Гершунский Б. С. Основы электроники и микроэлектроники К., Выща шк., 1989. Опадчий Ю. Ф. Аналоговая и цифровая электроника


Скачати 113.4 Kb.
Назва Гершунский Б. С. Основы электроники и микроэлектроники К., Выща шк., 1989. Опадчий Ю. Ф. Аналоговая и цифровая электроника
Дата 28.04.2013
Розмір 113.4 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Обладнання, програмне та інформаційно-методичне забезпечення.

3. Звіт про підготовку до виконання лабораторної роботи.

4. Завдання для виконання лабораторної роботи

5. Опис виконання завдань лабораторної роботи, самостійної та індивідуальної роботи.

6. Аналіз результатів роботи.
Література

  1. Гершунский Б.С. Основы электроники и микроэлектроники..- К., Выща шк., 1989.

  2. Опадчий Ю.Ф. Аналоговая и цифровая электроника. - М.: Горячая линия - Телеком. 2002.

  3. Чаповський М.З., Власенко В.М., Яцентюк Г.Т. Методичний посібник: Інтерактивне комп'ютерне середовище для розробки друкованих плат Sprint-Layout 4.0. ДУІКТ, 2005.


Укладачі: Чаповський М.З.Власенко В.М., Яцентюк Г.Т.
Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри Технічної електроніки

протокол № 5 від 26 січня 2006 р.
Завідувач кафедри Уваров Р.В.
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-

КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра технічної електроніки



Автоматизована розробка друкованих плат з допомогою програми Sprint-Layout


Описи лабораторних робіт




Київ – 2006




Вступ
На теперішній час проектування та розробка друкованих плат проводиться за допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм, які можуть бути як автономними так і вбудованими в окремі прикладні програми (Sprint-Layout, EWB Layout, PC Rout і т.п.). Такі програми дозволяють автоматизувати процес проектування друкованих плат, а також визначити оптимальне місце розташування електронних компонентів та контактних доріжок, які їх з’єднують.

Дані методичні вказівки до лабораторних робіт дозволяють отримати необхідну інформацію та сформувати знання та вміння для роботи з програмою Sprint Layout при автоматизації проектування друкованих плат.

Програма Sprint-Layout розміщується на одному гнучкому диску. Не потребує інсталяції. Необхідно лише перекопіювати папку (Layout_30R або Layout_40R) на жорсткий диск та створити ярлик на робочому столі для зручного запуску програми.

Четверта версія програми має деякі відмінності. Проте вони не є суттєвими для вивчення технології проектування друкованих плат.

2

Варіант завдання для виконання лабораторної роботи.

11

Сторона1/Сторона2 – задається сторона плати, що виводиться на друк.

Фольга, Маска – включає/виключає друк того або іншого шару на друк.

Маска для пайки – створюється для площадок під пайку.

Сверловка – друкує позицію і діаметр отвору, котрий буде просвердлено.

Зеркало – дозволяє відображати дзеркальне відбиття рисунку плати.

Кресты – дозволяють друкувати границі плати у вигляді хрестиків.

Рамка – дозволяє надрукувати рамку по розмірам плати.

Масштаб – задає масштаб відносно дійсного розміру плати.
Завдання до лабораторної роботи

1. Вивчити теоретичні відомості по створенню друкованих плат.

2. Виконати окремі кроки по створенню об’єктів плати згідно теоретичних відомостей.

3. Виконати проектування друкованої плати для схеми згідно свого варіанта.

4. Дати відповіді на контрольні питання.

5. Оформити звіт.

10

Лабораторна робота №1
Інтерфейс і основні команди програми Sprint-Layout.
Мета роботи: вивчення основного інтерфейсу та команд програми Sprint-Layout.

Теоретичні відомості.

Програма Sprint-Layout призначена для розробки друкованих плат і функціонує незалежно від інших програм під Windows. Дана програма дозволяє проводити розробку як одношарових так і двошарових друкованих плат, а також забезпечує практично всі необхідні функції для таких задач. Програма розроблена німецькою компанією Abacom.

Вікно програми показано на рис.1.



Рис.1. Головне вікно програми.

Креслення плат зберігається у вигляді файлів з розширення LAY. Програма дозволяє проводити експорт файлів плат, створених в інших спеціалізованих програмах (наприклад, файли форматів Gerber і Excellon).

У верхній частині вікна (рис.1.) міститься рядок головного меню з наступними позиціями: “Файл”, “Действия”, “Чертеж плати”, “Правка чертежа”, “Опции”, “Стороны”, “?”. Під рядком головного меню розташовується панель “гарячих” кнопок (рис.2.). Зліва, під даною панеллю розташована інструментальна панель (рис.3.), яка призначена для рисування елементів друкованої плати.
3



Рис.2. Панель “гарячих” кнопок.



Рис.3. Панель інструментів.

При затриманні курсору миші на одному з об’єктів даних панелей з’являється спливаюча підказка, яка допомагає.

В нижній частині головного вікна розташована панель переключення шарів плати (рис.4.), за допомогою якої відбувається виділення активного шару, або маски графічного подання електронних компонентів.



Рис.4. Панель переключення шарів плати.

Під панеллю інструментів розташовано поле налагодження сітки (рис.5).



Рис.5. Поле налагодження сітки.

Текстове меню “Файл” призначене для роботи з файлами і виводу інформації про друковану плату на периферійні пристрої. Дозволяє відкривати, зберігати, друкувати, імпортувати та експортувати файли.

Меню “Действия” призначене для редагування креслення друкованої плати на екрані.

Меню “Чертеж платы” дає можливість створювати нове креслення, встановлювати розміри і відкривати файл формату LAY.

Застосування меню ”Правка чертежа” дозволяє повертати об’єкти, групувати і розгруповувати їх, а також видаляти окремі елементи.

4

Після натискання кнопки “Дорожка” і наведенні курсором на робоче поле відображається ширина доріжки. Перше натискання лівої кнопки миші встановлюється на початковій точці доріжки. Напрямок руху миші прокладає доріжку за необхідним маршрутом. Після кожного натискання миші фіксується попередній і починається наступний сегмент доріжки. Натискання правої клавіші миші завершує режим розводки. Натискання клавіші CTRL на клавіатурі тимчасово виключає прив’язку до сітки. Інструмент “перемички” дозволяє помітити об’ємні перемички котрі використовуються тоді, коли навіть при використані двохшарової плати не вдається виконати декотрі провідники друкованим способом. Для видалення зайвих перемичок необхідно додатково по них створити перемички і вони зникнуть. Ширина доріжки встановлюється у вікні на лівій панелі інструментів (рис.7.).



Рис.7. Панель зміни ширини доріжки.

Для зміни вже зафарбованої ланки виділіть її натисканням клавіші миші і на кутах повороту доріжки з’являться сині крапки. Крапки можливо пересувати, утримуючи ліву клавішу миші.

Виведення та розміщення елементів на платі здійснюється за допомогою макросів. Один макрос містить декілька доріжок або п’ятачків, розташованих згідно виводів необхідних деталей (резисторів, конденсаторів, транзисторів і т.п.). Макроси мають один шар фольги і один шар маски. Макроси можливо використовувати, створювати і видаляти.

Макроси вибираються за допомогою пункту “Библиотека макроса” з меню “Опции” або натиснути кнопку макроса у верхній панелі інструментів. Вікно бібліотеки з’являється справа головного вікна програми.

Необхідна бібліотека вибирається у жовтому вікні, розташованому вище списку макросів. Подвійне натискання миші відкриває необхідну директорію. За умовчанням директорія називається MAKROS. Існує можливість створення власної директорії з іншим ім’ям і розташувати в ній необхідні вам макроси. Клацнувши на імені макроса, знизу панелі макроса відображається його графічна форма. Натискання і утримання на ньому лівою клавішою миші макрос переміщується у необхідне місце робочого поля.

Для створення нового макросу необхідно виділити відповідні об’єкти створеної плати і з меню “Файл” вибрати команду “Сохранить как макрос” або “ Добавить” на панелі бібліотеки макросів.

Для створення макроса, наприклад, мікросхеми з 14-ю ножками, необхідно розмістити 14 площадок фольги, потім переключитись на шар маски і обвести отримані 14 площадок червоним кольором за допомогою доріжок.

Комбінація об’єктів у групи здійснюється шляхом виділення необхідних об’єктів і з меню “Правка” вибирається команда “Сгруппировать”. Якщо необхідно розбити групу – вибирається команда “Разгруппировать”.

Друк розробленої плати здійснюється за допомогою команди “Печать” з меню “Файл”. Необхідні параметри друку здійснюється за допомогою наступних операцій.

Позиция печати – встановлюється місце розташування плати на папері.

9

Для розташування п’ятачків на платі клацніть лівою кнопкою миші на панелі інструментів у полі “П’ятачок” і виберіть необхідну форму п’ятачка (рис.3.)



Рис.3. Форми п’ятачків у меню “Пятачок”.

Перемістіть курсор миші у поле плати (на кінці курсору буде відображатись п’ятачок відповідної форми) і клацніть лівою кнопкою миші у необхідному місті. Натискання лівої клавіші миші завершує процес нанесення п’ятачків (рис.4.).



Рис.4. Різні форми п’ятачків нанесенні на плату.

Налагодження внутрішнього і зовнішнього діаметрів п’ятачків здійснюється на лівій панелі інструментів (рис.5.).



Рис.5. Панель установки внутрішнього і зовнішнього діаметрів п’ятачків.

Установка однакових значень зовнішнього і внутрішнього діаметрів п’ятачка дозволяє відмітити наскрізний отвір у платі для монтажу без пайки. Отвір автоматично відзначається білим кольором з хрестиком на місці центру отвору.

Для розводки доріжки на панелі інструментів натискається кнопка “Проводник” (рис.6.).



Рис.6. Кнопка розводки провідників на платі.

8

За допомогою меню “Опции” можливо показувати задній план, відкривати бібліотеку макросів, задавати загальну шину, встановлювати метричну систему, змінювати масштаб та встановлювати спливаючі підказки.

Меню “Стороны” дає можливість показувати сторони рисунків і сторони монтажу.

Знак питання відкриває вікно допомоги з описом роботи програми.

Інструмент”Указка” (рис.3.)- основний інструмент який використовується для рисування плати. З його допомогою виділяють графічні елементи, переміщують і змінюють геометричні розміри елементів.

Інструмент “Лупа” дозволяє змінювати масштаб подання креслення.

Інструмент”Проводник” надає можливість рисувати доріжки друкованих плат.

“Пятачок” – розставляє на ескізі плати контактні “п’ятачки” для припаювання елементів. В центрі “п’ятачка” існує отвір, який виділяється білим кольором. По ньому здійснюється сверління. “П’ятачок” має декілька конфігурацій: круг, октаедр (восьмикутник), квадрат, заокруглений прямокутник, октаедрний прямокутник, прямокутник (горизонтальний), заокруглений прямокутник (вертикальний), октаедр ний прямокутник (вертикальний), прямокутник (вертикальний).

“Круг”- відрізняється від п’ятачка тим, що не має отвору.

“Закраска” – рисує полігони-участки друкованих плат, котрі покриті фальгою.

“Многогранник” – рисує полігони правильної форми.

“Надпись” і “Текст”- дозволяють зробити надпис і включити режим автонумерації. Якщо встановлено режим автонумерації, то при послідовному розміщенні надписів елементу буде надано унікальний номер, наприклад, ДД1, ДД2, ДД3. Режим “Надпись” і режим “Текст” розрізняються формою подання окреслення.

“Перемички” – помічає об’ємні перемички, котрі використовуються тоді, коли і при використанні двохсторонньої плати не вдається виконати декотрі провідники друкованим способом.

“Текст” - указує єдиний провідник повністю.

Панель налагодження сітки (рис.5) дозволяє управляти кроком сітки, товщиною лінії провідника, зовнішнім і внутрішнім діаметрами п’ятачків і кружків. Стандартна сітка для “розводки” друкованих плат з використанням вітчизняної елементарної бази має крок 2,5 мм. Для імпортної елементарної бази використовується дюйми, наприклад, з кроком 2,54мм. Можливо задавати свій крок сітки ( у стандартному наборі не має кроку 2,5мм).

Панель переключення між шарами плати ( рис.4) дозволяє працювати з різними шарами. Шари використовують чорний колір нанесення рисунку ( Р1, Р2) і відтворюють струмопровідні провідники, а шари ( М1 і М2) – це шари, які показують розташування електронних компонентів. Шари можливо зробити видимими і невидимими. Справа розташована кнопка автоматичного викреслювання “ загального проводу”. При включенні цього режиму всі провідники як би “ прорізаються” у суцільному синьому полі (з зазором, що задається користувачем). Також відображається розмір плати.

5

В програмі передбачена можливість використання макросів. Дозволяється створювати посадочні місця під елементи, занести їх до бібліотеки, і вибирати їх звідти по мірі необхідності. Натисканням кнопки “М” на панелі гарячих клавіш (рис. 2), яка розташована крайньою справа, з’являється панель (рис.1), в верхній частині котрої присутнє дерево каталогів, в середній – назви макросів (розширення lmk), а в нижній – графічне подання компонентів. Достатньо навести курсор на зображення, натиснути ліву кнопку і перетягти його на поле плати. Виділивши елемент (групу елементів) плати можливо додати його до бібліотеки (кнопка “добавить”). Після натиснення на нього, з’явиться діалогове вікно і буде запропоновано зберегти макрос під його унікальним іменем.
Завдання до лабораторної роботи

1. За допомогою ярлика програми на робочому столі комп’ютера, запустити програму Sprint – Layout.

2. Вивчити основні елементи інтерфейсу програми Sprint – Layout.

3. Дати відповіді на контрольні питання.

4. Оформити звіт.

6

Лабораторна робота №2
Проектування та розробка друкованих плат за допомогою програми Sprint-Layout.

Мета роботи :вивчення основних операцій та порядок їх використання для побудови друкованих плат за допомогою Sprint-Layout.

Теоретичні відомості.

Для створення нової плати першим кроком повинно бути визначення її розмірів. За допомогою меню “Чертеж платы” виберіть команду “Новая плата” і задайте розміри і ім’я плати (за замовчуванням ім’я буде Plata 1), або клацніть лівою кнопкою миші в полі “Размер платы” знизу екрана. З’явиться діалогове вікно (рис.1.), в якому введіть розміри та ім’я плати.



Рис.1. Діалогове вікно “Чертеж платы”

За допомогою панелі переключення шарів плати вибираємо шар, в якому розташовуються графічні зображення необхідних електронних компонентів схеми. Зображення компонентів вибирається з бібліотеки макросів і переносяться на поле плати, яке розділене лініями сітки (рис.2.). Проводимо оптимальне розташування електронних компонентів на полі плати з урахуванням обох шарів P1 P2.



Рис.2. Приклад розташування електронних компонентів у першому шарі P1.

7

Схожі:

Опадчий Ю. Ф. Аналоговая и цифровая электроника
Батоврин В. К. и др. LabVIEW: практикум по основам измерительных технологий: Учебное пособие для вузов. – М: ДМК Пресс, 2005
Опадчий Ю. Ф. Аналоговая и цифровая электроника
Батоврин В. К. и др. LabVIEW: практикум по основам измерительных технологий: Учебное пособие для вузов. – М: ДМК Пресс, 2005
Опадчий Ю. Ф. Аналоговая и цифровая электроника
Потрібно виміряти кут фазового зрушення між двома гармонійними електричними сигналами рівний орієнтовно 1 (10, 30, 90, 175 )...
Кардашев Г. А. Цифровая электроника на персональном компьютере. Electronics...
...
Кардашев Г. А. Цифровая электроника на персональном компьютере. Electronics...
...
СПРАВА
Я, Івахіна Тетяна Іванівна, закінчила Олександрійське медичне училище у 1989 році. Після закінчення училища з серпня 1989 року працюю...
Рябова С. В. Основы информационного поиска
Рябова С. В. Основы информационного поиска: Учеб пособие для студ всех специальностей. Ч /С. В. Рябова.– Луганск: Изд-во ВНУ им....
Кодекс законів про працю України
ВВР, 1987 р., N 37, ст. 715, від 30 жовтня 1987 року N 4841-XI, ВВР, 1987 р., N 45, ст. 904, від 27 травня 1988 року N 5938-XI, ВВР,...
ОРІЄНТОВНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ З КУРСУ
Барабаш Ю. Я. «Знаю человека…». Григорий Сковорода: Поэзия. Философия. Жизнь. – М., 1989
Реферату на одну із запропонованих тем
Ольшанский Д. В. Основы политической психологии. – Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 496 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка