|
|
Скачати 31.66 Kb.
|
|
Тріско К.Г., Бакшеєв С.М. Порівняльна оцінка комплексної антибіотичної та антигомотоксичної терапії при підгострих запальних процесах репродуктивної системи у жінок. (ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ АССОЦІАЦІІ АКУШЕРІВ-ГІНЕКОЛОГІВ УКРАІНИ Киів „Інтермед” 2003 р. стор 294-296) В Українї запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОТ) складають 60-65% від загальної кількості жінок, які звертаються в жіночі консультації. Формою ЗЗОТ, що превалює над іншими в цій структурі, є хронічний аднексит. Зазвичай, запальний процес з’являється в молодому віці, в результаті чого жінки втрачають працездатність, відчуття щастя бути матір’ю (в 10-18% виникає неплідність, в 20-30%-невиношування вагітності)[1,2], відбувається їх інвалідізація внаслідок больового синдрому, порушується статева функція (болі при коітусі, зниження лібідо) і, як наслідок всього цього-дезадаптація жінки в суспільстві та сім’ї. Крім того, хронічний аднексит погано піддається традиційному лікуванню, тому на даний момент ми маємо дуже великий відсоток його загострень.Отже, всі перераховані вище факти є доказом високої актуальності питання лікування хронічних аднекситів. Поряд з традиційними методами лікування в останній час все більшої популярності серед лікарів набувають старі і нові нетрадиційні методи, серед яких найбільш відомим і розвиненим ї гомеопатія. Принцип класичної гомеопатії-лікування подібного подібним зберігається в гомотоксикології, представником якого є препарат Тріхомонаден-Флюор-Ін’єль. Препарати цієї групи діють за принципом ініціювання, стимуляції та врегулювання процесів, що відбуваються в ретикулоендотеліальній тканині, корі наднирників, печінці, нервовій та імунній системах.Метою біологічної терапії антигомотоксичними препаратами є відновлення порушеної рівноваги в організмі шляхом дезінтоксикації гомотоксинів (зв’язування їх в гомотоксони) і ліквідування наслідків інтоксикації. Метою даного дослідження була оцінка ефективності та перенесення препарата Тріхомонаден-Флюор-Ін’єль у пацієнток, що страждають на хронічні аднексити в стадії загострення. В дослідження були включені 60 пацієнток, що знаходились на стаціонарному або амбулаторному лікуванні даної патології в клініці кафедри акушерства і гінекології №2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Критеріями для включення пацієнток в дослідження були: -вік жінок від 18 до 55 років; -діагноз ‘хр.аднексит в стадії загострення’; Всі пацієнтки були поділені на основну та контрольну групи по 30 жінок в кожній, і кожна з них отримувала базисну терапію (гентаміцина сульфат по 0,8 в/м та метрогіл по 0,5 перорально протягом 5-ти діб і, крім цього, пацієнтки основної групи-Тріхомонаден-Флюор-Ін,єль, розчин для інєкцій, по 1 ампулі (1,1 мл) 2 рази на тиждень, внутрішньом’язово, протягом 3-х тижнів.Реєстрація даних обстеження проводилась до початку лікування, на 7-й, 14-й, 21-й день лікування. Для обстеження пацієнтів використовувались клінічні і лабораторні методи: об’єктивне обстеження, реєстрація субєктивних , гінекологічне обстеження, лабораторні обстеження. При гінекологічному обстеженні враховувалась болючість яєчників при пальпації, їх рухомість , розміри, консистенція, наявність перифокальних процесів та набряклості. В ході лікування та спостереження було відмічено, що вже на 7-й день лікування падіння температури тіла в основній групі відбулося у 24-х (79,2%), тоді як в контрольній-лише у 17-ти (57,1%) жінок, при чому навіть після закінчення лікування у 3-х пацієнток з цієї групи субфебрильна температура зберігалась.Дані гінекологічного дослідження свідчать про те, що зникнення болей при пальпації, нормалізація консистенції і розмірів придатків в ході спостереження реєструвалися в значно раніші строки і у більшої кількості жінок в групі, яка крім базисної традиційної терапії приймала антигомотоксичний препарат.Порівняльний аналіз лабораторних показників, а саме-лейкоцитарних формул та ШОЕ,також підтверджує більш позитивний ефект лікування в основній групі. Важливо також відмітити, що в процесі даного дослідження жодна з пацієнток, яка приймала Тріхомонаден-Флюор-Ін’єль, не відмітила поганого перенесення препарату або якого-небудь побічного ефекту.Отже, клінічне випробування цього представника антигомотоксичної терапії в лікуванні хронічного аднекситу в фазі загострення показало його високу ефективність та добре перенесення, а тому і целесообразность використання в практичній медицині. ЛІТЕРАТУРА
|