Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків” Кабінет Міністрів України постановляє

Скачати 1.39 Mb.

Назва	Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків” Кабінет Міністрів України постановляє
Сторінка	1/11
Дата	22.02.2016
Розмір	1.39 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

кабінет міністрів україни

ПОСТАНОВА
від 16 січня 2008 р. № 14
Про затвердження Програми діяльності
Кабінету Міністрів України
“Український прорив: для людей, а не політиків”

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Програму діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків” і подати її на розгляд Верховної Ради України.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд.18

ПРОГРАМА

ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

"УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ:

ДЛЯ ЛЮДЕЙ, А НЕ ПОЛІТИКІВ"

Програма побудована на принципах утвердження об'єднувальної національної ідеї, патріотизму, чесності та відкритості політичних процесів, професіоналізму та ефективності у прийнятті рішень і ґрунтується на положеннях Програми Президента України Віктора Ющенка "10 кроків назустріч людям" та виборчих програм блоків політичних партій, що утворили Коаліцію демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання.

Програма містить конкретні шляхи та механізм проведення соціально-економічних і політичних реформ, реалізації культурних і міжнародних ініціатив держави та є планом дій коаліційного Уряду на період здійснення його повноважень.

І. ЛЮДИНА ТА ЇЇ РОЗВИТОК

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством. Цей принцип, визначений Конституцією України, має стати основним під час визначення стратегії гуманітарного розвитку України.

Гармонійний розвиток людини можливий за умови формування громадянського суспільства, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, свободи віросповідання, свободи слова, задоволення культурно-духовних потреб, високоякісної освіти та науки, сучасної медицини, безпечного довкілля, реалізації права на працю та гарантій соціального захисту.

1.1. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Державна підтримка розвитку громадянського суспільства має передбачати:

– налагодження плідного діалогу між владою, неурядовими організаціями та громадянами;

– створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства;

– вчасне і публічне реагування органів державної влади на ініціативи і звернення громадськості;

– приведення законодавства про неурядові організації у відповідність з європейськими стандартами.

Для реалізації зазначених пріоритетів Уряд зобов'язується вдосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності громадських організацій, що передбачає розроблення таких проектів законодавчих актів:

– Про внесення змін до Закону України "Про об'єднання громадян" (спрощення та здешевлення процедур створення і реєстрації громадських організацій);

– Про відкритість та прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування (нова редакція);

– Про соціальні послуги (нова редакція; регламентація механізму та умов надання послуг неприбутковими організаціями);

– Про неприбуткові організації;

– Про громадський контроль за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

– Про внесення змін до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" (спрощення та здешевлення процедур реєстрації благодійних організацій, визначення особливостей правового статусу благодійних фондів, ендавментів та установ, волонтерів, спонсорів і меценатів).

Важливими чинниками формування громадянського суспільства є забезпечення свободи слова та незалежності засобів масової інформації. З цією метою Уряд зобов'язується забезпечити:

– розвиток і захист національного інформаційного простору;

– створення нормативно-правової бази з питань проведення реформи національної інформаційної сфери, демонополізації та роздержавлення засобів масової інформації; прозорість відносин, пов'язаних з питанням власності у зазначеній сфері; формування національної системи суспільного мовлення як однієї з форм забезпечення демократії в Україні;

– активізацію процесів інтеграції України до світового, зокрема європейського інформаційного простору;

– належний соціальний захист журналістів на практиці;

– сприяння самоорганізації журналістського середовища;

– удосконалення законодавства, що регулює договірні відносини між власниками засобів масової інформації та трудовими колективами, стосовно формування та здійснення редакційної політики, а також оприлюднення відомостей про власників таких засобів;

– впровадження цифрового мовлення;

– приведення законодавства в інформаційній сфері у відповідність із стандартами Ради Європи, зокрема розроблення проектів законів України щодо забезпечення права кожного на доступ до інформації, обмеження впливу органів державної влади і органів місцевого самоврядування на засоби масової інформації, про соціальний захист журналістів, про ратифікацію Європейської конвенції про транскордонне телебачення, розбудови суспільного телебачення і радіомовлення.

1.2. ВИСОКОЯКІСНА ТА СУЧАСНА ОСВІТА

Діти дошкільного віку мають бути охоплені різними формами дошкільної освіти. Ми стимулюватимемо створення нових дитячих садків, у тому числі приватних. Дошкільна освіта забезпечить кожній дитині володіння українською мовою і вивчення народних традицій.

Держава забезпечує рівний доступ до високоякісної загальної середньої освіти, що передбачає:

– випереджальне підвищення заробітної плати працівників освіти;

– надання цільової підтримки сільським школам, виконання у повному обсязі державних програм "Вчитель", "Шкільний автобус" та інших державних цільових програм;

– оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів;

– забезпечення до 2010 року оснащення комп'ютерною технікою всіх загальноосвітніх навчальних закладів та їх підключення до високошвидкісного Інтернету за широкополосною технологією;

– розроблення сучасних навчальних програм та їх українознавче наповнення;

– оновлення навчально-методичного забезпечення навчальних закладів;

– створення умов для здобуття дітьми з обмеженими фізичними та розумовими можливостями загальної середньої освіти, розроблення навчальних програм для дітей, які на сьогодні з різних причин не навчаються;

– включення до навчальних програм такої складової, як формування усвідомлення проблем дітей із фізичними обмеженнями та соціальної інклюзивності;

– удосконалення об'єктивної системи оцінювання знань школярів за допомогою незалежних центрів тестування.

Реформування системи професійно-технічної освіти з метою забезпечення економіки держави кваліфікованими кадрами передбачає:

– формування та розміщення державного замовлення відповідно до потреб економіки та регіональних ринків праці;

– залучення роботодавців до участі у навчальному процесі;

– удосконалення змісту навчання відповідно до вимог сучасного виробництва;

– державну підтримку освіти за гірничими спеціальностями;

– інформатизацію та комп'ютеризацію професійно-технічних навчальних закладів, їх підключення до Інтернету.

Реформування системи вищої освіти відбувається шляхом:

– формування державного замовлення відповідно до потреб суспільства та забезпечення його фінансування з державного бюджету;

– розширення автономії вищих навчальних закладів та демократизації їх внутрішнього життя, в тому числі шляхом підвищення ролі вчених та наукових рад, студентського самоврядування, обмеження періоду перебування особи на посаді ректора (не більш як два строки підряд);

– адаптації системи української вищої школи до європейських стандартів і вимог Болонського процесу із збереженням кращих досягнень національної освіти, забезпечення сумісності навчальних планів і програм вищих навчальних закладів як у межах України, так і з іншими країнами Європи;

– створення умов для міжнародного обміну студентами та викладачами;

– посилення державного контролю за якістю освітнього процесу, позбавлення ліцензій вищих навчальних закладів, у яких зазначений процес не відповідає встановленим стандартам;

– забезпечення реалізації пріоритетного права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету обдарованими дітьми із малозабезпечених сімей;

– удосконалення законодавства щодо фінансування видатків, пов'язаних із здобуттям освіти.

Держава забезпечує доступність здобуття високоякісної позашкільної освіти шляхом:

– збереження та розвитку мережі позашкільних навчальних закладів, зокрема в районних центрах, селах і селищах;

– формування системи виявлення, добору обдарованої молоді та надання їй соціально-педагогічної підтримки.

Окремим напрямом освітньої та інформаційної політики має стати подолання вузькорегіональних підходів до розв'язання загальнодержавних проблем, формування і поширення на всій території країни єдиної системи оцінювання та бачення стратегічних напрямів розвитку держави та суспільства. Важливим завданням є, зокрема, уніфікація підручників з гуманітарних дисциплін та програм їх викладання в усіх освітніх закладах.

Необхідно забезпечити впровадження системи екологічної освіти для всіх вікових та професійних категорій населення.

З метою виконання зазначених завдань Уряд зобов'язується, зокрема, розробити законопроекти про внесення змін до Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту" і "Про вищу освіту", проект Закону України "Про післядипломну освіту", запровадити зовнішнє незалежне оцінювання якості знань усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів (замість випускних іспитів у таких закладах і вступних випробувань до вищих навчальних закладів), а також учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації.

1.3. ЕФЕКТИВНА НАУКА

З метою підвищення ролі науки в розвитку сучасного суспільства Уряд зобов'язується забезпечити:

– перетворення провідних університетів на сучасні наукові центри (зокрема шляхом утворення нових компактних наукових підрозділів та інститутів з широким залученням студентів до проведення наукових досліджень);

– зближення академічної та університетської науки шляхом утворення спільних наукових та освітніх підрозділів відповідно до державної цільової програми;

– оптимізацію співвідношення обсягів державного фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень та вдосконалення механізму такого фінансування на основі державних пріоритетів і висновків наукової та науково-технічної експертизи;

– перехід до фінансування науково-технологічних розробок переважно за результатами проведення відкритого конкурсу та забезпечення фінансування відповідно до вимог Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність";

– збільшення обсягу фінансування наукових досліджень відповідно до європейських стандартів;

– неперервність зв'язку в ланцюгу: фундаментальні дослідження - прикладні дослідження - науково-технологічні розробки - інноваційне виробництво;

– самоврядність наукових установ та підрозділів, підвищення ролі вчених рад, перехід до реальної виборності керівників наукових установ та обмеження часу їх перебування на посаді (не більш як два строки підряд), формування партнерської моделі взаємовідносин між державою і науковим середовищем;

– подальшу інтеграцію вітчизняних наукових установ у міжнародний науковий процес шляхом активного залучення України до виконання міжнародних наукових програм (зокрема програм Європейського Союзу), спрощення механізму залучення вчених до участі у виконанні зазначених програм та усунення бюрократичних перешкод, посилення інформаційного забезпечення національних наукових центрів;

– підвищення соціального статусу наукового працівника;

– запровадження системи грантової підтримки для талановитої молоді на проведення наукових досліджень;

– впровадження реального механізму захисту прав інтелектуальної власності;

– розроблення проектів Законів України "Про наукові асоціації та товариства", "Про автономні (наукові) університети", а також про внесення змін до Законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків";

– створення умов для активізації наукової та науково-технічної діяльності у приватному секторі економіки;

– концентрацію ресурсів для реалізації пріоритетів наукового, науково-технічного та інноваційного розвитку.

1.4. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

Розвиток національного мовно-культурного простору - запорука суспільної злагоди та порозуміння громадян України. Основою має стати курс на примирення та єднання української нації, відродження духовних цінностей Українського народу, захист і примноження його культурних здобутків. Досягнення зазначених цілей - один з основних обов'язків держави.

З метою створення цілісного національного мовно-культурного простору, що ґрунтується на утвердженні української мови в усіх сферах суспільного життя, та забезпечення наявності національного культурного продукту на вітчизняному ринку в належному обсязі Уряд зобов'язується:

– розробити проект Закону України "Про культуру", передбачивши визначення правових засад діяльності у сфері культури, механізм регулювання суспільних відносин, пов'язаних із створенням, використанням, поширенням і збереженням культурних цінностей;

– розробити проекти Концепції державної мовної політики і нової редакції Закону України "Про мови" відповідно до конституційного положення про забезпечення повноцінного функціонування державної мови на всій території України і в усіх сферах суспільного життя, передбачивши водночас вільний розвиток російської та інших мов національних меншин;

– розробити проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" для приведення його у відповідність з метою та об'єктом регулювання, визначеними Хартією;

– забезпечити подальший розвиток телеканалу "Культура" та включення його до "соціального пакета" кабельних телесистем.

Збереження та актуалізація національної культурної спадщини повинні передбачати створення належної нормативно-правової бази та відповідне матеріально-технічне забезпечення. Для досягнення зазначеної мети Уряд зобов'язується:

– розробити проекти Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини", "Про збереження архітектурної та містобудівної спадщини" і "Про перелік об'єктів архітектурної спадщини, які не підлягають приватизації";

– здійснити комплекс заходів з удосконалення та розвитку існуючої системи національних виставкових центрів і галерей;

– здійснити заходи щодо будівництва першої черги культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал";

– забезпечити:

збільшення щонайменше удвічі обсягу видатків розвитку в бюджетному фінансуванні музеїв, бібліотек та заповідників, забезпечивши їх технічну модернізацію і поповнення фондів;

розвиток мереж бібліотек та музеїв відповідно до європейських стандартів. З цією метою розробити проекти Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" і "Про внесення змін до Закону України "Про музеї та музейну справу", "Про архівну справу";

– створити Державний реєстр національного культурного надбання та Державний реєстр нерухомих пам'яток України;

– виконати державні цільові програми розвитку архівної справи, підготовки, виготовлення та поширення друкованої, електронної, аудіовізуальної інформації про національні культурні цінності українською та іншими мовами;

– розробити та реалізувати Державну програму популяризації національної культурної спадщини серед учнівської та студентської молоді, Державну програму збереження та використання замків України, Державну програму реставрації та розвитку національних історико-культурних заповідників;

– сприяти залученню благодійної допомоги, меценатських та спонсорських коштів шляхом надання податкових пільг через розроблення проектів Законів України "Про культуру", "Про меценатство" та внесення відповідних змін до податкового законодавства і Бюджетного кодексу України;

– забезпечити подальший розвиток національних історико-культурних заповідників "Софія Київська", "Гетьманська столиця", "Херсонес Таврійський", "Чигирин", "Хортиця" як пріоритетів у сфері охорони культурної спадщини.

З метою створення належних умов для функціонування провідних національних закладів у сфері театрального, циркового та музичного мистецтва, підготовки кваліфікованих кадрів для театру, кіно, телебачення та циркового мистецтва Уряд вживатиме заходів до:

– закінчення робіт з реконструкції приміщень Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької у м. Львові;

– закінчення будівництва навчального корпусу Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого;

– зміцнення матеріально-технічної бази обласних театрально-видовищних та концертних закладів і підприємств (театрів, філармоній, концертних залів) разом з місцевими органами виконавчої влади;

– проведення ремонту приміщень державних циркових підприємств, зміцнення їх матеріально-технічної бази.

Державний захист національної культурної індустрії повинен спрямовуватися насамперед на підтримку вітчизняного книговидання, кінематографу та анімації. Для досягнення зазначеної мети Уряд зобов'язується:

– сприяти формуванню попиту на національний культурний продукт;

– створити систему стимулювання виробництва і розповсюдження національного культурного продукту у сфері кінематографу, книговидання, аудіо- та відеорекордингу, мас-медійних, ігрових і мультимедійних програм, а також концертно-видовищної та виставкової діяльності, індустрії туризму, розваг, дозвілля і моди, а також систему державних грантів видавництвам для фінансової підтримки україномовних проектів;

– забезпечити виконання Указу Президента України від 21 березня 2006 р. № 243 "Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні";

– забезпечити відновлення мережі книгорозповсюдження, у тому числі відкриття книгарень у кожному місті та районному центрі;

– розробити проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України в частині створення умов для розвитку вітчизняного кінематографу";

– створити умови для розвитку вітчизняного кіновиробництва.

Розбудова партнерських відносин держави та релігійних організацій має на меті сприяння суспільно важливій діяльності релігійних інституцій, убезпечення українського суспільства від розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Для досягнення цієї мети Уряд зобов'язується:

– упровадити ефективний правовий механізм регламентації суспільно-релігійних та державно-церковних відносин;

– розробити проект нової редакції Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації";

– удосконалити порядок повернення релігійним громадам церковного майна.

Інтеграція української культури у світові культурні процеси полегшить доступ українців до надбань світової культури та дасть можливість гідно представляти національну культуру на міжнародному рівні. Для досягнення цієї мети Уряд зобов'язується:

– створити систему державної підтримки для видавництв, які реалізують проекти з перекладу творів, що належать до світової літературної та наукової класики, на українську мову;

– забезпечити участь у програмах двостороннього культурного співробітництва з іноземними державами, культурних програмах, що виконуються міжнародними організаціями;

– сприяти участі українських митців у провідних світових мистецьких форумах та організації міжнародних культурних заходів в Україні;

– забезпечити діяльність українських культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних представництв;

– розвивати співпрацю з українськими громадами і організаціями (товариствами українців) за кордоном.

Уряд підтримуватиме формування державної політики у сфері культури за такими напрямами:

– розроблення та затвердження Концепції державної політики у сфері культури на 2008-2012 роки, забезпечення розроблення проектів відповідних регіональних програм;

– розроблення і впровадження державних соціальних стандартів з надання населенню послуг у сфері культури, що гарантуються державою, а також їх фінансового забезпечення в розрахунку на одного жителя;

– створення умов, зокрема шляхом бюджетного фінансування, для здійснення функцій закладами, установами та організаціями культури щодо розроблення, підтримання і виконання цільових культурно-мистецьких програм та проектів, а саме:

формування та здійснення видатків державного і місцевих бюджетів у сфері культури переважно на основі програмно-цільового методу;

застосування процедури проведення відкритого конкурсу на визначення виконавців державних культурно-мистецьких програм і проектів;

збільшення питомої частки бюджету розвитку в загальних видатках бюджетів на культуру та мистецтво;

упровадження механізму бюджетних дотацій для реалізації культурно-мистецьких проектів закладами, установами та організаціями культури, що залучили кошти у рамках благодійної допомоги, кошти спонсорів та меценатів для реалізації таких проектів (механізм доповнювальних грантів);

надання державної підтримки у залученні коштів благодійної допомоги, коштів спонсорів та меценатів для реалізації проектів у сфері культури та мистецтва, в тому числі шляхом податкового, митного та інших видів регулювання, із створенням системи державного визнання і відзначення благодійників, меценатів та спонсорів.

З метою ефективного використання унікального культурного потенціалу України, піднесення її іміджу в світі Уряд сприятиме розвитку туристично-курортної сфери, створенню конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ: ДЛЯ ЛЮДЕЙ, А НЕ ПОЛІТИКІВ» Програми Президента України Віктора Ющенка “10 кроків назустріч людям” та виборчих програм блоків політичних партій, що утворили...	ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 28 серпня 2013 р. №808 Київ... Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України “Про екологічну експертизу” Кабінет Міністрів України постановляє
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 25 травня 2011 р. №548 Відповідно до статей 11, 14 і 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє	КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 травня 2011 р. №553 Відповідно до статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 27 квітня 2011 р. №557 Відповідно до статті 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє	КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 25 травня 2011 р. №559 Відповідно до статті 22 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 14 червня 2000 р. N 964 Київ... Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ	КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 1 листопада 1999 р. № 2028... З метою забезпечення впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної із запрошенням для роботи в Україні...
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 28 березня 1997 р. № 278... Відповідно до частини дев'ятої статті 6 Закону України «Про відпустки» Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ	КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 травня 2011 р. №554 Відповідно до статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” та статті 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання