Наказ Міністерства України


Скачати 464.58 Kb.
НазваНаказ Міністерства України
Сторінка1/4
Дата10.04.2013
Розмір464.58 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
  1   2   3   4


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства України

з питань надзвичайних ситуацій

та у справах захисту

населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи

03.12.2001 N 272

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

1 лютого 2002 р. за N 95/6383
(Із змінами внесеними наказом МНС України

від 16.08.200419, зареєстрованим у

Мін’юсті України 01.09.2004 за № 1080/9679)


ПРАВИЛА

ОХОРОНИ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ НА ВОДНИХ ОБ'ЄКТАХ УКРАЇНИ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці Правила розроблені з метою попередження нещасних випадків на водних об'єктах України і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України, іноземців і осіб без громадянства.

1.2. Порядок користування водними об'єктами на всій території

України визначається Водним кодексом України (213/95-ВР), а порядок попередження загибелі людей на водних об'єктах – цими Правилами, які розроблені відповідно до ст. 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14) та Розпорядження Президента України від 14 липня 2001 року N 190/2001-рп (190/2001-рп) "Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об'єктах".

1.3. Керівники підприємств, установ та організацій, які використовують водойми з виробничою, оздоровчою чи спортивною метою або для відпочинку громадян, несуть персональну відповідальність за охорону життя людей в межах закріпленої в установленому місцевими державними адміністраціями порядку ділянки водної поверхні чи прибережної частини моря, обладнують і утримують рятувальні пости, забезпечують їх приміщеннями та рятувальним майном відповідно до ст. 33 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14).

1.4. Умови використання водойм з вищевказаною метою погоджуються відповідно до законодавства України з територіальною санітарно-епідеміологічною станцією, з територіальними підрозділами Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі – ДСВАРС) Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а в контрольованих прикордонних районах – і Державної прикордонної служби України (далі – Держприкордонслужби).

1.5. За узгодженням з районними і міськими держадміністраціями з метою охорони життя і здоров'я громадян установлюються на водоймах окремі зони катання на човнах і катерах, занять водними видами спорту, будівництва водозабірних споруд, напування худоби, заборони купання та ін.

1.6. Проведення на водоймах змагань, свят, регат маломірних суден дозволяється в місцях, визначених районними чи міськими державними адміністраціями за узгодженням з представниками регіональних підрозділів ДСВАРС (інспекторами), а у контрольованих прикордонних районах на внутрішніх водоймах і в прибережних морських районах представниками Держприкордонслужби - з урахуванням Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року N 1147 (1147-98-п) та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1199 “Про контрольовані прикордонні райони”.

1.7. Місцевими державними адміністраціями разом з відповідними підрозділами Держприкордонслужби у межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району визначаються місця масового відпочинку населення та місця для купання і рибальства, а також встановлюється порядок їх обладнання і використання.

1.8. При проведенні екскурсій, колективних виїздів на відпочинок та інших масових заходів на водоймах керівники підприємств, установ та організацій, що організовують такі екскурсії та виїзди, призначають наказом осіб, які відповідають за безпеку людей на воді, громадський порядок та охорону навколишнього середовища.

1.9. Структурний підрозділ ДСВАРС, на який покладено виконання профілактично-наглядових функцій щодо безпеки на водних об’єктах, здійснює нагляд за роботою державних, приватних і громадських організацій з охорони життя людей на воді.
У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
оздоровчі заклади - санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, турбази, дитячі оздоровчі центри як сезонні, так і постійно діючі тощо;

місця масового відпочинку населення на воді - установлені центральними та місцевими органами виконавчої влади конкретні ділянки місцевості біля водних об'єктів, призначені і спеціально обладнані для організованого відпочинку населення на воді;

база-стоянка маломірних плавзасобів - спеціально обладнане місце базування маломірних плавзасобів (яхт-клуби, причали рибалок-аматорів, станції прокату човнів, водних велосипедів тощо);

маломірні плавзасоби - найбільшу групу маломірних плавзасобів, тобто плавзасобів довжиною менше 7 м, становлять різні плавзасоби для прогулянок і спортивні плавзасоби (моторні катери і човни, гребні човни тощо), невеликі плавзасоби риболовецьких, лісосплавних і інших організацій; крім того, до них належать деякі плавзасоби службово-допоміжного, транспортного і технічного флоту (рейдові, роз'їзні тощо) довжиною менше
7 м. засоби розваг на воді - усі пристрої (у тому числі водні мотоцикли, моторні гідродельтаплани), основні характеристики яких не перевищують параметрів: габаритні розміри L x B x H (1,5 куб. м); площа вітрил не більше 7 кв. м; замкнутий повітряний об'єм підтримування на плаву не більше 300 л; при довжині не більше 1,2 м; мають район плавання, виключаючи плавання при наявності спеціального дозволу на плавання (наприклад, водні мотоцикли) не далі 300 м від узбережжя;

загальне водокористування - безкоштовне використання водних об'єктів для задоволення потреб населення (купання, плавання на прогулянкових і спортивних суднах, аматорське і спортивне рибальство);

рятувальний пост - структурний відомчий підрозділ підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що постійно, сезонно чи тимчасово вирішує завдання охорони життя людей на певному водному об'єкті (пляжі);

мобільна аварійно-рятувальна група - мобільний структурний підрозділ Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби, комунальної аварійно-рятувальної служби або приватних підприємств, установ та організацій, що вирішує завдання пошуку і підняття потерпілих на водних об'єктах і має змогу дістатися місця події на плавзасобах чи автомобільному транспорті в найкоротші терміни;

водні об'єкти - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту, де зосереджуються води (озера, річки, моря, водосховища, канали тощо);

комплект спорядження N 1 - спорядження плавця-пірнальника, яке складається з дихальної трубки, маски та ластів;

комплект спорядження N 2 - спорядження підводного плавця, яке складається з акваланга, маски та ластів;

пляж - призначена для масового купання людей ділянка акваторії з прилеглою до неї ділянкою берегової території (довжиною 600-1200 м, шириною 50 м);

зона дії рятувального поста - ділянка узбережжя та прилеглої до неї акваторії, на якій розміщений рятувальний пост і веде постійне зорове спостереження у своїй зоні відповідальності з метою своєчасного виявлення людей, що терплять лихо, та надання їм допомоги;

зона відповідальності рятувального поста - ділянка водної акваторії в установлених межах до 300 м уздовж узбережжя та 50 м на відстані від берега, на якій забезпечується своєчасне виявлення людей, що терплять лихо, та надання їм допомоги;

охорона життя людей на водних об'єктах - комплекс заходів, наведених у цих Правилах, та інших, спрямованих на запобігання загибелі людей на водних об'єктах під час відпочинку на воді, переправ через водні перешкоди, промислової та аматорської рибалки як улітку, так і взимку.
2. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ПЛЯЖАМИ, МІСЦЯМИ МАСОВОГОВІДПОЧИНКУ ГРОМАДЯН НА ВОДІ ТА ПЛАВАЛЬНИМИ БАСЕЙНАМИ
2.1. Уведення в експлуатацію пляжів допускається за погодженням з регіональним підрозділом ДСВАРС (інспектором).

2.2. Місця, що відводяться під пляжі, та місця масового відпочинку громадян біля води повинні відповідати таким вимогам:

розташовуватись вище місць скидання промислових та побутових стічних вод і бути віддаленими від них та портових споруд, пірсів, причалів та ін. на відстань, погоджену з органами санітарного нагляду і портів;

прибережна територія має бути добре спланована, обладнана туалетами, роздягальнями, мати дощові стоки;

пляжі та місця масового відпочинку мають бути радіофіковані з метою доведення необхідної інформації і організації роз'яснювальної роботи серед громадян стосовно заходів безпеки на воді;

у місцях масового купання, на пляжах, базах відпочинку і в плавальних басейнах повинні бути обладнані і розміщені на видних місцях стенди з матеріалами щодо попередження нещасних випадків на воді; на стендах необхідно мати виписки з даних Правил, плакати "Учись плавати", "Способи рятування", поради відпочиваючим про порядок купання та прийняття сонячних ванн, прийоми саморятування, прийоми надання першої медичної допомоги потерпілим, номери телефонів та адреси міліції, аварійно-рятувальної служби та медичного закладу;

дно акваторії пляжу повинно бути рівним, щільним, з пологим спуском без уступів до глибини 1,75 м, при ширині смуги від берега до 50 м, вільне від баговиння, водоростей, очищене від корчів, брухту та інших предметів, які можуть становити небезпеку для життя та здоров'я відпочиваючих;

межа запливу на акваторії пляжу позначається буями помаранчевого або червоного кольору до 50 метрів від берега, але не далі лінії глибин 1,5-1,75 м;

у залежності від рельєфу узбережжя та можливостей контролю акваторії пляжу простір його по узбережжю повинен бути 600-1200 м;

на акваторії пляжу не повинно бути виходу ґрунтових вод з низькою температурою, вирів, швидкість течії не повинна перевищувати 0,5 м/сек;

у місцях, заборонених для купання, повинні бути встановлені щити з написами "КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!", а небезпечні місця на акваторії позначаються віхами або буями з написом "НЕБЕЗПЕЧНО!".

Виконання розділу 2 цих Правил покладається на підприємство, установу або організацію, за якими закріплена водойма або місце масового відпочинку громадян.

2.3. На кожному пляжі оздоровчої установи і в місцях масового відпочинку громадян з метою попередження нещасних випадків і надання допомоги тим, хто потрапив у біду на воді, підприємство, установа або організація, за якими закріплена відповідна територія, створюють сезонні відомчі рятувальні пости, організовують постійне чергування рятувальників.

2.4. Допускається для виконання вимог пункту 2.3 залучення на договірних засадах водолазів-рятувальників інших підприємств, установ та організацій, які мають у своєму штаті кваліфікованих спеціалістів.

2.5. Щороку перед початком купального сезону, дно акваторії, відведене для купання людей, має бути обстежене водолазами-професіоналами і очищене від сторонніх предметів. Після закінчення робіт замовнику видається паспорт пляжу з такими документами:

акт водолазного обстеження дна акваторії пляжу;

паспорт підводної частини акваторії пляжу;

карта виміру глибин акваторії пляжу;

акт про придатність пляжу до експлуатації.

Право на обстеження дна акваторії пляжу (місця масового відпочинку населення на воді) та видачу відповідного акта мають водолази-професіонали підрозділів, що пройшли атестацію та реєстрацію у МНС України (крім відомчих пляжів ВМС України та Держприкордонслужби).

2.6. Забороняється відкриття і функціонування оздоровчих закладів та пляжів загального користування без обстеження і очистки акваторій пляжів, без наявності розгорнутого відомчого сезонного рятувального поста, укомплектованого підготовленими матросами-рятувальниками і оснащеного необхідним рятувальним майном.

2.7. Громадянам, які відпочивають у місцях масового відпочинку, забороняється:

запливати за огороджувальні буї;

підпливати до моторних суден, вітрильників, веслових човнів

та інших плавзасобів;

залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

стрибати в воду зі споруд, не пристосованих для цього і в місцях, де невідомі глибина та стан дна;

розпивати спиртні напої і купатись в нетверезому стані;

організовувати у воді ігри, пов'язані з пірнанням та захватом тих, хто купається;

забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів;

подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;

залишати без нагляду малолітніх дітей;

використовувати для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки та ін.;

використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні

плавзасоби, водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони і в межах цієї зони;

приводити з собою собак та інших тварин.

2.8. Забороняється купання в затоплених кар'єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях і інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не визначені місцевою держадміністрацією як місця масового відпочинку громадян біля води.

2.9. Вказівки працівників ДСВАРС стосовно заходів безпеки на воді є обов'язковими для адміністрації пляжів, санаторіїв, профілакторіїв, оздоровчих таборів, плавальних басейнів, інших закладів відпочинку громадян.
3. ВИМОГИ ДО РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА
3.1. Система рятувальних постів покликана забезпечити рятування людей на місцях масового відпочинку населення, підлідного лову риби та при проведенні культурно-масових заходів на воді.

3.2. Рятувальний пост складається з групи спеціалістів-рятувальників, які виконують завдання з охорони життя людей на певній ділянці акваторії. Рятувальники повинні бути підготовлені як до дій з порятунку людей на водоймах, так і до дій з надання потерпілим першої медичної допомоги. Разом з посвідченнями водолаза, рятувальника вони повинні мати посвідчення, що дає право на надання першої медичної допомоги, яке видається після їх підготовки за спеціальною програмою в навчально-тренувальних центрах Державної служби медицини катастроф.

3.3. Дія постів може бути постійною, сезонною чи тимчасовою у залежності від мети (повінь, переправа, купальний сезон тощо).

3.4. Забезпечення рятувальних постів приміщеннями і майном, санітарними сумками, укомплектованими медикаментами та медичним майном, засобами іммобілізації постраждалого (у складі документації рятувального поста повинна бути інструкція з надання першої медичної допомоги), підготовка і утримання спеціалістів-рятувальників здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, за якими закріплений водний об'єкт, прибережна смуга моря, місце масового відпочинку (пляж).

3.5. Контроль за роботою відомчого поста здійснює керівництво підприємств, установ та організацій, за якими закріплена водойма, а також структурний підрозділ ДСВАРС, на який покладено виконання профілактично-наглядових функцій щодо безпеки на водних об’єктах (інспектори).
4. СКЛАД ТА ОСНАЩЕННЯ РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА
Рятувальний пост розміщується в приміщенні літнього типу або наметі з оглядовим майданчиком.

4.1. Пост виконує функції з охорони життя людей в зоні відповідальності у складі (мінімально):

начальник поста (аквалангіст) 1

матрос-рятувальник (аквалангіст) 1-2

4.2. Усі спеціалісти-рятувальники проходять щорічну перепідготовку за спеціальною програмою в Державній спеціальній (воєнізованій) аварійно-рятувальній службі МНС України або в її структурному підрозділі.

4.3. Рятувальний пост забезпечується рятувальним майном:

круги рятувальні, плавучі кінці з плавучими кулями, мегафон, санітарна сумка з медикаментами, бінокль, багор, страхувальний кінець довжиною 40 метрів;

комплект аквалангіста № 1, пояс (жилет) рятувальний – по одній одиниці на кожного рятувальника.

4.4. Забороняється використання на посадах спеціалістів-рятувальників осіб, які не пройшли спеціальної підготовки (перепідготовки) і не мають свідоцтва встановленого зразка з датою поточного року.

5. Забороняється відвертання спеціалістів-рятувальників від

виконання ними своїх службових обов'язків.

4.6. На рятувальному посту повинна бути документація:

вахтовий журнал;

журнал перевірок аквалангів;

карта чи схема району дій;

розклад чергувань;

перелік майна;

комплект наочної агітації;

журнал інструктажів з охорони праці особового складу поста, інструкції з охорони праці.

Зоною відповідальності вважається: для рятувального поста - ділянка водної акваторії в установлених межах до 300 м уздовж узбережжя та 50 м на відстані від берега.

5. ПІДГОТОВКА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА
5.1. Спеціалісти-рятувальники надають допомогу потерпілим на воді в межах визначеної акваторії.

5.2. У процесі підготовки до купального сезону спеціалісти-рятувальники поста:

переконуються в наявності документації з обстеження і очистки акваторії масового відпочинку людей та посадових інструкцій відомчого рятувального поста;

уточнюють межі зони відповідальності відомчого рятувального поста;

розробляють схему спостереження за акваторією, порядок зв'язку з оперативним черговим обласного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, найближчим мобільним водолазним підрозділом, медичним пунктом (швидкою допомогою), органами охорони громадського порядку;

виставляють буї на межах запливу в акваторії пляжу;

позначають буями в акваторії пляжу місця, небезпечні для життя та здоров'я людей, у відповідності з картою проміру глибин;

установлюють на території пляжу щити з інформацією про заходи безпеки на воді, способи надання допомоги потерпілому, способи саморятування;

погоджують з адміністрацією відповідального за акваторію, час роботи і порядок несення вахти;

відпрацьовують організацію інформування відпочиваючих щодо заходів безпеки на воді, проведення масово-роз'яснювальної та профілактичної роботи;

приймають майно рятувального поста, перевіряють його комплектність та справність;

перевіряють обладнання пляжу, його відповідність діючим правилам;

оформлюють документацію, указану в пункті 2.5. Правил.

5.3. У період роботи рятувального поста спеціалісти-рятувальники:

ведуть безперервне спостереження за відпочиваючими в акваторії пляжу;

уживають заходів для недопущення купання громадян у стані алкогольного сп'яніння;

уживають заходів для недопущення перебування дітей на пляжі без нагляду дорослих;

припиняють спроби запливу громадян за лінію обмежувальних знаків;

не дозволяють користуватись у воді автомобільними камерами,

надувними матрацами, плотами, лежаками, дошками тощо;

припиняють ігри на воді, пов'язані з небезпекою для життя людей, стрибки з причалів, пірнання в місцях з малими глибинами;

фіксують порушення правил судноплавства маломірними плавзасобами поблизу пляжів, а також забруднення акваторії і території пляжів з відповідними записами у вахтовому журналі та повідомленнями в інспекцію безпеки судноплавства;

при виявленні втомленого плавця або того, що тоне, негайно приходять їм на допомогу;

надають першу медичну допомогу потерпілому, організовують екстрений виклик медпрацівників (швидкої допомоги);

інформують громадян, що відпочивають, про штормове попередження сигналом "ЛИХО!" і заборону купання, а також про заборону виходу маломірним плавзасобам;

подають інформацію комунальній аварійно-рятувальній службі і в регіональний підрозділ ДСВАРС про всі пригоди на воді;

реєструють усі події, випадки грубих порушень заходів безпеки на воді з фіксацією їх у вахтовому журналі і донесенням адміністрації;

проводять з відпочиваючими на пляжі (по радіо або через мегафон) профілактичну роботу з попередження нещасних випадків на воді.

6. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ НА ВОДІ
6.1. Безпека дітей на воді досягається правильним вибором і обладнанням місць купання, чіткою організацією купання, систематичним проведенням роз'яснювальної роботи серед населення

про правила поведінки на воді і дотримання попереджувальних заходів.

6.2. У дитячих оздоровчих установах, розташованих на берегах водойм чи поблизу них, місце для купання вибирається, по змозі, біля похилого піщаного берега, не ближче як за 500 м від причалів, пристаней, гребель та інших гідротехнічних споруд. Швидкість течії не повинна перевищувати 0,2 м/сек.

6.3. На пляжах дитячих оздоровчих установ місця купання мають бути позначені поплавковою огорожею або парканом, ділянки пляжу, акваторії для купання та навчання плаванню дітей до 9 років повинні мати глибини не більше ніж до рівня грудей дитини, середньої на зріст у даній групі.

6.4. Територія пляжу повинна бути обладнана, мати кабіни для переодягання, тіньові тенти, душові та інше обладнання.

6.5. Дно акваторії, відведеної для купання дітей, повинно мати пологий нахил до глибини 1,5 м без ям, обривів і небезпечних предметів (підводного каміння, уламків паль, коріння, скла та ін.). Перед відкриттям табору і купального сезону дно акваторії повинно бути обстежено водолазами і очищене від сторонніх предметів, про що складається акт. Обстеження дна входить в обов'язки організації, якій належать пляж, місце купання.
  1   2   3   4

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАКАЗ
України студентам факультету юстиції Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, затвердженого наказом Міністерства...
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
Міністерства аграрної політики України від 26 жовтня 2009 року №755, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2009...
Наказ Міністерства фінансів України

Наказ Міністерства фінансів України

Наказ Міністерства аграрної політики України

Затверджено Наказ Міністерства фінансів України №302 від 29. 11. 2000 р

У КРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ...
Міністерства освіти і науки України від 06. 10. 2010 р. №930, наказу Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України «Про внесення...
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 28. 12. 94 N 237
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ
...
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка