Наказ Міністерства України


Скачати 464.58 Kb.
НазваНаказ Міністерства України
Сторінка2/4
Дата10.04.2013
Розмір464.58 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
1   2   3   4

Право на обстеження дна акваторії пляжу (місця масового відпочинку на воді) та видачі відповідного акта мають водолази-професіонали підрозділів, що пройшли атестацію та реєстрацію у МНС України (крім відомчих пляжів ВМС України та Держприкордонслужби).

6.6. У місці купання не повинно бути виходу ґрунтових вод з низькою температурою, джерел забруднення води, вирів.

6.7. Пляж дитячої оздоровчої установи повинен відповідати встановленим санітарним вимогам, бути впорядкованим, огородженим з боку суші. На відстані 3 метрів від зрізу води встановлюються щити з рятувальними кругами (з фалами) та плавучими кулями (з плавучими фалами).

6.8. На території пляжу дитячої установи обладнуються стенди з матеріалами щодо попередження нещасних випадків на воді, вивішені "Правила купання", установлений стенд з даними про температуру повітря і води, силу і напрям вітру.

6.9. На території дитячої оздоровчої установи повинен бути медичний пункт.

6.10. Відкриття пляжу дитячої оздоровчої установи дозволяється після перевірки його спеціальною комісією, яка створюється рішенням місцевої державної адміністрації з участю представника регіонального підрозділу ДСВАРС (інспектора).

6.11. Кожний табір або інші дитячі заклади, що розміщені біля водойм, обов'язково повинні мати відомчий сезонний рятувальний пост, який виставляється тією організацією, у віданні якої знаходиться дана оздоровча установа.

6.12. Відповідальність за безпеку дітей під час купання покладається на дорослого підготовленого керівника групи дітей.

6.13. Купання дітей дозволяється тільки групами не більше 12 осіб. За тими дітьми, які купаються, повинно вестись безперервне спостереження черговими вихователями та інструкторами.

6.14. Купання дітей, які не вміють плавати, необхідно проводити окремо від інших дітей. Купання таких дітей організовує і контролює керівник оздоровчого закладу.

6.15. Перед початком купання дітей проводиться така підготовка пляжу:

перевірка дна акваторії пляжу;

межі пляжу, відведеного для купання групи дітей, позначаються вздовж берегової лінії та на воді прапорцями або віхами;

на щитах вивішуються рятувальні круги, плавучі кінці з плавучими кулями та інший рятувальний інвентар.

6.16. Після завершення цих заходів групи відводяться на свої ділянки купання, де кожна група інструктується з правил поведінки на воді.

6.17. Купання дітей при відсутності рятувальних постів заборонено.

6.18. Дітям, які купаються, заборонено пірнати з перил, запливати за знаки лінії запливу, допускати безглузді витівки, подавати сигнали про необхідність допомоги заради жарту.

6.19. Для навчання дітей плаванню на кожному дитячому пляжі обладнується учбовий пункт. Учбовий пункт огороджується сіткою або штахетником на суші і на воді. Учбовий пункт забезпечується плавальними дошками, підтримувальними поясами, електромегафоном.

Територія і акваторія учбового пункту повинна забезпечувати проведення навчання плаванню на березі і у воді не менше 12 дітей. Учбовий пункт обладнується вивіскою, повинен мати стенд з розкладом занять, учбовими плакатами з методики і техніки плавання, правилами поводження на воді.

6.20. Під час купання дітей на території дитячого пляжу забороняється:

купання і присутність сторонніх осіб;

катання на човнах і катерах;

ігри і розваги на воді.

6.21. Для купання дітей під час походів, прогулянок, екскурсій вибирається неглибоке місце з пологим дном, яке б не мало гострих каменів, водоростей, мулу. Обстеження місця проводиться дорослими, які вміють добре плавати і пірнати, добре знають прийоми рятування та надання першої медичної допомоги потерпілим на воді.

6.22. Межі купання позначаються буйками, жердинами тощо.

6.23. Купання проводиться під контролем дорослих при додержанні всіх заходів безпеки.

6.24. Купання дітей, які не вміють плавати, під час походів забороняється.

6.25. Після закінчення визначеного розпорядком часу для купання адміністрація дитячої установи зобов'язана виділяти патруль (відповідального чергового) для обходу берега водойми та вести контроль кількості дітей у групах.

6.26. Катання дітей на гребних човнах, катерах (моторних човнах) проводиться тільки під керівництвом дорослих. Діти і дорослі повинні бути одягнені в індивідуальні рятувальні засоби (жилет, пояс). До керування човном, катером допускаються особи, які мають свідоцтво на право керування плавзасобом.

При катанні дітей на човнах забороняється:

перевантажувати човен (катер) понад установлену пасажиромісткість (вантажопідйомність);

користуватись човном дітям до 16 років без супроводу дорослих;

стрибати у воду і купатися з човна (катера);

сидіти на бортах, розгойдувати човен, переходити з місця на

місце чи переходити (пересідати) на інший човен (катер).
7. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ГРОМАДЯНАМИ

САМОХІДНИМИ І НЕСАМОХІДНИМИ ПЛАВЗАСОБАМИ

ТА ВІТРИЛЬНИКАМИ
7.1. Самохідні і несамохідні плавзасоби, які належать підприємствам, установам та організаціям, повинні бути приписаними до човнових станцій (баз), пунктів (баз) прокату тощо.

7.2. На кожній човновій станції (базі), пункті (базі) прокату і стоянки суден має бути обладнаний і діяти рятувальний пост з постійним чергуванням осіб, які здійснюють контроль за безпечним користуванням громадянами плавзасобами. Чергові повинні вміти надавати допомогу потерпілим на воді. Експлуатація човнових станцій (баз), пунктів (баз) прокату та стоянки суден без рятувального поста забороняється.

7.3. На човнових станціях (базах), пунктах (базах) прокату і стоянки суден на помітних місцях повинні бути вивішені витяги з цих Правил, правила користування плавзасобами, схема кордонів плавання плавзасобів на конкретних акваторіях чи в конкретному районі, плакати витягів з цих Правил щодо поведінки на воді, перелік телефонних номерів аварійно-рятувальної служби, швидкої допомоги, міліції.

7.4. Усі самохідні і несамохідні плавзасоби повинні бути зареєстровані встановленим законодавством України порядком, щороку проходити технічний огляд на предмет придатності їх до експлуатації.

Експлуатація незареєстрованих плавзасобів і тих, що не пройшли технічний огляд, забороняється.

На обох бортах у носовій частині самохідних і несамохідних плавзасобів повинні бути нанесені контрастною фарбою державні номери, а на кормовій частині судна - назва бази відпочинку, човнової станції, бази прокату або стоянки, до якої приписаний плавзасіб.

Самохідні і несамохідні плавзасоби спецслужб (крім державних номерів) повинні мати на бортах відповідні написи і нести прапор (вимпел) служби.

На кожному маломірному плавзасобі на внутрішньому боці бортів і на транцевій дошці ( у кормовій частині) має бути напис про пасажиромісткість плавзасобу.

7.5. Маломірні самохідні і несамохідні плавзасоби та вітрильники під час експлуатації повинні мати на борту комплект весел, кочети, рятувальні, водовідливні та протипожежні засоби у відповідності до норм, зазначених у судових квитках.

Мінімальна кількість рятувальних засобів на будь-якому маломірному плавзасобі має бути такою: рятувальні нагрудники (жилети) – на кількість осіб, які перебувають у плавзасобі; рятувальні круги із плаваючою линвою 15 м із розрахунку 1 круг на 4 особи, але не менше одного на плавзасіб.
7.6. При користуванні громадянами самохідними, несамохідними плавзасобами та вітрильниками забороняється:

завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;

заходити на плавзасобах в акваторії, відведені для купання;

плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей;

підходити до інших (не малих і не маломірних) плавзасобів, що рухаються, і перетинати їх курс на небезпечній відстані (менше 500 м);

порушувати правила розходження плавзасобів;

пірнати з плавзасобів;

брати на плавзасоби дітей віком до 7 років;

видавати на прокат плавзасоби і кататись на них дітям до 16 років без супроводу дорослих;

розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами в стані сп'яніння;

сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу;

використовувати рятувальні засоби не за призначенням;

користуватись плавзасобами особам, які не вміють плавати;

віддалятись від берега на відстань, більшу, ніж указано в судновому квитку;

купатись з борту плавзасобу, переходити під час руху з плавзасобу на плавзасіб, з місця на місце у плавзасобі.

7.7. Громадяни, які користуються плавзасобами, зобов'язані надавати допомогу людям, які потерпають на воді.

7.8. До користування моторними човнами і вітрильниками допускаються особи, які мають відповідні документи на право керування цими плавзасобами. Забороняється керувати моторними плавзасобами особам, які не мають на це права.

7.9. Під час проведення тренувань, змагань чи інших заходів на воді відповідальність за забезпечення безпеки плавання плавзасобів і безпеку учасників покладається на керівника підприємства, установи чи організації, яка здійснює цей захід.
8. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗАНУРЕННІ І ПЕРЕБУВАННІ ПІД ВОДОЮ

ПІДВОДНИХ ПЛАВЦІВ (АКВАЛАНГІСТІВ)
8.1. Занурення підводних плавців (спортсменів-підводників, підводників-любителів, мисливців-підводників) дозволяється в спеціально відведених місцях для занять підводним спортом та полюванням. На узбережжі Азовського, Чорного морів, Керченської протоки та на внутрішніх водоймах України місця для підводних спусків визначаються місцевими державними адміністраціями. З метою уникнення нещасних випадків місця для занять підводним спортом та полюванням повинні бути віддалені одне від одного, від пляжів і від судноплавних маршрутів. На підводній частині акваторій районів для занять підводним спортом та полюванням не повинно бути природних чи штучних перешкод, швидкість течії не повинна перевищувати 0,5 м/сек і прозорість води не менше 2 м, дно повинно бути маломулистим.

8.2. До підводних спусків допускаються особи віком після 16 років, придатні до спусків за станом здоров'я, які вміють добре плавати, навчені користуватись апаратом на стиснутому повітрі, мають посвідчення підводного плавця (аквалангіста), знають заходи безпеки при спусках та перебуванні під водою, мають навички та володіють прийомами рятування на воді.

8.3. Члени юнацьких клубів (секцій) до практичних підводних спусків допускаються з 14 років під керівництвом і контролем з боку відповідальної особи клубу (секції) з дотриманням усіх вимог безпеки і в присутності медичного працівника з необхідними медикаментами та обладнанням. Керувати заняттями та проводити навчання мають право допущені водолазно-кваліфікаційною комісією:

штатні інструктори з підводного спорту та легководолазної справи;

громадські інструктори, які мають кваліфікацію водолазного фахівця чи водолаза-інструктора;

керівник занять (спуску) повинен знати місце розташування найближчої декомпресійної камери і мати засоби своєчасної доставки до неї потерпілого під час спуску.

Відповідальність за проведення безпечних спусків покладається на керівників спусків, при цьому мають виконуватись вимоги Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах.

8.4. Занурення під воду може проводитись з берега чи з плавзасобів, укомплектованих рятувальним обладнанням, спеціальними трапами. Перед початком спусків на березі чи на плавзасобах повинні бути підняті попереджувальні сигнали:

на ріках та озерах - білий прапор з синьою косинкою;

на морі - сигнал "А" (алфа) - "у мене спущений водолаз, тримайтесь подалі від мене".

8.5. Спуск водолазів-любителів в апаратах на стиснутому повітрі необхідно проводити лише в складі групи не менше 4-5 осіб, двоє з яких на страхувальному човні супроводжують і стежать за сигналами, буйками плавців-підводників; один з тих, хто перебуває у човні, має бути готовим до негайного спуску під воду для надання допомоги плавцям, які перебувають під водою. У всіх випадках до спусків мають бути підготовлені не менше 2 комплектів спорядження № 2 (один для того, хто спускається під воду, інший – для страхувальника). Плавці, які забезпечують безпеку спусків, повинні мати щонайменше комплект спорядження № 1.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ПРОВЕДЕННЯ СПУСКІВ:
з плавзасобів на ходу, з високобортних суден, набережних, причалів та уривчастих берегів, у районах руху суден, у заборонених для купання зонах, у місцях масового відпочинку людей на воді;

у несправному та неперевіреному спорядженні;

при медичних протипоказаннях (нездужання, ознаки перевтоми, стан сп'яніння, хвороба тощо);

при хвилюванні моря (водойми) понад 2 бали;

при течії понад 0,5 метра за секунду;

при температурі води нижче 10 град. С;

одинакам і групам у складі менше 4 осіб.

Обов'язковою умовою безпеки є неухильне дотримання заводських інструкцій з експлуатації водолазних апаратів.8.6. До використання допускаються апарати, попередньо перевірені в роботі, при наявності аналізів повітря в апаратах та в компресорах, якими вони набивались. Під час перевірки потрібно керуватись чинним законодавством, яке регулює безпеку праці на водолазних роботах. Особлива увага звертається на термін чергового технічного огляду

апаратів, який проводиться щороку, та повітряних балонів, який проводиться не менше одного разу на 5 років.
9. ПРОВЕДЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНИХ, СПОРТИВНИХ І ІНШИХ

ЗАХОДІВ НА ВОДІ
9.1. Усі фізкультурні, спортивні і інші заходи (масовки, гуляння тощо) на воді обов'язково повинні узгоджуватись з ДСВАРС.

9.2. Організатори таких заходів несуть всю відповідальність за безпеку учасників і забезпечують роботу відомчих рятувальних

постів.

9.3. Про місце проведення фізкультурних, спортивних та інших масових заходів на воді, про час, характер заходу, що здійснюється, загальну кількість учасників та список осіб, які забезпечують охорону життя людей на воді (склад рятувального поста), та які плавзасоби забезпечують безпеку масових заходів, підприємства, установи та організації завчасно повідомляють Державну спеціальну (воєнізовану) аварійно-рятувальну службу МНС України, а у контрольованих прикордонних районах і Держприкордонслужбу.
10. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ

ПАРОМНИМИ ПЕРЕПРАВАМИ
10.1. Статус паромних переправ і наплавних мостів (далі - переправи) та режим їх роботи визначається організаціями, що їх експлуатують, за погодженням з ДСВАРС, в контрольованих прикордонних районах із Держприкордонслужбою.

10.2. Всі плавзасоби повинні відповідати технічним вимогам, які пред'являються до пасажирських плавзасобів, мати необхідну кількість рятувальних засобів, документацію, реєструватись, проходити огляд на придатність до плавання, а берегові споруди переправ повинні відповідати технічним вимогам, експлуатуватись у відповідності з вимогами нормативно-технічних документів.

10.3. На кожній переправі організація, яка її експлуатує, повинна вивісити на видному місці порядок посадки та висадки пасажирів, навантаження та розвантаження автомобільного та гужового транспорту.

10.4. На внутрішніх судноплавних шляхах переправи мають бути позначені навігаційними знаками та вогнями, плавзасоби повинні нести вогні (знаки) і подавати звукові сигнали у відповідності до Міжнародних правил попередження зіткнення суден та згідно з вимогами чинного законодавства України. У темний час доби переправи повинні бути освітлені.

10.5. Переправи мають бути оснащені рятувальними і протипожежними засобами у відповідності до встановлених норм. Наплавні мости повинні мати рятувальні круги з розрахунку 1 рятувальний круг на 5 метрів довжини моста з кожного його боку.
11. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ НА ЛЬОДУ
11.1. У зимовий період місцеві засоби масової інформації під час публікації або передачі метеозведень чи метеопрогнозів повинні давати інформацію про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах і особливо попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи таненні льоду (особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ).

11.2. Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.

Міцність льоду можна частково визначити візуально.

На водоймах безпечним уважається лід (при температурі повітря нижче 0 град.):

- для одного пішохода - синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше
5-7 см

(лід блакитного кольору - найміцніший,

білого - міцність у два рази менше,

сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду);

- для групи людей (масові переправи пішки) - товщиною неменше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);

- при масовому катанні на ковзанах - 25 см ;

для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15 т - 35 - 43 см (дистанція в колоні не менше 35 м);

  • для гусеничного трактора і тягача вагою 20 т - 40-60 см (дистанція в колоні не менше 30 м).

Слід пам’ятати, що морський лід набагато слабкіший за прісноводний.

11.3. При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

11.4. Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

11.5. При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.

11.6. Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна, бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

11.7. При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності – ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

11.8. Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів.

11.9. Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15-20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці.

11.10. Керівники рибних господарств несуть персональну відповідальність за забезпечення заходів безпеки при вилові риби підлідним способом, за організацію надійного візуального і радіозв'язку з риболовецькими бригадами, які перебувають на льоду, за готовність рятувальних засобів, установлення безперервного спостереження за напрямом і силою вітру, рівнем води, зміною течії і станом льоду.

11.11. Організації, що проводили роботи з вирубки льоду, повинні огороджувати небезпечні ділянки з метою привернення уваги до небезпеки за огорожею та перешкоди вільного підходу до вирубаної ділянки (виставляється не ближче 1,5 м до неї), додатково виставляти таблички з написом “ОБЕРЕЖНО, ОПОЛОНКА!” великими літерами, які можливо було б прочитати з берега або за 50 м від них.”

11.12. Під час роботи з вирубки льоду необхідно обов'язково організувати постійне чергування осіб, які пройшли спеціальну підготовку з надання допомоги на льоду. У розпорядженні чергового постійно напоготові повинні бути рятувальні дошки довжиною 4 м, жердина з вірьовкою і петлею, плавучий кінець з плавучою кулею з одного краю та петлею з іншого, рятувальні круги, жилети, пояси, сухі вовняні ковдри у пластикових мішках.
12. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ЛЬОДОВИМИ ПЕРЕПРАВАМИ
12.1. Льодові переправи організовуються відповідними підприємствами, установами та організаціями, які відповідають за їх безпечну експлуатацію.

12.2. Режим роботи льодових переправ визначається організаціями, що їх експлуатують, за узгодженням з Державною спеціальною (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою МНС України.

12.3. Організації, що займаються перевезенням людей та вантажів через водойми, з настанням льодоставу обладнують піші та автогужові переправи по льоду з виставлянням відповідних попереджувальних дорожніх знаків, організовують відомчі рятувальні пости з необхідним рятувальним обладнанням. Про відкриття та припинення роботи таких переправ через зменшення міцності льоду, про вантажопідйомність цих переправ потрібно оголошувати в місцевих засобах масової інформації.

12.4. Місця, відведені для переправ, повинні відповідати таким вимогам:

дороги та спуски, що ведуть до переправ, повинні бути обладнані;

у районі переправи не повинно бути скидання теплих та виходу ґрунтових вод, а також промоїн, майн та ділянок для вирубки льоду;

траси автогужових переправ повинні мати односторонній рух, для зустрічного руху прокладається самостійна траса на відстані 40 - 50 метрів.

12.5. На переправах категорично забороняється:

пробивати ополонки для рибної ловлі та з іншою метою;

перехід та переїзд водойми в не відведених місцях.

12.6. Обладнання та утримання переправ:

для забезпечення безпеки на переправах виставляються відомчі рятувальні пости з матросами-рятувальниками, які володіють навичками надання допомоги тим, хто терпить лихо на льоду;

біля під’їзду до переправи встановлюються щити, на яких розміщується інформація про допустимі на даній переправі норми навантаження, а також витяги з цих Правил щодо поведінки на льодових переправах;

щоденно (зранку та ввечері), а при відлизі - і вдень, проводиться замір товщини льоду;

межі місця, відведеного для переправи, позначаються віхами на відстані 25-30 метрів одна від одної;

на обох берегах водойми біля спуску на переправу виставляються щити, укомплектовані рятувальними кругами, жилетами, дошками та драбинами;

якщо переправа довше 100 метрів, то такі щити виставляються вздовж траси через 50 - 60 метрів (між зустрічними трасами руху).

Ці правила є типовими і не можуть охоплювати усі місцеві особливості небезпеки на воді, оскільки різні водойми або їх ділянки можуть мати різні гідрологічні особливості (море, озеро, річка, ставок, течія, вир, водоспад тощо) та різний вплив метеорологічних (погодних) умов на них (паводок, згінно-нагінні явища тощо). Зважаючи на це, місцеві органи самоврядування з метою поліпшення збереження життя людей на водоймах у своєму регіоні можуть розробляти свої місцеві правила з урахуванням місцевих особливостей водних об’єктів та видавати регіональні правила.

Такі регіональні правила не повинні скасовувати жодного з пунктів або вимог цих Правил, чи входити у протиріччя з ними і, перед виданням, мають бути погодженими з ДСВАРС МНС України та з Держприкордонслужбою у контрольованих прикордонних районах.

Державна спеціальна (воєнізована)

аварійно-рятувальна служба

Начальник Сектору водних об’єктів Л.В. Лозовський

Додаток 1

до Правил охорони життя

людей на водних об'єктах України
ДІЇ ПРИ РЯТУВАННІ ТА НАДАННІ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

ПОТЕРПІЛИМ НА ЛЬОДУ І НА ВОДІ
1   2   3   4

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАКАЗ
України студентам факультету юстиції Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, затвердженого наказом Міністерства...
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
Міністерства аграрної політики України від 26 жовтня 2009 року №755, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2009...
Наказ Міністерства фінансів України

Наказ Міністерства фінансів України

Наказ Міністерства аграрної політики України

Затверджено Наказ Міністерства фінансів України №302 від 29. 11. 2000 р

У КРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ...
Міністерства освіти і науки України від 06. 10. 2010 р. №930, наказу Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України «Про внесення...
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 28. 12. 94 N 237
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ
...
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка