|
Скачати 56.47 Kb.
|
Тарас МАРУСИК, Київ двотомник який ставить історію З ГОЛОВИ НА НОГИ Жив собі на світі інженер, випускник факультету проектування і будівництва мостів, тунелів та метрополітену Дніпропетровського транспортного інституту Володимир Білінський. В1959 році, відразу після випуску, майже всіх новоспечених фахівців відправили в Росію і Казахстан. Випадково дізнавшись, що в той самий час в Україну прибуло стільки ж дипломованих мостобудівників з Росії, він здивувався, а тоді, через молодість, обурився: це ж безглуздя в державному масштабі! "Але ні, - пише в передмові до свого двотомного роману-до-слідження "Страна Моксель, или Открьітие Великороссии" В. Білінський. - Виявилося, в Москві продумано все до дрібниць. Про це мені повідали в союзному держплані в часи перебудови. Керівна людина була відверта до цинізму: "Партія поставила завдання створити єдиний радянський народ, і держплан зобов'язаний був здійснити це завдання... Народи повинні асимілюватися в єдиний радянський народ, для чого треба освічених людей забирати з однієї республіки і спрямовувати в іншу, а де не вистачає - додавати з Росії". Він був переконаний у правильності політики обрусіння. Сумніви його не мучили". Автор згадує й низку інших вражаючих фактів, сума яких вплинула на нього і вилилася в згадану книжку. Це і заборона йому -першокурсникові в 1954 році відповідати математику українською мовою, і пізніші події: розігнання української любительської трупи в Караганді, яка поставила "Украдене щастя" І. Франка, і діалог в поїзді під час відвідин батьківщини з жителями Вінниці, які розповіли, що там - лише одна українська школа і що в Україні все поставлено таким чином, що, не знаючи російської мови,людина стає неповноцінною. "Я довго стояв біля вікна, осмислюючи страш- ну правду... Я чітко зрозумів, який жорстокий механізм русифікації запустила в дію Російська імперія". В. Білінський пропрацював у Казахстані майже ЗО років. Більшість років провів у Караганді, де ще застав сумнозвісний Карлаг. Він навіть мешкав поряд з табором. Крім того, працював на керівних посадах у Міністерстві важкого машинобудування Казахстану. І от цей унікальний українець вирішив з'ясувати, "а що ж то за імперія, в якій ми живемо і якій ми служимо". У вільний час він взявся штудіювати головні історичні праці російських істориків Соловйова, Карамзіна, Ключевського та інших.- Перше, що його вразило, була невідповідність між загальноприйнятою схемою історії - як російської, так і української - і працями згаданих істориків. А вже вийшовши на пенсію, написав захопливу працю "Країна Моксель, або Відкриття Великоросії", яка справді читається, як роман. Грунтуючись на численних джерелах, В. Білінський акцентує на історичних міфах, які дійшли до сьогодні. "Країною Моксель у XIII - XIV століттях, - розповідає автор, - називали ту землю і том народ, який жив на теренах Ростово-Суздальської і Рязанської земель. До речі, Вільгельм де Рубрук у своєму описі зазначив, що народ моксель підкорявся у той час старшому синові хана Батия Сартаку. В російській історії € дві великі облуди, а якщо сказати точніше, брехні: про те, що Ростово-Суздальська земля мала коли-небудь слов'янське населення і про те, що ця сама Ростово-Суздальська земля входила до складу Київської держави. Останню тезу майже ніхто поки що не сприймає. Між тим, доріг, які б з'єднували у XII столітті Київську землю зі Суздальською, фактично не існувало. Всі землі між ними були вкриті дрімучими лісами і непрохідними болотами". В. Білінський підкреслив також, що в 1851 - 1854 роках під час археологічних розкопок, які провів син знаменитого графа Уварова Олексій, знайдено майже 8 тисяч курганів. Всі вони, за свідченнями археолога, мали неслов"янське походження і належали до - VIII-XII ст. і XII - XVI століть. Причому не знайдено в тому ж історичному часі жодної слов'янської могили. Не кажучи вже про топогідроніміку та антропологію. Наприклад, Москва, Ока, Кама - це цілком фінські слова. А кістяки з тих поховань належать доліхоцефалам. Слов'яни ж - брахіцефали. Старший науковий співробітник Інституту історії НАНУ Сергій Кот, який був ведучим на двох київських презентаціях двотомника В. Білінського - в Домі вчителя та в Національному університеті "Ки-єво-Могилянська академія", назвав цю книжку оригінальною і свого роду унікальною, оскільки за останні роки українська наука і публіцистика зосередилися здебільшого на українських питаннях, тоді як, наприклад, у Росії виходить дуже багато видань на українську проблематику: 'В цьому контексті праця непрофесійного історика, історика-аматора Володимира Білінського заповнює певну нішу, яка вже впродовж тривалого часу є абсолютно вільною". З першого погляду, можна вважати вадою те, що книжку написав непрофесійний історик. Але від цього, каже історик, книжка лише виграла, оскільки В. Білінський, ретельно проаналізувавши головні історичні праці російських істориків Соловйова, Карамзіна, Ключевського та інших, не скупиться на цитати з тих праць, чого не роблять професійні історики, тому "ніхто не може сказати, що це якісь вигадки якогось злого українця, який у викривленому дусі подав неправильну історію Росії або, як пише автор, Московщини і московитів. Але на підставі величезного фактичного матеріалу автор цілковито розбиває міф про слов'янське походження того населення, яке сформувало Московське князівство і згодом стало називатися мос-ковитами, переконливо і чітко доводить фінно-угорські корені цього етнічного субстрату, який потім сформував уже більшість населення тієї території. Відтак додався величезний пласт тюрксько-татарського етнічного елементу, і лише пізніше - слов'янський елемент. В сучасній російській історичній науці про це взагалі воліють не згадувати, а будують нові концепції. Тепер з втратою України російська історіографія перебудовується і вимальовує інший шлях походження росіян". Саме тому праця В. Білінського "Країна Моксель, або Відкриття Великоросії" (опублікована київським видавництвом ім. О. Теліги в російському оригіналі) надзвичайно актуальна сьогодні. "Ще Дра-гоманов писав, - підкреслює к. і. н. С. Кот, - що політикові потрібне знання історії так, як хірургові - знання фізіології. Історія завжди була не абстрактною, а політичною наукою. І це дослідження ставить крапку в тій безкінечній дискусії про колиску трьох братніх народів. Цікаво те, що ця крапка ставиться руками, власне, класичних російських істориків". |
А. П. Яценюку В. о. Голови Фонду державного майна України Фірташа-Льовочкіна, спочатку встановила над ним оперативний контроль шляхом призначення у 2010 році на посаду голови правління підприємства... |
Сценарій «Свято української родини» Епіграф Виступ директора, голови батьківського комітету, голови учнівського самоврядування |
УКРАЇНА РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ ПЕТРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ... Президента України, Кабінету Міністрів України, запитами і зверненнями народних депутатів України, розпорядженнями і дорученнями... |
РОЗПОРЯДЖЕННЯ голови районної державної адміністрації Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 04. 08. 2011 року №351 |
План-конспект відкритого уроку з фізичного виховання для учнів 4... Повторити техніку виконання стрибка через «гімнастичного козла» способом «ноги порізно» |
СКЛАД Валерій Володимирович заступник міського голови, заступник голови конкурсної комісії |
Стрибки в довжину способом «зігнувши ноги» Стрибки в довжину є вправами, які виконують діти у своїй руховій діяльності, перестрибуючи через калюжі, канави, купини |
ПОЛОЖЕННЯ про Почесну відзнаку Коломийського району – медаль голови... Це Положення встановлює порядок нагородження відзнакою Коломийського району медаллю голови Коломийської районної ради та голови районної... |
Вих. №19 від 06 червня 2012 р Мала Арнаутська та Канатна, за адресою М. Арнаутська 39/41, внаслідок дорожньої вибоїни глибиною до 70 см, відбулося ДТП за участю... |
Вих. №18 від 06 червня 2012 р Мала Арнаутська та Канатна, за адресою М. Арнаутська 39/41, внаслідок дорожньої вибоїни глибиною до 70 см, відбулося ДТП за участю... |