«…Як світ пройти з Україною не розминуться…»


Скачати 142.24 Kb.
Назва«…Як світ пройти з Україною не розминуться…»
Дата08.04.2013
Розмір142.24 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи
Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІступенів №10

Черкаської міської ради Черкаської області

«…Як світ пройти з Україною

не розминуться…»

В.Д.Слапчук . Збірка « Навпроти течії трави»

Урок соціально-психологічне дослідження

Проект «Письменники - лауреати премії

імені Т.Г.Шевченка»

Вчитель української

мови та літератури

І категорії

Линник А.М.

2011рік

Мета : ознайомити старшокласників зі збіркою В.Д. Слапчука «Навпроти течії трави» , за яку автора було нагороджено Національною премією імені Т.Г.Шевченка; вчити учнів вдумливо читати й аналізувати лірику, розкрити шлях пошуків самоусвідомлення ліричного героя через страшні випробування війною ; спонукати учнів до осмисленого розуміння історичних подій країни, сьогодення і майбутнього України; повторити риси постмодерної літератури, розвивати в учнів творчі здібності, виховувати любов до поетичного слова, доброту та людяність.

Обладнання : портрет письменника, виставка творів письменника, схеми на дошці, картки з випереджувальним завданням, презентація на СD диску.

Епіграф: Афганістан

болів йому

у грудях

на цілу Україну

Випереджувальні завдання .

1.Група істориків.

Завдання. Ознайомити клас з історичною довідкою про причини війни в Афганістані та рішення радянської влади про введення військ. Дослідити через поетичне слово стан ліричного героя під час війни.

2.Журналісти -дослідники .

Завдання. Розказати про Джелалабадську бригаду смертників. Дослідити через поетичне слово стан ліричного героя під час війни.

3.Ілюстратори.

Завдання. Продумати, якими кольорами можна відобразити вибрані поезії В.Слапчука, зробити ілюстрації , можливо знайти світлини з інтернету, підібрати музичне оформлення.

Перебіг уроку.

Звучить повільна музика , учні переглядають фотовиставку видів України.

2

І.Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Запитання до класу. Метод «Прес»

-Що для вас Україна?

-Яким повинен бути українець?

-Чому більшість українців відчувають себе непотрібними Україні?

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. В українській літературі лише поодинокі майстри слова можуть сказати про себе вслід за Тарасом Шевченком: «У нас нема зерна неправди за собою». Один із тих небагатьох обранців Музи і Долі, в яких талант і правда синоніми, Василь Дмитрович Слапчук. Його слово, поезія, проза, літературознавство - свідчення унікального таланту і мужності.

Д.Стус писав: «В.Слапчук – одна із тих постатей в українській літературі, яких би я поставив у першу п’ятірку найважливіших , найактуальніших, найцікавіших».

- Пригадаймо основні віхи біографії В.Слапчука. ( Можна використати презентацію на CD диску)

Протягом уроку учні заповнюють картку само оцінювання.

Звіт групи «Ілюстраторів».

В.Слапчук нерідко сам ілюстрував свої збірки загадковими малюнками , які треба було розшифрувати , щоб зрозуміти зміст. Тож сьогодні учні спробують відтворити свої враження постмодерних творів В.Д.Слапчука.

Учні декламують поетичні твори зі збірки «Навпроти течії трави», коментують свої враження , які відобразили в творчих роботах .

-Який життєвий досвід автора ліг в основу збірки « Навпроти течії трави»? Чому?

-Що вам відомо про Афганську війну?

Доповідь групи «істориків». Дослідник1.

3

27 квітня1978 року військові, члени ліворадикальної Народно-

демократичної партії Афганістану, здійснили переворот. Цю акцію вони

назвали «Квітневою революцією. Нова влада проголосила курс на соціалізм.

Видала декрети про наділення селян конфіскованою у поміщиків землею, про ліквідацію лихварських заборгованостей, скасуванню калиму при одруженні та інші. У мусульманській країні такі закони були приречені на провал, оскільки суперечили нормам ісламу, а значить відступитися від клятви Аллахові, що вело до громадського осуду. Взяти землю , якою не володіли твої предки, означало порушити традицію. Нова влада розпочала репресії проти духовенства, мали місце закриття і руйнування мечетей. Кабульський уряд не визнали племінні та етнічні вожді, яким в Афганістані належить реальна влада на місцях. Почали формуватися збройні загони «моджахедів» (« борців за віру»). У країні спалахнула громадянська війна.

У внутрішні справи Афганістану грубо втрутився СРСР. У грудні 1979 року радянські війська вторглися в Афганістан для підтримки режиму. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік війни припав на 1984-1985 роки. Нове радянське керівництво на чолі з М.Горбачовим визнало помилковим рішення попередників і з кінця 1986 пішло на поетапне виведення військ, яке закінчилося 15 лютого 1989 року. 27 квітня 1992 року моджахеди увійшли до столиці Кабул, режим НДПА було скинуто.[1,291]

Дослідник2.

В.Слапчук безжально реанімує відчуття вісімнадцятирічного хлопця, який пройшов через перше коло пекла на війні, і зараз проходить через друге коло пекла болючих спогадів.

Ця війна ніколи не скінчиться для Василя Слапчука. Бо це війна спогадів втрат, війна сумнівів, докорів совісті, війна втрачених ілюзій і набутих істин.[2]

Учитель. У збірці яскраво проглядаються риси постмодерної літератури: ренесансно – романтичний образ людини; бажання поєднати в собі

4

прагнення багатьох людей, націй, культур, релігій, щоб пробитися до справжнього масштабу буття, здолати екзистенційну безпросвітність; бачення повсякденного реального життя як театру абсурду; суміш багатьох традиційних «високих і низьких» жанрових різновидів; іронічність; використання «потоку свідомості » у творах, написання віршів верлібром, відсутність пунктуаційних знаків , використання образів – символів тощо. За кожним поетичним рядком вчувається бажання ліричного героя розібратися в собі, у власному внутрішньому світі, описати війну в собі.

Дослідник 2.

*** ***

Я одягнув мундир- Кричать мені : стріляй, придурку, найдосконалішу бо втече.

із гамівних сорочок- І я б застрілив чурку,

і подивився в дзеркало. та сіла пташка на плече.

Малесеньке пташа

Мине чимало літ, упало ненароком-

поки побачу чиясь душа

в нім з тужним великим оком.

себе. [2] Стріляй , кричать мені і лають,-

утікає ворог.

Стріляй, кричать, і я стріляю,

але вгору.[2]

Учитель. Аналіз поезій.

-Чому гімнастерку ліричний герой називає гамівною сорочкою та ще й найдосконалішою?

- Чому він в дзеркалі не бачить себе?

- Чому ліричний герой стріляв угору?

- Назвіть образи - символи, як ви їх розумієте?

Завдання . Протягом уроку заповнити таблицю « Образи – символи у творчості В.Слапчука»

5

Дослідник 3.

Ліричний герой бачить, що в Афганістані дерева не хочуть відкидати тіні, бо впізнають в радянському солдатові чужинця. Там скрізь війна наїжачена смертю, чужа і незрима. Там навіть «з усіх світлин стріляють», вночі всі дерева на боці ворогів, усі квіти зі зброєю». Чому? Тому, що ця війна – їхня. Війна за їхню волю і свободу. Тому « чужина очі випиває», що « черевики в каміняччя дорогу розпитують. А треба було б дозволу питатися»[2]

-Де саме довелося служити В.Слапчуку, в яких умовах , хто його оточував?

-Чи мав психологічну підтримку від оточуючих?

Доповідь групи «журналістів – дослідників».

Дослідник 1.

В.Слапчук служив у Джелалабадській бригаді - її називали бригадою смертників, у третьому батальйоні. Де б батальйон не зупинявся - їхній взвод стояв в охороні, фізичне і психологічне навантаження було подвійне. У батальйоні було чимало українців , але між собою не дружили і побоювались азіатів і кавказців. Була ворожнеча між призовами, але найбільша ворожнеча міжнаціональна. Були бійки між своїми , наслідки яких списували на бойові дії. Це також була війна, але інша. Якось азіати спитали його, він хохол чи бандера , на що Василь відповів, що він – українець.

Взагалі у батальйоні його поважали , був він фізично сильним і витривалим, ніколи не втрачав свідомості у горах, не вибивався із сил.

Прослужив всього півроку, був тяжко поранений і загинув би, але його винесли з поля бою саме ті солдати туркмени, з якими він бився. Ризикуючи життям вони таки донесли Василя до вертольоту .[2]

Дослідник 2.

Читаємо образну кардіограму Василевих спогадів - переживань і переконуємось , що солдатський мундир спочатку не уявлявся в образі гамівної сорочки, що себе справжнього він не знав – волів гордо виконати свій «інтернаціональний обов’язок» .

6

***

За нами плаче залізо.

Замполіт плескає мене по плечу:

-У тебе комплекс обріза.

Я мовчу.

Іх вивозили на возах

залишаючи навстіж двері…

А тепер питає мене наївний казах:

-Ти хохол чи бандера ?

Лише ліс. Ні могили , ні сліду.

Іржавіє в пам’яті дідів обріз…

Я – онук свого діда, та до діда я ще не доріс.[2]

Учитель. Аналіз поезії.

-Чому замполіт каже про «комплекс обріза» ? Що таке обріз?

-Чому наївний казах питає : « Ти хохол, чи бандера?»

-Чому в пам’яті ліричного героя «іржавіє дідів обріз»?

Там у пеклі чужої війни, у вогні чужої боротьби за волю і незалежність прийде болюче усвідомлення того , що радянські війська – окупаційні війська. Афганський народ боровся за свою незалежність, за свої традиції, за свою пам’ять предків.

Там, в Афганістані , ліричний герой усвідомить себе онуком свого діда – борця за волю своєї України, свого народу, хоча до діда він ще не доростає.

Дослідник 3.

Так, він солдат, і вийшов на стежку війни з гарячим почуттям принести темним світло.

Ми вийшли з темряви,

як тьма,

І обступили ніч,

щоб нести темним світло.

7

Згадуються слова Т.Шевченка із поеми « Кавказ» :

До нас в науку! Ми навчим,

Почому хліб і сіль почім!...[3]

Дослідник 4.

Війська «визволителів» жорстоко йшли цими горами , мріючи вийти з літа і дожити до дощу! Ішли, сіючи смерть, лишаючи за собою спалені кишлаки, бруд окупації , насильство.

Як ще зриміше передати це болісне усвідомлення своєї чужинності на афганській землі , своєї гріховності, неспокутості вини перед цим народом .

Перед нами постає образ жінки в паранджі.

***

Луною сповістили гори:

пройшов

наш третій батальйон.

Позаду жінка в паранджі

ретельно

милила траву,

за нами прала

небо.

Можливо саме тоді приходить усвідомлення значення слів замполіта про «комплекс обріза», бо уява раптом «зазирнула» в дитячу пам’ять, де лякають розчинені темні двері осиротілих хат…

Іх вивозили на возах,

Залишаючи навстіж двері…

Де ліс без могил і слідів героїчної самопожертви воїнів Української Повстанської Армії…

-Твори В.Слапчука - це зболений емоційний простір буття ліричного героя після війни, прозріння й усвідомлення свого місця на землі,

відповідальності за майбутнє .

8

ІІІ. Зараз ми всі в ролі літературних критиків. Тож намагатимемося прослідкувати шлях героя до відродження , до свого самоусвідомлення, шлях до розуміння значимості Батьківщини для кожної людини.

Для повного розкриття змісту творів, треба розкрити значення образів – символів поезій, які вам зустрічалися. Розглянемо декілька з них.

Образи- символи у творчості В.Слапчука

Образ - символ

Значення

«Квіти на мінному полі»;

Поезія про війну;

« проти течії трави»;

наперекір усталеному;

«небо»

місце знаходження душі;

« комплекс обріза»;

людина , яка свідомо позбавляє себе волі, підкорюється усталеними кимось правилам, не задумуючись над результатами своїх дій;













«Ти хохол чи бандера?»;

нащадок тих, які тільки терпіли гніт, чи тих, що боролися за свою свободу;

« ретельно милила траву,за нами прала небо»;

чужинці своїми неправедними діями осквернили землю предків;

образ криниці з цілющою водою;

символ життя , очищення, юності і водночас-забуття, журби, смерті;

образ зброї;

рятівник солдата, водночас він раб зброї, а вона рабиня держави;

сільський дурник,Божий чоловік

людина, якій дозволялося все говорити, бо вважалася хворою, божевільною.









Війна виявила,що ліричний герой носив у собі, молодому, чистому , безтурботному, себе іншого, чужого, і не бачив його доти, доки не ударив чолом « об чужий поріг».

9

*** ***

Його любили мама й тато, Стріляв так,що любо-дорого,

і Бог від наглих пакостей беріг влучав ув одного, другого…

але він став поперек горла хаті, Порівнював кров свого ворога

чолом ударив об чужий поріг. Із кров’ю друга.

Любили тато й мама сина, Плакала мама- Синку,

І маму з татом син любив. що ж ти накоїв?!

У крайній хаті в темних сінях Я вивчаю відтінки

це я його, а може , й він мене убив.[2] крові людської.

Прийшли вороги, як до брата,

підімною крові калюжа…

-Чи тяжко тобі помирати?

-Ні, не дуже[2]

Учитель .

- Які почуття – спогади має ліричний герой про Батьківщину? Хто його по-справжньому любить, чекає?

- Поясніть слова « але він став поперек горла хаті».

Поняття «Вітчизна» в цій чужій війні падає у прірву сумнівів – чому ця велика Вітчизна їх не любить, чому вона послала їх вмирати на чужій землі? Отже , Вітчизною слід вважати ту , яка їх, солдатів , любить, молиться за їхнє життя, чекає повернення… Тоді у кожного з них своя Вітчизна. Та, яка їх любить і чекає. Це - Мама.

Солдатам зраджує Вітчизна.

І тільки мати молиться

Без мами навіть Україна – чужина.

Коли ж нарешті повернули в Україну,

то Україна вивела коня,

аби я їхав світ за очі.[2]

Солдатська душа відстань з війни до дому « міряла розмахом крил журавля»,його кроки з війни «мати горем переміряє». І винесе своїми молитвами з пекла війни, зцілить розпачливу душу надією і любов’ю, оберігатиме, грітиме своїм материнським серцем вистуджену воєнними

10

протягами душу єдиного сина.

Тому цей поетичний літопис пережитого душею В.Слапчук присвятив своїй мамі Лідії Олександрівні, « молитвами якої повернувся з Афганської війни, і всім матерям, молитвами яких ця війна закінчилася…»

-Як ви розумієте слова «це я його, а може, й він мене убив»?

Хто ж тоді воює на цій далекій і чужій війні ?

Більшість цих солдат - люди-кентаври, « ягнято- вовки і вовко-ягнята»,

Єдинонеподільні і розщеплені, роздвоєні, відомі самі собі і невідомі, бо здатні на такі вчинки, яких у найстрашнішому сні не могли б здійснити.

Війна нівелює і руйнує всі визначальні морально – етичні цінності й заповіти – нема однієї якоїсь правди, усталеної істини там , де «стікає з неба цинк», а доцільність існування ефемерна. Солдата безупинно охоплює страшне відчуття приреченості на виконання обов’язку. Не солдат володіє ситуацією, а зброя.

В розділі « Химерні осяяння» не люди, не солдати , а вже зброя головує.

*** ***

Патрони перегукуються Метал – це істина,

між собою: що знає шлях

« Економніше стріляймо – до серця.

люди закінчуються».

***

Зустрілись два автомати.

В одного приклад

зарубками, наче

віспою ,побитий,

а в іншого –

словами пошрамований:

« Скільки разів стрілиш –

стільки й помреш». [2] 11

-Чому зброя так важлива для солдата?

-Чи може зброя позбавити сумління?

-Назвіть використані художні засоби.

Якщо війна не вбиває фізично , то неминуче виймає душу.

Душа змаліла,

висохла на сонці, їй страх на груди

гострим став коліном і видирає з горла дух …

Визнає поет у поетичному листі до матері.

На війні – солдати бездушні.

Усі душі на бинти порвали.[2]

-Як можна повернути собі душу, який шлях до зцілення , до відродження?

Повернути собі власну душу можна лише через порозуміння із самим собою, через повернення в себе шляхом самоусвідомлення.

У книзі другій « Квіти на мінному полі» є розділ «Чернетка життя», в якому знаходиться твір «Навпроти течії трави».

- Опишіть картину проводів? Що нагадала циганка?

- Чому дзвони сільські мовчазні? Що вони символізують?

- Якої ради питався ліричний герой у старших?

- Хто допоміг герою в сумнівах?

- Чи закінчилось його протистояння?

Душа називає життя на війні «чернеткою життя» , бо там на війні, душу посадили на палю.

На війні

Став я мамо москалем

став я тату яничаром

за що ж мені така Україна,

а повернувся,

12

аби зєдналися дві України в одну

ота що залишилася з тією що забрав з собою.[2]

Коли кликали на війну, «дзвін у села за мною не охнув» - скинули дзвони гріховними – нечестивці, видерли у села серце з грудей; запитував у старших ради, « як світ пройти з Україною не розминутися». Ніхто не знав, тільки сільський дурник – Божий , видно ,чоловік , сказав:

Візьми Україну з собою ніколи не розминешся.

Не розминувся. Повернувся з війни в 20 літ . Повернувся , щоб привітатися з деревом – кожного листочка долоньку потиснути, щоб бути господарем жайворонків, щоб ночами збирати «квіти на мінному полі» бачити « солоне сонце» війни на чорному небі минулого…[2]

вертаюся

та як же тяжко проти течії трави

збираю сили перекидаюсь горілиць

і бачу в небі білого коня

чи встигну Отче наш до кінця проказати [2]

IV. Підбиття підсумків.

Пригадайте , як склався шлях самоусвідомлення героя через страшні випробування війною, назвіть етапи прозріння ліричного героя.



13

Творчість В.Слапчука багатогранна. Це поет, покликаний часом. Його творчість спонукає читачів задуматися над вічними цінностями ,які не підвладні часові . Поетичне слово є пересторогою тим, хто порушує біблійну заповідь « Не вбивай»: там, де пролилася кров, виростає ненависть, а де виростає ненависть – сіється смерть.

Оцінювання. Заповнення карток самооцінінювання.

VI. Домашнє завдання. Прочитати третю книгу « Солоне сонце».

Повторити риси постмодернізму.

14

Література

1.БураковЮ.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: новітні часи //Підручник для 11класу серед. загальноосв. навч.закл.-Вид.5-е.-К.: Генеза, 2006.

2.Slapchuk@.ua

3.Шевченко Т.Г. Кобзар//Збірка творів.-К.: «Радянська школа»,1986

Схожі:

СТАН ВИКОНАННЯ УКРАЇНОЮ РІШЕННЯ Третьої НАРАДИ СТОРІН ОРГУСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ
Україною своїх зобов’язань по Конвенції, яким повторно констатовано, що Україна порушує вимоги Конвенції, не бере участі в достатній...
Найважливіша проблема філософії людина-світ. Ф наука світоглядна....
Ф. це не просто особлива наукова дисципліна, а ще і специфічний тип мислення і навіть емоційний настрій, система світоглядних почуттів...
Тема: Світ мого «Я» Мета
Мета: познайомитись з учнями, надати їм можливість поринути у власний внутрішній світ, вчити бачити в оточуючих людях позитив, формувати...
Військовий комісаріат згідно приписного свідоцтва
Прошу Вас дозволити мені пройти військову підготовку на кафедрі ПОЗ АВМС імені П. С. Нахімова за моїм бажанням
Є. А. Подольська Кредитно-модульний курс з філософії
Світ земний тим самим зобра­жається не як пристановище «зла», «гріха», що протистоїть ідеальному першоиочатку, а як співпричетний...
067-9603101 (Галина Гузьо). К витки на концерти Павла Табакова «Мій...
Перед стартом туру «Мій світ» Павло Табаков представив ексклюзивне відео з репетиції (+ ВІДЕО)
Сонячний, радісно-бешкетливий світ
Тема. Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в повісті Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”
МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ
Українська діаспора: історія, сучасність, проблеми, напрямки співпраці між діаспорою та Україною
Регламент або ухвала (regulation)
Правова основа відносин між Україною та ЄС Угода про партнерство та співробітництво
ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ (БР)
Проблеми та перспективи формування зони вільної торгівлі між та Україною та країнами ЄС
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка