|
|
Скачати 294.19 Kb.
|
|
Про затвердження інструкцій про заходи з профілактики та боротьби з інфекційними хворобами тварин: бруцельозом, сибіркою, хворобою Тешена свиней та анемією коней Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини України Міністерства агропромислового комплексу України від 25 січня 2000 року N 4 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 березня 2000 р. за N 135/4356 Відповідно до статті 12 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року N 1277 "Питання Державного департаменту ветеринарної медицини" та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами тварин НАКАЗУЮ: 1. Затвердити: Інструкцію про заходи з профілактики та боротьби з бруцельозом тварин (додається); Інструкцію про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин (додається); Інструкцію про заходи з профілактики та боротьби з ензоотичним енцефаломієлітом (хворобою Тешена) свиней (додається); Інструкцію про заходи з профілактики та боротьби з інфекційною анемією коней (додається). 2. Взяти до відома, що Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з бруцельозом тварин та Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин погоджені з Міністерством охорони здоров'я України 17 січня 2000 року. 3. Начальнику управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державного департаменту ветеринарної медицини Романюку П. А. подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України цей наказ та у 10-денний термін після реєстрації забезпечити тиражування його й інструкцій та надсилання їх установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. 4. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя довести зазначені інструкції до установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за їх виконанням. 5. У зв'язку з прийняттям цього наказу вважати такими, що не застосовуються на території України: Инструкцию о мероприятиях по профилактике й ликвидации бруцеллеза животньїх (затверджена Головним управлінням ветеринарії з Державною ветеринарною інспекцією Держагропрому СРСР 10 листопада 1988 року); Инструкцию о мероприятиях против сибирской язвьі (затверджена Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 5 червня 1981 року зі змінами від 12 травня 1982 р.); Инструкцию о мероприятиях по борьбе с знзоотическим знцефаломиелитом (болезнью Тешена) свиней (затверджена Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 5 квітня 1978 року); Инструкцию о мероприятиях по предупреждению й ликвидации инфекционной анемии лошадей (затверджена Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 20 грудня 1982 року). 6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицини України Горжеева В. М. ©І-іда ІеІ. (044)573-82-00 Голова Державного департаменту ветеринарної медицини П. І. Вербицький ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України від 25 січня 2000 р. N 4 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 березня 2000 р. за N 136/4357 ІНСТРУКЦІЯ про заходи з профілактики та боротьби з бруцельозом тварин 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Бруцельоз - небезпечна інфекційна хвороба тварин і людей переважно з хронічним перебігом. Збудник бруцельозу - бактерії роду Вгисеїіа. Визначають 6 самостійних видів бруцел: Вг.теїііепзіз (кози, вівці) - З біовари, Вг.аЬогінз (велика рогата худоба) - 9 біоварів, Вг.зиіз (свині) - 5 біоварів, вг.оуіз (вівці), Вг.сапіз (собаки), Вг.пеоіотае (пацюки). На бруцельоз хворіють люди, які заражаються від тварин або через інфіковані продукти тваринництва. Найбільш небезпечним для людей є збудник бруцельозу овець і кіз - Вг.теїііепзіз, особливо у випадках міграції її у великої рогатої худоби. Інфекційна хвороба овець, збудником якої є вг.оуіз, відома під назвами "Інфекційний епідидиміт баранів, бруцелаовісна інфекція". Можлива міграція бруцел з тварин одного виду на інший. Залежно від епізоотичного стану поголів'я тварин ферму, гурт, господарство, населений пункт, район, область вважають неблагополучними чи благополучними щодо бруцельозу. Благополучними щодо бруцельозу визначають ферми, гурти, господарства, населені пункти, райони, області, в межах яких при дослідженнях на бруцельоз не виявляють жодної хворої тварини. У разі виникнення захворювання неблагополучним оголошують господарство (ферму, гурт) і на період оздоровлення визначають зону загрози можливої міграції збудника. 2. ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКІВ ГОСПОДАРСТВ, ВЛАСНИКІВ ТВАРИН, СПЕЦІАЛІСТІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ, ОРГАНІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я 3 ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ПРОТИБРУЦЕЛЬОЗНИХ ЗАХОДІВ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЇХ ЗА НЕВЖИТТЯ ЦИХ ЗАХОДІВ 2.1. Керівники господарств незалежно від форми власності та власники тварин забезпечують здійснення організаційно-господарських та спеціальних ветеринарно-санітарних заходів з охорони тварин від зараження бруцельозом, а в разі його виникнення - проведення карантинних заходів та ліквідацію вогнища інфекції. 2.2. Головні державні інспектори ветеринарної медицини районів, міст, а також ветеринарні фахівці агропромислових об'єднань та комбінатів, колективних, фермерських і підсобних господарств тримають на контролі організацію і проведення своєчасної діагностики бруцельозу. 2.3. Управління державної ветеринарної медицини АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст зобов'язані здійснювати постійне керівництво і контроль за виконанням заходів щодо профілактики та ліквідації бруцельозу тварин у разі його виникнення в господарствах і населених пунктах. 2.4. За невиконання або виконання не в повному обсязі профілактичних і оздоровчих протибруцельозних заходів на винних осіб накладаються адміністративні стягнення. Особи, які допустили порушення ветеринарних правил, що спричинило поширення бруцельозу або інші тяжкі наслідки, можуть бути притягнуті до кримінальної ©І-іда <�еІ.(044)573-82-00 відповідальності згідно з чинним законодавством. 2.5. Підприємства, установи й організації ветеринарної медицини та установи державної санітарно-епідеміологічної служби зобов'язані своєчасно обмінюватись інформацією про випадки захворювання на бруцельоз тварин і людей, проводити спільні медико-ветеринарні та епідеміологічні обстеження в разі виникнення захворювань тварин на бруцельоз, визначати джерела та шляхи поширення збудника хвороби, розробляти, організовувати та проводити спільні заходи з ліквідації вогнища інфекції. 2.6. Фахівці державної санітарно-епідеміологічної служби беруть участь у розробці планів заходів з боротьби з бруцельозом і профілактики зараження людей у неблагополучних господарствах, населених пунктах, організовують та проводять медико-санітарні заходи на тваринницьких фермах, підприємствах, що переробляють продукти і сировину тваринного походження, а також здійснюють державний санітарний нагляд за додержанням протиепідемічного режиму. 2.7. Державні органи ветеринарної медицини разом з органами державної санітарно-епідеміологічної служби організовують комісії для перевірок на предмет повноти і якості проведення профілактичних та оздоровчих заходів на тваринницьких фермах і переробних підприємствах, видають офіційні приписи про вжиття невідкладних організаційно-господарчих та спеціальних профілактичних заходів. 3. ДІАГНОСТИКА БРУЦЕЛЬОЗУ 3.1. Дослідження тварин та біологічного матеріалу від них проводять згідно з чинною настановою з діагностики бруцельозу. 3.2. Для дослідження тварин на бруцельоз застосовують серологічний, алергічний та бактеріологічний методи. Велику рогату худобу, яків, зебу, буйволів досліджують серологічним методом (роз-бенгал проба - РБП або реакція аглютинації - РА або реакція зв'язування комплементу - РЗК або реакція тривалого зв'язування комплементу - РТЗК або кільцева реакція з молоком - КР) і алергічним; овець, кіз, оленів - серологічним (РБП, РА, РЗК, РТЗК) і алергічним; свиней - серологічним (РБП, РЗК, РТЗК) і алергічним; коней - серологічним (РБП, РА, РЗК); верблюдів - серологічним (РБП, РА, РЗК); собак і тварин інших видів - серологічним (РА, РЗК). 3.3. Планові профілактичні серологічні дослідження на бруцельоз бугаїв-плідників, корів, нетелів, телиць віком понад один рік, буйволів, баранів-плідників, вівцематок, що лишилися без приплоду, кнурів-плідників та основних свиноматок проводять у всіх господарствах один раз на рік за роз-бенгал пробою (РБП). При одержанні позитивних результатів за РБП діагноз уточнюють додатковим дослідженням за РЗК (РТЗК) і РА. Корів, бугаїв-плідників, телиць віком понад рік, свиноматок, від яких приплід продається населенню, овець та кіз громадян, які проживають на території господарств чи в окремих населених пунктах, досліджують на бруцельоз один раз на рік комплексно за РБП та РЗК. 3.4. Обов'язковому комплексному серологічному дослідженню за РБП (РА) і РЗК (РТЗК) на бруцельоз підлягають тварини всіх видів у період 30-денного профілактичного карантину при виведенні або введенні їх у господарство незалежно від форми власності, а також при їх продажу або купівлі. 3.5. У зоні можливого заносу бруцельозу планові серологічні дослідження маточного поголів'я проводять за РБП (РА) двічі на рік - навесні і восени. 3.6. При виявленні тварин, які позитивно реагують, повторне дослідження на бруцельоз усієї групи тварин проводять через 15-20 днів серологічними методами РБП, РА, РЗК (РТЗК) і алергічно. При потребі використовують також кільцеву реакцію з молоком. 3.7. Корів (нетелів), буйволиць, верблюдиць досліджують незалежно від терміну вагітності; вівцематок і свиноматок - через 1-2 місяці після окоту чи опоросу. 3.8. Серологічні та алергічні дослідження на бруцельоз проводять не раніше як через 45 днів після останнього щеплення проти інфекційних захворювань, протипаразитарних та інших профілактичних ветеринарних обробок. 3.9. При виявленні клінічних ознак захворювання бруцельозом (аборти, мертвонародження, орхіти, артрити та інше) хворих тварин ізолюють і обов'язково досліджують двічі - за РБП (РА) і РЗК (РТЗК) - на бруцельоз з інтервалом 15-20 днів і алергічною пробою. При потребі цими самими методами досліджують інших тварин стада (ферми), а вівцепоголів'я додатково на інфекційний епідидиміт баранів. 3.10. Коней досліджують серологічне за РБП та РЗК на бруцельоз у разі виявлення клінічних ознак хвороби (бурсит, нагній холки, тендовагініт, артрит та інше), а також у разі контакту з неблагополучним поголів'ям інших видів тварин у бруцельозному вогнищі. 3.11. Диких тварин (лосі, кабани, козулі та інші) досліджують на бруцельоз серологічне за РБП і РЗК та бактеріологічне - після вибіркового діагностично-ліцензійного відстрілу. 3.12. У звірівництві контроль щодо бруцельозу проводять на підставі бактеріологічних досліджень абортованих плодів. 3.13. Планові серологічні дослідження та клінічне обстеження на інфекційний епідидиміт баранів-плідників проводять один раз на рік до парувальної компанії, а також перед формуванням отар для відгону на випас і після повернення, під час профілактичного карантину у разі продажу племінних баранів (баранчиків) чи вівцематок (ярок) або при міжгосподарчому обміні. Для дослідження застосовують реакцію тривалого зв'язування комплементу (РТЗК) з бруцелаовісним антигеном або реакцію імунодифузії (РІД). 3.14. Бактеріологічні дослідження на бруцельоз, з обов'язковим проведенням біопроби на морських свинках, проводять з біоматеріалом від сільськогосподарських тварин при наявності підозри на захворювання бруцельозом (аборти, орхіти, артрити та інше), а також при діагностичному забої для уточнення діагнозу у серопозитивних тварин благополучного господарства. Абортовані плоди, що надходять до лабораторій ветеринарної медицини для дослідження на трихомоноз, кампілобактеріоз, сальмонельоз, лептоспіроз, хламідіоз, підлягають обов'язковому дослідженню на бруцельоз. 3.15. На інфекційний епідидиміт баранів бактеріологічне досліджують статеві залози та їх придатки від клінічне хворих чи серологічне позитивних баранів після діагностичного забою або кастрації, а також абортплоди, цервіко-вагінальні виділення у вівцематок після аборту. 3.16. Діагноз на бруцельоз уважають установленим, якщо: - виділено культуру бруцел із біоматеріалу або одержано позитивні результати біопроби на морських свинках; - виявлено позитивні серологічні, алергічні реакції у тварин з клінічними ознаками бруцельозу; - виявлено зростання титрів антитіл за РА і РЗК у повторних пробах сироваток крові, відібраних з інтервалом 15-20 діб, а також позитивну алергічну реакцію та збільшення загальної чисельності тварин, які позитивно реагують. 3.17. Діагноз на інфекційний епідидиміт баранів вважають установленим, якщо виділено культуру збудника хвороби - вг.оуіз, або виявлено позитивну РТЗК (РІД) з бруцелаовісним антигеном. 3.18. У неблагополучних щодо бруцельозу господарствах та в загрозливій зоні тварини, які позитивно реагують, вважаються хворими і підлягають забою. 3.19. Виділені культури бруцел обов'язково направляють до Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків, Пушкінська, 83) для визначення виду та біовару збудника хвороби. 4. ПРОФІЛАКТИКА БРУЦЕЛЬОЗУ ТА ІНФЕКЦІЙНОГО ЕПІДИДИМІТУ БАРАНІВ 4.1. На територію України не дозволяється завозити поголів'я великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней або сперму, зиготи, ембріони з неблагополучних Щодо бруцельозу господарств, а також - тварин, щеплених протибруцельозними вакцинами. 4.2. Імпортних племінних тварин (рогату худобу, овець та свиней) після карантину утримують відокремлено не менше 12 місяців до одержання благополучного щодо бруцельозу розтелення, окоту та опоросу, негативних результатів реакцій серологічних досліджень. 4.3. Керівники і власники господарств усіх форм власності, спеціалісти ветеринарної медицини зобов'язані: ©І-іда 1еІ.(044)573-82-00 4.3.1. Не допускати придбання тварин та введення їх у господарства без погодження з головним державним інспектором ветеринарної медицини району. 4.3.2. Обов'язково досліджувати тварин на бруцельоз та інфекційний епідидиміт у період 30-денного профілактичного карантину, при їх уводі і виводі з господарства. 4.3.3. При виявленні тварин, які позитивно реагують на бруцельоз або інфекційний епідидиміт, слід проводити уточнення діагнозу. Без уточнення діагнозу забороняється реалізація племінної продукції з ферм, гуртів, отар. 4.3.4. Дотримуватись ветеринарно-санітарних правил при комплектуванні, годівлі, утриманні та використанні тварин. Будувати потрібні об'єкти ветеринарного та санітарного призначення. Дотримуватись застережних заходів при заготівлі кормів з метою виключення контамінації їх бруцелами. 4.3.5. Молоко, заготовлене від тварин, які є власністю населення, відправляти на молокозаводи у спеціально маркованій тарі, не завозячи на ферму. 4.3.6. Не дозволяти доступ сторонніх осіб та транспорту на тваринницькі ферми. 4.3.7. Не допускати контакту здорового поголів'я тварин на пасовищі або водопої з худобою неблагополучних на бруцельоз ферм. 4.3.8. Пред'являти тварин для огляду і дослідження, виділяти для виконання цих робіт підсобних робітників та створювати умови, потрібні для своєчасного дослідження. |
| ІНСТРУКЦІЯ про заходи профілактики та боротьби з бешихою свиней Перебіг хвороби може бути: блискавичним, гострим, підгострим і хронічним. Розрізняють септичну, шкірну (кропивниця) та латентну форми... |
Рішення, прийняті на засіданні Про стан профілактики та боротьби з соціально небезпечними хворобами в м. Нікополі |
| ІНСТРУКЦІЯ про заходи з профілактики та боротьби з інфекційною бурсальною... Гамборо висококонтагіозне вірусне захворювання, яке вражає З 15-тижневого віку курчат і протікає в гострій формі без виявленої сезонності.... |
ІНСТРУКЦІЯ про заходи з профілактики та боротьби з інфекційним ринотрахеїтом... РТ контагіозна вірусна хвороба великої рогатої худоби, яка проходить у респіраторній, генітальній, кератокон'юнктивній, нервово-енцефальній... |
| Закону України "Про ветеринарну медицину" 2498-12 Про затвердження Інструкції щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби |
Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з емфізематозним карбункулом Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України10 жовтня 2000 р. N 47( z0741-00 ) |
| Про стан захворюваності та вжиті заходи по профілактиці грипу і ГРВІ,... Заходи по профілактиці грипу в районі проводяться згідно комплексного плану заходів щодо профілактики і боротьби з грипом та ГРЗ... |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 22 січня 1996 р. № 116 Київ... На виконання розпорядження Президента України від 10 лютого 1995 р. № 35 «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою... |
| Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів і підрозділів... Країни „Про міліцію”, „Про державну службу”, Указу Президента України від 21 липня 1994 року №396 „Про невідкладні заходи щодо посилення... |
ПРАВИЛ Аутримання домашніх та інших тварин і поводження з ними Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02. 06. 2009 №264 «Про затвердження Методичних рекомендацій... |