|
|
Скачати 0.53 Mb.
|
|
14. Освіта
* для комунальної форми власності зазначити її рівень: сільська, міська, районна, обласна. 15. Інші установи, які працюють на території Новоушицької селищної ради (адреса)
16. Торгівля
17. Послуги зв’язку
18. Житлово-комунальне господарство та благоустрій території (станом на 01.01.2012) Всього населених пунктів - 3 , з них газифіковано - 3 Протяжність розподільчих газопроводів – 64,4 км Опалення закладів соціальної сфери:
- територіальний центр обслуговування одиноких непрацездатних громадян, - школа-інтернат для глухих дітей, - центральна районна лікарня, - районна державна санітарно-епідеміологічна станція, - центральна районна аптека №20, - районний будинок культури, - музична школа, - дошкільний навчальний заклад, - районний музей, - загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2, - навчально-виробничий комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1, гімназія», - районна дитяча бібліотека, - районна бібліотека.
– будинок дитячої творчості.
– будинок дитячої творчості.
Населені пункти, що мають водогони (протяжність в км)- 52; Криниць громадського користування - 73;
Наявність вуличного освітлення:
Озеленення:
Наявність стадіонів - 1; спортивних майданчиків – 5. Вивезення твердих побутових відходів: кількість сміттєзвалищ - 1, з них:
Утримання кладовищ
Наявність МПО: - ПДПЧ - 1, фінансування – державний бюджет; Кількість робочих місць - 28; Забезпечення пожежними автомобілями:
Забезпечення вогнегасниками закладів соціальної сфери – 60%; Наявність під’їзду до водойми (крана у башті) для забирання води пожежними машинами у випадку пожежі:
21. Історичні відомості про населені пункти (короткий текст) Нова Ушиця – селище міського типу, центр Новоушицького району і Новоушицької селищної ради, до складу якої входять населенні пункти Каскада і Філянівка. До 1829 року Нова Ушиця мала назву Літнівці. Це було невеличке містечко, яке до 1926 року становило окреме староство і входило до складу Ушицького повіту. Назва Літнівці, за переказами, походить від того, що це помістя здавна було літньою резиденцією його власників, польських панів. Перейменування міста на Нову Ушицю в 1829 році мала зв’язок з назвою повіту, центром якого було місто Ушиця на Дністрі. Ця назва міста походить від назви річки Дністра – річки Ушиці. Перші відомості про Літнівці маються з 15 ст., коли вони належали королівсько – шляхетській Польщі. У ХVІІІ ст. Літнівці, як королівський маєток, становили окреме староство. В 1748 році вони одержали привілеї Августа ІІІ на право називатись містом і користуватись магдебурзьким правом. Міське самоуправління було підпорядковане ставленикам польських властей – королівським намісникам або окремим поміщикам. Після другого поділу Польщі і приєднання поділля до Росії в 1793 році царським указом від 6 липня 1795 року було утворено ряд повітів, в т.ч. Ушицький повіт, до якого ввійшло і Літнівецьке староство. З 1808 року Літнівецьке староство було віддано в безплатну оренду подільському губернатору Чевкіну. Дані за 1820 рік свідчать про невеликі розміри міста: в Літнівцях нараховувалось 338 чоловік. З 1878 року в Новій Ушиці було введено в дію нове положення про міське самоуправління, відповідно до затвердженого царем 16 червня 1870 року “городового положення”. Відтоді в Новій Ушиці обиралась міська дума, управа і міський голова. Після перейменування Літнівець у Нову Ушицю і перенесення сюди повітових “присутствених місць” жителі повітового міста були названі міщанами ( сенатський указ від16 березня 1833 р.) Перед реформою 1861 року поміщик Луговий продав новоушицькі землі міській управі. Всього тоді нараховувалось 2425 десятин землі, з них орної було біля 1300 десятин. За переписом 1899 року всього населення в Новій Ушиці рахувалось 6541 чол., з них міщан 6248, селян 129, купців 34; всього будинків 739, у т.ч. кам’яних – 50, крамниць – 44. Міщани займались головним чином хліборобством, орендуючи землю, деякі з них займались дрібною торгівлею тощо. Кожного четверга відбувались базари, а щороку з 3 до 6 серпня – ярмарки. Станом на 1 липня 1910 року в місті було 8 підприємств, на яких працювало 20 робітників. Ремісничих закладів – 5, в них працювало 146 чол. З медичних закладів у Новій Ушиці згадується в документах ще в 1854 році лікарня на 15 ліжок. Станом на 1 липня 1910 року в місті були такі заклади: міська амбулаторія, земська лікарня на 20 ліжок, одна приватна аптека і три аптекарські магазини. 1859 – 1861р.р. в центрі міста Нова Ушиця було побудовано церковний собор та римо-католицький костьол. До початку Великої Вітчизняної війни в селищі була церква, костьол, синагога, 4 єврейські молитовні будинки. До Жовтневої революції в Новій Ушиці здійснювалась в основному початкова освіта. У 1905 році всього було три початкових школи, однокласне міське прихідське училище на 80 учнів, Каскадська церковно-прихідська школа на 30 учнів. Крім того, було ще двокласне міське училище, або так звана вища початкова школа з 5-ти річним строком навчання на 160-180 учнів. Учителів було 10 чоловік. 7 грудня 1908 року відкрито Новоушицьку ремісничу школу для підготовки спеціалістів ковальсько-слюсарної справи, столярно-токарної. Перший випуск школа дала в 1913 році – 14 чоловік. На 1 січня 1914 року було 77 учнів. Початок середній освіті в Новій Ушиці покладено відкриттям гімназії в 1915 році, навчання в якій було платним. 1 жовтня 1922 року розіслано циркуляр про відновлення роботи в повіті по ліквідації неписьменності, створення волосних та сільських комісій лікнепу. В 1937 році в Новій Ушиці розпочато будівництво двоповерхової нової школи із середньою освітою. В 1929 році на базі колишньої профтехшколи утворився Новоушицький технікум механізації сільського господарства. Під впливом агітації більшовиків і революційно настроєних солдатів незабаром у Новоушицькому повіті розгорнувся могутній селянський рух, спрямований проти поміщиків і місцевих органів Тимчасового уряду. В Новій Ушиці у вересні 1917 року в селах повіту були розміщені частини 2-го гвардійського корпусу, який першим з військових з’єднань на Поділлі виступив на підтримку революційної боротьби трудящих. В Новій Ушиці на початку листопада 1917 року були створені радянські органи влади, але не встигнувши зміцнитися, вони змушені були вступити в жорстоку боротьбу з буржуазно-націоналістичною контрреволюцією. В 1929 році в районі починається масова колективізація. В смт. Новій Ушиці, селах Каскада та Філянівка в цей період особливо активізують свою роботу партійна і комсомольська організації, працюють гуртки агітаторів, якими керували уповноважені райкому партії. Першим утворився колгосп “Зоря комуни” в селі Каскада в 1929 році. До липня 1929 року, як видно з протоколу зборів каскадсько-філянівського партосередку, тут існував СОЗ, в якому об’єдналось 48 господарств з 80 га. землі. До кінця року в колгоспі вже було 80 дворів, тяглова сила – 10 пар коней, приміщень для тварин не було. Після 1930 року господарство артілі швидко зростало. В 1929 році організовано також колгосп ім. Постишева в селі Філянівка. В 1930 році утворився Новоушицький колгосп ім.. ІІІ Інтернаціоналу – 109 господарств з кількістю 205 працездатних. 8 березня 1931 року був заснований ще один колгосп у Каскаді – ім. 8-го березня. Таким чином, на території селища було створено 4 колгоспи, які в 1953 році об’єднались в одне укрупнене спеціалізоване господарство – артіль ім. Мічуріна. В березні 1930 року в Новій Ушиці організовується перша в районі МТС, було всього 20 тракторів. 14 липня 1941 року німецько-фашистські війська захопили Нову Ушицю і район, встановлюючи свою жорстоку диктатуру. 13 липня 1941 року біля села Філянівка, на західній околиці Нової Ушиці, зав’язався нерівний, запеклий бій. Наскільки важливим був шлях через Нову Ушицю в період війни і яке велике значення мав виграний нашими воїнами бій 13 липня 1941 року, видно із того, що командир батареї Михайло Лабу і командир гармати Олександр Філєв були нагороджені орденами Леніна, шість чоловік – орденами Червоного Прапора. Діарама “Оборони Нової Ушиці в липні 1941 року” знаходиться в районному краєзнавчому музеї. Переможний наступ Радянської армії навесні 1944 року завершився визволенням від німецько-фашистських загарбників Правобережної України. День 27 березня 1944 року став святом визволення Нової Ушиці і району. Всього загинуло на фронтах Великої Вітчизняної війни 500 воїнів – земляків, імена яких увічнено на пам’ятних плитах у сквері бойової слави. В післявоєнному періоді, починаючи з 1955 – 1960 років, в райцентрі немало зроблено в справі будівництва житлового фонду та громадських будівель. Значно проводиться в ці роки індивідуальне будівництво власних будинків робітників та службовців Нової Ушиці, появилось кілька нових вулиць у селищі. Післявоєнний період розвитку Нової Ушиці характеризується насамперед інтенсивним будівництвом приміщень виробничого і соціально - культурного призначення, а також зростанням житлового фонду. 22.1. Шановані ветерани та ініціативні люди, що проживають в громаді, відомі люди, вихідці з територіальної громади
22.2. Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки - пам’ятний знак на місці подвигу Я.Х.Кольчака (1941 р.) - братська могила радянських воїнів (1944 р.) - будинок по вул. Подільській, №16 де розташовувався повітовий ревком, перший партійний осередок (1919 р.) - будинок по вул. Подільській, №3 де розташовувався штаб 41 дивізії сьомої армії Південно-Західного фронту (1920 р.) - будинок по вул. Подільській, №22 де відбувся перший повітовий з’їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських депутатів (1921 р.) - меморіальний комплекс, братська могила радянських воїнів (1941-1945 р.р.) - братська могила жертв фашизму (1942 р.) - братська могила жертв Голокосту (1942-1944 р.р.) 23. Колективи художньої самодіяльності - Народний аматорський колектив «Любисток»; - Народний аматорський танцювальний колектив «Літнівчанка»; - Народний аматорський духовий оркестр; - Народний аматорський хор Новоушицького районного будинку культури; - Народний аматорський ансамбль баяністів; - Народний аматорський колектив «Хлібодари» 24. Футбольні, волейбольні команди, спортивні досягнення сільської молоді, школярів - Дитячо-юнацька спортивна школа «Колос» Проводяться в селищі змагання з футболу, міні-футболу. - Футбольна команда «Нова Ушиця». Займала неодноразово призові місця в обласних змаганнях. - 6 команд з міні-футболу: «РЕМ», «ТАС-Поділля», «Колос», «Фортуна», «РВ УМВС», «Поділля». Команда «ТАС-Поділля» зайняла І місце в кубку району з футболу, І місце в чемпіонаті району.
* Дані відсутні. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||