів екстер’єру (додаток 4), зазначаючи інформацію про наявність вад та дефектів будови тіла тварин у формах племінного обліку (форми №1-мол і №2-мол). 4.2.1. За сумою одержаних балів бугаям і коровам виставляють оцінку: 90 балів і вище – “відмінно” (В); 85-89 балів – “дуже добре” (ДД); 80-84 бали – “добре з плюсом” (ДП); 75-79 балів – “добре” (Д); 65-74 бали – “задовільно” (З); менше 65 балів – “незадовільно” (Н). 4.2.2. Результати оцінки типу будови тіла записують у форми племінного обліку (форми №1-мол, №2-мол) скорочено таким чином: на першому місці – сума балів за тип будови тіла; поряд у дужках – вік бугая у роках, корови у отеленнях. 4.3. Оцінку корів і бугаїв за живою масою проводять на основі мінімальних встановлених вимог (далі – стандарт породи) до кожної породи: для бугаїв – у певному віці; для корів – у залежності від числа отелень (додаток 5). 4.4. Інтенсивність молоковіддачі корів (ІМ, кг/хв), визначають шляхом ділення кількості отриманого вранці молока на тривалість доїння і виражають у кг/хв. Оцінку за показник встановлюють при визначенні комплексного класу (додаток 8). 4.5. Оцінку бугаїв молочно-м’ясних порід за інтенсивністю росту проводять за результатами зважування (форма № 3-мол). 4.6. Тип будови тіла молодняку оцінюють за 10-бальною шкалою. Максимальна кількість балів, що одержує тварина за: загальний вигляд і розвиток – 3; формат тулуба – 4; кінцівки і ратиці – 3 бали. 4.6.1. Максимальну оцінку 10 балів тварина одержує за умови: загальний вигляд і розвиток – достатня вираженість ознак породи, нормальний ріст, не перерозвинений, негрубий, міцний кістяк; формат тулуба – відмінний об’єм грудей (глибина, ширина, відсутність перехвату за лопатками), пряма лінія верху (холка, спина, поперек, крижі), широкий і довгий таз; кінцівки і ратиці – правильна постава без іксоподібності (наближеності у скакальних суглобах), розмету, відставленості ліктів, шаблистості, слоновості, слабкості бабок, дефектів ратиць, ознак артриту суглобів, кульгавості. Кількість балів за окремі ознаки знижують у залежності від їх розвитку, вираженості, наявності вад і дефектів екстер’єру. 4.6.2. За сумою одержаних балів молодняку виставляють оцінку: 10 балів – “відмінно” (В); 9 балів – “добре” (Д); 7-8 балів – “задовільно” (З); менше 7 балів – “незадовільно” (Н). 4.7. Оцінку молодняку за живою масою проводять на основі стандарту порід за живою масою (додатки 6, 7) для кожної породи у певному віці. 5. Визначення комплексного класу тварин 5.1. Визначення комплексного класу тварин проводять за 100-бальними шкалами (додатки 8, 12, 13). Максимальна кількість балів, що одержує тварина під час оцінки за ознаку, становить для: племінних корів: молочна продуктивність – 70, тип будови тіла –10, жива маса – 5, інтенсивність молоковіддачі – 5 і походження – 10; племінних бугаїв молочних порід: тип будови тіла – 20, жива маса –10 і походження –70; племінних бугаїв молочно-м’ясних порід: тип будови тіла – 20, жива маса – 10, інтенсивність росту –10 і походження – 60; племінних бугайців і ремонтних телиць: походження – 70, тип будови тіла – 10 і жива маса – 20. 5.2. За сумою одержаних балів тварин (племінні корови, племінні бугаї, племінні бугайці, ремонтні телиці) зараховують до класу: 85 балів і вище – “еліта-рекорд” (ЕР); 75-84 бали – “еліта” (ЕЛ); 65-74 бали – І клас (І К); 55-64 бали – ІІ клас (ІІ К). Тварин, що одержали менше 55 балів, зараховують до некласних (НК). 6. Визначення комплексного класу племінних корів 6.1. Комплексний клас корів установлюють за сумою одержаних балів при оцінці окремих ознак відповідно до шкали оцінки корів за комплексом ознак згідно з додатком 8 цієї Інструкції, стандарту порід за молочною продуктивністю (додатки 9, 10) та живою масою корів (додаток 5). 6.2. Рівень молочної продуктивності з урахуванням точності оцінки обчислюють за формулами: за умови наявності інформації про вміст жиру та білка в молоці k (МЖm + МБm) М  Пжб = -------------------- x 100;МЖс + МБс за умови відсутності інформації про вміст білка в молоці k (МЖm) М Пж = -------------------- x 100,МЖс де МПжб – сумарна кількість молочного жиру і молочного білка до стандарту породи, %; МПж – кількість молочного жиру до стандарту породи, %; МЖm, МБm – кількість молочного жиру і молочного білка відповідно за першу лактацію або середня за m лактацій, кг; МЖс, МБс – стандарти породи за кількістю молочного жиру і молочного білка відповідно за першу лактацію або середня за m лактацій , кг; k – коефіцієнт поправки на точність оцінки, який змінюється залежно від числа лактацій (додаток 11). 6.3. Для корів-первісток із незакінченою лактацією комплексний клас визначають за прогнозом фактичної молочної продуктивності. У залежності від тривалості лактації, при множенні використовують відповідний коефіціент: 90 днів – 2,59, 120 днів – 1,98, 150 днів – 1,63, 180 днів – 1,40, 210 днів – 1,25, 240 днів – 1,13, 270 днів – 1,05. Таким самим чином визначають клас для первісток, що вибули до закінчення лактації. Після закінчення лактації корів-первісток, коригується клас корови за молочну продуктивність та клас її приплоду. 6.4. Для корів-первісток, що отелилися у віці 37 місяців та старше, стандарти порід за молочною продуктивністю підвищують на 10%. 6.5. Коровам, що відповідають вимогам класу “еліта-рекорд”, з довічним надоєм 50 000 кг і більше присвоюють розряд племінної цінності “екстра”(ЕК) і вказують кількість одержаного молока в тоннах. 6.6. Коровам додатково нараховують 5 балів за кожну дочку класу "еліта-рекорд" і 2 бали – класу "еліта". Додаткові бали зараховують до загальної оцінки (у межах 100 балів). 6.7. Комплексний клас корів, що пробонітовані за даними 5-ти лактацій і вище, може бути змінений лише за умови одержання більшої кількості балів. 7. Визначення комплексного класу племінних бугаїв 7.1. Комплексний клас племінних бугаїв установлюють за сумою одержаних балів при оцінці окремих ознак відповідно до шкали оцінки бугаїв за комплексом ознак згідно з додатком 12 та відповідно до стандарту порід за живою масою згідно з додатком 5 цієї Інструкції. 7.2. Комплексний клас бугаїв, що пробонітовані за даними 5 років і старше, може бути змінений лише за умови одержання більшої кількості балів. 8. Визначення комплексного класу молодняку Визначення комплексного класу молодняку проводять на дату проведення бонітування. 8.1. Комплексний клас молодняку установлюють відповідно до стандарту порід за живою масою племінних бугайців, телиць і нетелей згідно з додатками 6 і 7 цієї Інструкції та сумою одержаних балів при оцінці окремих ознак відповідно до шкали оцінки молодняку за комплексом ознак згідно з додатком 13. 8.2. Для нетелей у віці старше 24 місяців вимоги за живою масою ті самі, що і для корів-первісток. 8.3. Бугайців, що походять від матерів І і ІІ класів, не бонітують. 8.4. Телиць, що народилися від матерів ІІ класу і некласних, зараховують до класів не вище класу "еліта". 9. Заходи щодо поліпшення племінної справи 9.1. За результатами бонітування з урахуванням індивідуальних особливостей тварин та потреби в племінному молодняку для ремонту власного стада, тварин розподіляють на такі групи: селекційне ядро (СЯ); корови виробничої групи (ВГ); корови, що підлягають вибракуванню або виранжируванню (Б); ремонтні телиці (РТ); племінні бугайці (ПБ) та телиці для реалізації (ТР); бугайці та телиці для відгодівлі (Б). 9.2. У племінних заводах із селекційного ядра виділяють кращих за походженням, типом і продуктивністю корів для замовного підбору: серед корів-первісток – потенційні матері племінних бугайців (СЯ1); серед повновікових корів – матері племінних бугайців (СЯ2). 9.3. За матеріалами бонітування розробляють плани закріплення бугаїв за маточним поголів’ям та замовних парувань, коригують програму якісного поліпшення стада, методи розведення, формування та розгалуження генеалогічної структури стада, об’єми реалізації та закупівлі племінних (генетичних) ресурсів у відповідності до програми селекції з певної породи. Заступник начальника Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією В.А. Пищолка
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
НАКА З Племінне свідоцтво (сертифікат) великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід |
ЗАТВЕРДЖЕНО Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок проведення бонітування... |
|
ІНСТРУКЦІЯ про заходи з профілактики та боротьби з інфекційним ринотрахеїтом... РТ контагіозна вірусна хвороба великої рогатої худоби, яка проходить у респіраторній, генітальній, кератокон'юнктивній, нервово-енцефальній... |
1. Берлінський спосіб повалу використовують для великої рогатої худоби у приміщенні? Берлінський спосіб повалу використовують для великої рогатої худоби у приміщенні? |
|
Закону України "Про ветеринарну медицину" 2498-12 Про затвердження Інструкції щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби |
РОЗПОРЯДЖЕННЯ Підвищилася продуктивність сільськогосподарських тварин. На фуражну корову надоєно 1486 кг, що на 324 кг більше проти відповідного... |
|
МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ Збудник інфекційної анемії ретровірус, подібний до вірусів віспи овець, лейкозу великої рогатої худоби, СНІДу і T-кліткового лейкозу... |
Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 10 жовтня 2000 р. N 47 Емфізематозний карбункул (емкар) гостре неконтагіозне інфекційне захворювання, переважно великої рогатої худоби та овець, яке характеризується... |
|
Зареєстровано в Міністерстві юстиції Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок проведення бонітування овець тонкорунних, напівтонкорунних,... |
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" ( 3691-12 ), визначає порядок проведення... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua