Підсумок першої 30-хвилинки
Кожний великий митець — то цілий світ. Увійти в цей світ, сприйняти його багатогранність і неповторну красу — означає наблизити себе до пізнання безкінечного розмаїття життя. Сьогодні ми спробували з вами ввійти в такий світ, світ нашого співвітчизника Миколи Васильовича Гоголя, одна зі сторінок творчості якого присвячена його Батьківщині, нашій Україні.
Друга 30-хвилинка.
6. Випереджальне завдання. Повідомлення заздалегідь підготовленого учня про повість "Тарас Бульба". (Слайд № 16)
Повість "Тарас Бульба" — результат захоплення М.В.Гоголем історією. Він задумав свій твір у той час, коли у Василівці, околишніх хуторах і селах ще розповідали легенди про славні подвиги запорозьких козаків. Вони на початку XIX ст. становили половину жителів Миргорода. Родина Гоголя належала до стародавнього козацького роду. Бабуся Тетяна Семенівна пам'ятала ще часи Запорозької Січі. Вдома Гоголь чув розповідь про миргородського полковника Матвія Гладкого, котрий, повернувшись із турецького походу привів із собою близько двохсот козаків, визволених з полону. І гоголівський Тарас Бульба увібрав у себе кращі риси легендарних героїв — мужність воїна, розум політика, глибину почуттів патріота. Ця повість сприймалася сучасниками Гоголя як гімн героїчному минулому, святому козацькому товариству. Звернувшись до минулого, письменник створив у повісті "Тарас Бульба" широку панораму історії з життя народу, що увібрала в себе традиції українських дум і героїчних російських билин, історичних свідчень і переказів. "Тоді був той поетичний час, коли все здобувалося шаблею, коли кожний у свою чергу прагнув бути діючою особою, а не глядачем",— писав М. Гоголь.
Учитель. Працюючи в архівах, Микола Васильович наштовхнувся на цікавий історичний факт. Виявляється, що далекий предок ученого і мандрівника Міклухо - Маклая — Охрім Макуха — був одним з курінних отаманів Запорозької Січі. І було в нього троє синів: Омелько, Назар і Хома. Середній — Назар — закохався в шляхетну панночку і зрадив козаків, перейшовши на бік шляхти. Брати вирішили викрасти зрадника, щоб судити козацьким судом, та зіткнулися із вартовими, і їм довелося вступити у поєдинок. Хома кинувся на поляків, прикриваючи Омелька, який ніс на спині зв'язаного Назара."Виходь, я їх затримаю!" — крикнув Хома. Омелькові вдалося повернутися до своїх, а Хома загинув у нерівному бою. За зраду і смерть молодшого сина старий Охрім сам убив Назара. Цей історичний епізод зацікавив письменника і став джерелом написання повісті.
7.Мистецький контекст. Бесіда за картиною І.Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". (Слайд № 17)
Матеріал для вчителя.
Художник захоплювався образами запорозьких козаків: "Ніхто у всьому світі не відчував так глибоко волі, рівності й братерства! Усе життя Запорожжя залишалося вільним, нікому не підкорялося". І.Рєпін працював над картиною понад 13 років. В основі сюжету лежить справжня історична подія. В 1676 р. турецький султан Махмуд ІV надіслав запорожцям "грізну грамоту", у якій наказував їм добровільно здатися. Запорожці не залишились у боргу. Вони відправили султанові зухвалу, бешкетну відповідь. Рєпін зображає запорожців у той момент, коли вони, скупчившись біля грубо збитого столу, пишуть свій знаменитий лист. Козаки відпускають гострі та уїдливі зауваження на адресу султана, сміються з кожного вдало віднайденого слова, глузують над самою думкою про можливість їхнього поневолення.
Зверніть увагу на зовнішній вигляд козаків, на вираз їхніх облич. Весь простір зайнятий людьми, які готові захищати рідну землю. У центрі — кошовий отаман Іван Сірко, людина сильна і владна, котра здійснює сміливі набіги у Крим і розгулює на "чайках" Чорним морем; легендарний герой, про якого збереглося чимало народних переказів.
8. Бесіда за картиною
— Які риси обличчя Івана Сірка перекочують нас, що ця людина наділена силою і владою?
(У виразі його мужнього, обвітреного в походах обличчя, у вільній позі відчувається гідність, упевненість у собі, сила й людяність. Увесь його вигляд, сповнений притягальності, викликає симпатію. Він сміється стримано, уважно вдивляючись в обличчя товаришів, радіє їхньому твердому духу й безмежним веселощам).
— Які ще постаті привертають вашу увагу ?
(Біля кошового отамана — писар, який явно отримує задоволення, вставляючи у лист чергове гостре слівце. На його розумному, іронічному обличчі тонка, уїдлива усмішка. А кремезний козак у червоному жупані та білій папасі відповідає на жарт товариша розложистим реготом. Поруч із худеньким дідком заходиться сміхом молодий красень, одягнений у квітчасті зелені трофеї з якогось східного походу).
— Хто з персонажів картини нагадує вам героїв повісті Гоголя?
(Запорожці Рєпіна дуже схожі на епічно величних, романтично яскравих героїв повісті. Художнику, як і письменникові, Запорозька Січ уявлялася вільною козачою республікою, що породжувала людей достойних, сповнених лицарським духом).
— Як ви вважаєте, про що йдеться в листі запорожців?
(На картині показано, як козаки пишуть листа турецькому султанові. Цей лист — дотепна відповідь — відмова на пропозицію прийняти його підданство. Дія картини відбувається наприкінці XVII ст., коли кошовим отаманом Січі був Іван Дмитрович Сірко (до 1680 р.).
— Як художник ставиться до козаків ?
(І. Рєпіну дорогі ці горді, вільні люди, тому що їх єднає одна мета — захист батьківщини, охорона її кордонів від хижих і жорстоких набігів ворогів. Широка палітра кольорів ніби підкреслює розмаїття характерів козаків. Водночас зовні такі різні персонажі у Рєпіна охоплені єдиним настроєм, єдиним поривом потужних нестримних веселощів, незламної віри у свої сили).
— Чим цікаві обличчя козаків?
(Мужні, обвітрені в боях, розумні обличчя. Ці люди впевнені у власних силах, їм не страшні ніякі вороги. Це група однодумців, веселих і кмітливих людей з невичерпним почуттям гумору. їм смішно уявити себе чиїмись підданими. Весь простір картини заповнений козаками, готовими до захисту рідної землі: «... твого війська ми не боїмося, землею й водою будемо битися з тобою».)
9. Повідомлення учня.
Картка-інформатор "Від епохи до значення слова".
Ніхто точно не знає, звідки з'явилося слово "козак". Більшість учених вважають, що воно тюркського походження й означає "вільна людина". Інші — що воно бере свій початок у монгольській мові, де слово "ко" означає "броня", "панцир", а слово "зак" — "межа", "кордон", "рубіж"; тобто "козак" — захисник кордонів. Перша згадка цього слова у документах датується 1444р. Появу вільного козацтва вчені відносять до XVI століття.
10. Інсценування епізоду зустрічі Тараса Бульби з синами. (Слайд № 18)
• Робота с текстом: впізнай героїв.
— Якими засобами письменник створює образ далекої епохи?
(Учні зачитують опис світлиці, костюмів, звичаїв того часу).
Картка-інформатор "Історія козацького костюма".
Козаки носили широкі шаровари на мотузці, що їх підтримувала, і бешмети. Поверх бешмета надівався чекмінь — приталений кафтан, широкі рукави якого були стягнуті в манжети. Головним убором найчастіше служила шапка з баранячого хутра — "трухменка", сукняний верх якої звисав клином. Запорожці мали довгі висячі вуса, а на голеній голові залишали довге пасмо волосся. Козацька зброя була різноманітною: шаблі, піки, рушниці, пістолі, лук і стріли.
11. Розвиток комунікативної компетентності учнів.
— Чи можемо ми вважати, що Тарас Бульба — воїн? (Так, у нього є шабля, кінь, поле).
— А чи можна стверджувати, що Запорозька Січ — школа?
— А що означає слово "школа" ?
12. Випереджальне завдання. Повідомлення учня про історію створення Запорозької Січі. (Слайди № 19, 20, 21)
Картка-інформатор "Від епохи до осягнення змісту повісті".
Упродовж століть землі України піддавалися спустошливим нападам татарських полчищ. Ще тяжчими були переслідування з боку панської Польщі, що захопила майже всю Україну Всі сильні й сміливі духом, усі, які не хотіли миритися з неволею, йшли в південні пустельні степи, вільні краї нижнього Придніпров'я, куди не досягав меч польської держави, куди не проникала влада поміщика. Тут, на островах, за пінистими дніпровськими порогами, що були природною перешкодою з півночі, серед незліченних проток і рукавів, на які поділяється русло Дніпра, що прорвалося крізь кам'янисту тисняву, утворилася в середині XVI ст. Запорозька Січ — центр українського козацтва. Запорозькі сміливці створили потужний заслін для захисту України від татарських набігів. З не меншою енергією вони боролися й проти жорстоких польських панів. У суворих умовах безперестанної боротьби загартовувався мужній характер народу. "З'єднуючи з розумом хитрим і гострим щедрість і безкорисливість, козаки жагуче люблять волю; надають перевагу смерті над рабством й для захисту незалежності часто повстають проти гнобителів своїх — поляків: в Україні не проходить семи або восьми років без бунту", — визнавав французький інженер Боплан, який був на польській службі.
Учитель. Козаки ділилися на городових і низових. Вони жили вільним, але досить суворим життям. Більшу частину часу проводили у походах. Здобута здобич була одним із джерел їхнього існування. Козаки діяли із засідок, атакували лавиною. Кожного козака з дитинства навчали верховій їзді, володінню шаблею й пікою, влучній стрільбі з рушниці й лука. Головним ідеалом юнаків ставала воля рідної землі.
13. Робота з текстом.
Читаються уривки з І розділу твору, що характеризують Тараса Бульбу від слів: "Та коли на те пішло, то й я з вами їду!", "Тарас був один з корінних, старих полковників...", "Козак не на те, щоб морочитися з бабами...", "Дай же, Боже, щоб вам на війні завжди щастило!", "Бульба скочив на свого Чорта...". (Слайд № 22)
14. Робота з ілюстраціями
— Що найголовніше в герої намагається підкреслити художник ?
— Як ставиться до персонажа автор?
— Яких людей хотів показати Гоголь, створюючи образ Тараса Бульби?
Учитель. Повість Гоголя «Тарас Бульба» — історична. У ній реальні факти боротьби січового козацтва з гнобителями українського народу поєднуються з вигаданими автором образами та подіями.
Гоголь із захопленням вивчав історію українського народу, літописи, збирав народні перекази. Із них постають перед його очима історія боротьби за національну незалежність, дух і колорит епохи визвольної війни на Україні. Гоголь використовував історичні відомості згідно з законом художньої літератури: зображувати людину «в реальних особливостях її буття, <...> думок, почуттів, прагнень».
— Що вам відомо про Запоріжжя, походження цієї назви?
(На українських землях в XV—XVII ст. хазяйнували польські пани. Вони пригнічували селян, переслідували і принижували все національне, українське. Селяни тікали від знущань в низини Дніпра, на острів Хортиця за дніпровськими порогами. Тому вони стали називатися запорозькими козаками. Вони будували «січі» — укріплення з навалених дерев. Звідси назва — Запорізька Січ. Запорозькі козаки воювали з польською шляхтою і турками, які часто вчиняли набіги на українські землі.)
Слово вчителя.
Наприкінці XVI — на початку XVII ст. в житті українського народу настав перелом: розпочалася визвольна війна. Повстання під проводом Северина Наливайка (1594-1596) і Якова Остряниці, або Острянина (1638) — стали історичною основою повісті М. В. Гоголя.
Історичні події розділені майже півстоліттям, але у повісті проміжок часу між двома походами запорожців невеликий. Гоголь не змальовує походу Наливайка, одначе звістка про страшну й жорстоку смерть гетьмана від рук поляків (його зварили живцем у мідному казані) настільки вразила запорожців, що всі вони прагнули до помсти.
Гоголь відтворює дух епохи, коли Україна була охоплена полум'ям боротьби з поневолювачами. У далекому минулому він знаходить те, що завжди його захоплювало: відданість батьківщині, волелюбність, могутні характери, справжню дружбу та братерство.
— Що ж слугує відтворенню в повісті духу й колориту епохи? Звичайно, події та герої. Познайомимося з ними.
15. Переказ І розділу повісті. (Слайд № 23)
Коментар. Початок повісті — це перш за все перевірка міцності переконань, козацької гідності, готовності дати відсіч кривді та приниженню від будь-кого. Андрій поступливий, його захопило романтичне кохання до панянки. Не такий Остап, який з дитинства мріяв про Січ. Якщо йдеться про людську гідність, він не поступиться навіть рідному батькові.
Київська академія відкрилася 1632 р.. Називалася спочатку Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. — Київською академією). Це була перша вища школа на Україні. Викладання велося латиною, в академії було 8 класів. За рівнем викладання академія не поступалася західноєвропейським університетам і академіям.
Бурса — гуртожиток при академії, де проживали вихованці.
Підсумки другої 30-хвилинки.
М. Гоголь ніколи не забував про рідну землю. У його творчості важливе місце посідає повість "Тарас Бульба", в якій розповідається про події часів Запорозької Січі. Він створює високопоетичний твір про героїчну історію України, українських козаків.
Звернення до проблемного запитання: "Чому так важливо знати своє минуле? "
(Одним з показників людської духовності й культури є пам'ять про минуле, у якій ми черпаємо досвід життя).
Третя 30-хвилинка.
IV. Активізація опорних знань
— Назвіть функції пейзажу в художньому творі.
(Пейзаж набуває символічного та психологічного значення, служить зображенню внутрішнього світу героїв.)
16. Мистецький контекст. Бесіда за картиною С. Васильківського «Козаки у степу» (Слайд № 24)
— Яких билинних героїв нагадують вам козаки на ілюстрації?
— Яким настроєм пронизана картина?
— З яким настроєм вирушили в далеку й небезпечну дорогу герої повісті «Тарас Бульба»? (Кожен думав про своє. Гоголь показує різноманітність уподобань Тараса Бульби, Остапа й Андрія.)
Матеріал для вчителя.
Видатний пейзажист, С.І. Васильківський упродовж всього творчого шляху писав картини на історичні теми, головним чином, на тему козацтва. До кращих належать: "Козачий пікет", "В Запорозькому степу", "Козак у степу", "Козаки в степу" ("Сторожа запорозької вольниці"), "Похід козаків".
Як і в творах інших українських митців на такі сюжети, образи козаків-запорожців у картинах С.І. Васильківського позначені високою майстерністю. Художник трактує їх у піднесеному героїко-романтичному плані, у повній відповідності з тією трактовкою, з якою ми зустрічаємося в творах українських поетів-романтиків, в народних історичних піснях і думах.
Своєрідною особливістю переважної більшості картин історичної тематики С.І. Васильківського є те, що вони мають не конкретно-історичний, а узагальнено-історичний характер. Митець прагне передати передусім дух відображуваної історичної доби, найприкметніші риси її побутово-емоційного колориту. Працюючи над історичними композиціями, він багато уваги приділяв вивченню старовинного одягу, зброї, предметів побуту.
17. Практична робота.
Завдання: прочитати опис степу в повісті, визначити, як пейзаж допомагає уявити внутрішній стан героїв, їх почуття. У чому особливість опису природи у Гоголя?
— А як автор описує степ уночі? Спробуємо порівняти ці два описи.
• Виразне читання опису нічного степу.
• Робота в групах. (Учні об’єднуються в групи, проводять дослідження за завданнями, самостійно простежують ті зміни, які відбуваються в степу вночі, й порівнюють нічний пейзаж з денним).
1 група — аналізує композицію і дає відповідь на запитання: "Чи збережено у другому уривку образи хвиль, моря, океану?"
2 група — знаходить зорові образи (кольоропис).
3 група — виявляє слухові образи (звукопис).
4 група — визначає мовні засоби зображення.
• Висновки роботи груп.
|