Моніторінгове дослідження професійного рівня педагогів ПНЗ
Поняття «моніторинг» (від англ. топіІогіп§ — відстеження) означає постійне спостереження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату.
Педагогічний моніторинг — це форма організації, збору й узагальнення інформації, яка забезпечує систематичне відстеження й прогнозування розвитку професійної майстерності й творчого потенціалу педагогів. Інакше кажучи, це один із методів контролю.
Педагогічний моніторинг виконує такі функції:
Інформаційна
• одержання даних про стан об’єкта;
• забезпечення зворотного зв’язку.
Мотиваційна
• залучення педагогів до аналізу власної діяльності;
• залучення педагогів до науково-дослідної діяльності.
Формуюча
• виявлення сильних і слабких сторін у роботі педагогів;
• підвищення якості освіти;
• забезпечення наукового підходу до керування навчально-виховним процесом у навчальному закладі.
Прогностична
• прогнозування подальших тенденцій розвитку навчального закладу;
• розробка планів, програм дій.
Моніторинг може здійснюватися як за окремими напрямками, так і в комплексі.
Основні напрямки педагогічного моніторингу:
• рівень творчих досягнень;
• інноваційна діяльність;
• професійна майстерність педагогів;
• стан документації;
• організація управлінської діяльності;
• ефективність виховної системи;
• стан здоров’я дітей;
• психологічний клімат у колективі;
• реалізація програми розвитку і т.д.
Реалізація ряду принципів безпосередньо впливає на дієвість педагогічного діагностування професійної компетентності.
Принцип гуманізму. Вивчення професійної компетентності не можна перетворювати у форму авторитарного контролю для прийняття будь-якого адміністративного рішення. У цей процес педагогічний працівник залучається на засадах добровільності.
Принцип наукової об'єктивності передбачає такі засоби й умови дослідження, які ґрунтуються на науково-методичних засадах. Дотримання однакових вимог до діагностування професійної компетентності розглядається як головна запорука успіху.
Принцип оперативної доступності — це можливість використання цілісно або частинами технології педагогічного діагностування професійної компетентності у методичній роботі й самоосвіті; оперативне одержання необхідної інформації.
Принцип зіставлення (порівняльного аналізу) стартового й фінішного діагностування визначеного часового проміжку дає можливість виявляти динаміку й тенденції в розвитку професійної компетентності педагогічних працівників.
Представляємо вашій увазі алгоритм проведення педагогічного моніторингового дослідження.
Програма
проведення педагогічного моніторингового дослідження
Тема моніторингового дослідження
Мета:
• створення організаційних, методичних, кадрових умов для збору, аналізу, узагальнення отриманої інформації про стан основних показників навчально -виховного процесу в школах та позашкільних установах;
• здійснення оцінювання й прогнозування тенденцій розвитку, прийняття доцільних управлінських рішень щодо досягнень високого рівня якостіосвіти в даному навчальному закладі.
Завдання:
• створення ефективної системи педагогічного моніторингу;
• систематизація інформації;
• удосконалення технології інформаційно-аналітичної діяльності;
• організація й проведені тестування, анкетування;
• обробка первинної Інформації;
• підготовка звіту за підсумками дослідження;
• формування висновків і рекомендацій;
• обговорення результатів досліджень із педагогічним колективом;
• консультації педагогів з питань методичної роботи й організації навчально-виховного процесу;
• корекція програми досліджень.
Прогнозовані результати:
• опанування суб’єктами освітнього процесу прийомів самооцінки й самоаналізу;
• оволодіння керівниками гуртків інноваційними педагогічними технологіями, сучасними методиками діагностики;
• поглиблення знань тощо.
Практичне значення:
• підвищення рівня професійної підготовки педагогів;
• моделювання й прогнозування професійного розвитку педагогів тощо.
Головне для моніторингу в системі освіти — це діагностика динаміки професійного розвитку педагогів, прогнозування й корекція.
Основна мета діагностики:
• активне використання досягнень і рекомендацій психолого- педагогічної науки;
• розвиток професійних якостей педагогів шляхом самоосвіти й самовдосконалення;
• стимулювання ініціативи й творчості педагогів, активізація їх діяльності в науково-дослідній роботі.
Діагностування включає контроль, перевірку, накопичення статистичних даних, їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій; прогнозування подальшого розвитку навчально-виховного процесу.
Педагогічну діагностику професійної компетентності педагогів позашкільного закладу ми розглядаємо як інноваційну методику або технологію виявлення рівня відповідних знань
і вмінь, труднощів і їх причин, а
також прогнозування подальшого професійного розвитку педагогів у системі позашкільної освіти.
Педагогічна діагностика співвідноситься з моніторингом і контролем.
Система діагностики складається з таких етапів:
1 етап (серпень—вересень) — розробка програми проведення моніторингу, вибір і апробація інструментарію, інструктаж учасників.
2 етап (жовтень—квітень) — проведення моніторингових процедур, створення інформаційної бази даних.
3 етап (квітень—травень) — аналіз, систематизація й узагальнення отриманої інформації, розробка висновків, рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення педагогічного процесу.
4 етап (травень)—заходи, організовані відповідно до виявлених тенденцій.
5 етап (протягом навчального року, серпень)—узагальнення, порівняльна характеристика й аналіз з теми моніторингу, рекомендації.
Динаміка професійного росту відслідковується, насамперед, у процесі порівняння вхідного (стартового) й вихідного (фінішного) діагностування професійної компетентності педагогічних працівників.
Об’єкт моніторингу:
• методичне й програмне забезпечення навчально-виховного процесу;
• учасники навчально-виховно- го процесу (педагоги, вихованці; батьки вихованців);
• результати навчальної діяльності й виховної роботи, методична діяльність педагогів і т.п.
Предмет моніторингового дослідження:
• контингент учнів;
• проведення відкритих занять;
• участь педагогів у методичній роботі, конкурсах професійної майстерності;
• участь у науково-дослідній і експериментальній роботі;
• підвищення кваліфікації;
• організація самоосвіти педагогів;
• організація виховної роботи;
• системний підхід до організації педагогічної діяльності;
• рівень технологічної компетентності;
• рівень інноваційної діяльності в позашкільному закладі;
• рівень методичного забезпечення педагогічної діяльності;
• рівень педагогічних досягнень;
• публікації з досвіду роботи в педагогічній пресі, посібниках.
Методи діагностики:
• анкетування;
• тестування;
• атестація;
• самоаналіз;
• конкурс професійної майстерності;
• конкурс програм, проектів.
Форми фіксації результатів:
• аналітичні матеріали (статистичний аналіз, аналітичний звіт, аналітична доповідь і т.п.);
• атестаційний аркуш;
• портфоліо творчих досягнень;
• документи про підвищення кваліфікації.
Реалізація моніторингу творчою групою.
До складу творчої групи входять:
• директор позашкільного закладу;
• заступники директора з навчально-виховної роботи;
• методисти;
• психолог.
Основні функції творчої групи:
• розробка програми й робочого плану моніторингових досліджень;
• підготовка діагностичного інструментарію.
На початку навчального року (серпень—вересень) необхідно провести вхідне діагностування педагогів на предмет професійної майстерності.
|