Урок-етюд. Хід уроку. УЧИТЕЛЬ


Скачати 92.14 Kb.
Назва Урок-етюд. Хід уроку. УЧИТЕЛЬ
Дата 10.02.2014
Розмір 92.14 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Туризм > Урок
ТЕМА. ОСАННА ОСЕНІ!.. О СУМ!... ОСАННА!..
МЕТА. Знайомство учнів із неповторною поезією, осінньою палітрою

творів української поетеси Ліни Костенко.
ОБЛАДНАННЯ. Виставка дитячих малюнків та поетичних творів

Ліни Костенко. Проектор та проекторний екран.

Презентація ,,Осіння палітра Ліни Костенко”.
ТИП УРОКУ. Урок позакласного читання. Урок-етюд.
Хід уроку.

УЧИТЕЛЬ: Поезія — це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі (слайд 1)

Без неї ми не уявляємо ні години відпочинку, ні будь-які урочистості. Поезію слухаємо із завмиранням серця як блискучу музичну варіацію.

Поезія - це пісня душі. І, якщо, читаючи вірші, ти пізнаєш свої переживання, свої болі, якщо слова струменем проходять через серце, спонукають замислитися – це означає, що перед вами справжня поезія, - така, як у ЛІНИ ВАСИЛІВНИ КОСТЕНКО.

Подякуймо Господу, що ми є сучасниками Ліни Костенко. Нехай її твори

будуть святом істини, добра, краси.

Її по праву називають Блакитною Трояндою поетичного саду України.

Поетеса.Поезія – рідна сестра моя.

А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці. (слайд 2)
.
ЕТЮД 1. ХТО Ж ВОНА, ЦЯ ЖІНКА, ЯКУ НАЗИВАЮТЬ ДУХОВ-

НИМ ОЛІМПОМ УКРАЇНИ!? (слайд 5)

-Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

-Почесний доктор Львівського національного університету.

-Почесний доктор Чернівецького національного університету.

-Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (за роман «Маруся

Чурай» і збірку «Неповторність»)

-Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги.

-Нагороджена Почесною відзнакою Президента України і

Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

-Відмовилась від звання Героя України.

- Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай» , поеми «Берестечко».
УЧИТЕЛЬ. Золоту сторінку творчості Ліни Василівни становить її духовний діалог з матінкою природою. Це особливо ніжна струна її поетичної ліри, напоєної любов’ю до всього, що живе під небом рідної України.

Для неї тема природи завжди на чільному місці, природа для поетеси є предметом художнього осягнення складних взаємостосунків між нею, природою і людиною. Тим більше, що природу вона сприймає надзвичайно тонко, розуміє її.
ПОЕТЕСА . Мене ізмалку люблять всі дерева,

і розуміє бузиновий Пан,

чому верба, від крапель кришталева,

мені сказала "Здрастуй ! " крізь туман.

Я їх люблю. Я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю.
УЧИТЕЛЬ. На подвір'ї холодно. Тріщить мороз. А душі так хочеться чогось незвичайного, теплого, красивого. А відчути це тепло нам допоможуть дві феєрично талановиті жінки: пані Ліна Костенко і панна Осінь.
ЕТЮД 2. Що таке осінь? (слайд 6)

Осінь - це прощання із літом, теплом.

Це тиха задума і щемний смуток.

Це вогниста краса калини, глоду, шипшини

І золота повінь листопаду.
ВІДЕО. (слайд 7) Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна!

Невже це осінь, осінь, о! - та сама?

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген килим, витканий із птиць.

Летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав,

Багдадський злодій.

І плаче коник серед трав -

Нема мелодій.
Читець 1. Поглянь навколо – чарівниця осінь (слайд 8)

В коралах і у золоті стоїть

Пожовкле листя і бездонна просинь

І срібне павутиння ледь тремтить

Іскриться сонце, але вже не жарко

Вітрець в русявих кленах шурхотить

У жовтім листі всі алеї в парку,

А золото з дерев летить собі й летить (слайд 9)

Дихне вітрець, і листячко зірветься,

Щоб політати в синяві небес

А я дивлюся – і мені здається,

Що я іду у казку, в світ чудес.
УЧИТЕЛЬ. Осінь - яскрава. Осінь - барвиста. Осінь - прекрасна! У Ліни

Костенко на осіннім карнавалі є й Осінь жагуча, й Осінь дикунська. Пора ця буває пишною, строкатою, журливою, щедрою. Тільки ніколи хай не буде наша осінь убогою! Л.Костенко не лише любить природу, вона, як Мавка, зі світу природи з чистим серцем іде у світ людей. Вона неперевершена у створенні звукових образів:
Читець 2. Ті журавлі і їх прощальні сурми

Ті журавлі, і їх прощальні сурми...

Тих відлітань сюїта голуба...

Натягне дощ свої осінні струни,

торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко,- рученьки вербові! -

по самі плечі вкутана в туман.

Зіграй мені мелодію любові,

ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.

Зіграй усе, що я тебе прошу.

Я не скрипковий ключ, а журавлиний

тобі над полем в небі напишу.
УЧИТЕЛЬ . Які яскраві, насичені, неповторно-барвисті образи малює вміла рука поетеси! Самоцвіти золота - як на полотнах кращих світових живописців.
ВІДЕО ,,КРАСИВА ОСІНЬ ВИЩИВАЄ КЛЕНИ” (слайд 10)
Читець 3. Вже в стільниках немає меду сонця

І дика груша журиться: одна…

Лиш клаптики червоного суконця

Шляхом лишає сіра долина.

Проходить осінь, посмішка землиста. (слайд 11)

Скляніють очі неба і води

Суху розмову полум'я із листям

До ночі сумно слухають сади.

Розвиднилось траві - упали такі роси!

Ще, може, буде трошки не зими.

В лісах блукають згорблені колоси –

Дерева, неприкаяні, як ми.

Їм сумно, як і нам. Ніде немає літа.

Од холоду в ногах посиніли дуби.

Лиш там, де лось лежав, земля була зігріта -

Тихесенько ростуть здивовані гриби.
УЧИТЕЛЬ . Осінь... То хуртовина різнобарвних айстр - «прекрасна і печальна хуртовина». То золота круговерть, золота заметіль опалого листя. То шовкове снування тонкої-тонкої павутини. То кучеряві пасма сивого туману. А то й перша паморозь на травах і на квітах...
Читець 4. Двори стоять у хуртовині айстр. (слайд 12)

Яка рожева й синя хуртовина!

Але чому я думаю про вас?

Я вас давно забути повинна.

Це ж так природно: відстані і час.

Я вже забула. Не моя провина

То музика нагадує про Вас,

То раптом ця осіння хуртовина.

Не так природно - музика і час.

І ваша скрізь присутність невловима.

Двори стоять у хуртовині айстр.

Яка сумна й весела хуртовина!


Читець 5. Старі дуби, спасибі вам за осінь, (слайд 13)

За відлітання радості і птиць.

Ще, певно, я затуркана не зовсім,

Що чую шурхіт княжих багряниць. (слайд 14)

Моя княгине! Ти ідеш вмирати,

Піднявши вгору стомлене лице.

Я плачу й можу сліз не витирати.

Старі дуби, спасибі вам за це.
Читець 6. Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль (слайд 15)

І, ковтаючи сльози, одягши на плечі сукману,

Перемотує літо на чорні котушки тополь,

Шиє голим полям нескінченну сорочку з туману.

Тихо строчать дощі... І навіщо мені та печаль?

Що я хочу спитать у цієї сумної кравчині?

Я прощаюся з літом, і воно мені каже: «Прощай!»

І хитає над шляхом порожні гнізда грачині
УЧИТЕЛЬ. Творчій групі художників було завдання познайомитися з поезіями Ліни Костенко на осінню тематику і відобразити на малюнку саме ту, яка найбільше запала в душу.

ЕТЮД 3. МАЛЮЮ ОСІНЬ ПЕНЗЛЕМ ЗОЛОТИМ.
ДЕМОНСТРАЦІЯ МАЛЮНКІВ

УЧИТЕЛЬ. "Костенко має глибинний зв’язок з природою, – зазначає австралійська дослідниця творчості поетеси Галина Кошарська. – Вона постійно оживає в її спогадах, даруючи душевну рівновагу та велику втіху. Для неї природа завжди жива; вона дає задоволення на естетичному та емоційному рівнях." У трактуванні поетеси природа не тільки жива, а ще й наділена розумом і почуттями. Іноді поетеса зіставляє людину і природу, віддаючи перевагу останній:
Читець 7. Летить під ноги, немов птахи, листя. (слайд 16, 17, 18, 19, 20)

Сплітає різнобарвні килими,

Пустує осінь круг мого обійстя,

Забувши перші подихи зими.

До рук складаю Золочені крила

Дивуюся майстерному творцю

Який зумів казкові ці вітрила

Припнути в пору в'янучу оцю.

Бреду отак, забувши все на світі,

Всі горизонти зором перетну,

Я, може, десь лишила тебе в літі

І вже не знаю, як тепер верну,

Шепоче під ногами чудо-килим,

Шепочуть візерункові уста

Хай нашу вроду вітром легкокрилим

Розвіє всюди осінь золота.

І в цій красі, вмираючій, величній,

Є суть життя, є істина одна:

Є на землі її закони вічні.

Щоб в серці поверталася весна.
У віршах ПОЕТЕСИ ОСІНЬ персоніфікується. Вона наділяється властивостями діяти, мислити, відчувати: “серпень випустив серп”, “вже брами літа замикає осінь”. Метафора Ліни Костенко “відкриває завісу” до розуміння її поезії, постійно вимагає домислення, розгадування тексту, уміння вловлювати логіку руху поетичного образу. (слайд 21, 22)



ЯКІ ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ВИКОРИСТОВУЄ АВТОР У

СВОЇХ ПОЕЗІЯХ ПРО ОСІНЬ?

(відповіді дітей).
УЧИТЕЛЬ. Ліна Костенко показує нам осінь різною - то ранньою, такою, що тільки-тільки вийшла з літа і ще сповнена гарячої жагучості, то пізньою, коли «од холоду в ногах посиніли дуби». Бачимо осінь то як свято золотавих барв. Вона буває і осіяною сонцем, і оповитою туманами. А над усім цим - сильне чуття ліричної героїні, яка просто не здатна спокійно говорити про осінь. Вона постійно схвильована нею, переживає її з усією повнотою великого Поета, якому дано бачити природу як дивосвіт, як єдине ціле.
Читець 8. Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.

Він добре вам зіграв колись мою присутність.

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність

Читець 9. Осінній день. Останній із осінніх.

Осини сиві. Чорнота дубів

Підкреслює господні ниви сині

У крапинку замерзлих голубів…
Осінній лист. Останній із осінніх

Лежить безсило поміж гострих груд,

Що скрили ненароджене насіння

Яке воскресне після снігу тут….
Олійні фарби розлилися лісом,

Опійні чари рознесли вітри…

Скрипить гілля, мов зламана завіса

Нічийної холодної нори…
Осінній сум щемливих дум осінніх…

Останніх птиць націлені клини…

І серце…ненародженим насінням

Ховається у грудях від зими….

УЧИТЕЛЬ. (слайд 23) «Безсмертним рухом скрипаля» зіграла нам чудова поетеса Ліна Костенко золоту рапсодію осені. Дяка їй за серце й слово не скупе! Осанна!

ВІДЕО ,,ЗНОВУ ОСІНЬ” (слайд 24)

Схожі:

Урок-дослідження. Хід уроку І етап створення відповідного емоційного...
...
Урок-дослідження. Хід уроку І етап створення відповідного емоційного...
Г. С. Сковорода, філософська та поетична спадщина. Афоризми філософа. «Всякому місту звичай і права» – зразок духовної лірики. «De...
Уроку: усний журнал Хід уроку Учитель
Мета: з'ясувати особливості появи книжки; підвищити інтерес учнів до ролі книжки в суспільному та історично-культурному житті;усвідомити...
Урок – комплексне засвоєння знань Хід уроку
Я рада Вас бачити сьогодні на уроці. Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями,...
ХІД УРОКУ
Мить просвітлення душі (урок компаративного аналізу новел «Останній листок» О. Генрі та «Кленові листки» В. Стефаника)
Конспект уроку 9 клас Тема уроку: «Життя -це рух, а рух це життя»
АВТОР: Ураскузіна Ольга Юріївна, учитель вищої категорії, «учитель-методист», викладач фізвиховання ліцею
Уроку. Урок узагальнення і систематизації знань. Хід уроку І. Актуалізація...
Мета. Узагальнити й систематизувати знання учнів про розв'язування задач на відсо­тки усіх видів
Урок з використанням ІКТ у 10 класі: «Ми лідери»
Автор: учитель англійської мови вищої категорії, старший учитель Савченко Н. М. НВК№16, м. Мелітополь
Урок узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів. ХІД УРОКУ:...
Форми організації навчальної діяльності: фронтальна, індивідуальна, робота в парах, робота в групах
Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство...
В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка