Викладання предметів природничо-математичного циклу за новими програмами


Скачати 2.38 Mb.
Назва Викладання предметів природничо-математичного циклу за новими програмами
Сторінка 3/20
Дата 23.02.2016
Розмір 2.38 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Географія

Вивчення географії на І курсі ПТНЗ буде здійснюватися у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 53 години.

У сучасному змісті курсу «Соціально-економічна географія світу» підсилено ідеї економізації, соціологізації, екологізації і гуманізації географії. Враховуючи соціальне замовлення суспільства, сучасний рівень розвитку географічної науки, вивчення географії необхідно спрямувати на підготовку учнів до виконання ними трудових, суспільних, пізнавальних функцій у майбутньому.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10-го класу фаховою науково-методичною комісією було відібрано два рукописи.

Підручник «Географія», 10-й клас (автори: Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., видавництво «Генеза»).

Підручник «Географія», 10-й клас (автори: Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., видавництво «Оберіг»).

При плануванні навчального процесу викладачам географії необхідно звернути увагу на ті теоретичні та практичні питання географічного змісту, які є предметом перевірки рівня підготовленості учнів, а також з‘ясувати, які теми є допоміжними. При складанні тематичного плану варто пам‘ятати про регіональний компонент географічної освіти, що допоможе більш повно розкрити виховний і розвивальний потенціал предмета.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал “Географія та основи економіки в школі” Міністерства освіти і науки України і газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”.

Вивчення предметів природничо-математичного циклу у 2012/2013 навчальному році
В умовах оновлення й розвитку в Україні високотехнологічного інформаційного суспільства постає необхідність у підвищенні якості та пріоритетності природничо-математичної освіти. Це вимагає оновлення змісту природничо-математичної освіти відповідно до суспільних запитів, потреб інноваційного розвитку науки та виробництва, запровадження сучасних засобів навчання, підготовки й видання навчально-методичної літератури, вдосконалення механізмів оцінювання результатів навчальної діяльності.

На виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року у листопаді 2011 року затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.11 № 1392), який впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року, а в частині повної загальної середньої освіти – з 01 вересня 2018 року. Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) – комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна, естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Система освіти в нашій країні вступила в період фундаментальних змін, що характеризуються новим розумінням цілей освіти, новими концептуальними підходами до розробки і використання навчальних технологій. Тому поставлені завдання щодо поєднання навчання з подальшою продуктивною працею, підвищення ефективності навчання можуть бути реалізовані за умови зміни відношення педагогів до навчального процесу, підвищення ролі природничо-математичної освіти, посилення її прикладного, практичного та політехнічного спрямування. Існує необхідність в інтенсифікації процесу вивчення предметів циклу таким чином, щоб він був корисним, цікавим і, водночас, захоплюючим. А це можливо шляхом подолання надмірної абстракції, через розкриття ролі освітніх предметів в пізнанні навколишнього світу, через інтеграцію з іншими предметами та формування у такий спосіб цілісного, гармонійного світосприйняття навколишнього світу учнями.

У сучасних умовах діалектика розвитку методології навчання є рухом від передавання системи знань педагогом учневі до самостійного конструювання учнем особистої системи знань у навчальному процесі на основі дослідницьких підходів у навчанні. При цьому функції викладача перетворюються з демонстратора готових теорій у менеджера процесу пошуку та конструювання нових знань, а функції учня – з реципієнта готових теорій до активного конструктора власної системи знань.

В наш час у сфері освіти можна виділити наступні проблеми:

  • розрив між реальним і необхідним для сучасної економіки рівнем знань і навичок випускників системи професійної освіти;

  • неповне забезпечення випускників необхідними для життя компетентностями;

  • недостатнє забезпечення ПТНЗ висококваліфікованими викладачами, здатними оперативно оновлювати зміст і методи навчання.

Вирішуючи ці проблеми педагог повинен розуміти, що навчання має бути спрямованим на реалізацію таких завдань:

  • формування в учнів природничо-математичних знань, як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві;

  • усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;

  • інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки за аналогією тощо;

  • оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

  • набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;

  • формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи.

Реалізація компетентнісного підходу в освіті – інноваційний напрям, який дає змогу по-новому усвідомити і зрозуміти значущість навчальних дисциплін. Тому знання, що формуються в ПТНЗ, повинні стати дієвим фундаментом практичної діяльності, а вміння – основою для формування ключових компетентностей. Зміст освіти стає засобом підготовки особистості до життя, до поведінки в навколишньому середовищі та суспільстві. Сучасний педагог все більше здійснює поряд із навчанням і вихованням учнів, культурологічну, соціально-психологічну, розвивальну, дослідницьку, проективну функції, створює умови, що забезпечують освітній і духовний розвиток учнів. Його фахова досконалість характеризується рівнем компетентності, що визначає ефективність і результативність педагогічних дій. Актуальність зазначеної проблеми полягає в тому, що освіті необхідні педагоги-професіонали з високим рівнем професійної компетентності, які здатні працювати в умовах швидкого накопичення наукової інформації, готові опановувати та впроваджувати інноваційні освітні технології, сприяти розвитку пізнавальних інтересів та творчих здібностей учнів. Суспільство з кожним роком підвищує вимоги до сучасного педагога.

1. Насамперед, він повинен добре знати предмет викладання та суміжні з ним науки, які постійно розвиваються. Викладач має бути глибоко обізнаним із навколишнім життям і пов’язувати навчання предмета з сучасністю. Для цього він має використовувати всі можливі засоби інформації. Відставання від сучасної науки робить предмети неповноцінними.

2. Педагог повинен досконало володіти методикою свого предмета. Важливо не лише знати, але й постійно використовувати інтерактивні форми і методи навчання, різні освітні техніки та технології.

3. Педагог повинен жити усім тим, чим живе країна, колеги, учні, тобто бути активним у культурному, політичному, економічному, суспільному житті. Він має бути компетентним як у питаннях предмета, так і культури. Учитель має цікавитися художньою літературою, мистецтвом, фольклором, релігією як творчим надбанням народів, про які йому доводиться розповідати на навчальних заняттях.

4. Викладач предметів природничо-математичного циклу має оперувати інструментами і приладами для проведення спостережень, досліджень, складати колекції, уміти виготовляти прилади і наочні посібники, добре креслити та малювати.

5. Педагог повинен добре володіти інформаційно-комунікаційними технологіями та засобами навчання. Сьогодні це не лише особистісна потреба, а й об’єктивна вимога часу.

Головними цілями природничо-математичної освіти є сприяння формуванню соціально-особистісної, комунікативної, інформаційної, практичної та загальнокультурної компетентностей.

Соціально-особистісна компетентність передбачає, що випускник розуміє, що для людини поряд із матеріальними цінностями важливі й цінності інтелектуальні: знання, уміння послідовно міркувати, аналізувати факти, узагальнювати їх тощо. Випускник має певну інтуїцію – здатність передбачати результати дій або намірів, продумувати шляхи розв’язання проблеми, оцінювати результати розв’язання практичних задач.

Соціально-особистісна компетентність означає, що учень по закінченню навчального закладу має загальні навички розумової праці, здатність розуміти зміст поставленого завдання, планувати роботу, шукати раціональні шляхи її виконання, оцінювати її результати. Він уміє логічно мислити, розрізняти доведене від недоведеного, виводити наслідки з відомих фактів шляхом логічних міркувань, класифікувати, аналізувати. Випускник набув досвіду подолання інтелектуальних труднощів, упевненості у своїх силах, сформував потреби й мотиви до самовдосконалення та самоосвіти. Він одержує естетичне задоволення від краси інтелектуальних досягнень, ідей і методів, від витонченого розв’язання складних проблем.

Комунікативна компетентність передбачає, що випускник розуміє мову природничо-математичних дисциплін, уміє говорити, читати і писати нею, готовий до спілкування, до роботи та життя в колективі. Він здатний виражати та пояснювати наукові поняття звичайною мовою, уміє правильно використовувати термінологію та скорочені позначення, розуміти їх при читанні тексту, у формулюваннях задач, поясненнях викладача.

Інформаційна компетентність передбачає сформовані вміння використовувати різні мови (словесну, символічну, графічну), переходити з однієї мови на іншу. Вбачається, що випускник уміє використовувати різноманітні джерела інформації, здійснювати пошук, відбір, аналіз, систематизацію та класифікацію інформації. Він застосовує обчислювальні засоби, довідники, посібники та найпростіші програмні засоби. Не менш важливим є сформованість навичок аналізувати й інтерпретувати інформацію, розрізняти основну та другорядну інформацію тощо.

Сьогодення вимагає від випускника сформованої практичної компетентності, а саме: умінь будувати й досліджувати моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, відповідних прикладних задач; виконувати математичні розрахунки; працювати з формулами; читати та будувати графіки функціональних залежностей, досліджувати їх властивості; розв’язувати текстові задачі; класифікувати й конструювати геометричні фігури, з'ясовувати їх властивості, виконувати побудови; оцінювати шанси виникнення тих чи інших подій, міру ризику при прийнятті того чи іншого рішення.

Сформованість у випускника загальнокультурних компетентностей означає усвідомлення ним, що предмети циклу є засобом опису й методом пізнання дійсності, бо сучасний світ підлягає не тільки детермінованим, але й статистичним закономірностям. Випускник набув таких рис характеру, як наполегливість, відповідальність, чесність, об’єктивність, мужність, цілеспрямованість, працездатність тощо.

Доступ до мережі Інтернет відкриває шлях до глобальної всесвітньої інформаційної бази, кардинально змінює процес спілкування, що не може не вплинути на освітні процеси. За таких умов якісно новим стає механізм забезпечення можливостями використання телекомунікаційних технологій у системі навчання та доступу до комп’ютерної освіти навчальних закладів. Єдине інформаційне середовище передбачає створення мережних спільнот як об’єднання педагогічних працівників, учнів та їх батьків, у якому паралельно з традиційним спілкуванням відбувається спілкування за допомогою інформаційної мережі Інтернет. Збільшення розумового навантаження на уроках змушує педагогів активно використовувати інформаційні, зокрема мережні технології навчання учнів. Знання, фундаментальні основи яких формуються при вивченні предметів природничо-математичного циклу, повинні бути максимально наближені до реального життя. Вивчення ж предметів має здійснюватися так, щоб учні пізнавали науку в постійному історичному розвитку та відчували задоволення і радість від процесу пізнання. Активна робота з комп'ютером сприяє формуванню в учнів навичок мислення високого рівня – аналізу та структурування одержуваної інформації, її синтезу та оцінюванню. При цьому слід звернути увагу, що нові засоби навчання дозволяють органічно поєднувати новітні технології з методами творчої та пошукової діяльності.

Прикладне спрямування предметів природничо-математичного циклу базується на вмінні учнів досліджувати реальні явища засобами предметів, складати моделі задач та співставляти знайдені результати з реальними. Практичне спрямування передбачає формування в учнів умінь використовувати здобуті знання під час вивчення дисциплін.

Політехнічне спрямування – використання знань для пояснення виробничих циклів, процесів обслуговування та керування виробництва, підвищення якості процесу навчання іншим предметам. Підвищенню ефективності навчання сприяє розв'язування задач практичного змісту. Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує викладачу організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів. Кожна прикладна задача виконує різні функції, що за певних умов виступають явно або приховано. Деякі задачі ілюструють запозичений у природи принцип оптимізації трудової діяльності, інші – розвивають здібності учнів до технічної творчості тощо.

Під час добору задач прикладного характеру доцільно дотримуватись певних вимог, а саме: розв’язок задачі має демонструвати практичне застосування ідей і методів, містити відомі або інтуїтивно зрозумілі учням поняття й терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов розв’язування прикладної задачі, умова якої містить матеріали суміжних предметів, може дати позитивний педагогічний ефект. Проведення таких уроків допомагає викладачам позбутися ефекту «клаптикової ковдри» та сформувати науковий світогляд учнів.

Вирішення нових завдань, поставлених перед системою освіти України процесами державотворення, кардинальними змінами в суспільно-політичному житті суспільства, вимагає вироблення адекватної організаційної структури системи освіти, яка б забезпечувала перехід до принципу «освіта впродовж усього життя». Реалізація цього принципу означає сформованість в учнів навичок самостійної роботи, умінь розробки траєкторії індивідуального розвитку, здійснення досліджень через мережу Інтернет. Формуванню в учнів навичок самостійної діяльності сприяє правильна організація процесу виконання учнями завдань для домашньої роботи. Їх виконання носить, як правило, індивідуальний характер і розраховане на цілковиту самостійність учня. Домашня робота розвиває ініціативу й самостійність учнів, створює широкі можливості для прояву особистих здібностей, нахилів, пізнавального новаторства учнів.

Більшість педагогів погодиться з тим фактом, що чим старше стає учень, тим менше бажання в нього виконувати домашні завдання. Більшість учнів ПТНЗ фрагментарно виконують домашні завдання, мають місце чисельні випадки списування. Також, не можна не звернути увагу і на факт незадовільної перевірки викладачами якості виконання учнями домашніх завдань. Зошити учнів неохайні, немає чіткого поділу на класні і домашні види робіт. Рисунки геометричних фігур виконують ручкою, «від руки», без дотримання правил зображення математичних креслень, не звертаючи увагу на «видимі» та «невидимі» лінії. Також, завдання для всієї групи підбирають однакові, не завжди враховується рівень індивідуальної підготовки учнів.

Однією з актуальних проблем сьогодення освіти є профільна диференціація навчання. Це зумовлює необхідність профільної диференціації домашніх завдань, що потребує врахування індивідуально-типологічних особливостей учнів і специфіки профілю навчання. У педагогічній теорії та практиці розглядають різні способи диференціації домашніх завдань залежно від профілю групи: за кількістю учнів (загальні, групові, індивідуальні); за мірою складності завдань; за мірою самостійності виконання; за формою (робота з підручником, навчальною літературою; розв’язування задач, вправ; виготовлення наочності; підготовка рефератів, доповідей тощо); за тривалістю виконання (поточні, довгострокові); за мірою обов’язковості виконання (обов’язкові; на вибір; необов’язкові).

Доцільна також диференціація способів перевірки домашніх завдань. У багатьох учнів відсутня мотивація працювати самостійно вдома, вони не відчувають потреби у виконанні домашнього завдання. Тому на уроці корисно створювати ситуації, які демонструють необхідність домашньої роботи, наприклад, закінчити виконання вправи, здійснити перевірку отриманого розв’язку задачі, розв’язати типові завдання, які будуть пропонуватись в контрольній роботі, розв’язати завдання на оцінку тощо. Домашня навчальна робота є дієвим засобом формування і розвитку самостійності учнів в опануванні знаннями, ефективним інструментом виховання вольових якостей особистості. При цьому слід зауважити, що для учнів ПТНЗ характерний низький рівень розвитку вміння самостійно засвоювати теоретичний матеріал, розв’язувати задачі й вправи, а в деяких учнів ці вміння взагалі не сформовані. Тому домашня робота в таких групах має бути спрямована на формування і розвиток в учнів зазначених умінь.

Виконання домашньої роботи учнями має на меті досягнення ними обов’язкових результатів навчання і створення умов для подальшого підвищення рівня їх навчання і розвитку, формування особистісних якостей (наполегливість; дисциплінованість; критичність, алгоритмічність, аргументованість мислення тощо). Доцільно пропонувати домашні завдання, умови яких максимально наближені до життя, реальних умов дійсності, особистого практичного досвіду учнів. Особливо важлива роль в домашньому завданні належить повторенню, яке передбачає підготовку до вивчення нового матеріалу, закріплення набутих учнями навичок та вмінь, а також корекційну діяльність. Корисними завданнями можуть бути такі: дослідження життєвого і творчого шляху видатного вченого, опрацювання науково-популярних статей про роль природничо-математичних знань у житті сучасної людини. Доречна домашня робота з виготовлення наочності, підбору цікавих повідомлень.

Іноді корисно звільняти учня від домашніх завдань. Це можна робити в тому випадку, коли він виконав на уроці всі обов’язкові і додаткові вправи, продемонструвавши тим самим набуті навички та вміння.

Альтернативою домашнього завдання для учнів може стати робота над учнівськими навчальним проектами (приклад: «Математика навколо нас», «Краса і математика», «Економимо сімейний бюджет», «Скільки коштує крапля води?», «Обираємо мобільного оператора», «Який кредит найвигідніший?», «Мандрівка в часі», «Рахуємо калорії» тощо).

Пріоритетні цілі домашнього завдання в групах за професіями, що пов’язані з предметами природничо-математичного циклу, – це розвиток здібностей учня, задоволення його пізнавальних запитів і потреб, а також орієнтація на майбутню професію. Щоб не допустити зниження в учнів інтересу до матеріалу, що вивчається, доцільно до домашнього завдання вносити елементи новизни і творчості.

Аналізуючи вищезазначене та з метою вирішення існуючих проблем, реалізації основних завдань Державної цільової соціальної програми підвищення якості природничо-математичної освіти на період до 2015 року у 2012-2013 навчальному році рекомендуємо:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

План проведення місячника методичної комісії предметів природничо-математичного циклу

На уроках української мови в початкових класах
...
Аналіз результатів ІІ етапу моніторингу стану навчально-методичного...
Тетьора С., методист лабораторії-центру ЗНО та моніторингу якості освіти Черкаського ОІПОПП
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор...
Човен пройшов 8 км за течією річки і 6 км проти течії, витративши на весь шлях 1 год. 12 хв
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...
8 клас Поглиблене вивчення хімії
Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії. (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим...
Тема заходу
Посилення інтересу учнів до вивчення предметів фізико-математичного циклу взагалі та інформатики зокрема
Планування роботи МО вчителів природничо-математичного циклу на 2012-2013 н р
Минулий навчальний рік члени методобє'днання активно впроваджували інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховний процес...
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами
Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного...
В новому навчальному році музичне виховання школярів буде здійснюватися через вивчення предметів «Музичне мистецтво» та «Мистецтво»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка