Фольклорне свято «У вишневому садочку або весілля Барвінка і Фіалочки»
«Весняночка» У ВИШНЕВОМУ САДОЧКУ
У вишневому садочку, під вербою в холодочку,
щоб лихо прогнать, гей!
щоб лихо прогнать, а щоб долю звеселити,
заходились наші квіти,
весілля гулять, гей! Весілля гулять!
Не було б таких новинок, та хрещатенький барвінок, усіх здивував, гей! Він фіалочку блакитну, наче панночку тендітну, за себе узяв, гей! За себе узяв!
Посередині в таночку, у зеленому віночку танцює будяк, гей!
Танцює будяк.
Кругом свашки і сусідки,
і фасолі, і нагідки,
І між ними мак, гей!
І між ними мак.
Наче справжнії музики, грають півні та індики, деренчить гусак, гей!
Деренчить гусак.
Де взялись чижі й синиці, прищебечують музиці;
ще пристав і шпак. Будяк скаче, не вгаває, підморгне і промовляє: от так квіти, так, гей! От так квіти, так!
Діти стоять парами в такому порядку, в якому про них згадується в пісні і так входять у кімнату.
Ті діти, що на цей раз не беруть участі у грі, стають попід стінами. Вони — глядачі, що радіють весільному походові.
Гра: 1) Перед походом всі потихесенько рахують 1—2—3—4, 1—2—3—4; це для того, щоб рівно, ритмічно входити в кімнату. Глядачі гуртом підходять на середину кімнати, виглядають весільного поїзда і, співаючи, відступають попід стіну. Співають перший куплет: «У вишневому садочку». 2) За словами «Щоб лихо прогнать» кладуть діти руки в боки.
3)3а словами «А щоб долю звеселити» відступають назад на вісім кроків, а за словами «Весілля гулять» поділяються діти на дві половини: одна йде вліво і стає попід однією стіною, а друга вправо і стає попід другою стіною
4) Раптом вбігає Шпак і співає другий куплет: «Не було б таких новинок» І т. д., звертаючись наче з важною новиною до всіх присутніх і під час його слів: «Він фіалочку» іт. д.
5)Входить весільний похід. Поперед усіх іде пара молода — Барвінок і Фіалка, Вони йдуть, не танцюють. За ними йдуть: Будяк, чотири Свашки, себто дві Фасолі та дві Нагідки й Мак, два Індики, два Півні, один Будяк, два Чижі, дві Синиці і Шпак (всіх вісімнадцятеро).
6)Діти співають «Він фіалочку блакитну» і т. д. так довго, доки весільний похід не ввійде в кімнату.
7)Похід, вільно підтанцьовуючи, ввійшовши в хату, стає в коло, а посередині походжає молодий і молода, кланяючись гостям.
8)За словами «Посередині в таночку» — і т. д. молодий виходить з кола, і починають танцювати дійові особи. На середину виходить Будяк і сам собі танцює, а кругом нього Фасоля та Нагідки з Маком (коло п'яти).
9)Тільки Півні та Індики не танцюють. Вони стоять збоку, грають на скрипках, а їм помагає на басі Гусак.
10)Коло музик утворюється нова сцена. Тут прищебечують та пританцьовують Чижі й Синиці, а між ними Шпак посередині (усіх п'ятеро).
11 )Під час таночків двома колами викрикує Будяк, танцюючи «От так квіти!».
Усі учасники присідають , утворюючи пісенну квіткову галявину. Наперед виходять і виконують пісню на мелодію укр.. нар. Пісні «Рада би я»
Ой,вдягнуся у неділю
В вишиту сорочку, У червону спідничину
В квітчастий віночок.
Заплету я свої коси І візьму віночок,
Ще васильком заквітчаюсь, Піду у таночок.
А на нозі чоботята Червоні, красиві!
Я маленька українка — Будьте всі щасливі.
У неділю коло церкви Розквітають квіти —
Ні, не квіти — то маленькі Українські діти
Гарні діти, добрі діти, Нічого казати!
Буде нами втішатися Україна - мати.
З українських діточок Невеличкий наш гурток
. Сходимося тут щодень, Для забави, для пісень.
Ведучий. Українці — веселі люди. Ще наші пращури, та і ми зараз, любили веселі ігри, співи і танці. Багато їх є. Багатий традиціями український народ, виховував і виховує своїх дітей у любові до краю. Зараз ми хочемо побавитись в ігри. Вони веселі і цікаві.
ПОДОЛЯНОЧКА (опис гри)
Дитячий гурт стоїть розірваним колом, десь за ним сховалась «Подоляночка». Діти (співають). Десь тут була Подоляночка, Десь тут була молодесенька.2 р.
Гравці роблять вигляд, ніби шукають поміж собою «Подоляночку», запитливо поглядають один на одного, розводять руками, тощо.
Тут вона впала, До землі припала.2 р.
На ці слова «Подоляночка» забігає в коло, припадає на одне колінце і схиляє голівку на стулені докупи та піднесені до правого плеча долоні, в яких лежить хусточка.
Ой встань, ой встань Подоляночко, Умий личко, наче скляночку, Та візьмися в боки, Скачи свої скоки, Біжи до Дунаю, Бери ту, що скраю.
З останніми словами пісні «Подоляночка» спинається на ніжки, робить вигляд, ніби вмивається, далі береться в боки й скаче по колу відомим їй танцювальним рухом.
Підбігши до когось із дівчаток, вона обкручується «млиночком» з обраною подружкою, віддає їй хустинку і стає на її місце.
Нова Подоляночка ховається за колом і гра починається знову.
Гра проводиться двічі, тоді коло змикається і діти грають у гру «Вишні - черешні».
ВИШНІ-ЧЕРЕШНІ
(опис гри)
Діти утворюють замкнене коло, з «подружками» всередині, і починають
співати.
Вишні - черешні розвиваються, Синє озеро розливається. Двічі. Під спів першого куплету дві «подружки», побравшись за руки, рухаються в колі в певному напрямку.
Ясне сонечко усміхається, Жито силоньки набирається .Двічі . На другий куплет коло зупиняється, подружки теж. Усі здіймають руки до сонечка, потім поступово опускають їх перед собою і на рівні талії розводять у боки долонями догори.
Через тин вишня похилилася, дві подруженьки посварилися. Двічі. Співаючи третій куплет, кожна дитина піднімає до правого плеча стулені долоні і схиляє на них голову. Зі словами «дві подруженьки...» дійові особи відвертаються одна від одної (стають спина до спини) із сумно похиленими на долоні голівками, злегка, в ритмі пісні, погойдуються то вліво, то вправо. Тобі яблуко, мені грушечка. Не сварімося, моя душечко. Двічі . Недавно була сварка, «подружки» вирішили помиритись. Ось вони повертаються обличчям до середини і правою рукою подають одна одній яблучко.
Зі словами «мені грушечка...» кожна подружка наближає витягнуту руку долонею до себе, начебто бере собі грушу.
Діти в колі виконують такі самі рухи. Після слів «не сварімося...» подружки з'єднуються зігнутими руками в ліктях (лівими) і обертаються млиночком проти годинникової стрілки.
Діти в колі, взявшись у боки (або одна рука в боки, а друга — над головою), кружляють доріжкою-кружальцем ліворуч на тактування раз -і - два-і - три-і. Тобі яблучко, мені зернятко. Не сварімося, моє серденько. Двічі . Під спів останнього куплета «яблучко» і «зернятко» подаються лівою рукою, а у «млиночок» «подружки» з'єднуються правими руками, і обертаються за годинниковою стрілкою. Решта виконує доріжку-кружальце ліворуч. Далі «подружки» обирають замість себе інших, і гра починається знову.
КОЛОМИЙКА
Ми всі діти українські, Український славний рід, Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Дбаймо, щоб той скарб любові,
Що нам Бог в серця вселив,
Рідну землю й рідний нарід
Прикрасив і збагатив.
Свої здібності і сили
Розвиваймо раз-у-раз, Щоб народу була втіха І щоб користь була з нас.
Будьмо пильні у науці,
Будьмо чесні у ділах,
Будьмо смілі та відважні
І не думаймо про страх.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе.
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!
Щоб про це ми не забули
Ні на хвилю,ні на мить,
Хай Господь святий із неба
Нас малих благословить.
Кінець
|