Контрольні питання
Основні цілі і завдання радіаційної безпеки.
Роль радіації у виникненні життя на Землі.
Сутність теорії абіогенного синтезу.
Перелічити природні джерела опромінення.
Глобальні випадіння при використанні і випробовуваннях ядерної зброї.
Що таке озонові “діри” в атмосфері.
Антропогенні зміни радіоактивного фону.
Основні системні і позасистемні одиниці фізичних характеристик радіаційного випромінювання.
Характеристики іонизуючих випромінювань.
Особливості взаємодії різних видів фотонного і корпускулярного опримінювання з речовинами.
Послідовність дії іонизуючого опромінювання на біологічні об’єкти.
Зв’язок між рівнем гострого опромінювання і реакцією організму.
Вплив часу опромінювання на радіаційне ураження організму.
Соматичні і генетичні наслідки радіаційного ураження.
Склад і доза первинного і вторинного космічного випромінювання.
Радіоактивні ряди та дози внутрішнього та зовнішнього опромінення.
Джерела технологічно підвищеного природного радіаційного фону.
Ядерні вибухи у військових і мирних цілях та вплив глобальних випадінь радіонуклідів на радіаційний фон.
Основні типи ядерних реакторів, що використовуються у світі.
Атомні електростанції України та їх вплив на екологічну ситуацію.
Чорнобильська аварія, її короткочасні і довгочасні наслідки.
Іонізація та збудження, іонізаційний потенціал.
Вільнорадикальний стан атомів та молекул.
Чим відрізняються. -,-,- випромінювання та механізм їх виникнення і поширення.
Рентгенівське та синхротронне випромінювання.
Нейтрони, їхні фізичні властивості.
Що таке коефіцієнт радіаційного ризику?
Назвіть ефекти, які виникають при взаємодії радіації з речовиною.
Радіаційні пошкодження. Приклади прямої та непрямої дії випромінювання.
Радіаційна хімія води.
Вільнорадикальній процес у опромінених живих системах.
Дія радіації на нуклеїнові кислоти.
Пошкодження нуклеотидів, однониткові та двониткові розриви.
Дія радіації на білки, ліпіди. Пероксидне окиснення ліпідів.
Генні та хромосомні мутації.
Дозові залежності радіобіологічних ефектів.
Кисневий ефект у радіаційно-хімічних реакціях.
Коефіцієнт кисневого посилення.
Лінійне передавання енергії та відносна біологічна ефективність опромінення.
Роль кисню у живих клітинах.
Сублетальні та летальні пошкодження клітин.
Які ви знаєте прямі та непрямі ефекти опромінення клітин?
Модифікація радіобіологічних ефектів.
Принцип дії радіопротекторів та радіосенсибілізаторів.
Репарація клітин від променевого ураження.
Радіочутливість різних тканин організму.
Сформулюйте правило Бергон’є та Трибондо.
Як відрізняється стійкість до опромінення різних органів та систем організму?
Загальна схема формування відповіді тваринного організму на опромінення.
Радіаційні синдроми у ссавців.
Кістково-мозковий та гастроінстетинальний синдроми.
Вплив опромінення на клітини крові і тканини кровотворних органів.
Захист від загибелі при різних синдромах.
Системна відповідь організму на опромінення.
Вплив іонізуючих випромінювань на плід людини й тварин.
Види пізніх ефектів опромінення.
Вплив опромінення на процеси старіння, реакції поведінки, стресову реакцію організму.
Стійкість тварин до хронічного опромінення.
Влив різних біологічних та фізичних факторів на реакції ссавців на опромінення.
Вплив опромінення на процеси регенерації.
Радіаційний канцерогенез.
Радіостійкість вірусів і бактеріофагів.
Радіостійкість бактерій, грибів та рослин.
Радіостійкість тварин.
Зв’язок між розмірами геному й радіочутливістю видів.
Радіостійкість видів і філогенез.
Радіочутливість рослин.
Критичні органи вищих рослин.
Радіостійкість насіння та різних систем рослин.
Хронічне опромінення рослин.
Види рідіоактивних відходів, методи і засоби їх переробки і захоронення.
Вплив метеорологічних факторів на пощирення радіонуклідів в атмосфері.
Особливості переміщення радіонуклідів у прісноводних водоймищах, берегових зонах і Світовому океані.
Міграція радіонуклідів у грунтах. Засоби дезактивації грунтів.
Перенесення та динаміка у підземних водах.
Надбережні зони та шельфи.
Біогеохімічний розподіл радіонуклідів. Перенесення радіонуклідів у напівзамкнених морях.
Захоронення радіоактивних відходів на глибинах океану.
Захоронення радіоактивних відходів та радіаційна безпека.
Принципи підходу до нормування рівнів опромінення.
Концепція прийнятного ризику при нормуванні рівня опромінення.
Основні положення Норм радіаційної бехпеки.
Міжнародні угоди в галузі радіаційної безпеки.
Санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.
Методи і засоби дозиметричного контролю.
Назвіть основні біодозиметричні методи.
Засоби ліквідацій радіаційних аварій різного ступеню.
Законодавчі акти України в галузі радіаційної безпеки.
Список джерел інформації
Авотин Ю.П. Практикум по радиоактивности. – М.: Энергоатомиздат, 1974. – 72 с.
Аглинцев К.К. Дозиметрия ионизирующего излучения. – М.: Наука, 1988. – 120 с.
Алексахин Р.М. Ядерная энергия и биосфера – М: Энергоиздат, 1982 – 216 с.
Апплби Л. Дж., Девелл Л., Мишра Ю.К. и др. Пути миграции радионуклидов в окружающей среде. Радиоэкология после Чернобыля. /Пер. с англ. под ред. Ф. Уорнера и Р. Харрисона – М.: Мир, 1999. – 512 с.
Атлас. Україна. Радіоактивне забруднення. – К.: МНС України, 2002. – 46 с.
Давиденко В.М. Радіобіологія. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2011. – 248 с.
Гродзинський Д.М. Радіобіологія. – Київ: Либідь, 2001. – 448 с.
-
Гудков, І.М., Вінничук М.М. Сільськогосподарська радіоекологія. – Житомир: ДАУ, 2003. – 472 с.
Гудков І.М., Гродзинський Д.М. Особливості формування поглинених доз та віддалені радіобіологічні ефекти у сільськогосподарських рослин на забруднених радіонуклідами територіях // Вісник ДААУ. – 2001. - № 1. – С. 8-11.
Гудков І.М., Гродзинський Д.М. Радіаційне ураження рослин в зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС // Вісник аграрної науки. – 2001. – Спецвипуск. Квітень. – С. 43-47.
Гусев Н.Г., Беляев В.А. Радиационные выбросы в биосфере – М: Энергоатомиздат, 1991 – 256 с.
Жербин Е.А., Комар В.Е. Радиация, молекулы, клетки. – М.: Наука, 1984. – 87 с.
Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 149 с.
Кіцно В.О., Поліщук С.В., Гудков І.М. Основи радіобіології та радіоекології. – Київ: Хай-Тек-Прес, 2008. – 320 с.
Клековкин Г.В. Радиоэкология. – Ижевск: Изд-во Удмурдского университета, 2004. – 258 с.
Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. М: Энергоатомиздат, 1991 –352 с.
Корзун В.Н., Недоуров С.И. Радиация. Защита населения – К: Наукова думка, 1995 – 112 с.
Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека. Навчальний посібник – Суми: Університетська книга, 2003. – 152 с.
Костюк П.Г. и др. Биофизика. – Киев, Наука, 1988. – 376 с.
Кутлахмедов Ю.О., Корогодін В.І., Кольтовер В.К. Основи радіоекології. – К.: Вища школа, 2003. – 316 с.
Маврищев В.В., Высоцкий А.Э, Соловьева Н.Г. Радиоэкология и радиационная безопасность. Пособие для студентов вузов. – Минск: ТетраСистем, 2010. – 208 с.
Мазник Н.А., Винников В.А., Суханская М.М., Теплая В.А. Цитогенетическая биодозиметрия у лиц Чернобыльского контингента //Проблемы радиационной генетики на рубеже веков. Межд. конф. Москва. 20-24 ноября 2000 г. – С. 293.
Маликович В.Ф., Панченко А.М. Основы радиационной безопасности. – М: Энергоатомиздат, 1990 – 176 с.
Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность – М: Энергоатомиздат, 1989 – 224 с.
Мережко О.І. та інш. Радіоекологія річок. К: Н.д., 1991 – 112 с.
Моисеев А.А., Иванов В.И. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене. М: Энергия, 1980 – 252 с.
Моссэ И.Б. Радиация и наследственность. – Мн.: Университетское, 1990. – 205 с.
Панин В.Ф., Сечин А.И., Федосова В.Д. Экология для инженера. - М.: Издательский дом “Ноосфера”, 2001. – 284 с.
Паранич А.В., Дубинская Г.М., Почерняева В.С., Мищенко В.П., Трохименко А.Г. Изучение свойств клеток крови крыс при действии ионизирующего излучения на фоне введения предполагаемых радиопротекторов// Биофизика. - 1996. - Том 41. - № 3. - С. 773.
Паранич А.В., Трохименко А.Г. Компенсаторные изменения в системе АО гомеостаза при дробном облучении крыс с общей экспозиционной дозой 300 Р// Тези 2 зїзду радіобіологів України (з міжнародною участю). – Дніпропетровськ, 1995. - С. 125.
Паранич А.В., Чайкина Л.А., Трохименко А.Г. О влиянии слабого СВЧ-излучения на содержание жирорастворимых витаминов А и Е в тканях крыс// Биофизика. – 1996. - Том 41. - № 2. - С. 517 - 519.
Радиационная гигиена. / Под ред. Ф.Г. Кроткова. – М.: Медицина, 1963. – 207 с.
Радиационная медицина. /Под ред. А.И. Бурназина и А.В. Лебединского. – М.: Мир, 1963. – 257 с.
Радиационные эффекты в физике, химии, биологии. – М.: Мир, - 1965. – 76 с.
Радиация. Дозы, эффекты, риск / Пер. с англ. – М.: Мир, 1988. – 79 с.
Сауков А.А. Радиоактивные элементы Земли. – М.: Гос. Изд-во литературы в области атомной науки и техники, 1961.- 160 с.
Сельскохозяйственная радиоэкология – М: Экология, 1992 – 400 с.
Титаева Н.Я. Ядерная геохимия: Учебник. – М.: Изд-во МГУ, 2000. – 336 с.
Трохименко Г.Г. Рівень радіаційного забруднення агроекосистем Миколаївської області// Проблемы экологии и энергосбережения: Материалы 4-й международной научно-технической конференции. – Николаев: НУК, 2005. – С.96 – 97.
Цебржинский О.И., Киселев А.Ф., Грищенко Г.В., Зінченко Т.Н., Руденко А.А., Трохименко А.Г., Шаталин Б.О. Некоторые патогенетические механизмы g-радиооблучения. Обзор// Різдвяні біологічні читання: Наукові праці 7-х біологічних читань. – Миколаїв, 2008. – С. 17 – 26.
Чорнобильська катастрофа / Ред. В.Г. Барьяхтар. – К.: Наук. думка, 1996. – 515 с.
Эстулин И.В. Радиоактивное излучение. – М.: Наука, 1962. – 63 с.
Ядерная энциклопедия. – М: Благотворительный фонд Ярошинской, 1996 –656 с.
Ярмоненко С.П., Вайнсон А.А. Радиобиология человека и животных. – М.: Высшая школа, 2004. – 550 с.
http://eco.com.ua/content/aktualni-zavdannya-i-problemi-suchasnoi-radioekologii
http://www.franko.lviv.ua/faculty/geography/Strukt/Biblio/alphavit/Ukr/Ukr%20I/Ivanov/radioecology.pdf
http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0135_zb_m_2VZE.pdf
http://ekosvit.nepopsa.com/radioekologija/
http://www.xumuk.ru/encyklopedia/2/3806.html
http://www.maik.ru/cgi-perl/journal.pl?name=radbio&lang=rus
Варіант 1
Природні джерела іонізуючого випромінювання.
Радіоліз води та його роль у розвитку радіаційного ураження.
Віддалені ефекти опромінення.
Пік Брегга та його застосування у медицині.
Варіант 2
Іонізуюче випромінювання. Його типи та властивості.
Репарація клітин від радіаційного ураження.
Одиниці виміру енергії іонізуючого випромінювання.
Пряма та непряма дія радіації.
Варіант 3
Вплив радіації на білки та нуклеїнові кислоти.
Взаємодія радіації з речовиною.
Вплив радіації на плід.
Штучні джерела радіації та її застосування у різних галузях народного господарства.
Варіант 4
Мутації. Види мутацій.
Модифікація радіобіологічних уражень. Радіопротектори.
Іонізація, збудження, іонізаційний потенціал.
Кисневий ефект та його роль у розвитку ураження.
Варіант 1
Природні джерела іонізуючого випромінювання.
Радіоліз води та його роль у розвитку радіаційного ураження.
Віддалені ефекти опромінення.
Пік Брегга та його застосування у медицині.
Варіант 2
Іонізуюче випромінювання. Його типи та властивості.
Репарація клітин від радіаційного ураження.
Одиниці виміру енергії іонізуючого випромінювання.
Пряма та непряма дія радіації.
Варіант 3
Вплив радіації на білки та нуклеїнові кислоти
Взаємодія радіації з речовиною.
Вплив радіації на плід.
Штучні джерела радіації та її застосування у різних галузях народного господарства.
Варіант 4
Мутації. Види мутацій.
Модифікація радіобіологічних уражень. Радіопротектори.
Іонізація, збудження, іонізаційний потенціал.
Кисневий ефект та його роль у розвитку ураження.
|