Тема Місце релігії в уявленнях людини. Релігійна ситуація в сучасній Україні


Скачати 64.61 Kb.
Назва Тема Місце релігії в уявленнях людини. Релігійна ситуація в сучасній Україні
Дата 23.03.2013
Розмір 64.61 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи



Тема 3. Місце релігії в уявленнях людини. Релігійна ситуація в сучасній Україні
Розглядаючи перше питання, слід усвідомити, що багатоманітність теоретичних концепцій в предметному колі релігієзнавчих досліджень пов’язана зі світоглядно-методологічними підставами, що субординують теоретичні системи. Відмінність срямованності, ідейних змістів, головного пафоса детермінують предмет, ціль та завдання теоретичної системи аналізу релігії. Останні можуть бути апологетичними, критичними, теологічними, світськіми, раціоналістичними, феноменологічними, психоаналітичними та інш.

Знайомство з теоретичним досвідом у сучасному вузівському курсі релігієзнавства передбачає принципи об’єктивності, толерантності, гуманістичності, конституційно-правової адекватності. Позбавлений ідеологічних напластувань, апології чи спростування релігії, курс релігієзнавства в системі освіти МВС допомагає майбутнім працівникам правоохоронних органів сформувати певну теоретичну базу, яка є необхідною як для загальної орієнтації у релігійно-церковних питаннях, так і для практичного їх вирішення. Курс релігієзнавства сприяє опануванню світоглядною, комунікативною та політичною культурою, а також установленню гуманістичної орієнтації особистості.

Релігія є типом світогляду. Релігія як світоглядна система містить уявлення, ієрархію цінностей, норми діяльності, регулятиви поведінки, життєві проекти, що є підгрунтям адаптації людини у світі. Ідея спасіння є специфічною формою інтерпретації загальної мети релігійного світогляду.

Своєрідність адаптаційної світоглядної структури детермінує особливості релігійної свідомості. Це - релігійна віра, теоцентризм, символічність, діалогічність, єдність інтенціального й абсолютного, езотеричного й екзотеричного, ціннісний характер, претензія на абсолютність, авторитет традиції та суб’єктивного релігійного досвіду.

Релігійна віра є центром, що грунтує інші особливості релігійної свідомості, впливає на вольовіі структури світогляду людини, а також обумовлює глибокі мотиви культурної діяльності. Тобто, релігійні уявлення є фундаментом мотивації не тільки смисложиттєвих програм і базою життєвої діяльності особистості, але і змістом культурної творчості взагалі. Доцільно розрізняти будистську, християнську, ісламську, іудаїстську, конфуціанську та інші парадигми культури. Деякі орієнтують на пристосування до світу, інші на зміну чи втечу від нього.

Таким чином , релігія як світогляд виконує низку функцій у культурі: світоглядну, екзістенціальну, культуробудівну.

У цьому розділі слід усвідомити, що релігійний епіфеномен має складну структуру. Крім релігійної свідомості, вона включає релігійний культ, релігійні відносини та релігійні організації.

В свою чергу релігійний культ складається з предметів, дій (вербальних і невербальних форм комунікації), символів, спрямованих на встановлення певних відносин зі сакральним.

Релігійні організації мають різні форми свого існування: церква, деномінація, секта, культ. Варіативність релігійних організацій визначає специфічність її місця та ролі в суспільній структурі. Працівникам органів внутрішніх справ слід звернути особливу увагу на секти, які відрізняються невеликою кількістю членів, що контролюється, регулярною фінансовою підтримкою з боку віруючих, опозиційностю і непримиримістю до інакомислячих, активним прозелітизмом. Все це сприяє можливості контролю з боку організації не тільки за релігійним, але й за повсякденним життям віруючих, маніпулюванню їх свідомістю та діяльністю. Наслідком цього може бути еволюція організації у напрямку так званих тоталітарних сект, що перешкоджують стабільності суспільно-політичного життя, громадської злагоди, ведуть до деформації моралі, порушень чинного законодавства, завдають шкоди здоров’ю і гідности громадян.

Важливою теоретичною проблемою, що має велике практичне значення, є питання зв’зку релігійних ідей з діяльністю релігійних організацій. В площині компетенції правоохоронців це питання може бути сформульоване як проблема ідейних витоків конструктивної та деструктивної, лояльної та нелояльної діяльності релігійних організацій по відношенню до держави, права, до громадян. Слід зауважити, що діяльність релігійних організацій безпосередньо не пов’язана з релігійними концепціями. Більшість релігійних ідеологій пропонують громадську злагоду, підпорядкування існуючим нормам права, владі. Але діяльність релігійних організацій може відчувати вплив інших ідеологій і систем влади, що функціонують як у суспільстві, так і за його межами. Це можуть бути політичні, національні, економічні та інші ідеології і суспільні організації.

Розгляд цього розділу слід завершити аналізом суспільних функцій релігії : регулятивної, комунікативної, компенсаторної, інтегруючої – дізінтегруючої.

Розглядаючи це питання, слід зауважити, що сучасний стан релігійної ситуації в Україні пов’язаний по-перше, з релігійною традицією, що склалася протягом історії, по-друге, зі впливом релігійних організацій, що сформувалися за межами країни і перетнули кардони на хвилі міграційних процесів в останні роки.

Найдавніший етап релігійної історії пов’язаний з прийняттям християнства Київською Руссю у IX –X століттях, що обумовило панівну роль православ’я в культурі України. Разом із прийняттям християнства за грецьким обрядом Русь успадкувала риси, що притаманні візантійському баченню християнської віри : догматичні канони, зв’язок державної влади і церкви, принцип соборності у догматичних питаннях та загальнолюдської єдності, виразом якої є християнська держава.

Другий важливий етап релігійної історії пов’язаний з впливом католицької церкви на південно-західні князівства Русі, гострим протистоянням православ’я та католицизму на початку XVI століття, та ухваленням частиною православного кліру українських земель Брестської унії у 1596 році. В наслідок унії виникла греко-католицька церква, яка зберігала православний обряд, але приймала зверхність Папи Римського. Ця церква проіснувала на західноукраїнських землях до 1946 року і відмовила легальну діяльність на початку 90-х років.

З XVI століттях на території України з’явились перші протестантські церкви, які значно зросли в XVIII столітті.

У 1918 році виникає Українська автокефальна православна церква, але її існування було недовгим, в 1927 році собор УАПЦ проголосив про саморозпуск та злиття з церквою Московського патріархату. На початку 90-х років вона офіційно поновила свою діяльність в Україні.

Сучасна релігійна ситуація в Україні досить складна. Сьогодні в країні співіснують 65 релігійних конфесій. Серед них традиційні та нетрадиційні релігії, поновлені організації та центри. Ускладнилися проблеми прозелітизму, загострились міжконфесійні конфлікти, майнові питання, стосунки державних установ та релігійних організацій.

В державі існують три православні церкви: Українська Православна Церква Московського патріархату, Українська Православна Церква Київського патріархату, поновилась Українська Автокефальна Церква. Найбільш впливовою залишається Українська Православна Церква Московського патріархату. Кількість її членів перевищує в 7-10 разів дві інші православні церкви разом взяті. Сутички у відносин православних церков пов’язані з питаннями створення в Україні єдиної помісної православної церкви та становлення до візиту в Україну Папи Римського.

В Україні діють Римо-католицька та Греко-католицька церкви. Існують певні протиріччя між православними та греко-католицькими громадами. Основа конфліктів – боротьба за храми, які до 1946 року належали УГКЦ і були передані православним громадам.

Просліджується зростання громад, що відносяться до протестантських церков, деномінацій та сект до 42% від загальної кількості віруючих.

Протягом останнього десятиріччя відбувається посилення активності мусульманських релігійних об’єднань. Найбільшого поширення іслам здобув у Криму та Донбаському регіоні.

Деякі протестантські , юдаїстські та мусульманські громади користуються значною фінансовою підтримкою закордонних організацій та об’єднань.

Таким чином, значні зміни, що відбулися в релігійній ситуації в Україні в останній час, потребують від правоохоронців підвищення професійного рівня співпраці з релігійними громадами та віруючими по правовому забезпеченню свободи совісті та релігійних організацій.

Поняття свободи совісті має два аспекти: світоглядний та юридичний. Світоглядний аспект свободи совісті в широкому розумінні – це можливість і здатність людини робити власний вибір світоглядної позиції та нести відповідальність за вчинки і думки згідно зі своєю совістю. У вузькому розумінні – це незалежне визначення людиною свого ставлення до питань світогляду і, зокрема, релігії. Свобода совісті – це одне з основних прав людини, яке визнано міжнародною спільнотою.

В юридичному аспекті свобода совісті розглядається як правовий інститут, сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають як наслідок здійснення світоглядного вибору громадянами держави.

В Україні створена широка правова база для реалізації свободи совісті. Свобода совісті гарантована Конституцією України ст. 21, 24, 35, Законом про свободу совісті та релігійні організації, міжнародними правовими актами, що ратифіковані в Україні (перш за все – Загальна декларація прав людини ст. 16,18).

Основними принципами існування релігійних організацій в Україні є :

  • Церква відділена від держави та школи;

  • Діяльність церкви повинна проводитись згідно з існуючим в державі законодавством;

  • Держава гарантує рівність всіх релігійних конфесій та недопустимість релігійної дискримінації; Держава вимагає рівної відповідальності перед законом всіх громадян незалежно від їх релігійних переконань.

Головна небезпека можливої дестабілізації полягає у сплетінні релігійних та політичних проблем, непрофесійне втручання в міжконфесійні стосунки з боку державних органів. Співпраця церкви і держави на правових засадах, взаємоповага – найбільш плідний шлях до збереження спокою і громадського миру в суспільстві.

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з...
НАВЧАЛЬНА МЕТА: Вивчити з о/с місце релігії в уявленнях людини та релігійну ситуацію в сучасній Україні
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з...
НАВЧАЛЬНА МЕТА: Вивчити з о/с місце релігії в уявленнях людини та релігійну ситуацію в сучасній Україні
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з...
НАВЧАЛЬНА МЕТА: Вивчити з о/с місце релігії в уявленнях людини та релігійну ситуацію в сучасній Україні
1. Релігія як суспільно-історичне явище (2 години)
Соціальні функції, роль та місце релігії у житті людини і суспільства. Функції релігійних організацій
Необхідність видання посібника з гематології продиктована зростанням...
Така ситуація зумовлена певними змінами екології в Україні, впливом негативних факторів зовнішнього середовища на організм людини,...
Демографічна ситуація
За кількістю населення Україна посідає 5 місце в Європі (після Німеччини, Італії, Великобританії, Франції) та 21 місце у світі. На...
Історичний розвиток уявлень про природу й сутність релігії
Концепції релігії в структуралізмі та в представників Чиказької школи релігієзнавства
Займистий, горючий, в уявленнях хіміків
Флогістон (грец phlogistos займистий, горючий), в уявленнях хіміків XVIII ст гіпотетична основа
Тема: Моральний ідеал та його місце в житті людини
Мета: сприяти вихованню в учнів доброти, чесності, порядності, гуманного ставлення до оточуючих; закріпити уявлення учнів про моральні...
Тема: Моральний ідеал та його місце в житті людини
Мета: сприяти вихованню в учнів доброти, чесності, порядності, гуманного ставлення до оточуючих; закріпити уявлення учнів про моральні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка