|
|
Скачати 0.6 Mb.
|
|
Тема. Воєнні дії у 1944 р Мета: проаналізувати події на фронтах, початок контрнаступу, перебіг та хід воєнних дій, відкриття другого фронту: розвивати вміння порівнювати та узагальнювати, систематизувати історичні події та явища; виховувати толерантне ставлення до інших націй та національностей, почуття братерства та взаємодопомоги. Тип уроку: комбінований із технологіями критичного мислення Структура уроку 1. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео. 2. Дискусія робота по групам 3. Домашнє завдання Хід уроку Вивчення нового матеріалу 1. Наступальні операції радянських військ, визволення території СРСР. З початком 1944 р. перед радянськими військами стояли наступні завдання: 1. Завершення звільнення території СРСР він гітлерівців та їх союзників. 2. Надання допомогу народам Східної Європи у скиненні фашистського поневолення. 3. Вивести з війни союзників Німеччини. 4. Перенести бойові дії на територію третього рейху. 5. Координація дій з військами союзників, які мали відкрити Другий фронт. Найбільшою операцією радянських військ початку 1944 р. у Правобережній" Україні було оточення 10 гітлерівських дивізій під Корсунем-Шевченківським, яке завершилося повним розгромом сил ворога. Цю битву іноді ще називають "Сталінградом на Дніпрі". Основним стратегічним результатом січнево-лютневого наступу радянських військ був розгром сил противника під Житомиром, Кіровоградом, Рівним, Луцьком, Нікополем, Кривим Рогом. Новий наступ радянських військ розпочався в березні 1944 р. і тривав до травня 1944 р. Його підсумком стало визволення від нацистів Миколаєва, Одеси, Тернополя, Кам'янця-Подільського. 26 березня 1944 р., на 1009-й день Великої Вітчизняної війни, радянські війська вийшли на державний кордон СРСР із Румунією. Визволення Криму розпочалося радянськими військами після розгрому ворога на території Правобережної України. Протягом першої половини квітня 1944 р. радянськими військами було визволено Сімферополь і Керч, а 9 травня, після п'ятиденного штурму, — Севастополь. Повністю нацистське угруповання в .Криму було ліквідовано 12 травня 1944 р. У червні 1944 р. розгорнулися полії на Карельському перешийку. У перебігу цієї операції укріплення "лінії Маннєргейма" було прорвано за тиждень, 20 червня взято Виборг. З Фінляндією було досягнуто конфіденційної угоди такого змісту: вона залишиться незалежною, якщо інтернує 20 німецьких дивізій на своїй території, що вона і зробила. 25 серпня фінський уряд звернувся з проханням до Москви розпочати мирні переговори. 19 вересня в Москві було підписано угоду про перемир'я. Фінляндія вийшла з гітлерівської коаліції. Визволення Білорусі відбулося завдяки операції під кодовою назвою "Багратіон". Координували дії чотирьох фронтів, які брали участь в операції, представники Ставки — маршали Г. К. Жуков і О. М. Василевський. Наступ, що розпочався 23 червня 1944 р., розгорнувся на величезній території від Дніпра до Вісли. Під час бойових дій радянські війська оточили і знищили в районах Вітебська і Бобруйська 10 ворожих дивізій. З липня 1944 р. було визволено столицю Білорусі — м. Мінськ. На кінець липня землі Білорусі було повністю визволено від окупантів. Цікаво знати Під час проведення Білоруської операції 17 липня 1944 р. близько 60 тис. полонених гітлерівців під конвоєм радянських солдат пройшли вулицями Москви. Слідом за ними шли машини, що вимивали асфальт, символізуючи цим очищення Батьківщини від фашистських загарбників. Визволення території СРСР супроводжувалося масовими репресіями сталінського режиму проти народів, на які покладалася вина у співробітництві з ворогом. Ще у серпні 1941 р. було ліквідовано автономну республіку німців Поволжя, було депортовано 370 тис.чол. На початок 50-х років німецьких спец поселенців нараховувалося 1,2 млн. чол. Визволення Прибалтики від німецьких окупантів розпочалось у перебігу операцій у Білорусі, а завершилося завдяки розпочатому в середині вересня 1944 р. наступові трьох Прибалтійських, Ленінградського та Балтійського фронтів. Завершення війни на території СРСР пов'язане також з операціями радянських військ у Заполяр'ї, внаслідок яких від ворога було звільнено порти на Баренцовому морі та Мурманську область, а також північно-східні райони Норвегії. 2. Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Центральну і Східну Європу У 1944 р. розпочався завершальний етап у визволенні Європи. Визволення Румунії. В умовах наростання наступу радянських військ румунські патріоти в серпні 1944 р. підняли повстання проти диктатури генерала Антонеску. Король Мігай дав наказ заарештувати диктатора і оголосив війну Німеччині. Визволення Болгарії. Наприкінці липня 1944 р. болгарський уряд розпочав таємні переговори з союзниками про можливість їх висадження на Балканах. Але 5 вересня СРСР оголосив війну Болгарії. Переговори союзників із болгарськими представниками, шо відбувались у Каїрі, було припинено. Зі вступом Червоної армії до Болгарії стан війни між нею та СРСР припинився. 9 вересня 1944 р. партизанські загони разом з армійськими частинами, що до них приєдналися, захопили столицю Софію. Визволення Югославії. Визволення Югославії було пов'язане з особливостями суспільно-політичного становища в цій країні. Тут вела активні бойові дії проти загарбників Народно-визвольна армія Югославії (НВАЮ) під командуванням Й. Броз Тито. 20 вересня 1944 р. внаслідок спільних дій радянсько-югославських частин столицю Югославії Белград було визволено. Визволення Угорщини. У квітні 1945 р. капітулював останній союзник нацистської Німеччини в Європі — Угорщина. Визволення Угорщини відбулося завдяки Дебреценській, Будапештській та Балатонській стратегічним операціям. Столицю Угорщини Будапешт радянські війська захопили після тримісячних боїв 13 лютого 1945 р. На 4 квітня 1945 р. всю територію Угорщини було очищено від гітлерівських частин. Визволення Австрії. 5 квітня 1945 р. радянські війська наблизилися до Відня — столиці Австрії. Обійшовши місто з заходу, півночі й півдня, вони примусили гітлерівців залишити одне з найкрасивіших міст Європи. 13 квітня 1945 р. було визволено від окупації шосту європейську столицю. Визволення Польщі. Визволення Польщі розпочалося ще в перебігу операцій "Багратіон" та Львівсько-Сандомирської в липні 1944 р. 1 серпня 1944 р. польські патріоти підняли повстання у Варшаві, сподіваючись на допомогу радянських військ. Але частини Радянської армії, підійшовши до Варшави, зупинились і не подали воєнну допомогу повстанцям. Радянське командування стверджувало, що війська виснажені внаслідок довготривалих боїв. Проте багато дослідників уважають, що Сталін спеціально зупинив радянські війсьха, щоб не допомагати повстанню, очолюваному лідерами лондонського еміграційного уряду, які могли, в разі перемоги повстання, захопити владу в столиці. Повстання було жорстоко придушене гітлерівцями. Територію Польщі було визволено в перебігу Вісло-Одерської операції. 17 січня 1945 р. частини Радянської армії вступили до Варшави, а в лютому більшу частину Польщі було звільнено. Визволення Чехословаччини. 5 травня 1945 р. патріотичні сили Чехії розпочали повстання у Празі. 6 травня на допомогу повсталим підійшли частини Російської визвольної армії (РВА) генерала Власова, які 7 травня фактично оволоділи Прагою. Але коли стало відомо про підхід радянських військ до Праги, частини РВА залишили місто. 9 травня 1945 р. о 4-й годині ранку до Праги увійшли частини Радянської армії. 3. Відкриття другого фронту в Європі Під час наступу радянських військ на Східному фронті розпочалося висадження військ США і Великої Британії у Франції. Командування союзників розробило дві десантні операції: "Оверлорд" — висадження союзників у Північній Франції та "Енвіл" — висадження союзників на півдні Франції, в районі Марселя. 6 червня 1944 р. розпочалась операція "Оверлорд". Перевага сил була на боці союзників по антигітлерівській коаліції: в чисельності військ — утричі, за кількістю гармат — удвічі, за кількістю літаків — у 60 разів. Загальне керівництво силами вторгнення здійснював генерал Ейзенхауер. Зрештою Сталін і Черчілль восени 1944 р. на переговорах у Москві досягли домовленості про розподіл сфер впливу у Східній Європі. Як пише у своїх мемуарах Черчілль: «Створилась ділова атмосфера, і я заявив: «Давайте врегулюємо наші справи на Балканах. Ваші армії знаходяться в Румунії та Болгарії. У нас є там інтереси, місії, агенти. Не будемо сваритися через дурниці. Що стосується Англії та Росії. Чи згодні ви на те, щоб ми мали переважаючий вплив на 90% у Греції і пополам – в Югославії». Тим часом як розгортались події на півдні Франції війська союзників підійшли до Парижа. Коли де Голль одержав звістку про події у Парижі, він негайно звернувся до Ейзенхауера з вимогою надіслати на допомогу повстанцям французьку дивізiю. Спочатку командуючий залишив цю вимогу тимчасового глави французької держави без уваги. Але де Голль домігся свого. Танки французької дивізії з кровопролитними боями рушили на Париж. На допомогу їм підійшли частини американської піхотної дивізії. Залишки німецького гарнізону капітулювали.. Після звільнення Парижа почалося повне вигнання німців з території Франції й вихід союзних армій на кордони рейху. 4. Наступ німецьких військ в Ардені У жовтні 1944 р. союзники розпочали операцію, метою якої було прорвати “Лінію Зігфріда”, форсувати Рейн і оволодіти Руром – промисловою базою Німеччини. Проте наступ союзників було зупинено. Війська союзників, які постачалися всім необхідним з США та Англії, були прив`язані до чіткості роботи атлантичних комунікацій, які у свою чергу залежали від пропускної здатності портів на Півночі Франції, Бельгії, Голландії. Німецькі війська, відступаючи, намагалися максимально зруйнувати портові споруди, комунікації. Єдиний великий порт, який дістався союзникам без значних ушкоджень, був Антверпен. Він знаходився близько до фронту і був ідеальним з точки зору постачання військ союзників. Гітлер, програючи на всіх фронтах, не залишав надій переломити хід війни на свою користь. Великі сподівання він покладав на суперечності між союзниками. “Я бачу, як ці суперечності стають дедалі сильнішими з кожною годиною. Якщо зараз ми зуміємо завдати нечисленних тяжких ударів, тоді цей … єдиний фронт раптово завалиться”. З цією метою німецьким командуванням було підготовлено великий наступ на заході в районі Арден. Метою операції було оточення союзних військ і захоплення Антверпена. Маючи 39 дивізій проти 89 союзницьких, німецьке командування зосередило їх на відносно вузькій ділянці фронту. Німецький план був справжньою авантюрою. Німецькі танки мали пального на 100 км. Весь розрахунок прориву фронту базувався на несподіваності захоплення складів пального американської армії. Німецький наступ розпочався 16 грудня і тривав до 26 грудня 1944 р. Німці просунулись на 90 км вглиб оборони союзників і зупинились. Були вичерпані резерви, а особливо пальне. На початку січня німецькі війська завдали ще одного удару в Ельзасі. Склалась ситуація, при якій ні союзники, ні німецькі війська не могли переломити хід боїв на свій бік. У.Черчілль звернувся до Й.Сталіна, з проханням розпочати наступ радянських військ. 12 січня радянські війська перейшли в наступ на 1200 км ділянці фронту. Зрозумівши безперспективність подальшого наступу, німецькі війська були відведені на “лінію Зігфріда”, а найбільш боєздатні частини було спрямовано на радянсько-німецький фронт в район Будапешта. 6. Тихоокеанський театр бойових дій додаток 5.3 На початку 1944 р. США встановили свій контроль над Маршалловими островами, а з часом – над Маріанськими. У липні розпочалась операція по звільненню Філіппін, захоплення яких означало б для Японії розподіл її володінь на дві частини і втрата джерел сировини, що знаходилися південніше. У цей же час американська стратегічна авіація розпочала «повітряний наступ» проти Японії, здійснюючи систематичні бомбардування воєнних, економічних об`єктів країни. 23 жовтня 1944 р. бiля острова Лейте (Філіппіни) розпочалась найбільша в історії Другої світової війни морська битва мiж флотом союзників і японцями. У результаті 4-денної битви японський флот було розгромлено і він припинив своє існування як організована бойова сила, вирішальної поразки зазнала і японська авіація. Після цієї перемоги американські війська розгорнули вирішальний наступ на Філіппінах і до кінця року звільнили їх. Практично Японія вже програла війну, але її керівництво було ще не готове визнати її. Запитання і завдання: 1.Як розвивались події на радянсько-німецькому фронті у 1944 р.? 2.Коли і де було відкрито Другий фронт? Яку назву носила десантна операція союзних військ в Нормандії? Як називалась оборонна лінія німецьких військ вздовж узбережжя Франції? 3.Як відбувалося звільнення Франції та Бельгії? 4.Які країни були визволені радянськими військами у 1944 р.? 5.Угорський письменник Шандор Мараї, в будинку якого жили радянські солдати, з гіркотою і співчуттям писав: “…цей молодий солдат приніс і своєрідне визволення, порятунок від нацистського терору. Однак свободи він принести не міг, бо не мав її сам”. Яке ваше ставлення до визвольної місії радянської армії у Східній Європі у 1944-1945 рр.? Свою відповідь обґрунтуйте. 6.Коли і які союзники Німеччини капітулювали? 7.Чим можна пояснити запеклий опір німецьких військ на завершальному періоду війні? 8.Яку мету переслідувало німецьке командування, здійснюючи наприкінці 1944 р. наступ в Арденах? Які його були наслідки? Чому наступ не досяг мети? 9.Де відбулись антифашистські повстання у 1944 р.? 10.При веденні бойових дій у 1944 р. країни Антигітлерівської коаліції керувались переважно воєнними чи політичними міркуваннями? 11.Де американські війська здобули перемоги у війні на Тихому океані в 1944р.? Домашнє завдання Тема уроку. Завершення та підсумки Другої світової війни Мета уроку: Охарактеризувати останні періоди Другої світової війни, діяльність антигітлерівської коаліції; Розглянути рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій; Визначити наслідки Другої світової війни; І Розвинути вміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати історичні події і явища з позиції загальнолюдських цінностей. Виховувати неприйняття війни як способу дипломатії. Методи: Розповідь характеристика; Аналітична бесіда; Виклад нового матеріалу; Фронтальне опитування; Дискусія. Структура уроку:
5. Підведення підсумків Хід уроку І. Ялтинська конференція. Поразка Німеччини. На початку 1945 р. нацистське керівництво Німеччини було ще сповнене рішучості продовжувати боротьбу. У країні була проведена серія „тотальних" мобілізацій. У ході однїєі з них, ще влітку 1944 р. призовний вж був зшушжта л 17,5 до 16 років, почалося формування ополчення з людей похилого віку і підлітків, а Загострення економічної кризи Німеччини (втрата індустріальних центрів у Сілезії та Рурі, сільськогосподарської бази у Східній Прусії, перестали надходити сировина і продовольство з Румунії, Болгарії, Угорщини). Вісло-Одерська операція - радянські війська вступили на територію Німеччини і зупинилися за 60 км від Берліна. На тлі цього наступу відбулася нова зустріч „великої трійки" (США, СРСР, Великобританія). 4 лютого 1945 р. - Кримська (Ялтинська) конференція (И. Сталін, Ф. Рузвельт, У. Черчілль, міністри закордонних справ трьох держав). Мета конференції: координація дій союзників, їхніх збройних сил на заключному етапі Другої світової війни. Обговорювались питання про післявоєнний устрій світу й основні принципи міжнародних відносин в мирний час. Основні рішення Кримської конференції: 1. Союзники ставили за мету домогтися беззастережної капітуляції Німеччини, після чого всю Німеччину і „Великий Берлін" планували розділити на чотири зони окупації - радянську, американську, британську і французьку -та управляти на основі угоди „Про контрольний механізм у Німеччині". 2. Лідери трьох країн прийняли рішення роззброїти і розпустити німецькі збройні сили, ліквідувати воєнну промисловість Німеччини або встановити контроль над нею, а також притягнути до відповідальності всіх військових злочинців, викоренити нацизм і всі пов'язані з ним організації. 3. Радянська делегація виступила з ініціативою про виплату Німеччиною репарацій у сумі 20 млрд. доларів (з них 10 млрд. - СРСР) для часткового відшкодування збитків країнам антигітлерівської коаліції. На конференції була створена комісія, якій доручалася розробка докладного репараційного плану. 4. Конференція ухвалила постанову скликати 25 квітня 1945 р. у Сан-Франциско (США) Установчу конференцію Організації Об'єднаних націй. Учасниками конференції могли стати всі держави, пдо оголосили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р. 5. На конференції була прийнята Декларація про звільнену Європу, у якій передбачалося узгодження політики трьох держав ї їхні спільні дії у вирішенні політичних і економічних проблем звільненої Європи на демократичних принципах. 6. Радянський Союз підтвердив обіцянку вступити у війну проти Японії через 2 - З місяці після закінчення війни в Європі. Були обговорені і політичні умови вступу СРСР у війну проти Японії, у тому числі повернення СРСР Курильських островів. На початку 1945 р. союзні армії широким фронтом вийшли до кордонів Німеччини і готувалися до вирішального наступу. У цій ситуації керівництво нацистської Німеччини сподівалось головним чином на розкол антифашистської коаліції та сепаратний мир з Великобританією та США. Його задум зводився до того, щоб завзятою обороною затримати радянські війська, виграти час ї знайти шлях до угоди з Великобританією ї США. Прихід до влади в країнах Центральної та Східної Європи прокомуністичних і прорадянських урядів призвів до посилення протиріч між керівництвом США і Великобританії та СРСР. Черчілль вважав за необхідне випередити війська Червоної Армії та силами союзних військ оволодіти Берліном, Віднем та Прагою. 8 лютого 1945 р. англо-американські війська під командуванням Д. Ейзенхауера перейшли в наступ на Західному фронті, форсували Рейн і на початок квітня оточили нацистів у районі Руру. Берлін був останнім центром опору нацистської Німеччини. На початок квітня 1945 р. гітлерівське командування зосередило біля столиці всі основні сили, що залишилися: близько 1 млн. чоловік, понад 10 тис. гармат і мінометів, 1,5 тис. танків і штурмових гармат, 3,3 тис. бойових літаків. Радянські сили: у складі трьох фронтів (1-й Білоруський, Г. Жуков, 2-й Білоруський, К. Рокосовський, 1-й Український, І. Конєв) - 2,5 млн. чол., понад 41 тис. гармат і мінометів, понад 6,2 тис. танків і самохідних установок, 7,5 тис. бойових літаків. 16 квітня 1945 р. - початок Берлінської операції. На 25 квітня столичне угруповання супротивника було оточено. На р. Ельба, у районі м. Торгау, зустрілися війська союзних армій -частини 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту і частини 1-ї американської армії, що наступали із Заходу (зустріч на Ельбі). Таким чином, гітлерівські армії, що діяли в Північній і Південній Німеччині, опинилися відрізаними одна від одної. 30 квітня 1945 р. - Гітлер покінчив життя самогубством у своему берлінському бункері. 2 травня битва за Берлін закінчилася повною перемогою радянських військ. Штурм Берліна і його падіння означали кінець „третього рейху". На Заході капітуляція незабаром прийняла масовий характер. Ллє на багатьох ділянках радянсько-німецького фронту німецько-фашистські війська продовжували чинити запеклий опір. Мета створеного після самогубства Гітлера уряду К. Деніца: не припиняючи боротьби проти Червоної армії, укласти угоду про „часткову капітуляцію" із США і Великобританією. 7 травня 1945 р. генерал Йодль підписав у ставці Ейзенхауера в Реймсі (Франція) умови капітуляції, що набирала сили 9 травня 1945 р. в 00 год. 01 хв. Однак радянський уряд виразив категоричний протест проти цього однобічного акта, тому союзники погодилися вважати його попереднім протоколом капітуляції. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлхорсті представники німецького верховного командування на чолі з генералом В. Кейтелем підписали Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини. Капітуляція була прийнята Маршалом Радянського Союзу Г. Жуковим разом із представниками США, Великобританії та Франції. На ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною в Москві на Червоній площі 24 червня 1945 р. було проведено парад, який увійшов в історію як Парад Перемоги. Марш зведених полків фронтів завершила колона солдатів, які кинули до підніжжя Мавзолею Леніна 200 прапорів розгромлених фашистських армій. Командував парадом Маршал Радянського Союзу К. Рокосовський, приймав парад заступник Верховного Головнокомандуючого Маршал К. Жуков. II. Потсдамська конференція та її рішення. Розгром Японії. 17 липня 1945 р. - у передмісті Берліна Потсдамі відкрилася конференція керівників СРСР, СШЛ і Великобританії (Й. Сталін, Г. Трумен, У. Черчілль (з 28 липня - К. Еттлі) + міністри іноземних справ, військові радники. Рішення конференції: 1. Головне місце займало питання, пов'язане з денацифікацією, демілітаризацією і демократизацією післявоєнної Німеччини. 2. Верховна влада і Німеччини буде здійснюватись головнокомандуючими окупаційними силами СРСР, США, Великобританії та Франції. 3. Оголошувалися головні цілі окупації Німеччини: Повне роззброєння і демілітаризація Німеччини, включаючи розпуск усіх сухопутних, військово-морських і військово-повітряних сил країни, ліквідацію всієї військової промисловості чи встановлення повного контролю над нею. Денацифікація всього політичного життя Німеччини, у тому числі розпуск нацистської партії та її філій, СС, гестапо, усіх нацистських військових організацій, активні члени НСДЛГІ знімалися з відповідальних посад. Скасування всіх нацистських законів; німецькому народу надавалася можливість здійснити реконструкцію життя на мирній і демократичній основі; дозволялася і заохочувалася діяльність усіх демократичних партій і вільних профспілок. Передача суду всіх військових злочинців. Демократизація системи правосуддя і місцевого самоврядування. 4.Було підтверджено право народів, які постраждали від німецької агресії на одержання репарацій. 5.Західний кордон Польщі встановлювався по лінії Одер - Західний Нейсе. Польщі передавалася частина Сх. Прусії та м. Гданськ. СРСР передавалися м. Кенігсберг і суміжна з ним територія Сх. Прусії. 6.Засновано Раду міністрів закордонних справ п'яти держав (СРСР, США, Великобританія, Франція, Китай), на яку була покладена підготовка текстів мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини - Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією. 7. Намір віддати під суд міжнародного військового трибуналу головних військових злочинців. 2 серпня 1945 р. - завершення роботи Потсдамської конференції. До її рішень приєднався уряд Франції. Розгром Японії. 3 початку 1945 р. японська армія зосередилася лише на обороні метрополії та найближчих підступів до неї. 26 липня 1945 р. США, Великобританія та Китай пред'явили Японії ультиматум, вимагаючи негайної беззаперечної капітуляції; однак його було відхилено. Це послужило формальним приводом для атомного бомбардування японських міст. Використовуючи зброю величезної руйнівної сили, адміністрація США прагнула здійснити політичний тиск на СРСР і покінчити з Японією, ще до вступу у війну Радянського Союзу. 6 серпня 1945 р. - бомбардування Хіросіми: 80 тис. убитих, 40 тис. поранених. Зруйновано 2/3 будинків міста, 52 з 55 лікарень. В наступні тижні загинули ще 12 тис. чоловік. 8 серпня 1945 р. - СРСР почав нас гуп на позиції японських військ у Маньчжурії. План операції передбачав оволодіння Південним Сахаліном і Курильськими островами, звільнення Північно-Східного Китаю та Північної Кореї. Головний удар радянських військ направлявся проти Квантунської армії. 9 серпня 1945 р. бомбардування Нагасакі. Загинули 25 тис. чоловік. 2 вересня 1945 р. - у Токійській затоці на борту американського лінкора Міссурі" Японія підписала Акт про капітуляцію. Гід. Сахалін і Курильські острови передавались СРСР. Його війська окупували Маньчжурію і Північну Корею. Японські острови переходили під повний контроль армії США. Друга світова війна скінчилася. III. Підсумки та уроки Другої світової війни. Воєнний розгром агресивного блоку Німеччини, Італії та Японії, що відкрито претендували на переділ світу та його уніфікацію. Фашизм як суспільна система, альтернативна і демократії, і комунізму був знищений. Нищівний удар був завданий по колоніальній системі. Війна тривала б років, ареною боротьби стали території 40 країн Європи, Азії й Африки. У війну було втягнуто понад 60 держав світу з населенням близько 2 млрд. чоловік. У лавах армій ворогуючих країн знаходилось 110 млн. чол. Людські втрати. У ході Другої світової війни загинуло понад 65 млн. чол.: 27 млн. на полі бою, 12 млн. у концтаборах, 2 млн. учасників парлизаыського руху, 1,5 млн. від бомбардувань, 12 млн. від голоду та епідемій.
Матеріальні втрати: 4 трлн. Доларів. Частка воєнних витрат у національному доході становила: США - 43,4%, Великобританія - 55,7%, Німеччина - 67,8%, Японія - 49,7%, СРСР - 55%. Особливих матеріальних втрат зазнало господарство СРСР. Вони склали майже 41% втрат усіх країн, що брали участь у війні. Загарбники повністю або частково спалили або знищили 1710 міст і селищ, понад 70 тис. сіл, зруйнували близько 32 тис. великих і середніх підприємств. Зміни у світі внаслідок Другої світової війни: 1. Найпотужнішою в економічному відношенні державою світу стали США (відрізнялися стабільною демократичною системою). 2. У СРСР перемога у війні призвела до зміцнення позицій сталінського тоталітарного режиму. 3. Помітно ослабнули позиції у світі Великобританії та Франції. До числа великих держав почали відносити Китай. 4. У Німеччині, Італії, Японії досить швидкими темпами почав здійснюватись перехід від тоталітаризму до демократії, до економічного процвітання. СРСР і США стали „наддержавами", навколо яких стали об'єднуватись союзники. Ці держави визначали характер політичних рішень у світовому масштабі. Домашнє завдання § СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія: Навчальний посібник.-К.:Знання, 2010. 2.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: Навчальний посібник.-З.:Прем’єр,2010. 3. Полянський П.Б Всесвітня історія: Навчальний посібник.-К.: Генеза,2010. 4.Рожик М.Є., Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик І.М., Бірюльов І.М. Всесвітня історія:Навчальний посібник.-К.: Ґенеза,2002. 5. Алексєєв Ю., Вертегел.А.,Казаков О., Всесвітня історія: Навчальний посібник.- К.: Каравела, 2006. 6. Гончар Б.М., Козицький М. Ю., Мордвінцев В. М., Слюсаренко А.Г. Всесвітня історія: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2002. 7. Голованов С.А., Всесвітня історія: Навчальний посібник.- К.: Каравела, 2005. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ http://www. 1tv.com.ua. http:// www.volynpost.com/ua. http://www.istpravda.com.ua. |
| ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКПАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТЕМА: ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО – ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКПАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ |
Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
| Тема ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів Розділ ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст |
| УРОК №18 Тема: Передумови Тема Початок Національно-визвільної війни українського народу середини XVII cт |
Інформаційна картка послуги Встановлення статусу учасника війни, інваліда війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни |
| Інформаційна картка послуги Видача талонів на право одержання проїздних документів (квитків) безоплатно або з 50-відсотковою знижкою їх вартості інвалідам війни,... |
Тема. Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа …». Герой оповідання як жертва війни. Мета А протиприродну сутність війни; розвивати навички переказу прочитаного твору, зв’язного мовлення; розвивати вміння висловлювати власну... |
| Згідно з вимогами ISO 9001 Надання статусу та видача посвідченнь інвалідам війни, членам сімей загиблих ( померлих) учасників бойових дій та учасників війни,... |
Про соціальний захист ветеранів війни Виконавчий комітет міської ради повідомляє, що в місті постійно проводиться робота, яка направлена на забезпечення соціального захисту... |