Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Волинській області


Скачати 69.14 Kb.
НазваМіністерство юстиції України Головне управління юстиції у Волинській області
Дата24.04.2013
Розмір69.14 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Право > Методичні рекомендації
Міністерство юстиції України
Головне управління юстиції у Волинській області

Методичні рекомендації
«З історії виникнення корупції та роль нового антикорупційного законодавства в її запобіганні»


Луцьк – 2011

ВСТУП
З 1 липня 2011 року набув чинності, за винятком двох статей, Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції". Попередня низка антикорупційних законів свою чинність втратила. Отже, чергова, вже вкотре, спроба здолати це явище.

Обґрунтовуючи новий антикорупційний закон, його автори наголосили на тому, що корупція в сучасних умовах стала чинником, який становить реальну загрозу національній безпеці і конституційному ладу України. Це явище негативно впливає практично на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, соціальну і правову сфери, управління, громадську свідомість, міжнародні відносини.

Корупційні зв’язки фактично руйнують правові, етичні відносини між людьми і поступово перетворюються у норму поведінки. Корупція, безперечно, може бути визнана однією з найгостріших соціальних та політичних проблем сучасності.

Дані методичні рекомендації допоможуть громадянам, юридичним та фізичним особам зрозуміти суть цього негативного явища, історичні аспекти його виникнення та з’ясувати роль нового законодавства в запобіганні корупції.
З ІСТОРІЇ ТА ЛІТЕРАТУРИ ПРО КОРУПЦІЮ
Перші письмові згадки про хабарництво і здирництво чиновників можна знайти ще у комедіях грека Аристофа́на, який жив приблизно у четвертому столітті до н.е., тобто 2400 років тому. Період, на який припадає розквіт класичної афінської демократії, що стала зразком сучасних демократій світу. Виявляється що хабарі полюбляли й стародавні греки-демократи. Деякі корупційні схеми, розкриті у комедіях Аристофана, дійшли до наших часів майже без змін. Наприклад, добровільні пожертви на різні "добрі справи", аби зрушити з місця власну справу.

У літературних творах стародавнього Китаю викорінням корупції серед державних чиновників найвищого рангу займався славнозвісний персонаж суддя Бао. Відповідно до одного із сюжетів мудрого суддю запросили навіть до… підземного царства для розслідування випадку виправлення записів у Книзі Долі. Бао з’ясував, що це за хабар зробив один із суддів загробного світу. Корупція, всюди корупція… Захоплюючий містичний детектив, написаний у 14 сторіччі.

Йшов час і вже про своїх сучасників українець Іван Котляревський у 1798 році напише:

"…Судді, підсудки, писарі,

Які по правді не судили

Та тільки грошики лупили

І одбирали хабарі".

Відомий американський фантаст Роберт Шеклі знайшов хабарників і корупціонерів навіть у інших галактиках. За його версією, аби викорінити це зло, усім чиновникам там чіпляють на ніс спеціальний пристрій-бомбу з дистанційним управлінням. По усій планеті встановлюються автомати для прийому скарг від мешканців далеких світів. Скаржнику достатньою натиснути на кнопку з відповідним прізвищем і бах, чергового корупціонера ліквідовано!

Судячи з усього, здирництво і хабарництво з’явилися разом з появою держави і суду, супроводжували людство протягом тисячоліть його історії.

Радянський період історії України вивів наявну корупцію та боротьбу з нею на новий рівень. І що тільки з радянськими хабарниками не робили — давали 25 років таборів, конфісковували усе майно, розстрілювали — нічого не допомагало. Сама форма, у якій давались хабарі, відображала реалії тогочасного життя.

Товарний дефіцит тогочасного СРСР породив хабарі меблями, посудом, харчами, спиртними напоями. Цікаво, що єдиної такси не було, брали стільки, "скільки серце підкаже". Засуджений у "застійні часи" один київський суддя районного суду задовольнявся пляшкою коньяку і коробкою цукерок. Вчинивши черговий "акт правосуддя", дрібний хабарник коньяк випивав сам, а цукерками пригощав секретарку-посередницю. "Дрібний хабарник" поняття умовне, бо тоді навіть за таке менше 8 років позбавлення волі не давали. Інший служитель радянської Феміди брав за м’які вироки шкіряними плащами (супер-шик моди брежнєвської епохи). Вдячні злочинці повшивали до цих плащів спеціальні таємні мітки і згодом почали бідолашного суддю шантажувати. Коли за ним, що називається, приїхали, він намагався увесь шкіряний крам спалити прямо у квартирі… Хабарництво у київських судах набуло такого розмаху, що це питання спеціально розглядалося керівництвом тогочасного ЦК КПУ. Була прийнята "закрита" постанова, де зазначалося, що ЦК "не допустить зростання органів правосуддя із злочинністю".

З хабарниками боролися жорстко, почалися "окремі перегини на місцях". Верховний Суд тогочасного СРСР був змушений спеціально роз’яснити, що не вважається хабарем букет квітів або плитка шоколаду. Влаштування до престижного інституту також виключили з кримінального списку. Боротьба була жорсткою, але до певного рівня.

Потім почалося горбачовська перебудова і з нею зникли хабарники, натомість почалася епоха корупціонерів (раніше навіть таке слово було під забороною, бо корупція можлива лише у США і взагалі десь на Заході). Народ прочитав журнали "Огонек", "Смена", деякі інші та нарешті второпав, у якій країні він жив увесь цей час. Героями нашого часу стали легендарні слідчі Гдлян та Іванов, які розкрили так звану "бавовняну справу". Потім почалися прямі трансляції з’їздів народних депутатів ВР СРСР. Уся країна, припавши до телеекранів, дивилася багатогодинні парламентські звіти спеціальних слідчих комісій з народних обранців. Питання одне, питання стояло руба — возили з братніх республік до Кремля чорні валізи з "баксами" чи не возили? Якщо возили — кому саме, якщо не возили — чому сталося таке неподобство? Виявилося, от де корупція, так корупція! А в нас так, дрібні зловживання…

Пройшло двадцять років. Зараз маємо в Україні й хабарників (за Кримінальним кодексом) й корупціонерів відповідно до нового Закону.
ЧИМ НЕ ВЛАШТОВУВАЛО ПОПЕРЕДНЄ

АНТИКОРУПЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО?
Верховною Радою України ще 11 червня 2009 року був прийнятий пакет з трьох антикорупційних законів: "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення".

Втім, окремі положення цих законів суперечили чинному законодавству, вирізнялися безсистемністю, заплутаністю і неефективністю. Конституційний Суд України, розглянувши окремі положення цих законів, визнав їх такими, що не відповідають Конституції Україні (є неконституційними).

Неконституційність норм стосувалася встановлення у Законі обов’язку проведення спеціальної перевірки не лише стосовно особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, а й щодо близьких їй осіб.

Крім того, Конституційний Суд України звернув увагу на неконституційність обмеження права окремих категорій громадян на зайняття у позаробочий час іншою оплачуваною діяльністю.

Суд у своєму рішенні від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 зазначив, що здійснення суто наукової чи викладацької діяльності, якщо вона є джерелом законного та раціонально обґрунтованого за розміром доходу, не може бути визнано корисливими діями особи при виконанні нею своїх службових обов’язків.

Саме з огляду на ці обставини Верховною Радою України неодноразово приймалися рішення про перенесення строків уведення в дію даного пакета антикорупційних законів.

Нарешті за дорученням Президента України було організовано комплексну та системну роботу щодо вдосконалення чинного антикорупційного законодавства. Розроблені Національним антикорупційним комітетом зміни до законодавства було за дорученням глави держави розглянуто експертами Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO), яка відповідно до Плану дій Україна – ЄС контролює виконання взятих Україною на себе зобов’язань. Висновки експертів містили позитивну оцінку запропонованих змін.
ЩО ЗМІНЮЄ НОВИЙ ЗАКОН?
Відбулось розширення та уточнення кола осіб, які можуть бути суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення. Новий Закон більш чітко визначає коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Розроблені дієві механізми, норми і правила, які спрямовані на запобігання корпції, усунення причин та умов, які її породжують. Здійснено адаптацію Закону до відповідних Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції Ради Європи проти корупції і Додаткового протоколу до неї.

Варто зазначити, що новий Закон розглядає корупцію не лише як проблему державних службовців. Корупційними правопорушеннями визнаються, в тому числі, і дії громадян при наданні або пропозиції надання неправомірної вигоди відповідному чиновнику.

За Законом корупція — це використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наданих їй службових повноважень та пов"язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов"язаних із цим можливостей.

Відповідальними за корупцію можуть стати не лише особи, які отримують заробітну плату з державного або місцевого бюджетів чи надають публічні послуги (приватні нотаріуси, аудитори, експерти тощо), а й особи, які постійно або тимчасово обіймають певні посади у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб — у разі одержання від них чиновниками або за участю цих чиновників іншими особами неправомірної вигоди.

Значна частина норм Закону спрямована на запобігання корупції. Важлива складова цього аспекту боротьби з корупцією — визначення поняття конфлікту інтересів як суперечності між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об"єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих цій особі службових повноважень.

Підготовлено сектором державної реєстрації НПА, правоосвітньої діяльності та систематизації законодавства Головного управління юстиції у Волинській області

Схожі:

Про підведення підсумків
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції у Волинській області завдань, колегія Головного управління юстиції у Волинській...
Про підведення підсумків
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції у Волинській області завдань, колегія Головного управління юстиції у Волинській...
М ІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ НАКАЗ
Плану заходів, затверджених наказом Головного управління юстиції у Волинській області від 05. 08. 2011 №324 «Питання виконання Закону...
М ІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ НАКАЗ
На виконання Плану роботи Головного управління юстиції у Волинській області на 2013 рік
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Головного управління юстиції у Волинській області зі зверненнями громадян, об’єктивного, всебічного та вчасного їх розгляду відповідно...
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
...
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
...
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
...
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
За активну громадянську позицію, пропагування правових знань серед населення області, сумлінну працю, та з нагоди відзначення Всеукраїнського...
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
За плідну співпрацю щодо забезпечення законності, прав, свобод людини і громадянина та з нагоди професійного свята – Дня юриста нагородити...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка