Чепорова Г.Є., к п. н., доцент


Скачати 55.66 Kb.
НазваЧепорова Г.Є., к п. н., доцент
Дата18.05.2013
Розмір55.66 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи


Чепорова Г.Є., к.п.н., доцент

Таврійський національний університет

імені В.І.Вернадського, м.Сімферополь

ФІНАНСОВА ПЛАТФОРМА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Фінанси – це економічні відносини, які пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом та використанням доходів та грошових фондів суб’єктів господарювання у процесі відтворення. Вищий навчальний заклад, як і будь-яке підприємство, має зовнішні фінансові відносини в різних середовищах: організаційно-правовому, фінансовому та податковому. Зазначені середовища можна розглядати як платформу фінансових відносин вищого навчального закладу.

Стосовно організаційно-правового середовища в Україні для управління освітою створена система державних органів управління і органи громадського самоврядування. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти. Міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти разом з МОН, молоді та спорту України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв'язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.

Вищий заклад освіти має право у встановленому порядку та відповідно до чинного законодавства на:

1) визначення змісту освіти з урахуванням державних стандартів та освітньо-професійних програм, установлених для вищих закладів освіти відповідних рівнів акредитації;

2) визначення форм та засобів проведення навчально-виховного процесу відповідно до ліцензованої освітньої діяльності;

3) підготовку фахівців за державним замовленням і замовленням галузевих міністерств, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій та за договорами з громадянами;

4) розробку та запровадження власних програм наукової діяльності;

5) створення структурних підрозділів;

6) отримання коштів і матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо) від органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, громадян і благодійних фондів;

7) укладання угоди про спільну діяльність з підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами для виконання статутних завдань;

8) розвиток власної соціальної бази, мережі спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних закладів;

9) здійснення капітального будівництва, реконструкцію та капітальний ремонт основних фондів;

10) користування пільгами, встановленими для вищих закладів освіти;

11) користування банківськими кредитами і позичками;

12) проводити самостійну видавничу діяльність;

13) брати участь у діяльності міжнародних організацій;

14) отримувати за результатами акредитації додаткові права та пільги, передбачені для закладів відповідного рівня.

Державний контроль за діяльністю закладів освіти незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у галузі освіти. Державний контроль проводиться центральними і місцевими органами управління освітою та Державною інспекцією закладів освіти при МОН, молоді та спорту України.

Що стосується фінансової площини існування державних вищих навчальних закладів Україні, заклади освіти самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності. Фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; інші кошти.

За джерелами формування (надходжень) кошти від платного навчання студентів є позабюджетними ринковими ресурсами, а за змістом і напрямками витрачення ці кошти є некомерційними ресурсами, тобто не включають і не можуть включати комерційний доход (прибуток).

Прагнення до отримання прибутку не є метою финансової діяльності державного внз. Основи економічної та соціальної поведінки навчального закладу суперечать принципам прибутковості і "збагачення". Всі фінансові ресурси спрямовуються тут на цілі вдосконалення навчально-виховного процесу, покращення його матеріально-технічної бази.

Двоїстість фінансів вищої школи є очевидною. З одного боку, перед внз стоять складні завдання побудови нових форм діяльності, адекватних природі ринкових відносин; з іншого боку, зароблені ринковим шляхом фінансові кошти спрямовуються на розв'язання неринкових проблем освітньої діяльності, формування знань, світогляду і культури майбутніх фахівців.

Що стосується фінансових взаємовідносин внз з підприємствами, установами і організаціями, які на підставі укладених з навчальними закладами договорів (контрактів) спрямовують кошти на підготовку і перепідготовку своїх кадрів, слід мати на увазі, що такі кошти, направлені безпосередньо закладам, не є особистими доходами громадян і не підлягають включенню до складу їх сукупного місячного і річного оподатковуваного доходу незалежно від стану трудових відносин цих громадян з підприємствами, установами і організаціями - замовниками кадрів.

Основним стримуючим чинником розвитку кредитних відносин у сфері вищої школи є відсутність стратегії розвитку фінансів вищих навчальних закладів в Україні на рівні держави.

На рівні податкового середовища базовою категорією для державного вищого навчального закладу є принцип безприбутковості. Кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважаються прибутком і не оподатковуються.

Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком і не оподатковуються.

Неприбутковими установами і організаціями є органи державної виконавчої влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.

Таким чином, в Україні для управління освітою створена система державних органів управління і органи громадського самоврядування, яка регулюється Законами України «Про освіту», «Про оподаткування прибутку підприємства», «Про податок на додану вартість», Указами Президента України, зокрема про надання статусу національного, Постановами Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами», «Про Положення про державний вищий заклад освіти», «Про перелік платних послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість», «Про положення про порядок видачі суб`єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності» та ін.

Діяльність внз суттєво залежить від статуту державного чи недержавного, бо вони працюють в різних умовах фінансування та оподаткування. Тобто, держава в своїх рішеннях фактично вважає, що метою недержавного внз є максимізація прибутку (внз – підприємство), а державний внз є неприбутковою організацією (внз – домогосподарство).

Схожі:

«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для...
В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд...
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Розробник: доцент кафедри кримінального процесу і правосуддя, кандидат юридичних наук, доцент Карабут Л. В
Кафедра фінансів Гроші та кредит
Рецензент: доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Сотніков...
Конституційне право України навчально методичні матеріали для студентів
Наулік Наталія Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського...
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини...
Ю. В. Білоусов ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Білоусов Юрій Валерійович — завідувач Подільської лабораторії НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, доцент кафедри...
Курс лекцій: “Загальне мовознавство” для студентів IV курсу Для спеціальності 030507 “Переклад”
Уклав: Дмитрієва Т. А. – доцент, кандидат філологічних наук, рецензент: Лазаренко Л. М. – доцент, кандидат педагогічних наук, Маріуполь...
Курс лекцій: “Основи теорії мовних комунікацій” для студентів I курсу...
Уклав: Дмитрієва Т. А. – доцент, кандидат філологічних наук, рецензент: Лазаренко Л. М. – доцент, кандидат педагогічних наук, Маріуполь...
Напрям підготовки 030509 облік і аудит Галузь знань 0306 менеджмент...
Доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Ю. М. Сотніков
Доктора юридичних наук, професора, завідуючої кафедри
Колектив авторів: Саніахметова Н. О. — д ю н., професор (розділ 1, питання 1-3, 5, 8-Ю, 14,17-21, 23, 27, 29, 32-37, 41-69,113-132,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка