Уроки 5, 6 Тема: Літературна балада. Особливості жанру літературної балади Г. Гейне «Лорелей». Переплетіння психологічного

Уроки 5, 6 Тема: Літературна балада. Особливості жанру літературної балади Г.Гейне «Лорелей». Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі (продовження роботи «Оригінал, переклад, переспів як спосіб розвитку творчих здібностей учнів і крок до розуміння ідейного змісту твору) Навчальна мета: дати визначення поняття «літературна балада», розкрити особливості жанру балади, особливості «німецької системи віршування»; поглибити знання учнів про творчість Г.Гейне; удосконалювати навички текстологічного аналізу твору; продовжити роботу над удосконаленням уміння порівнювати переклади балад, створювати власні переклади, переспіви (світова література); формувати навички розпізнавання та розуміння граматичних явищ (складнопідрядні додаткові речення) у тексті (німецька мова); формувати навички систематизувати і коментувати одержану інформацію, логічно вибудовувати висловлювання, використовуючи відповідний лексичний матеріал (німецька мова, світова література), Розвивальна мета: розвивати вміння читати і розуміти текст (німецькою, українською, російською мовами); використовувати мовну здогадку з опорою на контекст або словотворчі елементи (німецька мова, світова література) розвивати навички виразного читання поетичних творів українською, російською, німецькою мовами (світова література, німецька мова); розвивати самостійність у праці; Виховна мета: виховувати інтерес і цікавість до вивчення творів світової літератури у перекладах і в оригіналі (світова література, німецька мова) Тип уроку: інтегрований урок (німецька мова – світова література). Оформлення: малюнки учнів, шкільний журнал “Крок” із найкращими учнівськими роботами, німецько-українські словники Обладнання: презентація зміст уроку І. Вступне слово вчителя світової літератури про роботу в класі. ІІ. Усні повідомлення учнів до уроку (елемент семінарського заняття). Учень 1. Переклад у сучасному розумінні вимагає точності змісту і формальної вірності (у значенні пра­вильності), але не рабської залежності. У книзі "Мистецтво перекладу" Максим Рильський пише про критерії оцінки сучасного перекладу і вимоги до перекладача. На думку поета, перекладач повинен уміти "ввійти" у світ автора, підкорити йому свою індивідуальність; добре знати мову оригіналу і свою рідну мову; зберегти поетичну форму оригіналу (строфіку, чергування і характер рим); переклад повинен звучати в тому ж ключі, що й оригінал; окрім мови оригіналу, перекладач повинен знати звичаї, особливості історії, культури того народу, з мови якого він перекладає. Учень 2. У сучасному розумінні художній переклад, як зазначено у словниках, - вид літературної творчості, у процесі якої твір, написаний однією мовою, відтворюється іншою. Майстерно зроблений переклад - це творчість, яка відрізняється від власне оригінальної залежністю від об'єкта перекладу, тобто оригіналу. Ця залежність може проявлятись у різній мірі. У період розквіту романтизму, коли дуже цінувались ідеали свободи, в тому числі й авторської, популярними були вільні переклади, переспіви, варіації. "Горные вершины" Лермонтова - зразок того, як поет-майстер відійшов від оригіналу, щоб передати його душу. Горные вершины Спят во тьме ночной; Тихие долины Полны свежей мглой; Не пылит дорога, Не дрожат листы... Подожди немного, Отдохнешь и ты. 2. Слово вчителя світової літератури * Переклад - це завжди і деяка інтерпретація, трактування твору, в якому передається ставлення перекладача до тексту і особливості його сприйняття. Актуалізація знань учнів за темою «Переклад» (Для перевірки знань школярів учитель використовує набір дидактичного матеріалу «Переклад») * Завдання класу З’єднайте розрізнені картки: 1. Художній переклад а) підрядково-дослівний переклад іншою мовою, перший етап на шляху художнього перекладу 2. Види художнього перекладу б) І.Франко, Леся Українка, М.Зеров, М.Рильський, М.Бажан, Борис Тен, М.Лукаш, Г.Кочур 3. Підрядник в) «вільний переклад», «переспів», «наслідування» 4. Українські перекладачі г) різновид літературної твор- чості, внаслідок якої твір, існуючи в народній мові, оживає в іншій ІІІ. Робота вчителя німецької мови з класом 1. Учитель: Heute werden wir über das Lied von Heinrich Heine sprechen. In diesem Lied wird eine sagenhafte Zauberin besungen. Am Rhein steht der Loreleifelsen. Eine deutsche Volkssage erzählt, dass man vor vielen, vielen Jahren auf diesem Felsen oft eine schöne Jungfrau sehen konnte. Diese Jungfrau hieß Lorelei. Am Abend kam sie auf den Felsen und sang dort wunderschöne Lieder. Sie sang so schön, dass viele Fischer den Tod im Rhein fanden, weit sie nur auf die Lieder der Jungfrau hörten und nicht auf die Felsen schauten. 2. Робота із словником Vor dem Lesen schreibt neue Wörter: der Sinn - розум dunkeln - темніти funkeln - іскритися, блискати das Geschmeide – прикраса з коштовного металу gewaltig - сильний, могутній ergreifen - захоплювати, хапати das Weh - сум, біль, горе, скорбота verschlingen - ковтати, поглинати der Kahn - човен 3. Hört dieses Lied zu! (Першим вірш мовою оригіналу читає вчитель німецької мови. У кожного учня на парті лежить текст вірша "Лорелея" німецькою мовою та німецько-українські словники.) Lorelei Ich weiß nicht, was soll es bedeuten, dass ich so traurig bin; ein Märchen aus alten Zeiten, das kommt mir nicht aus dem Sinn. Die Luft ist kühl und es dunkelt, und ruhig fließt der Rhein; der Gipfel des Berges funkelt im Abendsonnenschein. Die schönste Jungfrau sitzet dort oben wunderbar, ihr goldnes Geschmeide blitzet, Sie kämmt ihr goldnes Haar. Sie kämmt es mit goldenem Kamme und singt ein Lied dabei; das hat eine, wundersame gewaltige Melodei. Den Schiffer im kleinen Schiffe ergreift es mit wildem Weh; er schaut nicht die Felsenriffe er schaut nur hinauf in die Höh’. Ich glaube, die Wellen verschlingen am Ende Schiffer und Kahn; und das hat mit ihrem Singen die Lorelei getan. 4. Зауваження вчителя німецької мови. Щодо ритмомелодики вірша Гейне можна сказати, що він відтворює запозичений у німецькому фольклорі дольник. Дольник (або паузник) – це вид тонічного вірша, в рядках якого витримується однакова кількість наголошених складів, а кількість ненаголошених між ними коливається від одного до двох («міжударний інтервал»). В залежності від кількості наголосів у рядку розрізняють двохударний, триударний, чотирьохударний дольник і т.д. Ich weiß nicht, was soll es bedeuten, X U X X U X X U X dass ich so traurig bin; X U X U X U ein Märchen aus alten Zeiten, X U X X U X U X das kommt mir nicht aus dem Sinn. X U X U X X U (де U - наголошені склади, постійна кількість, X- ненаголошені склади, кількість 1-2) 5. Учитель німецької мови (робота з осмислення певних граматичних категорій): Перед тим, як ми будемо працювати над підрядниками, давайте розглянемо вірш з точки зору граматики. В цьому вірші ви зустрічаєтесь з новим для вас граматичним явищем – складнопідрядним реченням: Ich weiß nicht, was soll es bedeuten, dass ich so traurig bin. Складнопідрядне речення – це речення, яке складається з двох речень, одне з яких залежне (підрядне речення) від другого (головного речення). Існують різні типи підрядних речень. В даному випадку ми розглядаємо підрядні додаткові речення, які відповідають на питання що? та вводяться в головне за допомогою сполучника daß. Підрядні речення мають певний порядок слів: змінювана частини присудка стоїть на останньому місці у реченні. (Вчитель виконує на дошці синтаксичний розбір речення). 6. Робота з учнями Gebraucht den Text und übersetzt die Sätze ins Deutsche: - Він сказав, що ця казка з давніх часів. - Рибалка бачить, що молода жінка сидить там. - Я знаю, що це чудова мелодія. - Я думаю, що він не бачить рифів. - Ми сподіваємось, що хвилі не поглинуть човен. Робота у творчих групах біля дошки (всього шість творчих груп, що відповідає шести строфам вірша-першоджерела; подається зразок роботи двох творчих груп). 1) Ich weiß nicht, was soll es bedeuten, Я не знаю, що повинно це означати dass ich so traurig bin; що я такий сумний ein Märchen aus alten Zeiten, Казка зі старих (давніх) часів, das kommt mir nicht aus dem Sinn. не йде мені (розуму (почуття). Я не знаю, що це повинно означати, Я такий сумний. Казка давніх часів Не йде з думки/не дає спокою. 2) Die Luft ist kühl und es dunkelt, Повітря прохолодне(свіже) темнішає und ruhig fließt der Rhein; І спокійно тече Рейн der Gipfel des Berges funkelt Вершина гори виблискує im Abendsonnenschein. У вечірньому світлі сонця. Повітря свіжішає, темно. Спокійно Рейн тече. Вершина гори виблискує У променях вечірнього сонця. ІУ. Робота з вчителем світової літератури. 1. Повідомлення учнів-дослідників (група асистента-помічника) Характеристика збірки "Книга пісень". Вірш «Лорелея» входить до збірки поезій Гейне "Книга пісень". Це - найвідоміша збірка поета. Вона складається з чотирьох розділів: "Страждання юності", "Ліричне інтермеццо", "Знову на Батьківщині", "Північне море". Ранні вірші, що увійшли до розділів "Страждання юності" і "Ліричне інтермеццо", присвячені романтичним любовним переживанням, часто трагічним. Кохана, до якої звертається ліричний герой, - створіння небесної краси, але з холодним серцем. Своєю байдужістю вона вона доводить закоханого до розпачу. Вірш "Не знаю, що стало зо мною..." (більш відомий як "Лорелея") входить до розділу "Знову на Батьківщині". Це другий вірш у розділі. Після нього ліричний герой збірки поступово змінює своє сприйняття коханої й самого кохання. 2. Історія створення вірша. Переважна більшість віршів збірки написана в дусі народних пісень. Цим пояснюється і її назва - "Книга пісень". До найславетніших гейневських поетичних обробок належить вірш про Лорелей ("Не знаю, що стало зо мною...") - прекрасну чарівницю, фею, яка сиділа на скелі і своїм співом зачаровувала рибаків. Зачарований її дивовижним голосом, юнак забув про свій човен і загинув у хвилях Рейну. Ця старовинна рейнська легенда приваблювала романтиків, її віршовані обробки зустрічаються у Клеменса Брентано, Й. Ейхендорфа, О. Г. фон Лебена. У вірші Гейне знайшла відгомін легенда про Лорелею, яка мала не фольклорний, а літературний характер. Її творцем був німецький романтик Клеменс Брентано, автор вірша "Лорелея". Назва твору означала й одну із скель на Рейні, і "духа скелі" - сирену, що приворожувала, вабила до себе плавців, а потім губила їх. До Гейне поети-романтики були добросовісними оповідниками народної легенди. У вірші Гейне образ Лорелей втрачає демонічні риси і тлумачиться як символ згубної сили кохання. Лорелей не винна у загибелі рибалок (рибалки), як кохана не винна у муках закоханого. Винне саме кохання - почуття складне та загадкове. 3. Заздалегідь підготовлений вчителем німецької мови учень ще раз читає вірш мовою оригіналу. 4. Навчальна пауза У. Обговорення змісту вірша «Лорелея» з вчителем світової літератури Який образ стає головним у поезії Гейне? (Приблизний варіант відповіді учня: Вірш Гейне втратив міфологічний, демонічний аспект. У вірші передаються думки, переживання автора з приводу відомого романтичного міфу. Ліричне "Я" не випадково з'являється на початку і в кінці вірша, обрамляючи легенду про прекрасну Лорелею, що особливо відчутно в тексті оригіналу: "ich weiß...", "ich glaube...". Героєм вірша стала не Лорелея, а сам поет, який задумливо й задушевно передає свій настрій. Відтворюючи народну легенду, поет забарвлює її глибоким ліризмом, розкриваючи насамперед відчуття, породжені казковим образом в його душі: Ich weiß nicht, was soll es bedeuten, dass ich so traurig bin; ein Märchen aus alten Zeiten, das kommt mir nicht aus dem Sinn. He знаю, що стало зо мною, Сумує серце моє, - Мені ні сну, ні спокою Казка стара не дає.) Як би ви визначили тему вірша і його ідею? Під пером Гейне відомий сюжет про Лорелею набуває нового звучання. Поет написав вірш про трагічну силу кохання, а уособленням згубних чар цього загадкового почуття і є Лорелея. Цей образ у центрі уваги автора: "красуня на кручі сидить у самоті" і приваблює човнярів своїм співом і золотом кіс. Перекладачі зберігають слово "золотий", яке тричі повторюється в оригіналі. Але Лорелея не винна у загибелі рибалки. Винне саме кохання - почуття складне та загадкове. Це відкриття епохи Романтизму. Це відкриття, яке у вірші робить Гейне. УІ. Висновки 1. На попередньому уроці ми говорили про баладу Гете «Вільшаний король» і визначили особливості побудови, змісту балади Гете. Відкрийте зошит і знайдіть записи. Прочитайте. Учні зачитують із зошитів: - звернення до фольклору; - використання чарівного, фантастичного; - драматизм, трагізм зображених подій; - побудова переважно на діалозі. 2. А тепер спробуйте визначити особливості балад Гейне. Визначте спільне і те що їх різнить. (Очікуваний результат: - звернення до фольклору (спільне); - використання чарівного, фантастичного (спільне); - драматизм, трагізм (спільне); - замість діалогу опис, розповідь (особливе). УІІ. Домашнє завдання Власні переклади. Творчий конкурс Урок провели вчителі: учитель вищої категорії гімназії № 117 ім. Лесі Українки Черниш Т.М., учитель вищої категорії Сабадаш Т.М. Науковий консультант: кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології КНЛУ Володіна Т.С. Додаток До матеріалів уроку додається робота учениці гімназії № 117 ім. Лесі Українки Юрочко Мирослави. Показана поетапна робота: від послівного до художнього перекладу. Lorelei Лорелея Перший етап. Послівний переклад: Ich weiß nicht, was soll es bedeuten, Я знаю не, що мусить це означати Dass ich so traurig bin; Що я такий сумний ein Märchen aus alten Zeiten, Казка з старих часів das kommt mir nicht aus dem Sinn. Це йде мені не з думки Die Luft ist kühl und es dunkelt Повітря є прохолодне і темніє und ruhig fließt der Rhein; І тихо тече Рейн der Gipfel des Berges funkelt Вершина гори сяє im Abendsonnenschein. у вечірньому сяйві сонця. Die schönste Jungfrau sitzet Найгарніша молода жінка сидить dort oben wunderbar, Там нагорі прекрасна, ihr goldnes Geschmeide blitzet, Її золоті прикраси з дорогоцінного металу сяють, Sie kämmt ihr goldnes Haar. Вона розчісує її золоте волосся Sie kämmt es mit goldenem Kamme Вона розчісує його з золотим гребінцем und singt ein Lied dabei; І співає пісню при цьому das hat eine wundersame це має одна чудова gewaltige Melodei. сильна мелодія. Den Schiffer im kleinen Schiffe Рибалку в маленькому човні ergreift es mit wildem Weh; хапає з диким болем er schaut nicht die Felsenriffe, Він не бачить рифів er schaut nur hinauf in die Höh’ . Він дивитися тільки вверх в височінь. Ich glaube, die Wellen verschlingen Я вірю, хвилі поглинуть am Ende Schiffer und Kahn; в кінці рибалка і човен und das hat mit ihrem Singen І це має з її співом die Lorelei getan. Лорелей зробила. Другий етап. Початковий переклад. Я не знаю, що це має значити. Це те, що робить мене сумним – старовинна казка, що не йде з моїх думок. Свіже повітря. Уже почало смеркатися. Десь спокійно тече Рейн. Вершина гори виблискує у вечірньому сонячному сяйві. Там сидить найпрекрасніша дівчина і розчісує гребінцем своє золоте волосся. А золота прикраса з дорогоцінного металу виблискує в сонячних променях. І пісня лунає при цьому. божественна, чудова мелодія. Шкіпер у маленькому судні пливе по морю. І з диким болем він дивиться тільки вгору . Він не бачить, куди пливе, він не бачить рифів. І враз хвилі забрали його. Кінець. Пустота. Уже немає ні судна, ні шкіпера. Це все через її спів. Спів золотокосої дівчини. Спів Лорелей. Завершальний етап. Художній переклад. До нині у світі живе багато казок. Деякі з них правдиві, інші – вигадка, але навіть у них є доля істини. Не знаю, що має значити той великий та глибокий сум, який наповнює моє серце, та одна казка з давніх часів, коли ще королі правили світами і всі жили в мирі та злагоді, не покидає моїх думок. Вона заполонила мене, моє серце. А здавалося, звичайна казка, тільки з незвичайним кінцем... Десь далеко тече могутній Рейн, обдаючи свої береги прохолодою. Повітря свіже та вологе. У підніжжя скелі знаходять свою смерть хвилі. Здається, що весь світ у полоні вечірнього сонця, його променів, які дарують останнє тепло та спокій грізним, як звірі, водам. Саме у тому раю і живе прекрасна дівчина. Вона, мов квітка, молода, прекрасна, ніжна . Її обличчя майже біле, а відтіняють його яскраво-рожеві вуста, чорні тонкі брови, зелені , кольору першої весняної трави , очі . Золоте волосся легкими хвилями спадає на плечі, спину, шовкову сукню. Дівчина розчісує волосся золотим гребінцем, що виблискує в останніх сонячних променях. А в цей час ллється, наче вода, її дивна, неземна пісня, така чиста, дзвінка та ніжна. Солодка мелодія наповнює увесь простір: вона летить то вгору, до сонця і хмар, то до птахів, то падає в глибини безмежного Рейну, але не губиться, а з кожною хвилею стає все сильнішою і сильнішою . Та ось я бачу, що десь там, серед страшних хвиль, видніється маленьке суденце. Воно старе: фарба облущена, корма трохи нахилена вперед. Здається, суденце пройшло через сотні штормів, розбило мільйони хвиль. Але воно було непереможне, безсмертне. У човні один шкіпер. Це юнак з русявим волоссям та очима кольору неба. Хлопець добре знав ці води, тому міг точно передбачити, коли і який поворот наближається, як із нього вийти. Але цього разу він був безсилий. Він не міг ані поворухнутися, ані відвести очей від скелі, звідки лунала ця чарівна мелодія. Юнаку водночас стало так спокійно і так боляче. Його серце розривалося, він не бачив ні рифів, ні скель. Він бачив лише синє небо, червоне сонце, що його зігрівало, та верхівку скелі, звідки, як йому здавалося, сяяло друге світило. І враз усе зникло: і суденце, і шкіпер – все кудись у глибину забрала вода. Лише тріск дерева і ревіння хвиль. Залишилася тільки вода... Ні... Весь простір наповнила таємнича пісня... Робота учениці гімназії №117 ім. Лесі Українки Черниш Марії Лорелай Думки полонять мій розум: Пристрасть губить серця. Мені не дає спокою Стародавня казка одна... Сідає сонце над Рейном, Виблискують шпилі гірські, І чується пісня чарівна В казковій цій стороні. На скелі крутій, високій Прекрасна русалка співа, Розчісує довгі коси Із золота гребнем вона. Мелодію дивну чую, Йде по долині луна, Але ця прекрасна пісня З життя звела юнака... Заслухався хлопець. Дивився Лишень на неї одну. Він рифів не бачив... Розбився Й полинув на дно, у ріку. По Рейну побігли хвилі; Загинув рибалка від мар. Це все своїм диким співом Накоїла Лорелай.

Схожі: