|
|
Скачати 33.46 Kb.
|
|
УДК 65.01 Гаращенко Н.М., к.е.н., докторант кафедри стратегії підприємств, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», Поняття «когнітивність організації» у теорії фірми Расширение масштабов экономики знаний определяет направление эволюции теории фирмы, влечет за собой изменение экономических ориентиров и индикаторов практической деятельности компаний. Новые явления обусловливают появление новых категорий и понятий. Введение в научный обиход термина «когнитивность организации» является результатом анализа основных понятий ресурсного направления в теории фирмы, и, по мнению автора, увеличивает объяснительную силу теории. Knowledge economy expansion defines the direction of the evolution of theory of the firm, changes economic guidelines and indicators. New developments causes the emergence of new terms and concepts. Introduction of organizational cognitiveness concept into scientific use is based on the analysis of the basic categories of resource approach in the theory of firm and, in the opinion of the author, increases the explanatory power of the theory. Стан та динаміка світової економіки сьогодні обумовлюються процесами розширення масштабів та впливу економіки знань, яка змінює традиційні підходи до управління підприємством. Вона є примітною тим, що наукові принципи почали застосовувати до знання як такого, трансформуються базисні категорії, через які теорія пояснює функціонування підприємства, такі як ресурси, функції, продукція тощо. Статусу центральної концепції теорії фірми набуває знаннєва концепція, яка «виросла» із ресурсної, розвиваючи її ключові положення та зміщуючи акценти уваги до знань як основних ресурсів, що забезпечують стратегічну ефективність компанії. Знаннєвий напрям теорії фірми інтегрує у собі різні її наукові течії, узагальнює сучасні уявлення про природу фірми та закономірності її функціонування. Так, наприклад, він розвиває елементи біхевіоризму, такі як організація колективної діяльності, поєднання індивідуальних інтелектів та визначення спільних ціннісних орієнтирів членів організації і визначає їх взаємозв’язок із довгостроковою ефективністю компанії [1;2]; у своїй більш зрілій формі знаннєва теорія пропонує розширений погляд на розуміння трансакційних витрат та їх впливу на визначення меж компанії [3]. Проекція знаннєвої теорії у площину конкретних завдань, що стоять перед реальними підприємствами, результувала у появі менеджменту знань - блоку управлінсько-економічних дисциплін, які пропонують практичні інструменти та методи щодо досягнення довгострокової успішності фірм у економіці знань. Як науковці, так і практики дійшли висновку, що між успішністю компанії та ефективністю застосування нових прийомів, підходів та практик управління, які базуються на погляді на знання як ресурс найвищої стратегічної ефективності, існує прямий зв’язок. У останні роки у економічній літературі з’явилась ціла низка понять, пов’язаних із поясненням функціонування компаній та чинників їх успіху на ринку через призму «знаннєвого» погляду: організаційні здатності (динамічні можливості), організаційний інтелект (груповий інтелект, організаційний розум), ключові компетенції (компетентність) компанії, організаційне навчання тощо. Ми пропонуємо ввести в науковий обіг ще один термін - «когнітивність організації», який певним чином співвідноситься із названими вище, але на відміну від них, визначатиме здатність компанії до засвоєння інформації та перетворення її у знання. Розмежування вказаних понять та запропонованого нами терміну «когнітивність організації» наведено у [4]. Застосування даного поняття по відношенню до компанії (організації, фірми, підприємства) означає намір розглядати її у площині, яка характеризується специфічним апаратом аналізу та особливим кутом зору на взаємодію підприємства або його складових із зовнішнім оточенням. Когнітивність організації - це її метавластивість, яка керує розвитком організаційних здатностей для забезпечення ефективного використання ресурсів компанії, у тому числі знань, з метою формування ключових компетенцій та на їх основі – продуктів та послуг найвищої споживчої цінності. Ця здатність є структурно-інтегрованою сукупністю індивідуальних навичок пізнавальної діяльності та обробки інформації та механізмів їх координації. Відповідно, оцінка такої метаздатності можлива на основі визначення індивідуальних когнітивних здатностей членів груп або команд, колаборативних, організаційних та культурно-технологічних факторів взаємодії усередині групи (команди) та механізмів міжгрупової взаємодії. Методичні підходи до оцінки вказаних елементів, що формуюють когнітивність організації, базуються на поєднанні інструментарію психологічних, педагогічних, організаційних та управлінських наук. Література:
|