Про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року


Скачати 380.75 Kb.
Назва Про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року
Сторінка 1/3
Дата 24.04.2013
Розмір 380.75 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3
Паризька конвенція

про охорону промислової власності

від 20 березня 1883 року

(укр/рос)

(переглянута у Брюсселі 14 грудня 1900 р.,

у Вашингтоні 2 червня 1911 р., у Гаазі

6 листопада 1925 р., у Лондоні 2 червня

1934 р., у Лісабоні 31 жовтня 1958 р.,

у Стокгольмі 14 липня 1967 р.,

змінена 2 жовтня 1979 р.)

Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.*

( Статус Конвенції див. ( 995_a84 )

Зміст**

Стаття 1: Утворення Союзу; поняття промислової власності

Стаття 2: Національний режим для громадян країн Союзу

Стаття 3: Прирівнення деяких категорій осіб до громадян країн

Союзу

Стаття 4: A. - I. Патенти, корисні моделі, промислові зразки,

товарні знаки, авторські свідоцтва: право пріоритету.

- G. Патенти: поділ заявки

Стаття 4 bis: Патенти: незалежність патентів, одержаних на один

і той самий винахід у різних країнах

Стаття 4 ter: Патенти: згадування винахідника у патенті

Стаття 4 quater: Патенти: патентоспроможність у випадку

обмеження продажу за законом

Стаття 5: A. Патенти: ввезення об'єктів, невикористання чи

недостатнє використання, примусові ліцензії.

B. Промислові зразки: невикористання, ввезення

об'єктів.

C. Товарні знаки: невикористання, відміна форми,

використання співвласниками.

D. Патенти, корисні моделі, товарні знаки, промислові

зразки: маркування

Стаття 5 bis: Усі види прав промислової власності: пільговий строк

для сплати мита за збереження прав; патенти:

поновлення

Стаття 5 ter: Патенти: вільне застосування запатентованих

об'єктів, що є частиною транспортних засобів

Стаття 5 quater: Патенти: ввезення продуктів, виготовлених

способом, що запатентований в країні ввезення

Стаття 5 quinquies: Промислові зразки

Стаття 6: Знаки: умови реєстрації; незалежність охорони

одного й того ж знака в різних країнах

Стаття 6 bis: Знаки: загальновідомі товарні знаки

Стаття 6 ter: Знаки: заборони, що стосуються державних гербів,

офіційних клейм контролю та емблем міжурядових

організацій

Стаття 6 quater: Знаки: передача знака

Стаття 6 quinquies: Знаки: охорона знаків, що зареєстровані в

одній країні Союзу, в інших країнах Союзу

(застереження "Таким, як він є")

Стаття 6 sexies: Знаки: знаки обслуговування

Стаття 6 septies: Знаки: реєстрація агентом чи представником

власника без дозволу останнього

Стаття 7: Знаки: характер продукту, що маркується

Стаття 7 bis: Знаки: колективні знаки

Стаття 8: Фірмові найменування

Стаття 9: Знаки, фірмові найменування: арешт при ввезенні

продуктів, що незаконно споряджені товарним знаком

чи фірмовим найменуванням

Стаття 10: Неправильні вказівки: арешт при ввезенні продуктів,

споряджених неправильною вказівкою про походження

продуктів чи про особу виробника тощо

Стаття 10 bis: Недобросовісна конкуренція

Стаття 10 ter: Товарні знаки, фірмові найменування, неправильні

вказівки, недобросовісна конкуренція: засоби

захисту, право звертатися до суду

Стаття 11: Винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні

знаки: тимчасова охорона на певних міжнародних

виставках

Стаття 12: Спеціальні національні служби у справах промислової

власності

Стаття 13: Асамблея Союзу

Стаття 14: Виконавчий комітет

Стаття 15: Міжнародне бюро

Стаття 16: Фінанси

Стаття 17: Поправки до статей 13 - 17

Стаття 18: Перегляд статей 1 - 12 та 18 - 30

Стаття 19: Спеціальні угоди

Стаття 20: Ратифікація країнами Союзу чи приєднання;

набуття чинності

Стаття 21: Приєднання країн, що не є членами Союзу;

набуття чинності

Стаття 22: Наслідки ратифікації чи приєднання

Стаття 23: Приєднання до Актів, що передують

Стаття 24: Території

Стаття 25: Застосування Конвенції в національних межах

Стаття 26: Денонсація

Стаття 27: Застосування попередніх Актів

Стаття 28: Вирішення спорів

Стаття 29: Підписання, мови, функції депозитарію

Стаття 30: Перехідні положення

* З 1 липня 1965 року - дати набуття Конвенцією чинності для

СРСР - вона була обов'язковою для СРСР відносно всієї його

території.

Під час приєднання СРСР до зазначеної Конвенції була зроблена

заява про те, що СРСР не вважає себе зв'язаним положеннями пункту

(1) статті 28 Конвенції, який стосується вирішення спорів щодо

тлумачення або застосування конвенції.

** Зміст додається для зручності. В підписаному тексті

Конвенції зміст відсутній.

Стаття 1

[Утворення Союзу; поняття промислової власності]*

(1) Країни, до яких застосовується ця Конвенція, утворюють

Союз по охороні промислової власності.

(2) Об'єктами охорони промислової власності є патенти на

винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки

обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи

найменування місця походження, а також припинення недобросовісної

конкуренції.

(3) Промислова власність розуміється в найбільш широкому

значенні і розповсюджується не тільки на промисловість і торгівлю

у власному значенні слова, але також і на галузі

сільськогосподарського виробництва і добувної промисловості та на

всі продукти промислового чи природного походження, наприклад:

вино, зерно, тютюновий лист, фрукти, худоба, копалини, мінеральні

води, пиво, квіти, борошно.

(4) До патентів на винаходи належать різні види промислових

патентів, що визнаються законодавством країн Союзу, як наприклад:

патенти, що ввозяться, патенти на вдосконалення, додаткові патенти

і свідоцтва й таке інше.

___________________

* Статтям були надані заголовки для зручності користування

текстом. У підписаному (французькому) тексті заголовків немає.

Стаття 2

[Національний режим для громадян країн Союзу]

(1) Відносно охорони промислової власності громадяни кожної

країни Союзу користуються в усіх інших країнах Союзу тими ж

привілеями, що надаються тепер чи будуть надаватися згодом

відповідними законами власним громадянам, не обмежуючи при цьому

прав, спеціально передбачених цією Конвенцією. Виходячи з цього,

їх права будуть охоронятися так само, як і права громадян даної

країни, і вони будуть користуватися тими ж законними засобами

захисту від будь-якого посягання на їх права, якщо при цьому

дотримуються умови та формальності, приписувані власним

громадянам.

(2) Проте ніякі умови про місце проживання чи наявність

підприємства у країні, де витребовується охорона, не можуть бути

поставлені громадянам країн Союзу у вигляді передумови для

користування будь-яким з прав промислової власності.

(3) Безумовно, зберігаються положення законодавства кожної з

країн Союзу, що відносяться до судової та адміністративної

процедури та до компетенції судових і адміністративних органів, а

також до вибору місцепроживання або до призначення повіреного,

дотримання яких вимагається на підставі законів про промислову

власність.

Стаття 3

[Прирівнення деяких категорій осіб до громадян країн Союзу]

До громадян країн Союзу прирівнюються громадяни країн, що не

беруть участі в Союзі, мають на території однієї з країн Союзу

місцепроживання або дійсні та серйозні промислові чи торговельні

підприємства.

Стаття 4

[A. - I. Патенти, корисні моделі, промислові зразки,

товарні знаки, авторські свідоцтва: право пріоритету. -

G. Патенти: поділ заявки]

A. - (1) Будь-яка особа, що належним чином подала заявку на

патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок чи товарний

знак в одній з країн Союзу, чи правонаступник цієї особи

користується для подання заявки в інших країнах правом пріоритету

протягом строків, зазначених нижче.

(2) Підставою для виникнення права пріоритету визнається

будь-яке подання заявки, що має силу правильно оформленого

національного подання заявки відповідно до національного

законодавства кожної країни Союзу або до двосторонніх чи

багатосторонніх угод, укладених між країнами Союзу.

(3) Під правильно оформленим національним поданням заявки

слід розуміти будь-яке подання, якого достатньо для встановлення

дати подання заявки у відповідній країні, якою б не була подальша

доля цієї заявки.

B. - Внаслідок цього наступне подання заявки в одній з інших

країн Союзу до закінчення цих строків не може бути визнане

недійсним на підставі дій, здійснених у цей проміжок часу,

зокрема, на підставі іншого подання заявки, опублікування винаходу

чи його використання, випуску у продаж примірників зразка,

застосування знака, та ці дії не можуть стати підставою для

виникнення будь-якого права третіх осіб чи будь-якого права

особистого володіння. Права, набуті третіми особами до дня першої

заявки, що є підставою для права пріоритету, зберігаються

відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни Союзу.

C. - (1) Згадані вище строки пріоритету складають дванадцять

місяців для патентів на винаходи та для корисних моделей і шість

місяців для промислових зразків і товарних знаків.

(2) Відлік цих строків починається з дати подання першої

заявки; день подання до строку не включається.

(3) Якщо останній день строку є за законом святковим днем чи

днем, коли відомство не відкрите для приймання заявок у тій

країні, де витребовується охорона, строк подовжується до першого

наступного робочого дня.

(4) Першою заявкою, дата подання якої є днем відліку строку

пріоритету, повинна вважатися наступна заявка на той самий об'єкт,

що і перша заявка, яка передує, у значенні наведеного вище пункту

(2), що подана в тій же країні Союзу, в разі, якщо заявка, що

передує, на день подання наступної заявки була взята назад,

залишена без дії чи відхилена, не будучи доступною для публічного

ознайомлення, а також за умови, що відносно неї не продовжували

існувати будь-які права і вона не стала ще підставою для домагання

права пріоритету. Заявка, що передує, не може тоді бути підставою

для домагання права пріоритету.

D. - (1) Будь-яка особа, що бажає скористатися перевагою

пріоритету на підставі заявки, що передує, зобов'язана подати

заяву із зазначенням дати подання заявки і країни, де його

зроблено. Кожна країна встановлює, не пізніше якого моменту

повинна бути подана така заява.

(2) Ці вказівки повинні наводитися у виданнях, що

випускаються компетентною установою, зокрема у патентах та описах,

що відносяться до них.

(3) Країни Союзу можуть вимагати від особи, що подає заяву

про пріоритет, надання копії раніше поданої заявки (опису,

креслень тощо). Копія, завірена установою, що прийняла цю заявку,

не вимагає ніякої легалізації і може бути в усіх випадках надана у

будь-який момент протягом трьох місяців від дня подання наступної

заявки без сплати будь-яких зборів. Надається право вимагати, щоб

до неї додавалася довідка про дату подання заявки, видана цією

установою, та її переклад.

(4) У момент подання заявки не допускаються вимоги про

виконання інших формальностей для заяви про пріоритет. Кожна

країна Союзу визначає ті наслідки, що спричинюють невиконання

формальностей, передбачених цією статтею, але ці наслідки не

можуть бути більш тяжкими, ніж втрата права на пріоритет.

(5) Надалі можуть вимагатися інші докази.

Особа, яка претендує на пріоритет на підставі подання заявки,

що передує, повинна зазначити номер цієї заявки, який публікується

у порядку, передбаченому наведеним вище пунктом (2).

E. - (1) Коли промисловий зразок заявляється у країні з

використанням права пріоритету, заснованого на поданні заявки на

корисну модель, пріоритетним строком є строк, встановлений для

промислових зразків.

(2) Крім того, в країні допускається подання заявки на

корисну модель з використанням права пріоритету, заснованого на

поданні заявки на патент, і навпаки.

F. - Жодна країна Союзу не має права не визнати пріоритет чи

відхилити заявку на патент на підставі того, що заявник

домагається декількох пріоритетів, в тому числі і встановлених у

різних країнах, чи на підставі того, що заявка, яка домагається

одного чи декількох пріоритетів, містить один чи декілька

елементів, що не були включені до заявки або до заявок, за якими

витребовується пріоритет, якщо тільки в обох випадках згідно з

законом країни існує єдність винаходу.

В тому, що стосується елементів, не включених до заявки або

заявок, відносно яких витребовується пріоритет, подання наступної

заявки породжує право пріоритету на звичайних умовах.

G. - (1) Якщо експертиза виявить, що заявка на патент є

комплексною, заявник може поділити заявку на деяку кількість

окремих заявок, зберігаючи у вигляді дати кожної з них дату

первинної заявки та у відповідних випадках перевагу права

пріоритету.

(2) Заявник може також з власної ініціативи поділити заявку

на патент, зберігаючи у вигляді дати кожної окремої заявки дату

первинної заявки і у відповідних випадках перевагу права

пріоритету. Кожній країні Союзу надається право визначити умови,

за яких дозволяється таке розділення.

H. - Пріоритет не може бути відхилений з тієї причини, що

деяких елементів винаходу, відносно яких витребовується пріоритет,

немає в домаганнях, викладених у заявці в країні походження, якщо

тільки в сукупності документів заявки чітко виявляються ці

елементи.

I. - (1) Заявки на авторські свідоцтва на винаходи, що

подаються в країні, в якій заявники мають право витребувати за

власним вибором або патент, або авторське свідоцтво на винахід,

дають підставу для права пріоритету, передбаченого цією статтею,

на тих самих умовах і з тими самими наслідками, що й заявки на

патенти.

(2) В країні, в якій заявники мають право витребувати за

власним вибором або патент, або авторське свідоцтво на винахід,

заявник на авторське свідоцтво на винахід користується відповідно

до положень цієї статті, що відносяться до заявок на патенти,

правом пріоритету, заснованим на заявці на патент, корисну модель
  1   2   3

Схожі:

Від 24 березня 2009 року м. Житомир №100 від 24 березня 2009 року...
України в 2009 році», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 10 березня 2009 №25 «Про створення пунктів тестування...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
Кіровоградської облдержадміністрації від 5 березня 2008 року №27-219/5 та наказу начальника управління у справах сім’ї, молоді та...
УКРАЇНА РОЗПОРЯДЖЕННЯ
На виконання доручення голови обласної державної адміністрації В. Компанійця від 9 березня 2004 року №51 до постанови Кабінету Міністрів...
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НАКАЗ
На виконання Закону "Про охорону праці" і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року №64 "Про заходи щодо виконання...
Відповідно до розпорядження міського голови «Про підготовку та відзначення...
Тернопільської області від 07 березня 2008 року №148, з метою створення наочних матеріалів при вивченні історичних та суспільних...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ НОВОУШИЦЬКА РАЙОННА РАДА ШОСТЕ СКЛИКАННЯ...
Хмельницької обласної ради від 15 березня 2012 року №24-9/2012 Про передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл,...
ЗАКОН УКРАЇНИ
ВР, від 24 березня 1998 року N 208/98-ВР, від 6 жовтня 1998 року N 163-XIV, від 20 листопада 1998 року N 277-XIV, від 1 грудня 1998...
НАКАЗ
Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію", Положення про Державний комітет...
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА  від 19 березня 1993 р. № 203...
Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ НОВОУШИЦЬКА РАЙОННА РАДА ШОСТЕ СКЛИКАННЯ
Закону України «Про приватизацію державного майна», рішенням районної ради від 22 березня 2012 року №20 -7/2012 «Про затвердження...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка