Магістерська програма
«Антикризовий менеджмент у банку»
«Ризик-менеджмент у банку»
Змістовий модуль 1. з дисципліни «Ризик-менеджмент у банку».
Теоретико-організаційні засади ризик менеджменту в банку
ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ
Сутність та види фінансових криз. Моделі виникнення фінансових криз. Види ризиків у банківській діяльності: системні та індивідуальні. Ризики країни та поняття дефолту. Види індивідуальних ризиків банку. Фактори виникнення ризиків. Кількісні (квантифіковані) та якісні (неквантифіковані) ризики банку. Фінансові та функціональні ризики банку. Цінові та нецінові ризики банку. Вплив ризиків на фінансові результати діяльності банків та структуру капіталу. Очікувані та неочікувані втрати від банківських ризиків. Поняття та функції антикризового управління в банківській діяльності. Місце та роль ризиків в антикризовому управлінні банком. Превентивне управління та управління змінами в банку. Принципи ризик-менеджменту в банку.
тема 2. міжнародні стандарти капіталу у регулюванні ризиків банківської діяльності
Міжнародні стандарти банківського капіталу. Положення Базельської угоди про капітал (Базель І): методологія та недоліки. Доповнення до Базельської угоди про капітал із врахуванням ринкових ризиків. Оцінка ризиків банку на основі стандартного підходу. Огляд положень угоди про капітал Базель ІІ. Підходи до оцінки кредитних, операційних та ринкових ризиків за Базелем ІІ. Нагляд на основі оцінки ризиків. Директиви Європейського союзу про достатність капіталу. Положення Базель ІІІ у міжнародній практиці антикризового управління. Підвищення вимог до капіталу банків з урахуванням ризиків ліквідності: завдання та наслідки. Динамічне резервування у превентивному регулюванні кредитних ризиків. Перспективи та проблеми впровадження міжнародних стандартів щодо регулювання капіталу та ризиків у діяльності банків в Україні.
ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В БАНКУ
Ризик-менеджмент як система у реалізації антикризового управління банком. Суб’єкти та об’єкти ризик-менеджменту банку. Мета та завдання ризик-менеджменту банку. Стратегічний та тактичний ризик-менеджмент банку. Етапи ризик-менеджменту. Інфраструктура ризик-менеджменту: принципи та процедури, організаційні аспекти, методологія управління, функціонування ІТ-систем щодо оцінки ризиків, механізм звітування керівництву. Вимоги Національного банку України до організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках. Організаційна структура системи ризик-менеджменту. Функції та завдання структурних підрозділів банку в системі ризик-менеджменту. Вплив корпоративного управління на функціонування системи ризик-менеджменту банку. Інформаційне, аналітичне та методичне забезпечення ризик-менеджменту банку.
тема 4. Стратегії та методи ризик-менеджменту у забезпеченні фінансової стійкості банків
Стратегії ризик-менеджменту банків. Рівень толерантності банків до ризиків. Вплив ризиків на прибутковість, фінансову стійкість та вартість капіталу банку. Економічний капітал в основі управління банківськими ризиками. Взаємозв’язок економічного капіталу із кредитним, ринковим та операційним ризиками банку. Показники оцінки ефективності банківської діяльності з урахуванням ризиків: мультиплікатор капіталу, прибутковість регулятивного капіталу, прибутковість економічного капіталу. Методи оцінки банківських ризиків: експертні, аналітичні, методи імітаційного моделювання. Превентивні та компенсаційні методи регулювання ризиків банку: лімітування, диверсифікація, концентрація, резервування, страхування, гарантування, сек’юритизація, хеджування. Критерії оцінки ефективності застосування методів ризик-менеджменту банку.
Змістовий модуль № 2
«Менеджмент за видами банківських ризиків»
ТЕМА 5. VAR-МОДЕЛІ ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ БАНКУ
Якісна та кількісна оцінка ризиків банку. Поняття допустимого, критичного та катастрофічного рівнів ризику в банківській діяльності. Дохідність та волатильність. Value-at-Risk – методологія кількісної оцінки ризику. Причини використання VAR. Види банківських ризиків, до яких застосовуються VAR методи. Класифікація VAR моделей оцінки ризиків: коваріаційний метод, метод історичної симуляції, метод Монте-Карло. Перевірка прогнозних даних моделей розрахунку VAR. Методологія стрес-тестування. Визначення потреби банку в капіталі для покриття фінансових втрат від ризиків.
тема 6. Менеджмент кредитних ризиків банку
Суть та фактори кредитних ризиків. Балансові та позабалансові операції банків, обтяжені кредитним ризиком. Етапи менеджменту кредитних ризиків банків. Показники кредитного ризику банку. Поняття кредитного рейтингу. Види рейтингів при оцінці кредитних ризиків. Міграція кредитних рейтингів. Дефолт позичальника. Актуарні та ринкові методи оцінки ймовірності дефолту позичальників. Оцінка індивідуальних кредитних ризиків на основі внутрішніх рейтингів (IRB-підходи). Загальна характеристика моделей оцінки портфельного кредитного ризику: CreditMetrics, Moody’s KMV Portfolio Manager, CreditRisk+, Credit Portfolio View. Врахування ризику при ціноутворенні кредитних продуктів банків. Кредитні похідні інструменти: поняття, види та методи оцінки вартості. Стратегії менеджменту кредитних ризиків банку. Менеджмент кредитних ризиків за методикою нагляду на основі оцінки ризиків Національного банку України.
ТЕМА 7. МЕНЕДЖМЕНТ РИНКОВИХ РИЗИКІВ БАНКУ
Суть та види ринкових ризиків. Особливості оцінки валютного ризику, ризику ліквідності, процентного та цінового ризику. Управління гепом, валютною позицією, розривом ліквідності. Застосування стрес-тесту при оцінюванні валютного ризику банку. Дюрація та імунізація балансу банку. Особливості застосування VAR-моделей при оцінюванні ринкових ризиків банку. Звітність в системі менеджменту ринкових ризиків. Принципи менеджменту інвестиційного ризику банку. Традиційна та сучасна портфельна теорія. Ризики інвестиційного портфеля і диверсифікація. Ефективність управління інвестиційним портфелем банку. Менеджмент ринкових ризиків за методикою нагляду на основі оцінки ризиків Національного банку України.
тема 8. Менеджмент операційних ризиків банку
Суть та чинники операційних ризиків банку. Людський фактор у виникненні операційних ризиків. Інформація як чинник операційного ризику (втрата інформації, інформаційні технології, інформаційний вплив, інформаційний тероризм). Види операційних ризиків у банківській діяльності. Втрати від операційних ризиків. Підходи до управління операційними ризиками у міжнародній банківській практиці. Методологія оцінки операційних ризиків: метод базового індикатора, стантартизований метод, метод поглибленої оцінки. Визначення потреби в капіталі для покриття втрат від операційних ризиків банку. Методи регулювання операційних ризиків: система внутрішньобанківського контролю, порядок здійснення операцій на фінансових ринках, використання інформаційних систем в банку. Менеджмент операційних ризиків за методикою нагляду на основі оцінки ризиків Національного банку України.
тема 9. Менеджмент ризиків репутації банку
Суть та джерела виникнення ризику репутації. Фактори оцінки ризику репутації. Взаємозв’язок ризику репутації з фінансовими ризиками банку. Рейтинги банків як індикатор впливу ризику репутації. Комплайенс-ризики та моделі їх оцінки. Поняття та вартість репутаційного капіталу банку. Репутаційний капітал у забезпеченні фінансової стійкості та конкурентоспроможності банку. Методи регулювання ризиків репутації у банківській практиці. Менеджмент ризиків репутації за методикою нагляду на основі оцінки ризиків Національного банку України. Публічне сприйняття іміджу банку. Соціальна відповідальність у банківському бізнесі. Формування довіри до банків як фактор антикризового управління у банківському секторі економіки країни.
тема 10. Моніторинг та контроль ефективності ризик-менеджменту банку
Критерії ефективності ризик-менеджменту банку. Суть контролю в системі ризик-менеджменту банку. Функції та завдання підсистеми внутрішньобанківського контролю за ризиками. Організаційна структура підсистеми внутрішнього контролю за ризиками. Розробка коригувальних дій у разі перевищення допустимого рівня ризиків. Моніторинг як елемент механізму антикризового управління банківською діяльністю. Звітність в підсистемі моніторингу ризиків банку. Внутрішній аудит у забезпеченні ефективності системи ризик-менеджменту банку. Імплементація процесного підходу та системи управління якістю щодо ризиків у діяльності вітчизняних банків. Превентивні дії ризик-менеджерів щодо попередження банкрутства банку.
«Управління процесом детінізації»
Змістовий модуль 1. Управління процесами детінізації
Тема 1. Соціально-економічна сутність тіньової економічної діяльності.
Соціальна природа тіньової економічної діяльності.
Соціально-економічні причини виникнення та джерела походження тіньової економічної діяльності.
Основні складові тіньової економіки.
Класифікація форм і видів прояву тіньової економіки.
Тема 2. Міжнародні організації з координації боротьби з легалізацією тіньових коштів.
Координація дій світової спільноти у боротьбі з легалізацією тіньових коштів пов’язаних з експансією транснаціональних злочинних організацій.
Створення, структура і основні принципи діяльності групи з розробки фінансових заходів з боротьби з «відмиванням» грошей (FATF).
Створення і організація діяльності регіональних організацій з боротьби з відмиванням «брудних» грошей.
Створення і організація діяльності Егмонтської групи і органів фінансової розвідки FIU.
Тема 3. Методи оцінки і аналізу тіньової економічної діяльності.
Оцінка тіньової економіки методом соціологічних опитувань.
Метод використання системи національних рахунків (СНР).
Метод порівняння офіційних показників росту (зниження) ВВП із показниками росту (зниження) споживання електроенергії.
Монетарний метод.
Методи прогнозування появи нових форм тіньової економічної діяльності.
Тема 4. Роль і функції держави у зниженні негативного впливу тіньової економічної діяльності.
Особливості розвитку тіньової економічної діяльності в Україні.
Роль і функції державних і правоохоронних органів у зниженні тіньової економічної діяльності в Україні.
Організаційно-правові засади протистояння корупції та тіньовій економічній діяльності суб’єктів господарювання.
Тема 5. Удосконалення управління процесами детінізації економічної діяльності.
Організаційні форми координації дій правоохоронних органів у боротьбі з тіньовою економічною діяльністю.
Влив глобалізації та міжнародної інтеграції на тіньові форми господарювання.
Управління грошовими потоками та напрями контролю за тіньовою діяльністю суб’єктів господарювання.
Механізми запобігання формування та прояву тіньової економічної діяльності в підприємницькій діяльності.
Тема 6. Роль і місце банківських установ у зниженні тіньової економічної діяльності.
Правове забезпечення інтересів підприємств через реалізацію комерційної та банківської таємниці.
Форми і методи прояву шахрайства на фінансових ринках та шляхи протистояння їм.
Роль і функції банківської системи у зниженні тіньової економічної діяльності в Україні.
Основні принципи проведення фінансового моніторингу коштів в Україні.
«Фінансовий моніторинг у банку»
Змістовий модуль 1. Фінансовий моніторинг у банку.
ТЕМА 1. Концептуальні засади функціонування антилегалізаційного інституту фінансового моніторингу
1.1. Розкриття інформації про фінансові операції клієнтів.
1.2. Інформаційна сутність інституту фінансового моніторингу.
1.3. Сутність інформаційної економіки і фінансів.
1.4. Типологізація інституту фінансового моніторингу. Інформаційно-аналітичний тип підрозділу фінансової розвідки.
1.5. Інститут фінансового моніторингу в системі декриміналізації національної економіки.
ТЕМА 2. Поняття, сутність та основні риси легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
2.1. Історія виникнення поняття «легалізація (відмивання) брудних коштів».
2.2. Визначення поняття «легалізація (відмивання) брудних коштів» у міжнародних та національних нормативних актах.
2.3. Проблеми трактування поняття «легалізація (відмивання) брудних коштів» у дослідженнях вчених.
2.4. Екстернальні та інтернальні чинники виникнення та існування феномену «легалізації (відмивання) брудних коштів».
ТЕМА 3. Еволюція та аналіз тіньової (кримінальної) економіки
Тема 3.1. Співвідношення понять «економіка», «хрематистика», «тіньова економіка», «кримінальна економіка», «корупція», «організована злочинність», «білокомірцева злочинність» та «легалізація (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом)»
1. Сутність та визначення понять «економіка», «хрематистика», «тіньова економіка», «кримінальна економіка», «корупція», «організована злочинність» і «білокомірцева злочинність».
2. Структура тіньової економіки. Співвідношення понять тіньової та кримінальної економіки.
3. Злочини у сфері економічної діяльності. Економіка ухилення від сплати податків.
4. Тіньова (кримінальна) економіка і формування потреби в легалізації незаконних доходів в сучасній світогосподарській системі.
Тема 3.2. Ретроспектива проблеми боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму на міжнародному та національному рівнях
1. Система запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму: основні етапи формування на міжнародному та національному рівнях.
2. Фінансування тероризму: поняття, сутність, форми і джерела, зв’язок із відмиванням брудних коштів.
3. Інституційні основи міжнародної та національної систем протидії відмиванню злочинних доходів і фінансуванню тероризму: фрактальні аспекти конструювання відповідних систем.
4. Аналіз організаційно-правових джерел формування національної системи стримування брудних коштів та фінансування тероризму.
Тема 3.3. Економічний аналіз феномену легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в контексті економічного аналізу права
1. Економічний аналіз злочинності: від Бернарда Мандевіля до Нобелівської премії Гері Беккера.
2. Моделювання взаємозв’язків нелегального підприємництва з інституціональним середовищем: моделювання попиту на «білокомірцеві» послуги із відмивання злочинних доходів та пропозиції цих послуг.
3. Аналіз коротко та довгострокових наслідків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: економічні, соціальні, політичні, для реального сектору, для фінансово-кредитного сектору, для державного сектору.
Змістовний модуль 2.
ТЕМА 4. Міжнародні стандарти у сфері антилегалізаційного фінансового моніторингу
4.1. Превентивні стандарти: фінансові установи (у т.ч. банки), визначені категорії нефінансових установ і професій, міжнародні стандарти регулювання і нагляду, інші превентивні заходи.
4.2. Кримінально-правові стандарти: криміналізація відмивання брудних коштів і фінансування тероризму.
4.3. Висвітлення проблеми сумнівних фінансових операцій у рекомендаціях Базельського комітету банківського нагляду.
4.4. Основні документи Вольфсберзької групи з питань протидії відмиванню коштів у секторі приватного банкінгу.
4.5. Антилегалізаційні стандарти міжнародної організації комісій з цінних паперів.
4.6. Міжнародне співробітництво в антилегалізаційній сфері: загальні умови і принципи.
ТЕМА 5. Концептуальні засади функціонування національної системи запобігання та протидії відмиванню злочинних доходів (НС ЗПВД)
5.1. Елементи та структура НС ЗПВД.
5.2. Інститут фінансового моніторингу у сфері ЗПВД - системоутворюючий компонент НС ЗПВД.
5.3. Механізм функціонування дворівневого інституту фінансового моніторингу у сфері ЗПВД.
5.4. Заходи із запобігання і недопущення використання суб’єктів первинного фінансового моніторингу в операціях із відмивання злочинних доходів.
5.5. Заходи із протидії відмиванню злочинних доходів.
ТЕМА 6. Типології (способи) легалізації (відмивання) злочинних доходів
6.1. Базові типології за класифікацією FATF (банківські, небанківські фінансові і нефінансові).
6.2. Врахування регіональної специфіки країн центральної і східної Європи у типологіях MONEYVAL.
6.3. Врахування регіональної специфіки країн східної Європи та Азії у типологіях ЄАГ.
6.4. Типологічні дослідження Держфінмоніторингу за результатами аналізу виявлених схем відмивання коштів.
6.5. Типології відмивання коштів через Інтернет-орієнтовані фінансові механізми (банківські і небанківські).
6.6. Використання фіктивного підприємництва та «конвертаційних центрів» в операціях із відмивання злочинних доходів.
|