Мотиви пам ’ яті, любові, природи у творчості Ліни Костенко

Скачати 376.58 Kb.

Назва	Мотиви пам ’ яті, любові, природи у творчості Ліни Костенко
Сторінка	3/3
Дата	04.04.2013
Розмір	376.58 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

1 2 3

2.3. Мотив природи

Найбільше гармонії та душевної злагоди — у тих віршах Ліни Костенко, де домінує мотив єднання людини з природою.

Тема відпочинку душі серед гармонійної природи, частиною якої є й сама людина, переростає, отже, у мотив апокаліпсису, зникання життя, викликаного людською нерозумністю.

Певно, несподіванкою для давніх читачів Ліни Костенко була поява в її ліриці останніх років мотиву прощання із селянською Атлантидою, «останньою в світі казкою».

Передовсім нам потрібно розглядати Ліну Костенко як людину, яка напродчут глибоко сприймають природу, розробляючи цю тему в своїй творчості.

Поезія «Цей ліс живий» [27, 57] демонструє відношення поетеси до природи. Ліс приймає характеристики людини, він має «добрі очі», відбувається олюднення лісу. Природа має настрої, авторка немов живе в єднанні з природою, в одному ритмі з нею.

Дуже примітно, що в творах про природу Ліна Костенко не закладає другий сенс, підтекст, що так характерно для віршів про любов та, особливо, історичним творам. Сама авторка особливо виділяє одну пору року – осінь. Осінь перед нами постає в різних образах. Порівняно з іншими порами року, опису осені приділяється набагато більше уваги. Вона буває і жаркою, яка тільки вийшла зі знойного літа, і холодною, яка вже наближилася до зими. Поетесо не може спокійно говорити про осінь. Вона завжди говорить про неї з захватом, з запалом, з затриманим подихом. В цьому присутня якась дитячість, дитяче захоплення, з яким розказується про цю дивовижну пору року. Так вміють радіти та дивуватися природі діти.

Для вираження повної гами почуттів, що поетеса має до осені, вона використовує велику кількість різних дуже цікавих художніх прийомів. Наведемо для прикладу поезію:

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама. [27, 62]

Алітерація в цьому уривку створює цікавий звуковий ряд, який навіює на читача певні асоціації, цей вірш легко запам’ятовується, тому що слуху людини легко сприйняти таку специфічну вимову. Далі зустрічаємо традиційні ознаки осені: айстри, що вже закінчують своє цвітіння, наближаючись до холодів; клини птахів, що летят високо в небі; згадується й коник, якого вже нема, бо він виспівав всі свої мелодії і тепер не звучить.

Ще один твір, в якому використан прийом олюднення – «Шипшина важко віддає плоди» [27, 62]. Вже в самій назві твору шипшина набуває людських рис, може віддавати плоди, до того ж – важко. Шипшина розмовляє напряму з людиною:

О, підожди, людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

В цьому творі знову зустрічаємо ідеалізацію осені як пори року, це відображається в таких рядках:

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь щоб була красива. [27, 62]

В цих рядках шипшина пояснює своє благородне призначення. Вона робить красивою осінь, має певну естетичну функцію. І знову ж таки, підкреслює красивість осені.

У той же час Ліна Костенко постає на захист природи проти людського втручання. Чорнобильська тема дуже важлива для ліни Костенко, яка провела велику частину свого життя в тих краях і не з чуток знає про трагедію, яку пережив той край. [47, 29] Найбільш відчутно це подається в поезії «Ще назва є, а річки вже нема…» [27, 60]. Цей твір викликає тривогу за природу, переживання за ті руйнації, які нанесла людина природі.

В поезії «Хутір Вишневий» [27, 60] піднімається проблема зникнення села на Україні. Без людей тут загинув сам хутір, більше нема тієї розкоші природи, в якій жили люди. Все, навіть стежка, заросло.

Ліна Костенко відстоює думку, що людині потрібно знов поєднатися з природою. Цей священний зв’язок, який є природним для людини, був розірваний. В минулому столітті технічний прогрес досяг таких щаблів, що про поняття людина-природа просто забули, а в цьому столітті люди вже й не пригадають, як це – жити разом з природою. Ліна Костенко баче порятунок всього людства в тому, щоб бути в гармонії з природою, поєднатися з нею. Поезії ліни Костенко змушують стривожитись людські думки, змушують звернути увагу на стан природи, що ми з нею зробили.

Природа у Ліни Костенко зображена не просто як буденний світ. Тут не акцентується увага на звичайних явищах та подіях. Природа тут виступає певним дивосвітом, мікрокосмосом для кожної людини. Саме природа дає змогу розвиватися людині, пізнавати себе, відновлювати сили. В цьому – унікальне призначення та важливість природи.

Висновки

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

Важливим завданням даної курсової роботи було дати відповідь на питання: як творчість Ліни Костенко впливає на літературу, культуру та українську націю вцілому. Ми дійшли висновків, що творчість Ліни Костенко сьогодні – найважливіша складова української літератури, без якої вже важко уявити сучасну українську літературу. Ліна Костенко зробила величезний внесок у розвиток стилів, художніх засобів та тропів в українській літературі.

В багатьох аспектах поетеса була новатором, використовуючи влучні метафори, сучасні вирази, терміни, які змушують звернути на них увагу і западають в серце. Творчість Ліни Костенко таким чином вплинула на читачів, які знаходять в її творах завуальований контекст. Цікавим художнім засобом в творчості Ліни Костенко є також використання сучасних виразів або термінів, що зацікавлює читача, привертає його увагу.

Через свої твори на історичну тематику, які досліджені в курсовій роботі як категорія пам’яті, Ліна Костенко змогла вплинули на думку українців, змогла зрушити з місця глобальні національні питання, які боялися підняти протягом десятиліть. В результаті цього маємо відчутний вплив творчості на громадську думку, національну свідомість. В творах з історичними мотивами вдало використовуються власні назви, що створює відповідну атмосферу твору.

Історичні твори Ліни Костенко також маєть величезну цінність для української культури, тому що в них зображено українську історію саме з української позиції, а не з погляду російських чи русифікованих вчених, які намагаються нав’язати свою думку, свої погляди, своє бачення, привити українцям комплекс меншовартості. У Ліни Костенко зустрічаємо неймовірно енергійні життєстверджувальні строфи, в яких палає дух свободи, гордості за власну землю, за власну історію. Поразки тут є перемогами, а слабкість перетворюється на силу.

Ліна Костенко в своїй творчості не оминула і теми природи, на яку багата Україна. Зображення саме української природи викликає захоплення, любов до Батьківщини. Навіть в цих пройнятих любов’ю віршах, присвячених рідному краєві, є велика повчальна цінність: вони звертають увагу українця на красу власної природи, розвивають у нього любов до Батьківщини.

Тема любові теж є наскрізною у творчості Ліни Костенко. Читаючи її твори про кохання, ми розуміємо, що всі ці епізоди поетеса переживала сама. Це єдина тематика творів, у якій ми не зустрічаємо другого сенсу, в цих творах бачимо лише щирі почуття любові, щиру жагу та пристрасть.

На основі дослідженого матеріалу, можемо прийти до більш загального висновку. Ліна Костенко – значуща особистість в сучасній історії України, вона безумовна увійшла в цю історію і нам тільки належить сповна оцінити її місце в цій історії. Творчість Ліни Костенко має найбільший вплив на українську націю сьогодні, нам потрібно робити все, щоб її твори популяризувалися в Україні, доходили до кожного українця, тому що вони несуть в собі дух української нації. А отже, можна впевнено казати, що Ліна Костенко – це сучасний символ української нації, здатний об’єднати всю Україну на засадах національної свідомості, гордості за свою Батьківщину.

Список використаної літератури

Абліцов В. Що присвячуємо дітям, обов'язково справдиться // Голос України. – 1999. – 21 січня. – С. 1 – 12.
Антонишин С. Місія слова // Слово і час. – 1990. – № 12. – С. 22-27.
Антонишин С. Над річкою буття – на березі крутому, або Лілеї для Ліни: До ювілею Ліни Костенко // Дзвін. – 2000. – № 3. – С. 125-132.
Базилевський В. Поезія як мислення // Дніпро. – 1990. – № 3. – С. 106-116.
Бакула Б. Історія і поезія: [Л.Костенко] // Урок української. – 2000. – № 2. – С.9-15.
Бандура О. М. Теорія літератури. – К.: Рад. Школа, 1969. – С. 67.
Банковська Н., Яковець А. Ліні Костенко – 70 // Визвольний шлях. – 2000. – №3. – С.76-84.
Барабаш С. Пам'ять розуму і серця в ліриці Л. Костенко // Література. Діти. Час. – К., 1989. – С. 65-70.
Білецький О. І. В мастерской художника слова. Ч. 6.: Изображение живой и мертвой природы // Білецький О. І. Зібр.праць: У 5 т. Т. 3. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 444-489.
Бондаренко А., Бондаренко Ю. Використання поезії шістдесятників для становлення світогляду учнів // Дивослово. – 1996. – № 11. – С. 52-55.
Бондаренко А., Бондаренко Ю. Поезія Ліни Костенко у формуванні національної самосвідомості учнів // Дивослово. – 1994. – № 4. – С. 34-37.
Брюховецькнй В. Ліна Костенко: Нарис творчості. – К., 1990.
Варварцев М. Уперше італійською: [Переклад творів Ліни Костенко] // Урок української. – 2000. – № 2. – С. 59-60.
Галеацці Г. Сніг у Флоренції Ліни Костенко: історичний символ двох культурних світів // Літературознавство. – К., Обереги. – 1996. – С. 160-175.
Гордасевич Г. Під галактик очима карими // Жовтень. – 1989. – № 4. – С. 114-127.
Домашлев А. И. Интерпретация художественного текста. – М.: Просвщение, – 1989. – С. 194.
Дюбишина-Мельник Л. О. То не є розмовка побутова! [Поезія Ліни Костенко) // Урок української. – 2000. – № 2. – С. 25-26.
Жулинський М. Лицарство духа: [Про творчість Ліни Костенко] Вітчизна. – 2000. – № 3-4. – С. 2-5.
Зеров М. "Непривітаний співець" (Ящоголів) // Зеров М. Твори: У 2 т. – Т. 2. – К., Дніпро 1990. С. 294-323.
Зінченко О., Коляда Т. "...Квадратний корінь квітів і трави" (барокові тенденції в поезії Ліни Костенко) // Світо-Вид. – 1999. – № 3. – С. 129-131.
Зінченко О., Коляда Т. "Вежа самотності": позамовні смисли. – Сучасність. – 1996. – № 12. – С. 110-115.
Ільницький М. З чого постає неповторність (штрихи до портрета Ліни Костенко) // Українська мова і література в школі. – 1981. – № 10. – С. 9-23.
Ільницький М. Поезія останніх десятиріч: трагедії і новаторство (стаття друга) // Рад. Літературознавство. – 1983. – № 4. – С. 13-21.
Еремина Л. И. О языке художественной прозы Н. В. Гоголя. – М.: Наука, 1987. – 154 с.
Клименко В. Український номінант на Нобелівську – Ліна Костенко // Україна молода. – 2001. – 20 лютого.
Клочек Г. "Це тихе сяйво над моєю долею..." (любовна лірика Ліни Костенко) // Українська мова та література. – 1997. – Ч. 48. – С. 2-3.
Клочек Г. Ліна Костенко: Навчальний посібник-хрестоматія. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999. – 320 с.
Ковалевський О. Ліна Костенко: філософія бунту й "філософія серця". – Харків: Прапор, 2001.
Ковальчук О. Життя як прозріння (Ліна Костенко – "Вже почалось, мабуть, майбутнє") // Українська мова та література. – 1998. – Ч. 48.
Ковальчук О. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста... Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 32-35.
Кодак М. Неопалимої книги скрижаль : [Про Ліну Костенко] // Київ. – 2000. – № 3-4. – С. 127-131.
Коляда Т. Віртуальна дійсність в поезії Ліни Костенко // Світо-Вид. – 1996. – Ч. 3. – С. 132-134.
Кошарська Г. Літературна тематика і національна свідомість: Твори В. Шевчука, Л. Костенко // Сучасність. – 1992. – № 11. – С. 97-99.
Кошарська Г. Творчість Ліни Костенко з погляду поетики експресивності. – К., 1994.
Кошарська Г. Ще один підхід до поезії Ліни Костенко // Слово і час. – 1996. – № 8-9. – С. 49-52.
Краснова Л. Грані поетичної майстерності Ліни Костенко // Слово і час. – 1995. – № 7. – С. 45-53.
Кузнецов Ю. Імпресіози в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Зодіак – ЕКО, 1995 – 248 с.
Кулиняк Д. Трапеза серед хрестів // Надзвичайна ситуація. – 1999. – № 4. – С. 30-31.
Ліна Костенко говорить: "Немає часу на поразку" // Вечірній Київ. – 1999. – 24 грудня. – С. 6
Ліна Костенко. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 559 с.
Ліна Костенко. Геній в умовах заблокованої культури // Дивослово, 2001. – № 2.
Ліна Костенко. Чорнобильська катастрофа і збереження культурної спадщини народу (виступ у Київському будинку вчителя) // Українське слово. – 1999. – 11 листопада. – С. 14.
Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром`як, Ю. І. Ковалів ті ін. – К. : ВЦ "Академія", 1997. – 752 с.
Маидан М. Інші поети в творчості Ліни Костенко // Сучасність. – 1994. – № 10. – С. 151-161.
Макаров А. Що сказати втомленим і розчарованим? // Поезія. – 1990. – Вип. 2. – С. 215-222.
Меншун В. Неповторність // Трибуна лектора. – 1989. – № 3. – С. 34-37.
Міщенко О., Шевченко О. Поетичні дзвони Чорнобиля // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – 1997. – № 5. – С. 27-31.
Моренець В. Ліна Костенко – цього разу як традиціоналіст // Українська культура. – 1993. – № 9-10. – С. 12-14.
Никанорова О. Поезії одвічна висота. – К.: Рад. письменник, 1986. – 219 с.
Пахльовська О. Українські письменники: філософія бунту // Сучасність. – 2000. – Ч. 4. – С. 25-28.
Салига Т. Поезія – це завжди неповторність: мотиви художнього мислення у творчості Ліни Костенко // Вітчизна. – 1986. – № 5. – С. 164-169.
Симоненко В. Краса без красивостей (про збірник поезій "Мандрівки серця" Ліни Костенко) / Передмова та підгот. тексту А.Ткаченка // Слово і час. – 1990. – № З. – С. 5-6.
Слово про поета (штрихи до портрета Ліни Костенко) // Українська мова і література в школі. – 1990. – № 3. – С. 3-7.
Ставицька Л. Гармонія крізь тугу дисонансів // Урок української. – 2000. – № 2. – С.22-23.
Ставицька Л. Серцем вистраждане слово (про мову поезій Ліни Костенко) // Мовознавство. – 1990. – № 6. – С. 23-29.
Українська література ХХ століття. – К., – 2000р.
Українська літературна енциклопедія: У 5 т. Т. 3. – К., – 1995. – С. 16-17.
Ференець С. Духовне перехрестя. Інтерв'ю з донькою Ліни Костенко О. Пахльовською // Радянська жінка. – 1990. – № 3. – С. 4-5.
Цимбалюк В. Один рядок Ліни Костенко (етимологічний етюд) // Дивослово. – 1995. – № 15. – С. 15-16.
Чекан О., Чекай Ю. "Ще має безсмертний сенс..." (музикознавчі роздуми над поезією Ліни Костенко) // Collegium. – 1993. – № 2. – С. 79-91.
Чекан О., Чекан Ю. "За дивним зойком слова..." (роздуми над поезією Ліни Костенко)//Київ. – 1993. – № 1. – С. 136-140.
Шелест В. Образні асоціації в поезії Ліни Костенко // Дивослово. – 1994. – № 2. – С. 11-15.

1 2 3

Схожі:

Ліни Костенко «Тихе сяйво над моєю долею» Почуття любові,можливо,як жодне інше,прагне висловлення. Ось чому саме воно дає поштовх до творчості,самовираження	«З’єднаймося серцями доброти…» Мета: познайомити учнів з творчим доробком Любові Борової, розкрити перед учнями залюбленість поетеси в рідну землю. Виховувати інтерес...
Лексика на позначення музичних понять у поетичних творах Ліни Костенко Багато "лінгвістів" критиків-літературознавців дослідників мови творів художньої літератури неодноразово звертали увагу на тісний...	Пам ’ ять ПК Найважливішими характеристиками пам'яті є її обсяг та швидкодія. Для роботи сучасних операційних систем та додатків потрібно не менше...
ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СИХІВСЬКА РАЙОННА АДМІНІСТРАЦІЯ... Спасителю наш, на доказ твоєї безмежної любові до нас і наше спасіння, Ти зволив прийняти пониження, погорду, несправедливий засуд...	«Я вибрала долю собі сама…» (Життєвими шляхами Ліни Костенко) Звучить вірш «Доля» В. 1 Вкрай малослівна щодо себе самої, Ліна Костенко залишає нам право побачити у віршах відблиск свого життя, високих почуттів, тяжкої...
1 Подання (кодування) даних в пам’яті комп’ютера Структура внутрішньої пам’яті комп’ютера. Біт, байт, машинне слово. Кодування символьних даних в пам’яті комп’ютера. Подання числових...	УРОК №44 ТЕМА. Ліна Костенко МЕТА: познайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Ліни Костенко, допомогти учням осмислити її поезію; розвивати вміння висловлювати...
ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ Ліни Костенко, відкрити її світосприймання та уподобання; розвивати дослідницькі вміння і навички, творчу уяву; вчити робити висновки...	Чарівний світ природи у творчості Катерини Білокур та Олександра Довженка Розвиток зв Катерини Білокур та Олександра Довженка, сприяє активізації навчального процесу, пізнавальної діяльності і активності студентів,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання