1 Запропонувати основні заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення залежно від санітарно-епідемічного стану осередку


Скачати 118.95 Kb.
Назва1 Запропонувати основні заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення залежно від санітарно-епідемічного стану осередку
Дата10.04.2013
Розмір118.95 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Медицина > Документи


1. Конкретні цілі :

1.1. Запропонувати основні заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення залежно від санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

1.2.Охарактеризувати основні особливості роботи лікувально-профілактичних закладів в умовах суворого протиепідемічного режиму.
3. Організація змісту навчального матеріалу

Зміст теми заняття подано графом логічної структури, який включає об’єм інформації яку повинен засвоїти студент.

В результаті вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.

2. Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому.

3. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ній.

4. Принципи організації роботи інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними інфекціями.

Вміти:

1.Вміти визначати основні заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення залежно від санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

2. Надавати загальні рекомендації щодо роботи лікувально-профілактичних закладів в умовах суворого протиепідемічного режиму.

Ситуаційна Задача 6.3

В країні Н. в результаті землетрусу в південних регіонах, було пошкоджено систему централізованого водопостачання, каналізації, електропостачання та газопостачання, частково зруйновано інфраструктуру міста. В регіоні було перевищено епідемічний поріг по шлунково-кишковим інфекційним захворюванням та холеру. Кількість підтверджених випадків холери – 7500; кількість померлих – 430.

1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.

Епідемічний осередок - це територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

До факторів, що сприяють виникненню епідемічних осередків відносяться:

наявність в зоні надзвичайної ситуації неізольованих інфекційних хворих серед населення і можливість поширення ними збудників;

уражені, які потребують госпіталізації, і розглядаються з погляду ризику зараження; здорове населення, яке контактувало з інфекційними хворими, і розглядається з погляду ризику зараження ( потребує обсервацію);

довкілля, небезпечне для зараження людей.

2. Вкажіть особливості епідемій, що виникають при стихійних лихах. Визначення поняття „епідемічний вибух” „епідемічний хвіст”.

Одночасна реалізація різних шляхів поширення інфекційних хвороб. Одночасне масове зараження людей може привести до “епідемічного вибуху”, після чого реєструється так званий “хвіст” епідемії, який надалі буде зумовлювати зараження населення, яке спілкувалося з хворими передусім у місцях скупчення людей, що може привести до виникнення епідемічного осередку.

3. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в районі стихійного лиха та шляхи їх реалізації.

– дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації серед уражених, інфекційних хворих, медичного персоналу відповідного етапу з метою попередження заносу і поширення інфекції на наступні етапи.

Це досягається за рахунок:

- медичного сортування уражених з метою виявлення серед них інфекційних хворих;

- проведення серед уражених, хворих, населення, що потерпіло, та персоналу етапів медичної евакуації екстреної неспецифічної і специфічної профілактики інфекційних захворювань;

- дезінфекції транспорту і нош після евакуації інфекційних хворих;

- виконання вимог протиепідемічних заходів, що передбачені для ізоляторів і лікувальних закладів;

- підтримання санітарних умов на території розгортання етапів медичної евакуації.
4. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія її склад, та завдання.

До складу (ДНПК) входять складу якої входять керівники органів місцевого самоуправління, управління охороною здоров’я даної території, лікарі – інфекціоністи, гігієністи, епідеміологи, ветеринари та інші фахівці.

Основними завданнями ДНПК є:

- здійснення загального керівництва і контролю за своєчасним і повним проведенням протиепідемічних заходів для локалізації і ліквідації осередку інфекційного захворювання;

- розробка, затвердження і впровадження комплексу заходів з метою ліквідації осередку особливо-небезпечної або карантинної інфекції;

- організація встановлення кордонів осередку;

- контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил;

- мобілізація необхідних сил і засобів для забезпечення проведення запланованих заходів, вирішення питань взаємодії між різними службами;

- прийняття рішень щодо встановлення або зняття режимів карантину чи обсервації;

- визначення порядку в’їзду і виїзду з осередку, порядку евакуації хворих, їх ізоляції та лікування;

- коригування плану протиепідемічних заходів, з’ясування причин виникнення осередку і проведення епідеміологічного аналізу спалаху.

5. Група епідемічної розвідки її склад, та завдання.

До складу (ГЕР) включають лікаря-епідеміолога (старший групи), фельдшера (помічника санітарного лікаря), водія-санітара. При необхідності, до складу ГЕР можуть включати таких фахівців, як гігієніст, токсиколог, паразитолог, зоолог та інші. Основним завданням ГЕР є з’ясування епідемічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації шляхом огляду місцевості, опитування населення і медичних працівників лікувально-профілактичних закладів, а також відбір проб ґрунту, повітря, води, продуктів харчування, позначення заражених ділянок місцевості та об’єктів тощо.

7. Рекомендована література. Основна література:

  1. Медицина катастроф. Навчальний посібник. За ред. Дубицького А.Ю. К.: “Курс”, 1999. – С. 107-116.

  2. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 153-160.

  3. Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 131-151.

4. Правові основи Державної служби медицини катастроф України / МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ).Під заг. ред. В.О.Волошина: Видання друге – Ужгород: Гражда, 2003.- С.57 -64.

Додаткова:

1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина – Київ.: Медикол.-1999-203 с.

Додатки 8.

За організацію евакуації хворих особливо-небезпечною інфекцією несе відповідальність санітарно-епідеміологічна служба.
Перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб (ст. 28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Особливо небезпечні інфекційні хвороби


1. Чума

2. Холера

3. Натуральна віспа

4. Жовта гарячка

5. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД)

6. Пастерельоз

7. Хвороба Марбург

8. Гарячка Ласса

9. Гарячка Ебола

10. Контагіозні вірусні гарячки:

денге, Чикунгунья, долини

Ріфт, Західного Нілу

11. Енцефаломієліти:

Західно-і Східно-американські,

Венесуельський

12. Енцефаліти: Каліфорнійський,

Сент-Луїс, долини Муррея

13. Бруцельоз

14. Туляремія

15. Сибірка

16. Сап

17. Меліоїдоз

18. Орнітоз

19. Лістеріоз

20. Сказ

21. Еризипелоїд

22. Легіонельоз

23. Епідемічний висипний тиф

24. Хвороба Брілла

25. КУ - гарячка

26. Мишиний тиф

27. Марсельська гарячка

28. Кліщовий поворотний

висипний тиф

29. Туберкульоз

30. Псевдотуберкульоз

31. Геморагічна гарячка

32. Кримська гарячка

33. Омська гарячка

34. Гарячка з нирковим

синдромом

35. Лептоспіроз

36. Ящур

37. Кліщовий енцефаліт

38. Хвороба Лайма

Носійство збудників особливо небезпечних хвороб

1. Холери

2. ВІЛ-інфекції


Організація боротьби з інфекційними захворюваннями в умовах надзвичайної ситуації покладається на Державну надзвичайну протиепідемічну комісію (ДНПК), до складу якої входять керівники органів місцевого самоуправління, управління охороною здоров’я даної території, лікарі – інфекціоністи, гігієністи, епідеміологи, ветеринари та інші фахівці.

Основними завданнями ДНПК є:

  • здійснення загального керівництва і контролю за своєчасним і повним проведенням протиепідемічних заходів для локалізації і ліквідації осередку інфекційного захворювання;

  • розробка, затвердження і впровадження комплексу заходів з метою ліквідації осередку особливо-небезпечної або карантинної інфекції;

  • організація встановлення кордонів осередку;

  • контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил;

  • мобілізація необхідних сил і засобів для забезпечення проведення запланованих заходів, вирішення питань взаємодії між різними службами;

  • прийняття рішень щодо встановлення або зняття режимів карантину чи обсервації;

  • визначення порядку в’їзду і виїзду з осередку, порядку евакуації хворих, їх ізоляції та лікування;

  • коригування плану протиепідемічних заходів, з’ясування причин виникнення осередку і проведення епідеміологічного аналізу спалаху.

Для забезпечення чіткості і ефективності роботи ДНПК у її структурі створюються лікувальна, протиепідемічна, карантинна, лабораторна і дезінфекційна групи.

Лікувальна група здійснює керівництво і контроль за проведенням заходів діагностики і лікування хворих, контролює і надає допомогу в організації ізоляторів (обсерваторів) і патологоанатомічної служби.

Протиепідемічна група здійснює керівництво і надання допомоги у проведенні заходів щодо визначення кордонів вогнища, розвідки і оцінки санітарно-епідемічного стану району надзвичайної ситуації, проведення епідемічного обстеження, медичної евакуації, ізоляції і лікування хворих, організації екстреної профілактики.

Карантинна група здійснює керівництво і контроль за організацією ізоляційно-обмежувальних і режимних заходів, виконанням вимог протиепідемічного режиму в ізоляторах, обсерваторах і лікарнях.

Лабораторна група організує проведення лабораторної діагностики і дослідження матеріалів від хворих, контактуючих з ними, об’єктів довкілля.

Дезінфекційна група організує і забезпечує проведення санітарної обробки і дезінфекції.

Усі інфекційні лікарні в осередку надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними інфекціями , повинні працювати в режимі стаціонару для хворих з особливо небезпечними інфекціями , персонал їх переводиться на казармене положення, забезпечується цілодобова охорона. Час повного розгортання таких лікарень 10-12 годин.

Основні завдання інфекційної лікарні:

  • надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги хворим і ураженим бактеріологічною (біологічною) зброєю;

  • застосування сучасних методів діагностики і лікування, найбільш доступних для використання в умовах надзвичайної ситуації.

На інфекційну лікарню в умовах суворого протиепідемічного режиму покладається:

  • прийом, реєстрація, медичне сортування, госпіталізація (ізоляція) інфекційних хворих у лікувальні відділення за нозологічними і клінічними формами хвороб;

  • проведення дозиметричного контролю, санітарної обробки уражених, дезінфекції ,дезінсекції, дегазації і дезактивації їх одягу та взуття;

  • організація і проведення комплексу режимно-обмежувальних заходів і дезінфекційних робіт з метою попередження поширення госпітальної інфекції за межі лікарні;

  • ведення медичного обліку і звітності;

  • санітарно-просвітницька робота.

В період розгортання інфекційної лікарні персоналу проводиться екстрена неспецифічна профілактика (до індикації збудника) і специфічна - після його індикації.

Інфекційна лікарня розгортається з врахуванням вимог протиепідемічного режиму і поділяється на дві частини:

  • зона суворого протиепідемічного режиму;

  • зона обмеження.

На межі двох зон створюється санітарний пропускник для персоналу лікарні і місця для передачі продуктів харчування, медичного і господарчого майна.

На контрольно-пропускному пункті, розташованому поруч із сортувальним майданчиком, проводиться розподіл хворих за характером і тяжкістю ураження, вказується напрям руху транспорту з хворими.

В приймально-діагностичному відділенні встановлюється діагноз, оформляється історія хвороби, призначається лікування і вид санітарної обробки. При необхідності хворим і ураженим надається екстренна медична допомога, здійснюється забір матеріалу для бактеріологічного (вірусологічного) дослідження. В приймально-діагностичному відділенні прийом хворих з різними групами інфекційних хвороб і підозрілих на інфекційне захворювання здійснюється роздільно. Останніх до встановлення попереднього діагнозу затримують в ізоляторі, а уражених з психомоторними розладами направляють в спеціальний ізолятор лікувального відділення.

Хворі і уражені, які потребують інтенсивного лікування безпосередньо направляються у лікувально-діагностичне або лікувальні відділення. Останні призначені для прийому і лікування уражених збудниками особливо небезпечними інфекціями , інфекційних хворих з однією або декількома нозологічними формами в умовах, що виключають можливість госпітального зараження. Лікувально-діагностичне відділення складається із боксів для повної ізоляції хворих із різними інфекціями, полубоксів для хворих з гострими респіраторними інфекціями, загальних палат та палат інтенсивної терапії. Окрім того, до складу інфекційної лікарні входять:

  • аптека, рентгенкабінет, клініко-діагностична лабораторія з бактеріологічним відділенням, морг;

  • мийно-дезінфекційне відділення;

  • підрозділи обслуговування (їдальня, пральня, господарче і транспортне відділення).

Весь персонал інфекційної лікарні для лікування і догляду за хворими використовує спецодяг, що захищає дихальні шляхи та шкіру від невідомого агресивного агенту, а після ідентифікації збудника особливо небезпечної інфекції - протичумні костюми. Їх існує чотири типи.

Протичумний костюм призначений для захисту від збудників особливо небезпечної інфекції при всіх основних шляхах зараження і складається із піжами або комбінезона, протичумного халата, капюшона або великої косинки розміром 90х125 см, ватно-марлевої маски або респіратора, захисних окулярів, гумових, кирзових або шкіряних чобіт чи глибоких калош, шкарпеток або панчох, гумових рукавичок, рушника. Для деяких робіт костюм доповнюється прогумованим або поліетиленовим фартухом, такими ж нарукавниками, другою парою гумових рукавичок.

Протичумний костюм одягають до входу в осередок або приміщення, де знаходяться хворі чи заразний матеріал в наступній послідовності: піжама або комбінезон, шкарпетки, чоботи або глибокі калоші, фонендоскоп, капюшон або велика косинка, протичумний халат, респіратор або ватно-марлева маска, окуляри, рукавички і за пасок рушник. При розтині трупів додатково одягають прогумований або поліетиленовий) фартух, таки ж нарукавники, другу пару гумових рукавичок.

Протичумний костюм знімають у спеціальному приміщенні повільно, у суворо установленій черговості. :Спочатку миють руки в рукавичках в дезінфекційному розчині, виймають із-за паска і занурюють у дезрозчин рушник, потім змоченим антисептиком рушником протирають фартух, нарукавники, знімають їх і акуратно згортають зовнішньою стороною до середини. Чоботи або калоші протирають змоченими у дезінфекційному розчині тампонами (для кожного чобота окремий тампон). Акуратно знімають фонендоскоп, занурюють його в банку з 70% спиртом , таким же чином поступають і із окулярами. Ватно-марлеву пов’язку згортають так, щоб її зовнішній бік опинився усередині. Таким же способом знімають халат і капюшон. Ще раз протирають чоботи і знімають їх. Руки обробляють 70% спиртом, а потім миють з милом.

Після роботи в протичумному костюмі рекомендується прийняти душ.

Після госпіталізації хворого в інфекційну лікарню транспорт і предмети, що використовувались, знезаражуються на майданчику спеціальної обробки, а супроводжуючий персонал проходить повну санітарну обробку.

Персоналу, який працює в зоні суворого протиепідемічного режиму, щоденно, перед початком роботи, вимірюють температуру тіла. В санітарному пропускнику для медичного персоналу він переодягається у захисний одяг. Після закінчення роботи вихід в зону обмеження дозволяється тільки через санітарний пропускник і проходження повної санітарної обробки. Захисний одяг підлягає знезараженню. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

  • працювати натще, без захисного одягу;

  • їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом;

  • виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції;

  • виходити із приміщень на територію і в господарські служби в захисному одязі (халати, піжами);

  • передавати хворим продукти харчування та інші предмети від відвідувачів.

Історії хвороби, рецепти та інші медичні документи, що підлягають зберіганню, необхідно заповнювати в приміщеннях для медичного персоналу простим олівцем. Перед виносом із зони медичні документи знезаражуються в дезінфекційних камерах пароповітряним або газовим методами.

Із лікарні реконвалесценти виписуються після повного клінічного одужання, закінчення термінів ізоляції і виділення збудника у зовнішнє середовище. Перед випискою пацієнти проходять повну санітарну обробку. і отримують продезинфіковані одяг і особисті речі.

Після виписки всіх інфекційних хворих, медичний персонал проходить обсервацію, повну санітарну обробку. і інфекційна лікарня згортається. У всіх приміщеннях проводиться заключна дезінфекція.



Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ
Проводить заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічного режиму закладу (відділення)
План-конспект на проведення семінарського заняття по медичній підготовці...
Література: Методичні рекомендації, щодо забезпечення належного санітарно-протиепідемічного стану в підрозділах ГУМНС України в Миколаївській...
ПРАВИЛА
Проте безліч випадків порушень організаційного, методичного, санітарно-гігієнічного характеру приводить учнів до травм і погіршення...
«МАКАРІВСЬКА РАЙОННА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ» М І Н І СТЕРСТВАОХОРОНИЗДОРО...
Проте, незважаючи на наявність певних позитивних зрушень, санітарно-епідемічну ситуацію в районі слід оцінювати, як напружену
План перевірок дотримання санітарно-епідеміологічного законодавства...
ДЗ «Тернопільська міська санітарно-епідеміологічна станція» на 2010 рік (об’єкти попереднього нагляду)
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА по видачі дозволу – «Висновок державної санітарно-епідеміологічної...
Заява про проведення робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи
С.І. Черніков майор вн служби
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Тренувати особовий склад караулу діям по Санітарно – гігієнічні та протиепідемічні заходи
Кількість годин
Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Основні завдання системи стандартів безпеки...
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ...
Начальник відділу профілактики інфекційних соціально небезпечних хвороб Департаменту державного санітарно-епідемічного нагляду
Р І ШЕННЯ
Законів України «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення  санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка