|
|
Скачати 42.94 Kb.
|
| Чаювання в Бучі, або Майже двадцять років тому… Початок моєї викладацької діяльності після навчання на кафедрі класич-ної філології Ленінградського університету був пов'язаний майже виключно з медичним та педагогічним інститутами Сімферополя, а коли розпочалася моя наукова робота за темою кандидатської дисертації, були закладені підвалини співпраці з колегами з Московського університету ім. М.В.Ломоносова, у Спеціалізованій вченій раді якого і відбувся захист дисертації, присвяченій реконструкції сюжету не вповні збереженій новознайденій комедії Менандра «Щит». Відтак влітку 1979 р. провідною науковою установою, яка дала б відгук на дисертацію, було визначено Київський держаний університет, а написати відгук погодився Андрій Олександрович Білецький. Звичайно, я позаочі знав про його діяльність як науковця і педагога, але зустрічатичь з А.О. до того не довелося, як, втім, не вдалося познайомитись з ним і на цей раз: за тиждень до захисту я приїхав до Києва і на кафедрі отримав готовий і належно оформлений відгук, бо А.О. був десь за межами міста. Дорогою до Москви я, природньо хвилюючись, читав і перечитував текст відгуку, готуючись знайти там низку критичних зауважень, на які потрібно буде дати змістовну відповідь під час захисту. Однак виявилося, що шановний рецензент був налаштований дуже доброзичливо до молодого науковця і дружньо підтримав його спостереження і висновки щодо більшості розглянутих в дисертації проблем, особливо відзначивши плідність для текстологічних досліджень використаного мною методу структурного аналізу. Втім, дисертацію читав А.О. дуже кваліфіковано і уважно, не оминаючи навіть помилок в її оформленні – десь при цитуванні тексту комедії замість знаку густого придиху з’явився знак легкого придиху, десь знайшлася помилка в ініціалах імені іноземного дослідника тощо. То ж при підготовці проекту висновку Вченої ради я, за порадою її секретаря М.М.Слав’янинської, використав текст першої та останньої сторінок відгуку А.О., і захист в цілому був успішним. Перша і, на жаль, остання моя зустріч з А.О. відбулася лише майже через півтора десятка років по тому – у травні 1992 року. В той час я перебував на стажуванні при кафедрі С.В.Семчинського в Київському університеті і радо прийняв пропозицію Ю.В.Шаніна разом відвідати Андрія Олександровича, який тоді майже не виїздив з Бучі до Києва. На мій превеликий подив, для А.О. я не був зовсім невідомою людиною, він читав мої наукові публікації і знав, що я останнім часом докладаю зусилля до справи створення в Сімферопольському університеті першої в Україні кафедри грецької (власне – новогрецької) філології. Отже, розмова за чайним столом почалася з обговорення саме цього питання: А.О. цікавив склад викладачів такої кафедри, її навчальний план, забезпеченість підручниками. Довідавшись, що серед організаторів і перших викладачів кафедри – його учень В.О.Солодков і учень В.Г.Соколика Сократ Лазаріді, А.О. сказав: «Ну, певно, грецькій мові студентів ви навчите, а от як ви плануєте забезпечити належний науковий рівень підготовки фахівців?» Моя відповідь, що ми маємо намір давати студентам кафедри подвійну спеціалізацію – з новогрецької та англійської мов – і що основні теоретичні курси вони вивчатимуть разом зі студентами кафедри англійської філології, А.О. цілком задовольнила і, переглядаючи з олівцем в руках проект навчального плану, він порадив курс давньогрецької мови перенести з 1-го та 2-го семестрів на 6-й та 7-й, аби до того часу студенти добре засвоїли сучасну грецьку вимову і «еразмів спосіб» вимови давньогрецьких слів не завдавав їм додаткових труднощів. Принагідно я розповів А.О., що кілька місяців тому, у грудні 1991 р., нам вдалося (тоді це було ще порівняно просто) зустрітися зі щойно обраним Президентом України і що Л.М.Кравчук, зважаючи на факт повернення з депортації на батьківщину кримських греків, зробив розпорядження створити таку кафедру в Сімферополі (до речі, відповідний наказ Міністерства освіти було підписано через два тижні після цієї моєї зустрічі з А.О.). При цьому я зважився висловити своє захоплення перспективами націо-нального політико-економічного та культурного відродження самостійної України, і тоді розпочалося дійство, яке ніби перенесло нас на береги Ілісу, в далеке п’яте століття до Р.Х. Як колись це робив мудрий Сократ, А.О. низкою запитань і оцінок моїх відповідей швидко позбавив мене надмірного оптимізму щодо нашого спільного майбутнього. При цьому Ю.В.Шанін ви-конував роль такого собі «трікстера», під’юджуючи мене і в’їдливо ко-ментуючи хід розмови. Сьогодні, через двадцять років існування України як незалежної держави я пригадую цю розмову і з певним сумом визнаю засновані на багатому житейському досвіді далекоглядність Андрія Олек-сандровича і Юрія Вадимовича. По тому А.О. запитав: «А що ви там разом зі С.В.Семчинським збираєтесь робити? Ходять чутки про якийсь новий підручник з античної літератури». Тоді ми справді розробил проект такого підручника, який мав складатися з трьох частин: перша відводилася на грецьку, друга – на латинську літера-тури, а третя – на хрестоматію. Я пояснив, що це має бути цілком новий україномовний посібник, основними розділами якого стануть вже опублі-ковані праці (передмови до видань перекладів текстів, окремі статті українських філологів-класиків), а можливі лакуни маєть заповнити заново написані розділи, для чого залучаються сучасні науковці, і що від двох десятків фахівців я вже отримав їх попередю згоду співпарцювати. «Це був би корисний підручник, я дав би вам передмову до перекладу «Історій» Геродота, над яким тепер працюю», – зауважив А.О. – «Але ж для здійснення такого проекту потрібні чималі кошти». Я пояснив, що саме цим нині займаюсь, і вже мав попередні бесіди щодо фінансування з одним із відповідальних працівників Міністерства освіти, який обіцяв допомогти. Дізнавшись, хто цей чиновник, А.О. спохмурнів, а потім ми з Ю.В. почули виклад якогось нового розділу «Характерів» Теофраста, у дивний спосіб змішаного з візантійським «Фізіологом». Я свідомо не називаю тут прізвища тієї людини, яку добре знав і Ю.В.Шанін, бо в решті решт нічим вона нам не допомогла, то ж проект так і залишився нездійсненим. На завершення бесіди А.О. знову пригадав мою дисертацію і порадив при-нагідно дослідити проблему відображення етичних проблем (власне – взаємовідносин батьків та дітей) в усьому корпусі як давно відомих, так і новознайдених на той час комедій Менандра. Займаючись іншими пробле-мами, спрямованими на забезпечення успішної праці нашої новоствореної кафедри, я звертаюсь до цього питання лише тепер, адже, на моє пере-конання, воно і нині залишається маловивченим і актуальним. Покинули ми Андрія Олександровича під квітучою яблунею в його саду, як виявилося – побачившись, на жаль, востаннє. Леонід Павленко. |
|
Експертів Фонду «Спочатку Люди» Моїй країні майже 20 років. Це країна з унікальним потенціалом. Хороші землі, прекрасний людський потенціал, вигідне географічне... |
1. Поява людини й первісних форм життя в Українї. Трипільська культура Витоки українського народу сягають первісного суспільства. На нинішній українській землі люди з’явилися близько 300 тис років тому.... |
|
О. КОБИЛЯНСЬКА З 1 листопада 1883 р упродовж понад семи років Ольга... З 1 листопада 1883 р упродовж понад семи років Ольга Кобилянська вела щоденник, який добре розкриває її дуже складний, суперечливий... |
Міська програма соціального захисту ветеранів педагогічної праці Загальні положення В місті проживають 172 педагога-пенсіонера, у тому числі 77, які вийшли на пенсію за вислугу років і мають відповідно педагогічний... |
|
ПЛАН КОНСПЕКТ для проведення занять з гуманітарної підготовки з особовим... Двадцять один рік тому в наше життя увійшло слово з гірким присмаком великої і нечуваної біди “Чорнобиль” |
Відстань до Землі 149597890 км або 1 а е Сонце – найближча до нас зірка. Сонце величезне як по розмірах, так і по масі. Його діаметр в 109 разів перевершує діаметр Землі,... |
|
1 Розвиток дитини від періоду новонародженості до трьох років ... |
Додаток 1 Чудова комора Є на світі чудова комора. Покладеш у неї мішок зерна – а восени дивишся: замість одного у коморі вже двадцять. Відро картоплі у чудовій... |
|
Як користуватися водопровідною мережею? Хоча ти звик, що у водопровідних кранах майже завжди є вода, але повинен знати, що чистої прісної води в світі не так вже й багато,... |
НІКОПОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА Обмежити перебування дітей віком до 16 років без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, у закладах дозвілля, громадського... |