Тема 8. Екологічні та рентні податкові платежі
План
1. Екологічний податок.
2. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів, природного газу та аміаку трубопроводами територією України.
3. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат що видобуваються в Україні.
4. Плата за користування надрами.
1. Екологічний податок
Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
а) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
б) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
в) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
г) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
д) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронения тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів.
Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.
До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:
а) здійснюють оптову торгівлю паливом;
б) здійснюють роздрібну торгівлю паливом.
Об'єктом та базою оподаткування є:
а) обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
б) обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
в) обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини та провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;
г) обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;
д) обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
е) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Ставки та порядок обчислення екологічного податку встановлюються Податковим кодексом України.
Базовим податковим (звітним) періодом для сплати податку є календарний квартал. Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
Органи державної податкової служби можуть залучати працівників органів з питань охорони навколишнього середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів і розміщення відходів.
2. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів, природного газу та аміаку трубопроводами територією України
Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які експлуатують об'єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України.
Для нафти та нафтопродуктів об'єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.
Для природного газу та аміаку об'єктом оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.
Ставки оподаткування становлять:
а) 1,67 гривні за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;
б) 4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами;
в) 4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами;
г) 5,1 гривні за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.
У разі зміни тарифів до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім ставки рентної плати за транзитне транспортування природного газу.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму рентної плати як добуток відповідного об'єкта оподаткування на відповідну ставку оподаткування з урахуванням коригуючого коефіцієнта, визначеного в установленому законом порядку.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати за податковий (звітний) період сплачується платником рентної плати за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця).
Податковий розрахунок з рентної плати за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником рентної плати органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Визначена у податковому розрахунку за відповідний податковий (звітний) період сума податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням фактично сплачених авансових платежів вноситься платниками рентної плати до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку.
3. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат що видобуваються в Україні
Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.
Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді, який дорівнює календарному місяцю.
Ставки рентної плати встановлюються:
1) за природний газ:
а) видобутий у податковому періоді:
у розмірі 237 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);
у розмірі 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
б) видобутий у податковому періоді та реалізований платниками рентної плати суб'єкту, уповноваженому КМУ для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення:
у розмірі 59,25 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
у розмірі 47,4 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України;
у розмірі 11,85 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
2) за нафту:
у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
у розмірі 792,54 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;
3) за газовий конденсат:
у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;
у розмірі 792,54 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.
До цих ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат у кожному податковому періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється центральним органом виконавчої влади. А коефіцієнт до ставки рентної плати за природний газ обчислюється у кожному податковому періоді Мінфіном України.
Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється самостійно платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводної сировини, ставок рентної плати та коригую чого коефіцієнта.
Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:
за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;
за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
У податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декади в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.
Для забезпечення контролю за правильністю визначення об'єкта оподаткування для рентної плати органи державної податкової служби взаємодіють з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду.
4. Плата за користування надрами
Плата за користування надрами — загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
а) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
б) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою), в межах, зазначених у таких спеціальних дозволах, об'єктів (ділянок) надр.
Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський і податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини, за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.
Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
До об'єкта оподаткування належать:
а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку, відповідно до законодавства, необхідно отримати спеціальний дозвіл;
в) обсяг погашених запасів корисних копалин.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).
Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.
Ставки плати за користування надрами для видобування основних видів корисних копалин встановлені Податковим кодексом України.
До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування (табл. 1).
Таблиця 1. КОРИГУЮЧІ КОЕФІЦІЄНТИ ДО СТАВОК ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Критерії застосування коефіцієнта
|
Величина коефіцієнта
|
Видобування позабалансових запасів корисних копалин
|
0,5
|
Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ
|
0,5
|
Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)
|
2
|
Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами
|
0,85
|
Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси
|
0,01
|
Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти
|
0,7
|
Податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу.
Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:
за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;
за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи — суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:
а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
ґ) провадження інших видів господарської діяльності.
Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів — активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);
б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів — об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);
в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності — площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).
Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання (табл. 2)
Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.
Таблиця 2. СТАВКИ ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ В ЦІЛЯХ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Характер користування надрами
|
Вид користування надрами
|
Одиниця виміру
|
Ставка плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Використання підземного простору надр — пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів — колекторів)
|
зберігання природного газу та газоподібних продуктів
|
Тис. куб. метрів активного об'єму
|
0,23
|
Використання підземного простору — спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер)
|
зберігання нафти та інших рідких нафтопро ду ктів
|
Куб. метрів
|
0,23
|
витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання вино- продукції
|
Кв. метрів
|
0,64
|
вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин
|
|
0,37
|
зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів
|
|
0,27
|
провадження іншої господарської діяльності
|
|
0,91
|
У разі, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
1. Які суб'єкти є платниками екологічного податку?
2. Об'єкт та база оподаткування екологічним податком.
3. Працівників яких організацій можуть залучати органи державної податкової служби для перевірки правильності фактичних обсягів викидів джерелами забруднення?
4. Які суб'єкти є платниками рентної плати за транспортування нафти та газу трубопроводами територією України?
5. Об'єкти оподаткування рентною платою за транспортування нафти та природного газу.
6. Хто є платниками податку на нафту і природний газ, що видобуваються в Україні?
7. Об'єкти оподаткування рентною платою за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні.
8. Як здійснюються платежі рентної плати за нафту і природний газ?
9. У якому вигляді може справлятися плата за користування надрами?
10 Які суб'єкти є платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин?
11. Які коригуючі коефіцієнти до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть встановлюватися в залежності від умов видобування?
12. Які особи є платниками за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин?
|