«Не погасити пам'яті Вогонь»

Скачати 112.93 Kb.

Назва	«Не погасити пам'яті Вогонь»
Дата	04.01.2014
Розмір	112.93 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Військова справа > Документи

Сценарій позакласного заходу

до Дня визволення села від німецько – фашистських загарбників

Підготувала та провела:

Вчитель німецької мови

Дериглазова НаталяАнатоліївна

Новоуспенівка, 2013

«Ніхто не забутий, ніщо не забуто »

Тема: «Не погасити пам'яті Вогонь»

Мета: закріпити знання учнів про події Великої Вітчизняної війни та про визволення рідного села від німецько-фашиських загарбників; формувати у дітей громадські почуття, належність до українського народу та його історії; вшанувати пам'ять загиблих визволителів; виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни, любов до країни, в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

Оформлення: зал прибраний квітами та плакатами, присвяченими Дню визволення. Надписи:

Жовтень 1943 р. — визволення сіл Новоіванівка та Новоуспенівка.

Жовтень 1944 р. — завершення визволення України.

Обладнання: мультимедійний проектор, дошка, комп’ютер, мікрофони, презентація.

ХІД ЗАХОДУ

Звучать пісні та музика тематики Великої Вітчизняної війни.

(на фоні мелодії)

Учень. Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя —

Була війна жорстока. Вітчизняна.

Живі і мертві, мертві і живі

Герої наші — воїни-солдати.

Ми знаємо: у тій страшній війні

Змогли либонь ви ворога здолати.

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 017.jpg$

Ведучий.

Шановні учні! Вчителі! Батьки! В ці останні дні жовтня 1943 року Веселівський район, наші рідні села Новоіванівка та Новоуспенівка, а також вся Запорізька область були остаточно звільнені від німецько-фашиських загарбників. Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині. Скільки б не пройшло років і десятиріч ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.

Ведуча.

Сьогоднішні урок пам'яті «Не погасити пам'яті Вогонь» ми присвячуємо 70-тій річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників. Линемо синівською пам'яттю в минуле і згадаємо про наших визволителів, а також про наших земляків, які мужньо боролися за перемогу під час Великої Вітчизняної Війни. У перші дні війни на фронт з Веселівського району пішло ___ чоловік, ___ загинуло,___ з них __ жителі наших сіл.
Дівчина проводжає коханого на війну

Як я проводжала милого із дому:
«Не забудь в поході та вертайсь живим!»
І поїхав милий, з-під вогню і грому
Хусточка червона розцвіла за ним.
Хусточку червону я подарувала.
Вишиту барвінком у тривожні дні.
Як я дожидала, як я виглядала! —
Може, прийде звістка радісна мені?

Я не похилюся, з горя не заплачу,
Про коня сусідам слова не скажу,
А любов юначу, а печаль гарячу
Хусточкою тою щиро пов’яжу.
Вийду за ворота, стану, як тополя, —
Хусточка червона в далі голубій,
Хай бійці в дорозі і танкісти в полі
Милих споминають, ідучи на бій. ( звук від'їжджаючого поїзда)

(голос за кадром)

Ешелон відправлений на фронт…

Ешелон прямує в сорок перший,

За криваво – синій горизонт…

Солдат. Чекай, наш краю, я вернусь до тебе!

Та гірко й трудно глянути було

На білосніжну велич Запоріжжя,

На дніпровський плес ясне, прозоре скло,

Розбите чорним вибухом снаряда.

Ведучий.___ 1941 року у Новоуспенівці була встановлена окупаційна влада, яка тривала до ___ 1943 року. _______солдатів та офіцерів Радянської Армії загинули при звільнені Веселівського району від німецько-фашистських загарбників. Ці воїни-визволителі поховані в _______ братських могилах. На меморіальній дошці братської могили села Новоуспенівка викарбувані _____ прізвищ бійців, що загинули в боях за звільнення .

Ведуча. Велика вдячність усім тим, хто звільняв наші рідні села, пам'ять про цих людей ми пронесемо у своїх серцях через усе життя. Без минулого не може бути майбутнього. Тож схилимо низько голови перед їхньою пам’яттю,перед пам’яттю тих, хто назавжди лишився у нашому селі, хто воював за Батьківщину, хто віддав життя за наше майбутнє, за ясне й мирне небо.

Ведучий. Я знаю, що минуть роки, змінюватимуться покоління, настане той час, коли на Землі зовсім не залишиться живих ветеранів війни( на жаль, на території нашої сільської ради їх вже немає), але все ж таки зостанеться па-м'ять про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла ли-хо і горе на нашу українську землю . І від нас усіх залежить , щоб це залиши-лось у пам'яті прийдешніх поколінь. Тож пам’ятайте про все і про всіх.

( учениця виконує пісню «Непрошенная война»)

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 026.jpg$

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 029.jpg$

Учень 1. Уклін вам до землі, мій вічно юний діду.

Бо впали ви на полі, щоб відвернуть біду.

Я вам, дідусю рідний, до смерті вдячний буду,

Бо день сьогодні мирний, а я до школи йду.

Простіть мене, безсмертний, не знаю, де могила,

І квіти я ніколи до вас не принесу…

Учень 2. Печаль живе у дворищі старому ,

Бо ти колись не повернувсь додому.

Не повернувсь з дороги фронтової,

Не залишив листа з передової.

Як ти поліг у тім далекім Бресті?

В ті перші дні, в бою, такім запеклім…

Що відчував в страшні хвилини бою?

Загинув як? Що сталося з тобою?

Ведуча. Скількох наших земляків було відправлено на примусові роботи до Німеччини, де втратили своє здоров'я, зневірились. А вони були такими молодими… Більшість з них не повернулися додому…

Ведучий.

Одним випало щастя дожити до залпів побідних,
Одним доля сулила вернутись до любих і рідних,
Іншим небо дісталось, дороги, луги на світанні,
Іншим, іншим дітей народили дружини кохані,
Інші гладять онуків тремкими од щастя руками,
А ще інші й за сльозами далеко…

Звучить тужлива мелодія

Учениця пише листа і зачитує

" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!

Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.

Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...

Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже змучена, мої очі запали, коси мені постригли, руки висохли, схожі на граблі.

... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями.

Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.

Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...

Твоя доня "

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 033.jpg$

Учень.

Йдуть роки...сивіє мати...
Не всі живі прийшли солдати...
Не повернулися з війни
Її три соколи - сини.
І донька спить у могилі
Аж десь у самому Берліні.

І посадила коло хати
Дубочки три старенька мати,
Перед порогом полива,
Щоранку з ними розмовля:
„Ростіть і розпускайте віти -
Хай згинуть війни всі на світі!”
І притулилась до берізки:
„Живі мої ви обеліски!”

Учениця.

Під бережком, біля струмка гірського,

Дубок розлогий нахиля гілки,

З усіх світів течуть до нього,

Мов промені, утоптані стежки.

Гойдає вітер гіллячком зеленим,

Пташки кружляють в срібній вишині,

І ніби дуб, щось промовля до мене,

Тихесенько шепоче щось мені.

Тут притихають вигуки веселі,

Плита сіренька. Напис. Двійко дат…

І вже здається, що в шорсткій шинелі,

Не дуб стоїть, а молодий солдат.

Учениця виконує пісню «Маки червоні»

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 040.jpg$

Ведучий. На території нашої сільської ради вдячними жителями було встановлено обеліск та пам’ятні дошки , на яких викарбовано імена тих, хто не повернувся з війни, а також на цьому святому місці поховані воїни – визволителі нашої місцевості. До них приходили матері, які чекали з фронтових доріг своїх синів усе життя. Вони вірили своєму серцю, яке хотіло лише одного, щоб був живим, надіялися на те, що раптом озветься, подасть голос…

Фонограма пісні "А льон цвіте.."

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 045.jpg$

Мати

Сниться мені, що я вийшла у широкий степ, стала посеред нього та й питаю:
- Скажи, сивочолий, де мені синочка шукати? Забарився з війни, не можу дочекатися його. Може, знаєш, де могила його?

А степ мовив високими полинами:
- Що тобі сказати, сива мати, багато славних лицарів лежить у моїй землі.
Вічним сном сплять старі й молоді, що склали тут буйні голови давно колись.
Та найбільше полягло в останню страшну війну. Був тут запеклий бій, крові пролилося чимало. Й зараз тяжко мені від неї. Ти йди далі, там стоїть курган, а на ньому орел гніздиться, може, він знає, де твій син.

Прийшла я до кургану, а на ньому й справді орел сидить. Я його й питаю:
- Скажи, сивий орле, чи не бачив ти мого синочка, Михайлом звуть. Розпростер орел широкі крила, підняв гордо голову, подивився у степ та й каже: -Іди, мати, на край степу, там в одинокій могилі лежить солдат, син твій".

Мати йде на край степу до могили, кладе квіти, схиляє голову .
Ведуча : Материнське серце... Воно не змириться з тим, що син не повернувся, воно чекає...

Ведучий: У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть, вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 047.jpg$
Учениця:

Над могильной плитой

Под стрелой обелиска

Только глянеш - и к сердцу комок:

Опустилась рука, положила записку:

«С днем рожденья тебя, мой сынок».

Это мама пришла,

Поседевшая рано.

Белый шрам от войны на виске.

И дышала гвоздика -

Незажившая рана

На пронзительно белом листке.
Звучить пісня у виконанні Л. Гурченко «Молитва», дівчата виконують композицію зі свічками.
На фоні проекції пам'ятника виходить юнак - правнук загиблого прадідуся
На фоні фонограми він звертається.
$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 053.jpg$

Я знову прийшов до тебе, дідусю... стою у глибокій скорботі біля найдорожчої для мене святині, на якій викарбуване твоє ім'я. Кожного року на переможний день злітає воно над землею, над цілим світом. Здригається серце й на мить завмирає. Твоє ім'я відлунюється в ньому невимовним болем.
Спасибі тобі за любов. Вона освітила мені все життя. Хоча воно, моє життя, наскрізь пройняте болем втрати. Війна забрала з життя не просто близьку мені людину. Я знаю, як ти любив життя, землю, на якій жив. Скільки хороших справ зробили твої мозолясті руки. А скільки б ще зробили, якби ти жив.
Якби ти жив...

Маленька дівчинка виконує пісню «Прадедушка»

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 060.jpg$

Учень.

Вже давно боїв немає, тільки наш солдат

У руках своїх тримає вірний автомат.

Рідний край – єдиний в світі він зберіг живим.

І лишився на граніті миру вартовим.

Учениця.

Схиляємось ми шанобливо в задумі,

Тужливо шумлять осокори з боків,

І чується голос в зеленому шумі:

«Бережіть і шануйте могили батьків

Там сплять навічно воїни – солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Їм не судилось весни зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники – орлята…

Тепер були б із них орли!

Схилися над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли.

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 064.jpg$

Учень:

Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте,

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими.

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми!

Учень :

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами і нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

Учень:

Люду трудящому воїн не треба.

Гуртуймо тісніше свої ряди.

За незахмарене – чисте небо,

Проти смертей, сліз, нещастя й біди.

Учень:

Ми хочемо без воїн жити.

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

Учень:

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх малят на цілім світі!

Учениця:

Хай живуть спокійно люди,

Сонце лагідно сія,

Хай лунає всюди-всюди

Пісня радісна моя.

Діти виконують пісню «Солнечный круг»

$c:\users\asus\desktop\вих. фото\1 073.jpg$

Схожі:

Пам ’ ять ПК Найважливішими характеристиками пам'яті є її обсяг та швидкодія. Для роботи сучасних операційних систем та додатків потрібно не менше...	Вогонь добрий і вогонь злий Порівняння можливостей вогню. Розвивати зв’язне та граматично правильне мовлення, пам'ять, логічне мислення, увагу
1 Подання (кодування) даних в пам’яті комп’ютера Структура внутрішньої пам’яті комп’ютера. Біт, байт, машинне слово. Кодування символьних даних в пам’яті комп’ютера. Подання числових...	Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы: [пер с англ.] Сутності концепції дії, концепції розподілу пам’яті, концепції типів даних. Внутрішнє представлення даних в пам’яті комп’ютера
W 1 РОЗВИТОК ЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ W 2 ...	Утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження історичної пам’яті... Вшанування у 2015 році пам’яті героїв національно-визвольних змагань, мужності та героїзму сучасних захисників суверенітету і територіальної...
Ігри на розвиток пам'яті Діти запам'ятовують матеріал за рахунок багатократних повторень. У завдання навчання школяра повинно входити формування осмисленої...	ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ СВ. ПАМ’ЯТІ СТАХ ГАБА Ділимося сумною вісткою, що 3 липня 2010 р в Торонто, Канада, відійшов у вічність відомий український громадський діяч св пам’яті...
Бесіда Вогонь друг і ворог Мета: визначити роль вогню у забезпеченні виживання та розвитку людства. Вогонь як символ. Сучасні напрямки використання теплової...	Завадський І. О. та ін. Інформатика: 9 кл.: Підруч для загальноосвіт... Тема. Пам'ять комп'ютера. Внутрішня пам'ять. Зовнішня пам'ять. Дисководи. Новітні пристрої пам'яті. Практична робота №1. Робота з...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання