Історія й назва Найдавніші свідчення спостереження за Меркурієм

Скачати 60.14 Kb.

Назва	Історія й назва Найдавніші свідчення спостереження за Меркурієм
Дата	19.04.2013
Розмір	60.14 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Астрономія > Документи

Історія й назва

Найдавніші свідчення спостереження за Меркурієм можна знайти в шумерських клинописних текстах, датованих третім тисячоліттям до н. е. Планету названо на честь римського бога Меркурія, аналога грецького Гермеса та Вавилонського Набу. Древні греки часів Гесіода назвали Меркурій «Στίλβων» (Стилбон, блискучий). До V століття до н. е. греки вважали, що Меркурій, видимий на вечірньому та раннішньому небі — два різних об'єкти. В Стародавній Індії Меркурій називали Будда (बुध) та Рогінея. В китайській, японській, в'єтнамській та корейських мовах Меркурій називається Водяна зірка (水星) (в уявленнях про 5 елементів).

Особливості руху

Меркурій обертається навколо Сонця по сильно витягнутій еліптичній орбіті, площина якої нахилена до площини екліптики під кутом 7°00'15". Відстань Меркурія від Сонця варіює від 46,08 млн. км до 68,86 млн. км. Період обертання навколо Сонця (меркуріанський рік) складає 87,97 земної доби, а середній інтервал між однаковими фазами (синодичний період) 115,9 земної доби. Тривалість сонячної доби на Меркурії дорівнює 176 земним добам. Відстань Меркурія від Землі змінюється від 82 до 217 млн. км. Максимальний кутовий розмір планети при спостереженні з Землі складає 13", мінімальний — 5". Середня швидкість руху Меркурія по орбіті навколо Сонця — 47,89 км/с.

Дослідження

Меркурій — найменш вивчена планета земної групи. Лише два апарати були направлені на її дослідження. Першим був "Марінер-10", що у 1974—1975 роках тричі пролетів повз Меркурій: максимальне зближення становило 320 км. В результаті було отримано кілька тисяч знімків, що охоплюють приблизно 45% поверхні планети. Подальші дослідження з Землі вказали на можливість існування водяного льоду в полярних кратерах

Сьогодні НАСА здійснює другу місію до Меркурію під назвою MESSENGER. Апарат був запущений 3 серпня 2004 року, а в січні 2008 року апарат вперше здійснив політ повз свою ціль — Меркурій. Для виходу на орбіту навколо планети у 2011 році апарат зробив ще два гравітаційні маневри повз планету: в жовтні 2006 року та червні 2007 року, в ході яких робив перевірку обладнання.

Європейським космічним агентством (ESA) спільно з японським аерокосмічним дослідницьким агентством (JAXA) розробляється місія BepiColombo, що складається з двох космічних апаратів Mercury Planetary Orbiter (MPO) та Mercury Magnetospheric Orbiter (MMO). Європейський апарат MPO буде досліджувати поверхню Меркурія та його глибини, в той час як японський MMO буде спостерігати за магнітним полем та магнітосферою планети. Запуск BepiColombo планується 2013 року, а 2019 року він досягне орбіти Меркурія, де й розділиться на дві складові.

Розвиток електроніки та інформатики зробив можливим наземне спостереження Меркурія за допомогою приймачів випромінювання ПЗС та подальшу комп'ютерну обробку знімків. Одним з перших серій спостережень Меркурія з ПЗС-приймачами здійснив в 1995—2002 роках Йохан Варел в обсерваторії на острові Ла Пальма на півметровому сонячному телескопі. Варел обирав кращі знімки, не використовуючи комп'ютерного звіту. Звіти почали застосовувати в Абастуманській астрофізичній обсерваторії до серій фотографій Меркурія, отриманим 3 листопада 2001 року, а також в обсерваторії Скінакас Иракліонського університету до серій 1-2 травня 2002 року; для обробки результатів спостережень застосували метод кореляційної сумісності. Отримане роздільне зображення планети мало схожість з фотомозаїкою Марінера-10, обриси невеликих утворень розмірами 150—200 км повторювались. Так була складена карта Меркурію для довгот 210—350°.
Температура і рельєф поверхні

Як найближча до Сонця планета, Меркурій одержує від центрального світила значно більшу енергію, ніж, наприклад, Земля (у середньому в 10 разів). Через витягнутість орбіти потік енергії від Сонця варіюється приблизно в два рази. Велика тривалість дня і ночі призводить до того, що яскраві температури (що вимірюються за інфрачервоним випромінюванням відповідно до закону теплового випромінювання Планка) на «денній» і на «нічній» сторонах поверхні Меркурія при середній відстані від Сонця можуть змінюватися приблизно від 600 ДО до 100 ДО. Але вже на глибині декількох десятків сантиметрів значних коливань температури немає, що є наслідком дуже низької теплопровідності порід.

Поверхня Меркурія, покрита роздрібненою речовиною базальтового типу, досить темна. Судячи зі спостережень із Землі і фотографій з космічних апаратів, вона в цілому схожа на поверхню Місяця, хоча контраст між темними і світлими ділянками виражений слабше. Поряд із кратерами (як правило, менш глибокими, ніж на Місяці) є пагорби і долини.

Атмосфера і фізичні поля

Над поверхнею Меркурія є сліди дуже розрідженої атмосфери, що містить, крім гелію, також водень, вуглекислий газ, вуглець, кисень і благородні гази (аргон, неон). Близькість Сонця зумовлює суттєвий вплив на Меркурій сонячного вітру. Завдяки цій близькості значним є і приливний вплив Сонця на Меркурій, що повинно призводити до виникнення над поверхнею планети електричного поля, напруженість якого може бути приблизно вдвічі більшою, ніж у «поля ясної погоди» над поверхнею Землі, і відрізняється від останнього порівняною стабільністю.

На Меркурії діє і магнітне поле. Магнітний дипольний момент Меркурія дорівнює 4,9·10²² Гс·см³, що приблизно на чотири порядки менше, ніж у Землі; проте, оскільки напруженості поля обернено пропорційні кубу радіуса планет, то на Меркурії і на Землі вони близькі за величиною.

Модель внутрішньої будови

Запропоновано декілька моделей внутрішньої будови Меркурія. Відповідно до найбільш поширеної (хоча і попередньої) думки, планета складається з гарячого залізонікелевого ядра, що поступово остигає, і силікатної оболонки, на межі між якими температура може наближатися до 10³ ^oС. На частку ядра припадає більше половини маси планети.
Цікаві факти

Меркурій — найшвидша планета в Сонячній Системі, вона рухається орбітою навколо Сонця з середньою швидкістю 47,87 км/с, що майже в 2 рази більше від швидкості Землі. Така швидкість і той факт, що Меркурій розміщений ближче до Сонця, ніж Земля, приводять до того, що один рік на Меркурії (час його повного оберту навколо Сонця) становить всього 87,99 днів.

Меркурій — вельми складний об'єкт для спостереження в високих широтах Землі через те, що він завжди спостерігається при сході або заході Сонця, і досить низько над горизонтом (особливо в північних широтах) Період його найкращої видимості (елонгації) наступає декілька разів на рік (триваючи близько 10 днів). Навіть в ці періоди побачити Меркурій неозброєним оком непросто (відносно неяскрава зірочка на досить світлому фоні неба). Існує історія про те, що Миколай Коперник, спостерігаючи космічні об'єкти в умовах північних широт та туманного клімату Прибалтики, жалкував, що за все життя так і не побачив Меркурій. В низьких широтах Меркурій спостерігається добре.

На Меркурії не існує пір року в тому сенсі, що ми розуміємо під цим поняттям на Землі. Це відбувається через те, що вісь обертання планети знаходиться під прямим кутом до площини орбіти. Як наслідок, поряд з полюсами є області, до яких сонячні промені не доходять ніколи. Дослідження, проведене радіотелескопом Аресібо, дозволяє припустити, що в цій холодній та темній зоні є льодовики. Льодовиковий шар може досягати 2 м і вкритий шаром пилу.

З усіх планет, видимих неозброєним оком, лише Меркурій не має власного штучного супутника. Вихід АМС MESSENGER на орбіту Меркурія запланований на 2011 рік.

Телескоп Хабл ніколи на використовувався та не буде використаний для спостереження Меркурія. Конструкція телескопа не передбачає спостереження об'єктів, близьких до Сонця, при спробі зробити це апаратура буде зіпсована.

Схожі:

Аналітична довідка за ІV квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Аналітична довідка за І квартал 2011 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...
Аналітична довідка за ІV квартал 2010 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Аналітична довідка за ІІІ квартал 2010 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...
Аналітична довідка заІІІ квартал 2011 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Аналітична довідка заІІ квартал 2011 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...
Аналітична довідка за ІІІ квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Стан довкілля області за ІІ квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...
Стан довкілля області за І квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Стан довкілля області за ІV квартал 2011 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання