|
|
Скачати 251.19 Kb.
|
http://inkwell.uaprom.net/a39793-yak-opodatkovuvati-tsivlno.htmlЯК ОПОДАТКОВУВАТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ У 2011 РОЦІ14.03.11 ЯК ОПОДАТКОВУВАТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ У 2011 РОЦІ «Власне діло» N 3, від 7 лютого 2011 р. Оксана Піроженко консультант газети «Власне Діло» Підприємці досить часто залучають до виконання певних робіт або надання послуг фізичних осіб, для цього укладають з ними цивільно-правові договори. Правове регулювання цивільно-правових і трудових договорів, укладених з найманими працівниками підприємства (підприємців), зовсім різне, і оподаткування виплат за такими договорами істотно відрізняється. Про те, як оподатковуються цивільно-правові договори у 2011 році, йтиметься в цій статті. ДОКУМЕНТИ СТАТТІ ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. N 435-IV. КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI. Закон про ЄСВ – Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 p. N 2464-VI. Інструкція N 21-5 – Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. N 21-5. Загальні положення Найпоширенішими видами цивільно-правових договорів (далі – ЦПД), які укладають підприємці з фізичними особами, є договори підряду й договори про надання послуг. Згідно зі статтею 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Що стосується договору про надання послуг, то відповідно до нього одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, що споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦКУ). Договори підряду й договори про надання послуг нерідко плутають між собою, хоча вони мають деякі істотні відмінності: – виконання робіт за договором підряду завжди передбачає досягнення певного «відчутного» кінцевого результату. Наприклад, це може бути створена в результаті виконання робіт нова річ, змонтоване обладнання тощо. За договором на надання послуг «продаються» певні дії, що здійснюються виконавцем; – під виконанням робіт за договором підряду мається на увазі, що їх результат використовуватиметься і після закінчення строку дії договору. Послуга ж споживається у процесі її надання; – за договором підряду всі ризики, пов'язані з тим, що кінцевий результат виконання робіт не буде досягнутий, покладаються на підрядника. У межах договору про надання послуг виконавець таких ризиків не несе. Підприємець, який укладає з фізичною особою ЦПД, має враховувати певні нюанси: 1) цей договір не потрібно реєструвати в центрі зайнятості, тому що згідно зі статтею 241 КЗпП реєстрації підлягає тільки трудовий договір між підприємцем і найманим працівником; 2) записи до трудової книжки виконавця договору, у тому числі найманого працівника, про виконання робіт, надання послуг не вносяться; 3) не потрібно здійснювати доплату 50% єдиного податку за особу, яка виконує роботу за ЦПД, і отримувати на нього довідку про трудові відносини з ДПІ, оскільки така особа, як зазначалося вище, не перебуває у трудових відносинах з підприємцем; Якщо ЦПД укладено з найманим працівником додатково до трудового договору, то на такого працівника має бути отримана довідка про трудові відносини. 4) особа, яка працює за ЦПД, не враховується: – для дотримання обмежень, установлених для роботи на єдиному податку, за кількістю найманих працівників (10 осіб); – при визначенні середньооблікової чисельності штатних працівників для цілей працевлаштування інвалідів (8 і більше). У кінці статті ми навели зразок договору підряду, який підприємці можуть використовувати при укладенні власних ЦП-договорів. Структура договору на надання послуг дуже схожа – уносячи корективи щодо предмету та інших умов договору, підприємці можуть використовувати цю форму і для складання цих договорів. Як оподатковуються виплати за цивільно-правовими договорами
Податковий облік у підприємця Сума виплаченої винагороди за ЦПД належить до витрат підприємця на загальній системі, а отже, вона відображається у Книзі обліку доходів і витрат (гр. 10) у місяці, коли будуть оплачені роботи або послуги (у нарахованій «грязній» сумі). Це непрямі витрати, тому в тому самому місяці підприємці на загальній системі зменшують на них свій дохід, розраховують чистий дохід і податок з доходів. У тому ж порядку до витрат потраплять і сплачені суми ЄСВ у частині нарахувань «зверху». Підприємці-єдиноподатники також відображають у Книзі ф. N 10 ці витрати в тому місяці, в якому вони були понесені. Винагорода за ЦПД і податок на доходи фізичних осіб
Винагорода за ЦПД і ЄСВ Платники ЄСВ. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ і підпункту 2.1.1 Інструкції N 21-5 підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах ЦПД, і фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги), є платниками ЄСВ. З формулювання Закону про ЄСВ та Інструкції N 21-5 можна зробити висновок, що платниками ЄСВ за підрядників і виконавців є тільки підприємці – роботодавці, однак це не так. На наш погляд, тут просто допущена неточність і сплачувати ЄСВ при виплатах за ЦПД звичайним фізособам повинні підприємці незалежно від наявності в них найманих працівників. При цьому підприємці є страхувальниками для фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) відповідно до ЦПД, тобто нараховують, утримують і сплачують ЄСВ з винагороди. У свою чергу, підрядники та виконавці є особами, застрахованими в системі загальнообов'язкового пенсійного страхування і соціального страхування на випадок безробіття, а отже, мають право на допомогу по безробіттю та облік роботи за ЦПД для розрахунку пенсії (частини 17 і 20 статті 8 Закону про ЄСВ). База нарахування. Сума винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД уключається до бази для нарахування («зверху») та утримання («знизу») ЄСВ (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ). Звертаємо увагу: до бази обкладення ЄСВ (з 01.01.2011 р. ) уключається винагорода, виплачена фізичній особі й за виконані роботи, й за надані по слуги. Нагадаємо, що до 01.01.2011 р. внески до Пенсійного фонду з сум винагороди за ЦПД, за якими надавалися послуги, не справлялися, а внески до Фонду «безробіття» справлялися і з оплати робіт, і з оплати послуг. При визначенні бази нарахування ЄСВ необхідно враховувати, що нарахування та утримання ЄСВ здійснюються в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО), установленого законом на відповідний місяць. Розміри максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діють у 2011 році, наведемо в таблиці. Строк дії Прожитковий Мінимум Макс. база ЄСВ, грн. 01.01.11 — 31.03.11 941,00 14115,00 01.04.11 — 30.09.11 960,00 14400,00 01.10.11 — 30.11.11 985,00 14775,00 01.12.11 — 31.12.11 1004,00 15060,00 Ставки ЄСВ. На суму винагороди за виконані роботи (надані послуги) ЄСВ: а) нараховується «зверху» за ставкою 34,7% (абзац п'ятий частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ, підпункт 3.1.4 Інструкції N 21-5); б) утримується – за ставкою 2,6% (частина 8 статті 8 Закону про ЄСВ, пункт 3.7 Інструкції N 21-5). Такі ставки діють і в разі, коли роботи або послуги з ЦПД виконує стороння фізособа, і в разі, коли ЦПД укладено з найманим працівником. ЦПД «розтягнуті» більше ніж на місяць. Якщо строк виконання робіт (надання послуг) за ЦПД перевищує календарний місяць, то ЄСВ нараховується (утримується) на суму, що визначається шляхом поділу винагороди, виплаченої за результатами роботи фізособи, на кількість місяців, за які її нараховано (частина 2 статті 7 Закону про ЄСВ і підпункт 4.3.4 Інструкції N 21-5). Основна ідея такого підходу – розподілити суми винагороди за місяцями, за які її нараховано, щоб порівняти з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ (15 ПМПО). Проте, на нашу думку, логічніше було б розподіляти винагороду за ЦПД за місяцями, на які припадає виконання робіт (надання послуг), пропорційно календарним дням. Наведемо приклад. Загальний період виконання робіт за ЦПД становить 40 календарних днів з 3 березня по 11 квітня 2011 року, з них на березень припадає 29 календарних днів, на квітень – 11. Сума нарахованої у квітні 2011 року підрядної винагороди за ЦПД – 16000,00 грн. Розрахуємо суму винагороди, що припадає на березень: 16000: 40 x 29 = 11600,00 грн. Сума винагороди, що припадає на квітень, становить: 16000: 40 х 11 = 4400,00 грн. Частину винагороди, що припадає на 29 днів березня (11600,00 грн. ), необхідно порівнювати з максимальною величиною, установленою для березня (14115,00 грн. ), а частину, що припадає на 11 днів квітня (4400,00 грн. ), – з максимальною величиною, установленою для квітня (14400,00 грн. ). Оскільки в обох місяцях сума винагороди не перевищує максимальну величину, то ЄСВ обчислюється з усієї суми винагороди: у частині нарахувань – 37,4 х (11600 + 4400): 100 = 5552,00 (грн. ); у частині утримань – 2,6 х (11600 + 4400): 100 = 416,00 грн. Утім, за відсутності роз'яснень Пенсійного фонду щодо способу поділу суми винагороди, з обережності підприємцям варто ділити винагороду на кількість місяців. Тоді в нашому прикладі, щоб визначити суму винагороди для порівняння з 15 ПМПО в кожному місяці, потрібно загальну суму просто поділити на 2: 16000: 2 = 8000,00 (грн. ). Як бачимо, і при такому розрахунку ЄСВ в цілому нараховується та утримується з суми 16000,00 грн. Особливості нарахування податку на доходи та ЄСВ найманим працівникам-підрядникам Вище ми говорили про те, що підприємець може укласти ЦПД зі своїм найманим працівником (крім трудового договору), але тоді він повинен врахувати певні нюанси при оподаткуванні. Податок з доходів. Якщо ЦПД укладено з працівником підприємця, то для цілей оподаткування з межею (10 МЗП) слід порівнювати загальну суму місячного доходу, нараховану працівнику у вигляді заробітної плати відповідно до трудового договору та у вигляді винагороди за ЦПД. Зауважимо, якщо винагорода нараховується та виплачується до закінчення поточного місяця, то підприємець спочатку для порівняння з 10 МЗП бере лише суму винагороди за ЦПД, оскільки розмір зарплати невідомий. Потім, коли буде нарахована заробітна плата, він повинен визначити сукупний місячний дохід, порівняти його з 10 МЗП і розрахувати податок з доходів. При цьому слід пам'ятати, що з нарахованої заробітної плати перед оподаткуванням віднімається ПСП та ЄСВ у частині утримань за ставкою 3,6% (внесок «знизу» для зарплати), а з винагороди за ЦПД – ні. Винагорода за ЦПД не враховується при визначенні права на ПСП, для цього до уваги береться тільки сума заробітної плати. ЄСВ. При обкладенні підрядної винагороди працівнику для визначення максимальної величини бази справляння ЄСВ (15 ПМПО) виплати слід враховувати в такій послідовності: 1) заробітна плата; 2) винагороди за ЦПД; 3) лікарняні. Водночас ставки ЄСВ застосовуються окремо до кожного виду виплат. Також зауважимо, що черговість виплат для порівняння з максимальною величиною застосовується тільки якщо і зарплату, і винагороду виплачує один і той самий страхувальник (роботодавець). Водночас, як уже зазначалося, винагорода зазвичай нараховується раніше заробітної плати. Отже, якщо винагорода виплачується раніше, ніж зарплата, то з максимальною величиною для обкладення ЄСВ (15 ПМПО) порівнюється тільки її сума. Якщо і сума зарплати, і сума винагороди не перевищують 15 ПМПО, то неув'язок не буде, оскільки обидві суми оподатковуються повністю. Якщо ж одна з виплат перевищує 15 ПМПО, тоді в результаті вийде, що ЄСВ з суми винагороди при її виплаті було утримано в більшому розмірі (буде занижена «чиста» сума винагороди за ЦПД). Наприклад, у січні підприємець виплатив працівнику винагороду за ЦПД, її сума «грязними» – 16000,00 грн. З неї він утримав ЄСВ виходячи з розміру 15 ПМПО: 14115 x 2,6: 100 = 366,99 (грн. ). Водночас за січень працівнику було нараховано заробітну плату в сумі 3000,00 грн. Отже, ЄСВ «знизу» з суми винагороди складе: (14115 — 3000) х 2,6 = 288,99 (грн. ), тобто фізособі потрібно повернути 366,99 — 288,99 = 78,00 (грн. ). По суті, підприємець доплатить суму винагороди, що належить фізособі, «чистими», але все ж таки залишаються сумніви, чи не викличе така доплата підозр у перевіряючих? Тому в подібних ситуаціях ми рекомендуємо виплачувати працівникам винагороду в наступному місяці, разом із зарплатою за його другу половину. Строки сплати податку на доходи та ЄСВ Винагорода за ЦПД може виплачуватися авансом (до завершення виконання робіт або надання послуги, складання акта), частково авансом, а частково після складання акта виконаних робіт (наданих послуг), або повністю після складання акта та виконання повного обсягу робіт або надання послуг. Однак порядок перерахування ЄСВ і податку на доходи при будь-якому порядку здійснення виплат (авансом або за актом) однакові. Приклад 1. Підприємець уклав ЦПД зі звичайною фізособою (непідприємцєм), згідно з яким він повинен з 10.01.2011 р. по 25.01.2011 р. надати послуги з ремонту обладнання. Згідно з договором вартість наданих послуг «грязними» становить 15000,00 грн. Винагорода виплачується фізичній особі одноразово 7 лютого 2011 року, акт виконаних робіт складено 25 січня 2011 року. 1. Розрахуємо суму податку на доходи, що сплачується до бюджету, з суми винагороди. Оскільки сума винагороди перевищує 10-кратний розмір МЗП, установлений законом на 1 січня 2011 року (9410 грн. ), то вона оподатковуватиметься за двома ставками: за ставкою 15% – для частини винагороди, що дорівнює 9410 грн., і за ставкою 17% – для частини винагороди, що перевищує 9410 грн. Отже, сума податку на доходи становитиме: 9410 x 15: 100 + (15000 — 9410) х 17: 100 = 2361,80 (грн. ). 2. Розрахуємо суму ЄСВ, що підлягає сплаті до бюджету, з суми винагороди. У зв'язку з тим, що розмір винагороди, що виплачується фізичній особі за ЦПД, перевищує розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє в січні 2011 року, – 14115 грн., то нарахування та утримання ЄСВ здійснюються з 14115 грн. З перевищення цієї суми, що дорівнює 885 грн. (15000 грн. — 14115 грн. ), ЄСВ не справляється. Сума ЄСВ складе: – у частині нарахувань: 14115 х 34,7: 100 = 4897,91 (грн. ); – у частині утримань: 14115 х 2,6: 100 = 366,99 (грн. ). Сума винагороди, що підлягає виплаті на руки, складе: 15000 — 2361,80 — 366,99 = 12271,21 (грн. ). Як з 01.01.2011 р. оподатковувати «перехідні» договори Так, якщо початок строку дії ЦПД припадає на 2010 рік, а кінець – на 2011 рік (так званий перехідний договір), то через зміни в законодавстві у підприємців можуть виникнути труднощі в обкладенні сум винагород. Тому розглянемо можливі ситуації. Для прикладу візьмемо ЦПД, укладений у грудні 2010 року, строк закінчення дії якого припадає на січень або лютий 2011 року. Винагороди за ЦПД нараховують у місяці, в якому складається акт виконаних робіт (наданих послуг). 1. Усю суму винагороди за «перехідним» ЦПД виплачують у січні або лютому 2011 року. Якщо акт виконаних робіт (наданих послуг) закритий у січні (лютому) 2011 року, вся сума винагороди за виконані роботи (надані послуги) нараховується цього місяця і відповідно оподатковується за новими правилами, що діють з 01.01.2011 р. Оскільки строк виконання робіт (надання послуг) перевищує один календарний місяць, то для цілей порівняння з максимальною величиною доходу, з якого справляється ЄСВ, винагороду необхідно поділити на кількість місяців, за які її нараховано. Зауважимо, що, на нашу думку, логічніше було б розподіляти винагороду за місяцями, на які припадає виконання робіт (надання послуг), пропорційно календарним дням. 2. Умовами ЦПД передбачено поетапне виконання робіт (надання послуг). У цьому випадку перший акт виконаних робіт може бути закрито у грудні 2010 року, а другий – у січні 2011 року. У цьому випадку винагорода за виконані роботи (надані послуги), нарахована (закрита актом) у грудні 2010 року, оподатковується за правилами, що діяли до 01.01.2011 p., а винагорода, нарахована (закрита актом) у січні 2011 року, – за новими правилами, що діють з 01.01.2011 р. Сума винагороди, закрита актом у грудні 2010 року, для цілей справляння внесків до Пенсійного фонду і Фонду «безробіття» порівнюється з максимальною величиною доходу, з якого сплачуються соціальні внески у грудні 2010 року, – 13830 грн. Сума винагороди, нарахована в січні 2011 року, для цілей справляння ЄСВ порівнюється з максимальною величиною доходу, з якого сплачується ЄСВ у січні 2011 року, – 14115 грн. 3. Згідно з умовами ЦПД строк виконання робіт (надання послуг) припадає на січень або лютий 2011 року, а в грудні 2010 року здійснено передоплату. Інакше кажучи, фізичній особі, яка виконує роботи або надає послуги, було виплачено аванс. При цьому акт виконаних робіт (наданих послуг) закритий у січні або лютому 2011 року. Оскільки аванс за ЦПД виплачувався у грудні 2010 року, тобто до набуття чинності Законом про ЄСВ і ПКУ, то згідно із законодавством, що діяло раніше, при виплаті авансу за договором про виконання робіт у грудні 2010 року підприємець повинен був перерахувати внески до Пенсійного фонду і Фонду «безробіття» у частині нарахувань («зверху») у день отримання коштів на виплату авансу в банку або день його виплати з виручки, а також перерахувати податок з доходів – у день отримання коштів з рахунка, а якщо він виплачувався з виручки, то не пізніше наступного банківського дня за днем такої виплати. При виплаті авансу за договором про надання послуг підприємець повинен був перерахувати внески до Фонду «безробіття» у частині нарахувань і податок з доходів (внески до Пенсійного фонду не нараховувалися і не утримувалися). Причому сума податку з доходів, сплачена з суми авансу у грудні 2010 року, буде врахована при визначенні суми податку на доходи, що підлягає сплаті при виплаті частині винагороди, що залишилася (у січні (лютому) 2011 року). Якщо згідно з умовами ЦПД сума винагороди перевищує 10 МЗП (9410 грн. ), то слід мати на увазі, що сума перевищення обкладатиметься податком на доходи за ставкою 17%. Що ж буде з соціальними внесками, сплаченими при виплаті авансу за ЦПД? Підприємцям необхідно закрити розрахунки з фондами соціального страхування за «старими» внесками в січні 2011 року. На прохання фондів частина страхувальників зробе це станом на 31.12.2010 p., інша частина – при виплаті зарплати за другу половину грудня 2010 року. Якщо з будь-яких причин залишиться переплата за соціальними внесками, така переплата повертатиметься страхувальникам. Водночас якщо підприємець буде винен Пенсійному фонду і Фонду «безробіття», наприклад за «зарплатними» внесками за грудень, то, щоб закрити розрахунки з цими фондами, він повинен зменшити на суму соціальних внесків, сплачених з суми винагороди, суму внесків, що підлягає сплаті за грудень 2010 року. У свою чергу, сума винагороди як за виконані роботи, так і за надані послуги, яка буде закрита актом у січні (лютому) 2011 року, вже обкладатиметься ЄСВ. У зв'язку з цим виникає запитання: коли потрібно сплатити суму ЄСВ з частини винагороди, виплаченої у грудні 2010 року? Згідно з підпунктом 4.3.7 Інструкції N 21-5 страхувальник зобов'язаний перераховувати ЄСВ у частині нарахувань при виплаті доходу, а суму ЄСВ у частині утримань – не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем (підпункти 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції N 21-5). Якщо дохід нараховано, але не виплачено вчасно, суми ЄСВ у частині нарахувань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Якщо нарахування всієї суми винагороди і виплату частини винагороди, що залишилася, за ЦПД буде здійснено до закриття розрахунків з фондами, цього дня доцільно сплатити ЄСВ у частині нарахувань з усієї суми винагороди, у тому числі з частини винагороди, виплаченої у грудні 2010 року. Якщо виплата частини винагороди, що залишилася, за ЦПД здійснюватиметься після закриття розрахунків з фондами, безпечніше перерахувати суму ЄСВ у частині нарахувань з авансу за ЦПД у день, коли роботодавець закриватиме розрахунки з соціальними фондами. Сума ЄСВ з частини винагороди, що залишилася, за ЦПД буде сплачена при її виплаті. Суму ЄСВ у частині утримань потрібно сплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нарахована винагорода за ЦПД. Зауважимо, що підприємці-єдиноподатники до 01.01.2011 р. також не звільнялися від сплати соцвнесків при виплатах фізособам за ЦПД. Водночас за пенсійними внесками вони могли робити залік з частиною 50-відсоткових доплат за найманих працівників, що до 01.01.2011 р. надходила до Пенсійного фонду. Висновки З 01.01.2011 р. виплати за ЦПД фізичним особам оподатковуються підприємцями на будь-якій І системі оподаткування ЄСВ та податком на доходи. ЄСВ нараховується «зверху» та утримується «знизу» незалежно від предмета ЦПД: робіт чи послуг. Для виплат фізособам за ЦПД передбачені окремі ставки ЄСВ: 34,7% – у частині нарахувань; 2,6% – у частині утримань, вони діють як для працівників, так і для сторонніх фізосіб. Якщо сума винагороди перевищує максимальний розмір доходу для справляння ЄСВ (15 ПМПО), то ЄСВ справляється тільки з максимальної величини. Перед обкладенням податком на доходи з суми винагороди не віднімається ЄСВ у частині утримань, це правило поширюється й на виплати за ЦПД працівникам. Якщо підприємець уклав ЦПД зі своїм працівником і виплачує йому заробітну плату та винагороду за ЦПД, то він повинен обкладати податком на доходи сукупний місячний дохід, застосовуючи ставки 15% і 17% з суми перевищення 10 МЗП на 01.01.2011 р. (9410,00 грн. ). Для порівняння з максимальною величиною для ЄСВ також береться сумарно заробітна плата і винагорода, але спочатку для порівняння з максимальною величиною береться зарплата, а потім додається винагорода. ДОГОВІР ПІДРЯДУ N м. ___ «» 20 р. __ (далі – Замовник), з одного боку (П. І. Б. ФОП) і (далі – Підрядник), з іншого боку (П. І. Б. Фізичної особи або ФОП) далі разом іменовані Сторони, уклали цей Договір підряду (далі – Договір) про наведене нижче.
1.1. За цим Договором Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її.
2.1. За цим Договором виконанню підлягають такі види робіт _____________________________ (точне найменування роботи, яку виконує Підрядник) __________________________________________________________________________________.
3.1. Предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним Договором) є: . 3.2. Кількісні характеристики предмета підряду: . 3.3. Якість предмета підряду повинна відповідати таким вимогам:__________________________________________________. 3.4. Підрядник зобов'язаний чітко виконувати всі вказівки Замовника з приводу виконання роботи. 3.5. Підрядник зобов'язаний негайно інформувати Замовника в тому випадку, якщо виконання ним вказівок Замовника загрожує придатності або міцності виконуваної роботи.
4.1. Роботи виконуються з матеріалів Замовника, за винятком тих матеріалів, які за умовами цього Договору надав Підрядник. 4.2. Робота виконується з таких матеріалів Підрядника: 1. в кількості ціна . 2. в кількості ціна . 3. в кількості ціна . 4.3. Якість матеріалів, що надаються Підрядником, має відповідати ______________ (найменування стандартів, ТУ, іншої технічної документації тощо) . 4.4. Ризик випадкової втрати або псування матеріалів Підрядника з моменту передачі несе . (Замовник або Підрядник) 4.5. Замовник на строк дії договору надає Підряднику такий інструмент і обладнання для виконання робіт: 1. в кількості ціна . 2. в кількості ціна . 4.6. Замовник протягом з моменту підписання цього Договору надає Підряднику необхідну проектну документацію: креслення, зразки, а також інші необхідні документи для виконання робіт. 4.7. Замовник зобов'язується забезпечити Підряднику необхідні умови для виконання робіт, які включають___________________________. 4.8. Матеріал, інструмент, обладнання і необхідні умови згідно з пп. 4.5 – 4.7 повинні бути надані Підряднику для виконання робіт за актом протягом з моменту підписання цього Договору. 4.9. У разі недоброякісності наданого матеріалу Замовник зобов'язаний провести заміну матеріалу в строк __з моменту повідомлення його Підрядником.
5.1. Вартість і витрати по виконанню робіт визначаються згідно з приблизним кошторисом (додаток N 1 до цього Договору, що становить його невід'ємну частину). 5.2. У разі потреби перевищити приблизний кошторис Підрядник зобов'язаний письмово повідомити про це Замовника протягом днів. До повідомлення має бути додано документи, які обґрунтовують перевищення кошторису. 5.3. Замовник зобов'язаний протягом днів після повідомлення дати Підряднику відповідну відповідь про підтвердження замовлення або про відмову від договору. 5.4. Значним вважається перевищення приблизного кошторису більш ніж на від загальної суми приблизного кошторису. 5.5. Витрати Підрядника відшкодовуються ним з винагороди, що виплачується Замовником. 5.6. Вартість робіт за цим Договором зазначена ________________________.
6.1. За дострокове виконання робіт більш ніж на днів Замовник здійснює Підряднику доплату в розмірі _____ вартості робіт.
7.1. Строки оплати: – протягом з моменту підписання цього Договору Замовник сплачує Підряднику – аванс у розмірі грн. ; – протягом з моменту підписання акта здавання-приймання робіт Замовник провадить остаточний розрахунок з Підрядником. 7.2. Порядок оплати: . 7.3. Вид розрахунків: . (готівковий, безготівковий, змішаний) 7.4. Замовник зобов'язаний повідомити Підрядника про проведення платежу в строк з моменту шляхом _______. 7.5. Доплата згідно з п. 6 цього Договору виплачується в тому ж порядку, що і основна сума платежу.
8.1. Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом з моменту надання матеріалів, інструменту і необхідної документації. 8.2. Підрядник зобов'язується виконувати роботи протягом з правом дострокового виконання. 8.3. Проміжні строки: . 8.4. Після закінчення виконання робіт Підрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про готовність предмета до здавання протягом ______________.
9.1. Підрядник зобов'язується в строк ________________ інформувати про хід виконання робіт. 9.2. Замовник має право безперешкодного доступу до робіт Підрядника для перевірки ходу і якості виконуваних робіт.
10.1. Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом з моменту повідомлення Замовника про готовність предмета підряду до приймання. 10.2. Пункт здавання-приймання: . 10.3. Предмет підряду має бути наданий Замовнику у вигляді . 10.4. Доставка предмета підряду здійснюється ____________________________________ (Замоізником або Підрядником) за рахунок в такому порядку: . 10.5. У строк __________________після підписання акта здавання-приймання Підрядник зобов'язаний передати Замовнику залишки матеріалів, звіт про використання матеріалу, а також передати останньому всю документацію і креслення, зазначені в п. 4.6 цього Договору.
Гарантійний строк за цим Договором становить _______________________________________ з моменту передачі предмета підряду.
12.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в будь-якому випадку до «» ________ 20 р. 12.2. Цей Договір може бути пролонговано за згодою сторін.
13.1. За порушення умов цього Договору винна сторона відраховує заподіяні цим витрати, у тому числі втрачену вигоду в порядку, передбаченому чинним законодавством. 13.2. Підрядник за цим Договором несе таку відповідальність: . 13.3. Замовник за цим Договором несе таку відповідальність: . 13.4. За односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії цього Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі . 13.5. За порушення інших умов цього Договору винна сторона несе таку відповідальність:_________________________________________________________________.
14.1. Усі розбіжності між сторонами, щодо яких не було досягнуто угоди, вирішуються відповідно до законодавства України в господарському суді. 14.2. Сторони визначають, що всі можливі претензії за цим Договором мають бути розглянуті сторонами протягом ________________ днів з моменту отримання претензії.
15.1. Умови цього Договору мають однакову зобов'язуючу силу для сторін і можуть бути замінені за взаємною згодою з обов'язковим складанням письмового документа. 15.2. Жодна зі сторін не має права передавати свої права за цим Договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.
16.1. Повноважними представниками сторін за цим Договором є: Підрядник: телефон . Замовник: _телефон .
17.1. Цей Договір укладено у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін. 17.2. У випадках, не передбачених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством. 17.3. Після підписання цього Договору всі попередні переговори щодо нього, листування, попередні угоди і протоколи про наміри з питань, які так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу. 17.4. Сторони зобов'язуються при виконанні цього Договору не зводити співпрацю тільки до дотримання вимог, які містяться в цьому Договорі, підтримувати ділові контакти і вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку їх комерційних зв'язків.
Замовник Підрядник // // (підпис) (підпис) М. П. М. П. АКТ приймання-передачі робіт за договором від «» __________ 20 р. Ми, особи, які нижче підписалися, Замовник і Підрядник склали наступний акт про те, що згідно з угодою підряду Підрядник виконав такий обсяг робіт . Роботи виконувалися «» 20 р. по «» 20 р. Замовник прийняв виконані роботи і не має до них претензій. Оплаті підлягає грн. Сума на руки грн. Роботу прийняв: Замовник Утримання грн. Роботу здав: Підрядник ______ |
| ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ОБЧИСЛЕННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО... Ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI від... |
Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів ... При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа... |
| Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного... Рябцева Т. Б. подати цю постанову для державної реєстрації до Міністерства юстиції України |
Назва таблиці Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого... |
| Законодавчі, нормативно-правові акти Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,... |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |
| ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова правління Пенсійного фонду України У цьому Порядку та в текстах таблиць звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування... |
Програма підсумкової державної атестація спеціалістів «ОХОРОНА ПРАЦІ»... «Кодекс законів про працю України», «Закон про охорону праці», закон «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного... |
| Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття |
Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного... |