УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М


Скачати 2.86 Mb.
Назва УДК 37. 03. 6-057. 36: 355 (477) М
Сторінка 16/16
Дата 17.03.2013
Розмір 2.86 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Морально-психологічне забезпечення підготовки та застосування військ (сил) (МПЗ) – це комплекс узгоджених за метою, завданнями, напрямами, місцем, часом, послідовністю, сил та засобів, що застосовуються, заходів які здійснюються головнокомандувачем, командувачами, командирами (начальниками), штабами, органами особового складу (з гуманітарних питань), іншими органами державного і військового управління та посадовими особами щодо формування, підтримання і поновлення у особового складу військ (сил) високого морально-психологічного стану, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання всіх поставлених завдань, забезпечення інформаційно-психологічної та духовної безпеки військовослужбовців. Основними завданнями МПЗ є: інформування військ (сил) і роз’яснення державної політики з питань оборони та безпеки, рішень воєнно-політичного керівництва країни; формування у особового складу готовності і здатності успішно виконати поставлені завдання в складній та динамічній обстановці; досягнення морально-психологічної переваги над противником; підтримання правопорядку і військової дисципліни у військах (силах); проведення психологічної підготовки і підтримання психологічної стійкості військ (сил), зниження психогенних втрат; підтримання і своєчасне поновлення духовних і фізичних сил військовослужбовців; створення сприятливої морально-психологічної та інформаційної обстановки в районах ведення операції (бойових дій) і виконання інших бойових завдань; захист військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника; соціальний захист військовослужбовців і членів їхніх сімей; проведення культурно-художнього обслуговування військ (сил); забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання. Морально-психологічне забезпечення включає: інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю, психологічне забезпечення, соціально-правове забезпечення, культурно-виховну роботу, захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу. Крім того, для вирішення його завдань можуть здійснюватися соціологічні та психологічні дослідження і організовується забезпечення військ (сил) технічними засобами пропаганди.
Морально-психологічний вплив (МПВ) – цей термін вживається у вітчизняній літературі для узагальненого визначення одного з напрямків діяльності по роботі з особовим складом армій країн-членів НАТО. У збройних силах кожної держави існує своя система морально-психологічного впливу. Але в країнах НАТО ці системи різняться лише за формою, а по суті мають аналогічні цілі, функції, завдання та механізми функціонування. Загальні риси вказаної системи: наявність відповідного апарату практично на всіх ланках організаційної побудови збройних сил ( в першу чергу в структурах управління збройними силами); широка розгалуженість та сувора підпорядкованість відповідних служб та органів; наявність чітко визначених ідейно-теоретичних та методологічних основ процесу здійснення; цілеспрямованість та комплексність МПВ; нерозривність та органічна єдність процесу навчання і виховання; високоякісне законодавче забезпечення; наявність у розпорядженні органів управління МПВ потужної матеріальної та фінансової бази в поєднанні з чисельними висококваліфікованими кадрами; логічність та чітка організація практичної діяльності.
Моральний дух – це духовна готовність і здібність військовослужбовців переносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогом. Взаємопов’язаними сторонами морального духу військ (сил) є морально-психологічний потенціал і морально-психологічний стан особового складу.
Морально-психологічний потенціал – це сукупність духовних можливостей особового складу, його свідомості, професійної підготовленості, які можуть стати фактором перемоги під час бою.
Морально-психологічний стан (МПС) – це діюча частина морально-психологічного потенціалу, наявні духовні сили військовослужбовців, ступінь їх мобілізованості на виконання конкретної бойової задачі, морально-психологічний фактор досягнення перемоги.
Морально-психологічний фактор – це рівень реалізації, діюча частина морально-психологічного потенціалу.
Музеї військові – це військовий музей – це культурно-освітній та науково-дослідний заклад ЗС України, призначений для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури військової сфери, прилучення особового складу військ, громадян України до надбань військової національної, історико-культурної спадщини. Філія військового музею – це територіально відокремлене відділення музею, яке має самостійне суспільне і наукове значення.
Музеї (кімнати) бойової (трудової) слави (музейні утворення) – підрозділ, створений у об’єднанні, з’єднанні, військовій частині, ВНЗ, установі призначений для збирання, збереження, вивчення та публічного представлення музейних предметів і колекцій, популяризації історії збройних формувань, бойового шляху військових частини, героїки сьогодення. Науково-методичне забезпечення військової музейної справи здійснює Центральний музей ЗС України.
Народознавчі світлиці підрозділів – це центр інформаційно-пропагандистської, культурно-виховної і просвітницької роботи та організації дозвілля в підрозділі. Порядок її функціонування встановлює відповідний командир (орган військового управління).

Органи виховної і соціально-психологічної роботи ЗС України. На основі вивчення дійсного стану справ, враховуючи вимоги життя та пропозиції, які надходили до МО України з видів ЗС України та військових округів, Військова колегія МО України в листопаді 1993 р дійшла висновку щодо необхідності переформування структур СПС в органи виховної та соціально-психологічної роботи. Постановою Кабінету Міністрів України СПУ МО України 5 лютого 1994 р. було реорганізоване в ГУ ВСПР. 25 лютого1994 р. було затверджено Тимчасове положення про органи виховної і соціально-психологічної роботи (органи ВСПР) у ЗС України. Визначено їх повноваження, завдання та коло обов’язків по всій управлінській вертикалі. Виховні структури організовували свою діяльність на його підставі аж до 2000 р. включно. На ГУ ВСПР покладалися здійснення загального керівництва всіма виховними структурами у ЗС України, розробка керівних документів, методичних вказівок, організація інформаційного, морально-психологічного забезпечення бойової готовності та військової дисципліни у ЗС України, проведення гуманітарної підготовки зі всіма категоріями особового складу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України 29 квітня 1994 р. ГУ ВСПР було перейменоване у Головне управління виховної роботи (ГУВР). Структури СПС рішенням Міністра оборони з 13 травня 1994 р. перейменовувалися в органи виховної роботи. У травні 1994 р. директивою Міністра оборони України “Про створення органів виховної роботи у ЗС України” розпочалося їх формування в новому складі. Директива визначила структуру органів виховної роботи як на мирний, так і на воєнний час. Від роти і до виду ЗС України визначалась посада заступника командира (командуючого) з виховної роботи з відповідною зміною функціональних обов'язків.
Органи виховної роботи ЗС України в 1994 – 2004 рр.(з 1998 р.) - безпосередні організатори у Збройних Силах (інших військових формуваннях України) виховної роботи і відповідальні за планування, методичне забезпечення, якість та ефективність її проведення, дієвість заходів щодо зміцнення військової дисципліни. Вони забезпечували (забезпечують) взаємодію з органами виконавчої влади, громадськими, творчими, просвітницькими організаціями, релігійними конфесіями та засобами масової інформації. У ЗС України до них належали: Головне управління виховної роботи Міністерства оборони України (ГУВР МОУ) та відповідні управління інших військових формувань України; управління виховної роботи видів ЗС України, оперативних командувань, відділи виховної роботи в органах управління, об'єднаннях; відділи (відділення) виховної роботи з'єднань, установ і навчальних закладів; відділення виховної роботи полків і рівних їм частин Збройних сил та інших військових формувань України, а також інші структурні підрозділи у військових комісаріатах, установах і закладах військових формувань. У підрозділах виховну роботу організовують і проводять заступники командирів з виховної роботи.
Органи з гуманітарних питань ЗС України. Органи з гуманітарних питань підпорядковуються Міністру оборони України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, відповідним командувачам, командирам (начальникам). Вони організовують гуманітарне і соціальне забезпечення діяльності Збройних Сил України і відповідають за планування та організацію гуманітарної підготовки; виховної роботи; соціально-психологічного супроводу військової служби; морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України; морально-психологічної підготовки військовослужбовців; моніторингу морально-психологічного стану особового складу військ (сил); стану військової дисципліни, профілактики правопорушень; інформаційно-пропагандистського забезпечення; культурно-виховної та просвітницької роботи; проведення військово-соціальної роботи у військах (силах) у межах своїх повноважень.

До органів з гуманітарних питань належали: Головне управління з гуманітарних питань та соціального захисту Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України; управління з гуманітарних питань видів Збройних Сил України; управління з гуманітарних питань оперативних командувань; відділи з гуманітарних питань об’єднань; відділи (служби, відділення, посади) з гуманітарних питань структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України; відділи з гуманітарних питань вищих військових навчальних закладів;посади та структурні підрозділи з гуманітарних питань військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, навчальних центрів Збройних Сил України; посади з гуманітарних питань Кримського республіканського, Київського міського та обласних військових комісаріатів;

відділення з гуманітарних питань бригад, полків; посади з гуманітарних питань окремих батальйонів (дивізіонів); посади з гуманітарних питань окремих рот.
Психологічне забезпечення – це складова морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення у особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки. Складовими психологічного забезпечення є прогнозування морально-психологічного стану особового складу військ (сил), здійснення психологічної підготовки, психологічного супроводження бойової діяльності, психологічної реабілітації психотравмованих військовослужбовців.
Соціальна політика у Збройних Силах України – це діяльність органів військового управління щодо розвитку і управління соціальною складовою з метою задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників, соціальної реабілітації, підтримки та захисту військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або у відставку, створення умов для реалізації конституційних прав і свобод військовослужбовців.
Соціально-правове забезпечення – це складова морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), діяльність щодо створення необхідних соціальних і правових умов виконання особовим складом військ (сил) бойових завдань, дотримання ним норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів); підтримання високої дисципліни, організованості та порядку. Вона включає: прогнозування динаміки соціальних процесів у військах (силах), виявлення існуючих соціально-гуманітарних проблем; реалізацію установлених законодавством України гарантій і пільг військовослужбовцям, працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей; створення належних умов для задоволення притаманних військовому середовищу соціальних потреб та інтересів; організацію співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування з метою їх ефективного вирішення і надання соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців.
Соціально-психологічна служба ЗС України (СПС). 5 березня 1992 р. Міністром оборони України була затверджена Концепція соціально-психологічної служби, а 22 квітня цього ж року Директивою Міністра оборони України Д-07 введено в дію загальну структуру СПС як органу управління, на який покладалась організація роботи з особовим складом ЗС України.

Соціально-психологічна служба (СПС) кожного військового формування була складовим елементом органів військового управління, діяльність якого спрямовувалась на забезпечення високої бойової та мобілізаційної готовності військ, військової дисципліни їх особового складу, згуртування всіх військовослужбовців навколо ідеї державної незалежності України, вивчення і розуміння ними закономірностей історичного процесу становлення Української самостійної соборної держави, на виховання у військовослужбовців глибокого почуття любові до України, її народу, культури, традицій і святинь, духовної та психологічної готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу, її територіальну цілісність, інтереси народу України, стояти на сторожі його свободи і незалежності; спрямована на формування і розвиток у воїнів гуманістичного світогляду, правової свідомості і особистісних якостей, необхідних для військової служби та подальшої успішної діяльності в громадянському суспільстві, на розвиток здібностей і обдарованості особистості вояків, психологічну допомогу постраждалим і соціально незахищеним, а в разі потреби — їх психологічну реабілітацію, на створення сприятливого морально-політичного та соціально-психологічного клімату у військах.
Суспільно-політична обстановка (СПО) – це сукупність чинників і умов, в яких здійснюється повсякденна діяльність військ (сил), підготовка та ведення операції (бою). Основними з них є: соціально-економічне становище в країні, відношення місцевого населення до війни, наших військ, воєнно-політичного керівництва держави, а також до противника; спрямованість діяльності політичних партій, рухів, громадських організацій і релігійних конфесій; криміногенна обстановка в регіоні (районі) бойових дій; наявність чи відсутність міжнаціональних протиріч тощо. Висновки із оцінки соціально-політичної обстановки враховуються командувачем (командиром) при прийняті рішення на проведення операції (бою).
Система морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) – це сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих. Ця система забезпечує реалізацію морально-психологічного потенціалу військ (сил) під час війни (воєнного конфлікту).
Система управління морально-психологічним забезпеченням – це сукупність функціонально пов’язаних органів управління, пунктів управління, систем зв’язку, системи засобів автоматизації управління морально-психологічним забезпеченням, а також спеціальних систем, що забезпечують збір, оброблення та передачу інформації для прийняття відповідних управлінських рішень. Сутність управління МПЗ полягає в діяльності службових осіб органів військового управління спрямованої на підвищення морально-психологічних якостей особового складу, перехоплення й утримання духовної переваги над противником, зниження його морального духу.
Технології морально-психологічного забезпечення – це складова системи МПЗ. Діяльність органів управління морально-психологічним забезпеченням, що складається з таких послідовних операцій, як визначення мети, завдань і змісту морально-психологічного забезпечення; прогнозування його наслідків; планування, підбір, розстановка виконавців і доведення до них завдань; організація взаємодії в інтересах морально-психологічного забезпечення; організація отримання та доведення інформації; здійснення контролю і перевірка виконання; підведення підсумків.
Управління морально-психологічним забезпеченням – це система узгоджених управлінських та організаційних дій, які поєднані єдиним задумом, здійснюються органами військового управління всіх рівнів на підставі відповідних принципів і спрямовані на оптимізацію структури, змісту і технологій морально-психологічного впливу на військовослужбовців.

Управління МПЗ здійснюється в загальній системі управління, організується і проводиться постійно і безперервно як під час підготовки, так і в ході операції. Воно включає:

безперервне вивчення й аналіз морально-психологічної обстановки, оцінку морально-психологічного стану своїх військ і військ противника, можливого інформаційно-психологічного впливу противника на наші війська (сили) та населення тих районів, де вони дислокуються, його наслідки;

визначення основних напрямків морально-психологічного забезпечення;

поставлення завдань підлеглим;

організацію та підтримання взаємодії;

організацію і забезпечення стійкої роботи системи управління структури виховної роботи;

організацію і проведення заходів щодо забезпечення військ (сил) центральними і військовими періодичними виданнями, культурно-просвітницьким майном, технічними засобами виховання і поліграфії;

безпосереднє управління діями органів виховної робот під час виконання ними заходів морально-психологічного забезпечення;

керівництво підготовкою підпорядкованих органів виховної роботи;

організацію та здійснення контролю і допомоги та інші заходи.

ЗМІСТ



Вступ………………………………………………………………………………………….



3

Розділ 1. Концептуальні засади морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ (сил)……………………………………………………………..



4

  1. Морально-психологічне забезпечення діяльності військ (сил) як складова

гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України…………………….



5

  1. Роль і місце морально-психологічного забезпечення у системі всебічного

забезпечення підготовки та застосування військ (сил)……………………………….



14

1.3. Досвід організації та здійснення морально-психологічного впливу на особовий склад в арміях провідних країн світу…………………………….........................................



22

Розділ 2. Морально-психологічне забезпечення життєдіяльності військ (сил)……


37

2.1. Морально-психологічне забезпечення оперативної та бойової підготовки військ

(сил)…………………………………………………………………………………….



37

2.2. Морально-психологічне забезпечення служби військ…..…………………………..


43

2.3. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика

правопорушень…………………………………………………………………………



52

Розділ 3. Система морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій)……………………………………………………………………



64

3.1. Сутність, зміст та завдання системи морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій)……………………………………………….



64

3.2. Основні складові морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил)…………………………………………………………………………………………..



89

Розділ 4. Організація морально-психологічного забезпечення операцій (бойових дій)………………………………………………………………………………………………



102

4.1 Основи організації морально-психологічного забезпечення підготовки та

застосування військ (сил)……………………………………...………………………..



102

4.2. Сутність і зміст оцінки обстановки в інтересах планування та організації морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил)…………………………………………………………………………………………...




111

4.3. Оцінка ефективності морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ……………………...…………………………………………..………


121

Розділ 5. Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил)...................................................................................................



126

5.1. Організація морально-психологічного забезпечення підготовки та участі контингентів Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях…………………………………………………………………………….…….




126

5.2. Особливості організації морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) у різних видах бою………………………………………………………...



135

5.3. Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування з’єднань і частин Повітряних та Військово-Морських Сил Збройних Сил України………………………………………………………………………………..…




145

Тезаурус..................................................................................................................................


161



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

УДК: 339. 9 (477) ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать її не лише продовольча, але й національна...
УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.Є. ЖУКОВСЬКОГО
Харків, вул. Чкалова, 17. Тел.: (057) 315-10-56, довідкова 707-40-09, Факс: (057) 315-11-31
ВИДАВНИЦТВО «КАРАВЕЛА» (м. Київ) Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36;...
Прийом замовлень: тел. (044) 592-39-36; (050) 355-77-75; (068) 345-09-51; факс (044) 585-96-94
2015 УДК ББК

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
Держпром, 9 під’їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022, тел. (057)705-02-88 е-mail: р/р 35217005000077
Обґрунтування причин зміни тарифів на послуги з утримання будинків...
Діючі тарифи були встановлені рішенням виконкому від 23. 08. 2006 року №477 та введені в дію з 01. 10. 2006 року, тобто не переглядались...
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація?
Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)?
УДК: 617. 55-089-085. 33-084 Антибіотикопрофілактика в абдомінальній хірургії
Узагальнена ефективність порівняння І (зінацеф) і ІІ (ципрофлоксацин+метронідазол) групи становила 69 (96 %) проти 29 (78 %), х2=5,328;...
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених...
...
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12
Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка