|
|
Скачати 53.01 Kb.
|
|
Королів виховували з пелюшок, тому українську еліту потрібно виховувати з дитинства. Звичайно, всі королями бути не можуть, але мати красиву душу, яка допоможе стати дитині успішною, щасливою, самодостатньою, повинен кожен. Сам вчитель, самотужки, скільки б не старався, безсилий щось змінити у вихованні молодого українця. То з чого ж почати цей нелегкий крок? Хочу зупинитись на такій ключовій позиції в освітній галузі, як мотивація. Почну із мотивації навчально виховного процессу. З латині мотивація – рух, тобто когось треба розрухати, спонукати до діяльності. Американський президент Барак Обама приступивши од своїх обов'язків, проаналізува стан американської освіти, і зробив висновок, що у американських дітей немає мотивації до навчання. Це в країні, де в кожної дитини персональний комп’ютер. А чи є вона в українських дітей. І чи завжди наші діти розуміють, що знання, які вони одержуть на на уроці, будуть необхідні їм в житті? Для прикладу візьму предмет, який викладаю. Якщо уважно прочитати пояснюючу записку до програми з образотворчого мистецтва, де основним завданням курсу є формування культури людських почуттів, як найсильніших - любові, доброти, милосердя, через сприймання творів мистецтва, а вже потім - відчуття кольору, лінії, ритму і т. д.,то мимоволі виникає питання, як зачепити струни душі дитячої? Я довго вивчала це питання і прийшла до висновку, до якого мене схилили переконання др.гр.філософа Платона . Саме йому належать слова «Від красивих образів ми прийдемо до красивих думок, завдяки красивим думкам ми чинитимемо добрі вчинки, а вже добрі вчинки зроблять наше життя щасливим» Значно пізніше Достоєвський, М.Реріх у суголоссі заявили, що краса врятує світ. Повірте,це не просто красиві фрази, -це істина. Отож візьміть на озброєння такий простий ланцюжок: красиві образи- добрі думки-добрі вчинки- щасливе життя. А кому не хочеться бути щасливим? З цього приводу хочу навести вислів українського просвітителя Г.Сковороди «Людина, держачи в руках скрипку ніколи не зробить нічого злого.» Тому кожен з нас, вчителів, які якоюсь мірою причетні до мистецтва, мусять вкласти кожній дитині в руки цю скрипку. Ми повинні оточити наших дітей красою. Навчити розуміти мистецтво, побачити красу, створену Богом –Природу, та створену людиною - Мистецтво, для того щоб дитина була щасливою. Ми маємо допомогти їй це усвідомити. Наступна ланка ланцюжка – думки. Думки - програми, джерелом яких є наша свідомість. Хіба ми, вчителі, не впливаємо на свідомість наших учнів? Ми повинні навчити їх правильно думати, і обов’язково мотивувати, чому вони мають це робити - для того, щоб їх вчинки були добрими. Адже теперішнє- наше життя - підсумок минулого, а сьогодні ми творимо своє сьогодення і майбутнє.Що можу я, як вчитель образотворчого мистецтва запропонувати своїм учням, яку красу? Адже на уроці у нас основним засобом навчання є зоровий та музичний ряд. Тобто, показати твір мистецтва і звичайно ж музичний супровід. Чи маємо ми , вчителі можливість купити якісні репродукції, хоча демонструвати якісь листівки чи більші за форматом твори - це завтрашній день. Що дитина там розгледить?. А в результаті - немає красивого зображення твору, що вивчається, немає предмету дискусії, немає інтеракції, рефлексії. Про що розмірковувати, що пізнавати? Саме з цією метою мною було започатковано довготривалий навчально-виховний проект «Хочеш бути щасливим – пізнай красу», який складається із чотирьох модулів. Перший - відеоролик «Давно відома таємниця», рекомендований для перегляду батькам наших учнів. Другий - «Мультимедійні демонстрації уроків образотворчого мистецтва» (5 кл.), третій та четвертий, аналогічно, для 6 та 7класів. Кожен урок, - це не лише репродукції, й музика, а й біографії митців, відеоролики, дозвіл на використання яких я одержала від головного редактора телерадіокомпанії «Глас», про життя та творчість художників, це матеріали, які слугуватимуть мотивацією, інтерактивні вправи, і рефлексії, випереджувальні завдання, більшу частину з яких створила сама. Я думаю, за допомогою курсу образотворчого мистецтва, можна зробити неймовірне, оточивши своїх вихованців красою. Адже краса, що нас оточує породжує красу найвищої проби – красу духовну. Лише продемонструвавши якісну репродукцію художнього твору митця чи кадри відеоролика про життя художника та його твір на мультимедійній дошці чи моніторі комп’ютера, можна «зачепити» струни душі дитячої, мотивувати до подальшої діяльності, здатної захоплюватись творами мистецтва, розуміти їх, аналізувати та порівнювати,перетворити кожен урок на свято. Така здатність сприятиме формуванню позитивного мислення, налаштовуватиме на процес творчості, та не дасть можливості дитині вирости черствою, байдужою, схильною до творення зла. Але щоб вчитель зміг донести до дітей цю красу потрібно так небагато – комп’ютер. Слідуючим ключовим питанням до якого хочу привернути вашу увагу -це мотивація батьків, дітей яких ми навчаємо. Що за люди ці батьки? Хіба вони прибули з іншої планети, і ми не маємо до них ніякого стосунку? Як правило, батьки -часто наші ж випускники, які не по своїй вині зростали в іншій країні, де не навчили їх любити свою Батьківщину- Україну, свою родину, мову. Отож, чи багато зробили ми, вчителі, для духовного розвитку батьків наших вихованців? Чи навчили їх ми, чому так важливо підтримувати родинні зв’язки, щоб не відсіктись від кореня роду свого, який нас живить на енергетичному рівні, і чому мати чи батько випроваджаючи своїх дітей з дому має їх перехрестити й поцілувати, та дуже просто, щоб вони повернулись живі й здорові, що в нашій вишиванці закодовано символи, які несуть нам добро, і що не Бог карає людину, а вона сама себе карає творячи зло іншим. Отож, що посіяли, те й пожинаємо. Ні для кого не секрет, що сьогодні вимоги до вчителя з боку батьків дуже високі. Але їх можна зрозуміти, адже вони віддали нам найдорожче, що у них є – своїх дітей, віддали на навчання й виховання, самореалізацію та розвиток, соціальний захист. Що робити, як змінити думку батьків про школу, вчителя? Все дуже просто. Не потрібно нікому нічого доказувати. Слова тут безсилі. Ми повинні мотивувати, за що саме вони мусять нас поважати, та довести їм, що вчитель з якого батьки в присутності своїх дітей творять образ непорядної людини, чи ворога не може бути авторитетом для їх дитини, а отже ніякого позитивного результату від такого учіння та виховання не буде. Так що наступне наше завдання залучити самих батьків до навчально – виховного процесу, добре продуманим місцем у спільній праці, налагодженням дружніх стосунків, можна повернути їх обличчям до школи. Нехай батьки допомагають своїм дітям шукати потрібну інформацію до уроків, готуються разом до позакласних заходів, беруть участь у спільних проектах, щоб жити життям своїх дітей, аби повернути батьків своїх вихованців у лоно шкільних проблем, заради блага всіх учасників навчально – виховного процесу. Так є речі які ми не можемо змінити, але це нам змінити під силу. Це моє глибоке переконання. Великий педагог Амонашвілі відмітив, що для українських дітей підходять лише українські методи навчання та виховання. Так, батьківщиною проектних технологій є Америка. Я абсолютно погоджуюсь, адже впізнаваність свого, споконвічного, відбувається на генетичному рівні. Але хто скаже, що для наших українських дітей не характерне запитання "що, якщо"? А от проблем не потрібно шукати - вони скрізь. Потрібно лише з'ясувати які із них потребують нагального вирішення для дитини Метод проектів це “вирощування” новітніх форм єдності педагогів, учнів, батьків громадськості. Проектні технології у навчально - виховний процес вносять новизну, а все нове, як відомо, цікаве, а тому спонукатиме дитину до діяльності. Отож, давайте полагодьмо свою духовну лінію. Полюбімо діток, яких навчаємо. Вони так потребують нашої любові. Як часто ми зустрічаємо недолюблених, навіть рідними батьками, дітей. Зробіть для них прихисток у своєму серці. Діти України чекають на нас із вами. |
| УНІКАЛЬНІ РОЗВИВАЮЧІ СD ROM "ВУНДЕРКІНД З ПЕЛЮШОК" Комплект з ДВОХ дисків "Вундеркінд з пелюшок" включає понад 200 озвучених, автоматизованих для перегляду, розвиваючих україномовних... |
Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) Васи́ль Костянтинович Королів (Старий) (4 лютого 1879, с. Ладин Прилуцького пов. Полтавської губернії. – †2 грудня 1941, Прага) —... |
| Година спілкування: Точність – ввічливість королів Годинник на моєму телефоні переставлено на п’ять хвилин вперед – саме тих кількох хвилин хронічно не вистачає, навіть якщо встаю... |
Василь Королів-Старий Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася. Вже давно перестояла вечеря, час би й спати лягати, а дяка Оверка нема та й... |