|
|
Скачати 51.13 Kb.
|
|
Тема. ВИДИ І ЖАНРИ ЖИВОПИСУ Мета: викликати живий інтерес та прищепити любов учнів до творів живопису, навчити розуміти їх ідейний зміст та засоби художньої виразності, систематизувати знання про види і жанри мистецтва, формувати емоційно-естетичне ставлення до зображуваної дійсності. Обладнання: дібраний ілюстративний матеріал; презентація уроку. Хід уроку: І. Організаційна частина. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. ІІІ. Робота над темою уроку. Учні на базі раніше здобутих знань повинні систематизувати своє розуміння видів і жанрів живопису. — Живопис — це зоровий вид мистецтва, який всі предмети і явища реальної дійсності передає за допомогою фарб, кольорів. Цей вид мистецтва прийшов до нас ще з сивої давнини. Здавалося б, що може бути простішим, ніж розповісти про те, що зображено на тій чи іншій картині. Але коли спробувати глибше розкрити зміст твору живопису — далеко не кожен може справитися з цим завданням. Не можна підшукати визначення, яке б підійшло для всіх без винятку творів живопису. Хіба що таке кумедне: живопис — це нанесення у певній послідовності на ту чи іншу поверхню плям різного кольору. Ніщо інше не єднає картину, на якій зображено багато людей і предметів, картину, що її можна «читати оком», як і літературний твір, і нескладний візерунок на рушнику. Якщо наше визначення правильне, то живопис — справжнє диво. Ще б пак: плями здатні впливати і на почуття, і на розум людини! Варто замислитися над тим, як відбувається це чудо, як глядач «читає» твори живопису. Коли перед нами картина, на якій щось зображено, цей перший крок сприймання. Живописець має розташувати окремі частини зображення так, щоб другорядне не відволікало від головного. У побудові живописного твору є, таким чином, своя фонетика, морфологія, синтаксис. «Живописна фонетика», загальне «звучання» твору створює настрій, окремі частини зображення (його «морфологія») складаються в осмислене ціле завдяки взаємному розміщенню, композиції, яку можна назвати «синтаксисом живопису». Твір живопису — не механічне відтворення всього побаченого художником на полотні. Щоб одержати естетичну насолоду від твору мистецтва, треба збагнути всю глибину його змісту, а для цього слід виробити і розвивати в собі ці здатності. «Кольорова музика» не обов'язкова там, де вся суть картини в її «літературному змісті». А часом, навпаки, його увагу слід затримати на відтінках кольору, на формі предметів, за допомогою яких живописець хоче висловити не якісь думки, що їх можна викласти і словами, а насамперед невимовні почуття. Своїми засобами живопис здатний розв'язувати ті самі завдання, що й література всіх видів і жанрів, певною мірою конкурує з скульптурою, відтворюючи об'ємну форму так, що, здається, її можна взяти рукою, з театром — у виразності облич, поз і жестів, з музикою — висловлюючи почуття лінійними і кольоровими ритмами. Усе, що бачить око, живопис здатний відтворити з точністю майже ілюзорною. Далі учитель коротко характеризує основні чотири види живопису (монументальний, станковий, мініатюру, декоративний та театрально-декораційний) і аналізує жанри, демонструючи відповідні репродукції. Залежно від тематики і змісту живописні твори бувають побутового, історичного, портретного жанрів, пейзажі, натюрморти, анімалістичні, де зображено фауну, міфологічні— про героїв античних міфів, легенд та інші. Проте ці жанри у «чистому» вигляді, як і жанри художньої літератури, трапляються дуже рідко. Так, наприклад, на одному і тому ж полотні ми часто можемо побачити пейзаж і побутову сцену, портрет чи батальну сцену на фоні пейзажу і т. д. Побутовий жанр. Це один з найбільш популярних і улюблених жанрів серед народних мас. Це живописні картини, на яких художники зображують типові епізоди та події реальної дійсності, сцени праці, відпочинку, взаємовідносин між людьми у побуті. На одних картинах вони зображували трагічне становище, тяжкий підневільний труд, безправність і темноту трудового народу в умовах самодержавства. У інших картинах художники-живописці цього жанру втілюють свої патріотичні почуття, синівську любов до рідного краю, його трудового народу. Історичний жанр. Портрет. Характеризуючи портретний жанр живопису, учитель насамперед повинен домогтися усвідомлення учнями того, що головною метою мистецтва є образне відтворення людини в усій її багатогранності, з її складним внутрішнім духовним світом і в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Завданням справжнього художника-портретиста є не просто «повторити», скопіювати зовнішність людини, а розкрити в ній всі найістотніші риси, характер, психологію, навіть її думки і помисли. У цьому розумінні портрет повинен бути більше схожим на портретовану людину, ніж сам оригінал, натура. Отже, високохудожній живописний портрет — це не копія людини, не механічна фіксація пропорцій обличчя, а широке художнє узагальнення, «відкриття». Пейзаж. У розмовній мові під поняттям «пейзаж» розуміють загальний вид місцевості, краєвид. У мистецтві ж цей термін означає жанр живопису (чи сама картина), присвячений зображенню природи, краєвидів, архітектурних комплексів тощо. З давніх-давен відомо, що ніщо так не приносить людині душевної втіхи, цілющої бадьорості, як перебування на лоні природи, вдихання пахощів польових квітів, перебування у затінках дрімучих лісів чи на мальовничих берегах річок, милування багатоголосим співом птахів тощо. Ось чому так багато художників завжди прагнули передати в своїх полотнах красу природи, а дехто з них цьому присвятили усе своє життя. Але художники не зразу звернулись до зображення рідної природи. Довгий час (зокрема в 17—18 ст.) як у країнах Західної Європи, так і в Росії під впливом традицій класицизму вважали, що чудові пейзажі є тільки в Італії або Швейцарії. Проте вони не стільки зображували саму природу, як старовинні руїни фортець, екзотичні гроти і т. п. Головна увага при цьому зверталась на оволодіння технікою живопису, уміння пластично зображувати деталі пейзажу, часто доповнюючи їх такими атрибутами, як шовковими тканинами, складками дорогих портьєр, мережив тощо. Проте такі пейзажі, незважаючи на майстерність виконання, були статичними, надуманими. Н а т ю р м о р т. Натюрморти, як жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису), зображують неживі предмети. Найулюбленішими об'єктами зображення у натюрмортах є квіти, овочі, фрукти, речі побуту і т. п. Це один з важливих жанрів, який полюбляють майже всі художники. Нерухомість моделей (дібраних тематично) дає можливість художнику працювати над зображенням, вивчати конструктивну будову натури, її форму, кольорову гаму тощо. З другого боку, хоч назва натюрморт і означає «мертва природа», проте він дає можливість відображати найхарактерніші ознаки речей, а через них життя і працю людей, їх побут, звичаї, естетичні уподобання. Ось чому живописні натюрморти часто прикрашають наші приміщення, експонуються в музеях, милуючи зір, створюючи хороший настрій. В історії мистецтва склалося два основних види натюрморту. Речі говорять насамперед не про себе, а про свого власника. Людина незримо присутня на полотні, і часом здається, ніби вона тільки-но відійшла і зараз повернеться. Композиція речей тут природна, життєва. Через зображення речей, оточуючих людину, майстер завжди виражає характерні риси їх певної історичної епохи. Міфологічний жанр Біблійний жанр ІV. Закріплення нових знань Кросворд «Жанри живопису Гра : «Знайди Зайве» ІІV. Підсумок уроку
«Мікрофон» : Які з них найбільше сподобались? Які картини запам’ятали? |
|
Тема уроку. Художні засоби живопису. Види та жанри живопису Ключові слова: живопис, станковий і монументальний живопис, жанри: пейзаж, портрет, натюрморт,анімалістичний, міфологічний, батальний,... |
А дипломатичне; б рекламне; в судове; г військове Жанри та види ораторського мистецтва, вимоги до змісту та запису промови. Оратор та аудиторія |
|
3 Книга В. Сухомлинського «Сто порад учителю» зразок Жанри та види ораторського мистецтва, вимоги до змісту та запису промови. Оратор та аудиторія |
Й основна думка тексту. Види зв’язку речень у тексті РЗМ. Жанри мовлення, особливості їх побудови. Навчальне аудіювання тексту художнього стилю |
|
Урок №6 Тема: Музика вокальна, інструментальна, театральна. Жанри і форми вокальної музики Ого мистецтва; систематизувати загальні відомості про вокальну музику; визначити її жанри і форми; виховувати естетичний смак, здібності... |
Тема: І. Калинець. «Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою» Мета Разом із тим розповідає про літературні жанри — історичні, пригодницькі, фантастичнітвори, проте, як добре бути розумним, старанним... |
|
Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство,... Вдосконалювати вміння розпізнавати види і жанри декоративно- ужиткового мистецтва |
Тема Європейське кіномистецтво Тема: Франція батьківщина мистецтва... Тема: Франція батьківщина мистецтва кіно (видатні режисери, актори). Кіно США. Основні жанри американського кіно |
|
Чудові барви природи. Пейзаж «Зимова казка» Мета: Познайомити з нетрадиційною технікою малювання Виховувати любов до природи, вміння бачити прекрасне, розвивати інтерес до пейзажного живопису |
Контрольна робота з Історії зарубіжної літератури Наприклад, серед епічних творів найчастіше виділяють такі жанри (види): казка, байка, легенда, оповідання, новела, повість, роман,... |