|
|
Скачати 102.92 Kb.
|
|
Тема: Ернест Сетон-Томпсон. «Лобо». Авторські спостереження за світом природи. Мета: познайомити учнів із життям та творчістю письменника, художника, натураліста Сетона-Томпсона; дати розуміння поняття «оповідання»; розвивати мислення, вміння уважно сприймати інформацію, відпрацьовувати уміння й навички аналізу художнього твору; формувати вміння висловлювати свої думки, підтверджуючи їх цитатами з тексту; розвивати зв’язне мовлення школярів; виховувати любов до природи, гуманне ставлення до тварин. Обладнання: портрет Е.Сетона-Томпсона, презентація, ілюстрації до оповідання "Лобо", аудіо запис. Тип уроку: засвоєння нових знань. Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності учнів. 1. Слово вчителя: Говорять, що природа – наша мати. Вона даєлюдині все необхідне для життя. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні, спів птахів? Світ природи багатий і різноманітний. Придивіться до природи, прислухайтеся до її звуків, вдихніть аромат її пахощів, і вона вам відкриє чарівний і дивовижний казковий світ, подарує надзвичайну красу. Людина — це невіддільна частина природи, без неї їй не прожити. 2. Перегляд відео «Краса природи». 3. Слово вчителя: Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з творчістю канадського письменника, про якого можна сказати: «Він бачив природу очима, розумів її та відчував серцем» - Сетон-Томпсон. ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу. 1. Перегляд презентації життя та творчості письменника Ернеста Сетона-Томпсона. Ернест Сетон-Томпсон народився (1860-1946) в Англії, в невеликому містечку Саус-Шільдсе. Але він не був англійцем за походженням. Його предки були вихідцями із Шотландії. Перекази про славне минуле любовно зберігалися в сім'ї, як і про мисливські успіхи багатьох їх членів, які належали до старовинного роду, особливо про лорда Сетона, пристрасного мисливця, який убив у тому ж XVIII столітті останнього вовка на Британських островах. Багато років по тому, ставши відомим письменником, Сетон-Томпсон відновив старовинне прізвище роду, зберігши на якийсь час подвійне прізвище, під яким він і утвердився як письменник у світовій літературі. Як людина різнобічно обдарована, він розповів про своє життя в написаній ним на схилі років книжці "Стежка художника-натураліста" (1941), в російському перекладі "Моє життя". Батько майбутнього письменника був людиною заможною, власником близько десяти суден, які перевозили товар в усі кінці світу. Численна родина - в ній було чотирнадцять дітей (четверо з них померло в ранньому віці) - жила в достатку. Сетон-Томпсон був наймолодшим, десятою дитиною. Уже в ранньому віці він пройнявся любов'ю до тварин. Хоч би як гірко він плакав, варто було лише йому сказати: "Дивись, пташка!" або показати якусь комашку, щоб він замовк. Взимку, як він згадував, мати, бувало, закутуючи його в ковдру, говорила, щоб він уявив себе деревцем. Увійшовши в цей образ, хлопчик, не ворухнувшись, годинами просиджував десь коло стіни. Також любив слухати казки, такі, як "Червона Шапочка" і "Вовк та семеро козенят", але його симпатії були завжди на боці вовка. У перші роки дитинства Сетона-Томпсона справи батька погіршилися, і, коли хлопчику виповнилося шість років, уся родина переїхала в пошуках щастя до Канади. Спочатку вони улаштувалися в місті Ліндсей, у провінції Онтаріо, а чотири роки по тому переїхали до Торонто, тоді невеличке містечко, оточене лісами. Весь свій вільний час хлопець завжди проводив у полях, лісах, спостерігаючи за життям тварин та пташок. Уже до закінчення школи він знав, що стане натуралістом. Але батько був проти, бо ця професія не давала змоги заробити багато грошей. Він вважав, що краще вчитися на художника, малюючи своїх улюблених тварин. Тому він почав малювати. Навчав його місцевий майстер. Юнак вступає до місцевої художньої школи, де отримує золоту медаль. У 1879 році Ернест їде до Лондона вступати в Королівську Академію Мистецтв. Але тільки наступного року він був зарахований і дістав можливість пройти семирічний курс навчання. Найбільшою втіхою для нього тоді було відвідування зоопарку, де він просиджував цілими днями, роблячи ескізи тварин. Але провчився він в академії недовго. Постійна потреба в грошах, голодування надірвали його сили, і він змушений був повернутися додому в 1882 році. Сетон-Томпсон оселився в Манітобі й повернувся до своєї улюбленої справи - спостереження за тваринами. У цей час він пише й публікує багато статей про тварин, а в 1886 році виходить його перша книга "Ссавці Манітоби", після якої невдовзі й з'явилася низка видань наукового характеру. У 1898 році Сетон-Томпсон видав книжку "Тварини, яких я знав" (у російському перекладі "Мої дикі друзі"), яка змусила заговорити про нього як про письменника, котрий знову відкрив для людини світ тварин. Услід за нею з'явилися такі книжки, як: "Доля гнаних" (1901), "Тварини-герої" (1905), "Дикі тварини у себе вдома", що лише зміцнили про нього це враження. 2. Бесіда: - Що вам найбільше запам’яталося із життя Ернеста Сетона-Томпсона? - Чим він захоплювався з дитинства? - Назвіть твори, які вам найбільше запам’яталися. 3.Прослуховування аудіозапису «Вовк». 4. Слово вчителя:
5.Робота над теорією літератури. Оповідання – прозовий художній твір невеликого обсягу, в якому зображено одну або кілька подій із життя персонажа (або кількох персонажів). (слайд 13) IV. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежності у вивченому матеріалі. (слайд 14) 1. Завдання: Доведіть, що «Лобо» - оповідання. Метод «Прес» - Я вважаю, що… - Тому, що… - Наприклад… - Отже,…таким чином… 2. Фізкультхвилинка. Раз! Два! Всі присіли, Потім вгору підлетіли. Три! Чотири! Нахилились, Із струмочка гарно вмились. П’ять! Шість! Усі веселі. Летимо на каруселі. Сім! Вісім! В поїзд сіли, Ніжками затупотіли. Дев’ять! Десять! Відпочили, До уроку приступили. 3. Бесіда за змістом твору «Лобо» (з опорою на цитати). - Щови можете розповісти про головного героя оповідання «Лобо»? (Лобо – вожак стаї, великий вовк) - Чому всі вважали Лобо наймудрішим вовком у зграї? (Він був досить розумним, легко розпізнавав, де на нього поставлені пастки та обминав ті місця) - Хто така Бланка? (Біла красива вовчиця, сильна, горда) - Як Лобо відносився до неї? (Кохав) - Згадайте, що сталося з Лобо, таким мудрим і хитрим, чому він схибив? (Коли Бланка потрапила у капкан, Лобо хотів її врятувати. Про себе він не думав, тому і прорахувався) 4. Розв’язання кросворда. А зараз, розв’язавши кросворд, ви дізнаєтеся, як називають художнє зображення тварин,птахів,комах,рослин, надання їм властивостей людського характеру. 1.Країна,в якій жив і творив Е.Сетон-Томпсон.(Канада) 2.Ім’я подруги Лобо.(Бланка) 3.У якій країні народився Е.Сетон-Томпсон?(Англія) 4.Дикий кінь.(Мустанг) 5.Те,що цінують звірі найбільше.(Воля) 6.За численні наукові праці Е.Сетон-Томпсон отримав найвищу нагороду США-золоту медаль « …».(«Еліот») 7.Група вовків.(Зграя) 8.Назва місцевості,де Лобо був володарем.(Курумпо) (Відповідь-анімалізм) 5. Знайомство із загадками, приказками та прислів’ями про вовка. - Які прислів’я, приказки та загадки про вовків ви знаєте? • Дружній череді вовк не страшний. • Вовка не треба кликати з лісу, він сам прийде. • Вовка ноги годують. • Вовк в овечій шкурі. • Вовка боятися - в ліс не йти. • Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться. • Вовка в плуг, а він глядить у луг. • Вовк змінює шкуру, але ніколи свою натуру. • Вовк линяє, а вдачі не міняє. • Вовк вовчу думку має. • Вовк старіє, але не добріє. • З вовками жити - по-вовчому вити. • Про вовка промовка • Не за те вовка б'ють, що сірий, а за те, що овечку з'їв. • Не такий вовк страшний, як його малюють. • Пішов вовчими стежками. Загадки: Ходить хмуро між дубами, Хижо клацає зубами. Весь, як є, жорстока лють, Очі так її і ллють. Зачаївся і примовк. Грізний звір цей звісно... (вовк). Невсипущий, хитрий, сірий, Голоднющий, ікла шкірить. Між кущами припадає, Пасовисько оглядає, Чи не ходить там телятко, Не телятко, так ягнятко, Не ягнятко, хоч би гуска — Хоч би що, аби закуска. (Вовк) Гострі зуби, сильні лапи Дуже схожий на собаку, І полює дуже ловко, Що, впізнали, друзі, ... ?(Вовка) 6. Повідомлення учня про вовка. Вовк, вовк звичайний - хижий ссавець з родини псових , що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв.Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк зазвичай крупніший за вівчарку: довжина тіла в середньому 105—160 см, хвоста — 35—50 см. Висота в плечах 80—85 см (до 1 метра). Маса звичайно 32—50 кг. Забарвлення та розміри вовків піддаються сильній індивідуальній та географічній мінливості(сірі,білі,жовтуваті).Вовки активні переважно в нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Про свою присутність вони дають знати голосним виттям, що дуже відрізняється за своїм характером у дорослих самців, вовчиць та молодих, а також залежно від ситуації. Справа в тому, що за допомогою різного роду завивань вовки обмінюються інформацією про наявність здобичі, появу інших вовків на території зграї, появу людей та інші важливі події. Вовки сильні, спритні, швидкі (при необхідності вовк розвиває швидкість до 55—60 кілометрів на годину, здатний здійснювати переходи до 60—80 км за ніч, а в середньому за добу (в лісовій зоні) проходити понад 20 км). Повсюди основу харчування вовків складають копитні тварини. Поряд з крупними тваринами в харчуванні вовків велику роль відіграють дрібні — зайці, дикі кролі, мишоподібні гризуни. В теплу пору року вовки ловлять дуже велику кількість польових мишей, лемінгів та інших тваринок. Здобиччю вовків також можуть стати лисиці, єнотоподібні собаки, єноти та інші невеликі хижаки, а також свійські собаки. Вовк відомий своєю ненажерливістю. Дійсно, якщо він голодний, то здатний з'їсти до 10 кілограм м'яса за раз. Але в звичайних умовах добова норма на дорослі тварини складає всього лише близько 2 кг, решта м'яса просто розтягується та приховується на запас. Цій тварині притаманна дивовижна здатність голодувати, не втрачаючи при цьому життєвих сил. V. Узагальнення і систематизація знань. 1. Робота над характеристикою Лобо. Гронування: старий сірий вовк, могутній володар, ватажок зграї сірих вовків, був надзвичайно дужим і хитрим звіром; могутній клич, гострий нюх; перевертень; деспотично панував у краї; пройдисвіт; старий вовкулака… Висновок: Автор знайомить нас зі своїм героєм, дає описову характеристику, показує хитрість і кмітливість Лобо, оцінює вчинки героя, висловлює своє ставлення до нього. 2. Евристична бесіда. - Який з епізодів оповідання справив на вас найбільше враження і чому? (Зачитуються уривки, учні висловлюють свої думки) VI. Підсумки уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон» VII. Повідомлення домашнього завдання. Підготуватися до переказу оповідання «Лобо», підготувати рекламу для читачів «Цей твір варто прочитати!» |
|
Могли б ви розповісти нам що-небудь про творчий процес? Ернест Хемінгуей: Йому слід повіситись, бо він зрозумів, що писати добре неможливо (інтерв'ю 1958 р.) |